Перейти до вмісту

Взаємовключення (якостей)

Матеріал з Хабадпедії

Взаємовключення якостей — це спосіб, у який кожна з якостей вбирається в інші якості й впливає на них.

Два усталені вирази

Щодо взаємовключення якостей у хасидуті є два усталені вирази: іноді кажуть «гвура в хеседі», а іноді «світло хеседу в посудині гвури» (а в багатьох маамарах[1] трапляються обидва вирази в одному викладі).

А різниця між виразами така: коли йдеться про суть впливу якостей одна на одну (тобто про їхню «дію», коли вони вбираються одна в одну), — тоді доречно говорити про самі якості «хесед» і «гвура» (наприклад, «гвура в хеседі»). Але в маамарах, які пояснюють процес, як вони поєднуються, — тоді доречніше говорити про світло й посудину (наприклад, «світло хеседу в посудині гвури»).

Виправлення якостей

Основна стаття – Виправлення якостей

Суть кліпот у тому, що вони відчувають себе самостійною реальністю[2]. Простими словами: саме відчуття людиною самої себе («самосвідомість») уже є кліпою, і що грубіша людина духом і що вищої вона думки про себе, то далі й відокремленіша вона від Б-жественності.

Але оскільки зрештою кожна річ отримує свою життєвість від Б-жественності, зрозуміло, що й відчуття себе отримує свою життєвість звідти. Проте спосіб, у який кліпот отримують від святості, не прямий, а в аспекті «волосся», як написано: «І як вівця перед тими, хто стриже її, німа». Тобто так само, як вівця мовчить, коли її стрижуть, так святість дозволяє кліпот живитися від неї, і це живлення відбувається у величезному скороченні — подібно до життєвості, що проходить у волосині, порівняно з життєвістю самого тіла.

І з того, що все існування кліпот і їхня життєвість походять від святості, випливають дві речі: 1. образ якостей кліпи подібний до якостей святості, «як мавпа перед людиною». Тобто так само, як у святості є сім якостей і кожна з них містить усі інші, — так само й у кліпот. 2. Оскільки кожна з кліпот живиться від відповідної їй якості у святості, — її скасування й виправлення відбувається через посилення та зміцнення якостей святості.

Переходи в пустелі та відлік Омеру

У виправленні якостей є два протилежні способи взаємовключення: 1. через піднесення якостей Б-жественної душі (і в цьому суть 42 (42) переходів у пустелі), і 2. через притягнення вниз макіфім, щоб освітити тваринну душу (і в цьому суть відліку Омеру, що виражається у відліку 49 (49) днів)).

42 переходи в пустелі[3]

Суть переходів у пустелі полягала в тому, щоб підкорити кліпот у їхньому джерелі й корені тим, що він розкриє свої святі якості[4].

Суть якості Малхут — у мовленні та впливі, і коли людина скасовує себе щодо вищого, служіння в аспекті Малхут до неї не належить. Тому, коли йдеться про це служіння, кожна із семи якостей містить у собі лише шість[5]. Тобто всі шість аспектів її любові до Всевишнього мають бути в бітулі (і так само в Гвурі та в інших якостях) — і тому переходів було лише 42.

49 днів відліку Омеру

Суть відліку Омеру в тому, щоб освітити тваринну душу такою, якою вона є на своєму місці, щоб вона очистилася й засяяла. І коли мета полягає в тому, щоб очистити її (а не скасувати), недостатньо піднесення Б-жественної душі, а необхідно «спуститися» до неї, до всіх її найдрібніших подробиць, — і займатися кожною з них окремо. І оскільки кожна якість містить усі сім якостей, тому відлік Омеру має тривати 49 днів — в усіх подробицях якостей, як вони включені одна в одну. Для прикладу наведемо тут[6] уривки з маамару, що починається словами «Леавін іньян сфірат га-омер» 5718. Щодо взаємовключення якості хесед, і так само вчення хасидуту пояснює також способи взаємовключення інших якостей одна в одну (як у тваринній душі, так і в Б-жественній душі).

Хесед у хеседі: загалом суть якості хесед — у любові до Всевишнього. Хесед у хеседі означає, що любов буде не лише такою, якою вона є за природою (коли вона в прихованні), а такою, якою вона приходить у розкритті й із силою.

Гвура в хеседі означає, що сам хесед приходить, вбираючись у щось, що належить до гвури. Тобто з боку якості хесед і любові в нього виникає дія, яка в розкритті є проявом гвури (як той, хто ненавидить ворогів коханого, так що ця ненависть приходить з боку самої якості любові, бо настільки велика його любов до коханого, що тому він ненавидить його ворогів).

Тіферет у хеседі означає, що хесед приходить у вигляді тіферет, наприклад, що він робить добро не всім без розбору (також і грішникам), а з розбором — і тоді це тіферет для нього від людей, і відповідно також тіферет для того, хто робить.

Нецах у хеседі означає, що через величину своєї любові до улюбленої речі він пробуджується в якості нецах, щоб подолати всі перешкоди й завади, які відділяють його від коханого, перемогти їх і наблизитися до коханого або до улюбленої ним речі. Адже сам хесед приходить в аспекті нецах, так що через величину своєї любові він стоїть переможцем тощо.

Год у хеседі буває, коли він вбирається в якість гвура, щоб принизити своїх ворогів, перемагати у війнах і рятувати тих, хто любить Всевишнього, бо через свою любов він ненавидить ворогів свого коханого, і так само це в год у хеседі, що війна тощо приходить з боку якості любові[7].

Єсод у хеседі означає, що через свою любов він пов'язується з коханим, і що більшою стає його любов, то більшим стає й зв'язок.

Малхут у хеседі означає, що через свою любов він говорить слова любові або говорить також інші слова, щоб бути разом із коханим.

Ахліф духтайгу

Основна стаття – Ахліфу духтайгу

У кількох місцях у «Зогарі»[8] і в писаннях Арі[9] наводиться, що іноді світла змінюють своє «природне місце», так що світло хеседу вбирається в посудину гвури, а світло гвури — в посудину хеседу.

У «Сефер га-ерхім»[10] це питання роз'яснюється багатьма різними способами, у подробицях і подробицях подробиць, і вельми розлого — а тут воно наводиться загалом, коротко й лише одним способом.

Щоб зрозуміти це, треба передусім зазначити[11], що одна з відмінностей між «світлами» і «посудинами» полягає в тому, що посудини обмежені й обмежують, на відміну від світел, які «прості». Але хоча світла прості, це не простота буквально «Ейн Соф», а простота обмежена («десять, а не дев'ять, десять, а не одинадцять»[12]), і це обмеження не лише в їхній кількості, а й у їхній якості — у кожного з них свій визначений образ (хеседу, гвури тощо). І виходить, що порівняно з посудинами світла «прості», але порівняно з Ацмутом вони «обмежені».

І оскільки світла (порівняно з посудинами) прості[13], можливо, що світло хеседу «увійде» в посудину гвури (і, звісно, навпаки, і так само в усіх інших світлах і посудинах).

У наступних розділах наводиться кілька прикладів із вчення хасидуту, які показують, як і в чому виражається це питання (щодо пояснення уривків читання «Шма» є також зворотне пояснення — що перший уривок є світлом хеседу в посудині гвури, а другий уривок є світлом гвури в посудині хеседу)[14].

Перший уривок читання «Шма»

Перший уривок читання «Шма» є «світлом гвури в посудині хеседу»[15]: з одного боку, у ньому 42 слова, але з другого боку, у ньому написано «Ве-агавта».

Тобто кількість слів у ньому (42, 42) є «світлом», суть якого — гвура[16], а «посудина», у якій перебуває світло, — це «Ве-агавта», хесед.

Тобто роздум над цим уривком приводить людину до любові до Всевишнього (яка з боку хеседу). Але не шляхом «звичайної» любові (у якій людина любить і бажає річ для себе), а навпаки — любов, уся суть якої в скасуванні всього свого існування перед Творцем[17].

З боку «світла» — це гвура (зникнення, бітуль), але з боку «посудини» це любов (що походить із якості хеседу).

Другий уривок читання «Шма»

І так само, у такий самий спосіб, стоїть справа й з іншого боку, бо другий уривок читання «Шма» є «світлом хеседу в посудині гвури». Зміст уривку («посудина») — це гвурот: «І запалає гнів Г-спода», а кількість слів у ньому 72 (72) — що належить до хеседу.

І оскільки це Ім'я (Ім'я АБ) є світлом гвури в посудині гвури — тому воно уподібнене мостам[18]. І суть цього[19] така: коли вище світло хеседу виходить у дуже великому достатку — якби воно виходило таким, яким воно є, воно зовсім не було б прийняте внизу в сходженні світів. Тому знадобилося зробити 72 мости, щоб це світло хеседу приходило, розділяючись на 72 малі частини хеседу, щоб світло хеседу скоротилося й спускалося потроху, а не потоком.

І називається «мостами», бо це подібно до мосту, який роблять над річкою у вигляді споруди з малих камер одна біля одної, а на них — дошки, і вода проходить крізь них лише за мірою і у відміряній кількості та в їхньому великому скороченні. Якби не споруда цих камер, вода заливала б землю сильним потоком, а завдяки камерам вона проходить у скороченні потроху, за потрібною мірою.

Тобто саме Ім'я АБ є посудиною гвури, а його внутрішній бік («світло» в ньому) — хесед.

Зведення поняття до учня

Світло хеседу в посудині гвури буває[20], коли вчитель хоче передати певне поняття учневі, який не на його рівні, так, щоб учень зрозумів усе питання в його повноті, — він змушений спершу розділити своє поняття на частини й літери (що є аспектом гвури). Тобто «світло» (мета й намір) — це «хесед», але «посудина» (шлях, як передати) — це «гвура».

А світло гвури в посудині хеседу буває, коли вчителеві ясно, що за один раз (через велич поняття) учень не зможе прийняти його цілком (навіть якщо розділити поняття на частини й літери), і тому він вбирає для нього поняття в літери стисло, і це аспект гвури, тобто скорочення (бо головний його намір у тому, щоб скоротити). Але саме те, що він пояснює йому шляхом скорочення, — це для того, щоб той міг прийняти, бо неможливо йому прийняти інакше, ніж у такий спосіб, і це називається світлом гвури в посудині хеседу (хесед у гвурі).

Вищі руки

Написано: «Святилище, Г-споди, що заснували руки Твої»[21], і в писаннях Арі[22] роз'яснюється, що аспект «вищих рук» — це те, що заснувало Святилище Всевишнього, і їхня суть у тому, щоб створити аспект посудини.

І пояснення цього[23] таке: адже рука всюди є аспектом хеседу[24], бо рука простягнута, щоб роздавати цдаку, і головна дія та притягнення хеседу відбувається саме рукою. Проте без пальців на кінці руки неможливо було б узяти монету й дати цдаку. І корінь суті п'яти пальців, які розділяють дію хеседу на багато частин, — це гвура в хеседі. Тобто хоча це розділення є аспектом гвури й скорочення (розділити на малі частини), проте це головна дія хеседу, щоб її прийняли ті, хто отримує (бо без розділення дії та її притягнення її не прийняли б ті, хто отримує)[25].

Гвурот дощів

Ще один приклад, у якому бачать світло гвури в посудині хеседу, — це дощі, які сходять краплями, і це називається «гвурот дощів»[26].

Сходження дощів відбувається в гвурі (у розділенні й скороченні на малі частини), але з другого боку, адже дощі є «благословенням». І суть у тому, що через це розділення на краплі достаток дощу буде прийнятий у частинах землі, і напоїть землю, і вона народить і зростить тощо. І як наші мудреці, благословенної пам'яті, пояснили[27] вірш «і путь для блискавки громової»[28]: «Багато крапель створив Я в хмарах, і для кожної краплі створив Я окрему форму, щоб дві краплі не виходили з однієї форми, бо якби дві краплі виходили з однієї форми, вони розмивали б землю, і вона не приносила б плодів». І виходить зрозуміло, що це розділення є головним у хеседі, щоб його прийняв той, хто отримує.

Взаємовключення якостей притягує Ацмут

У незліченних місцях у хасидуті роз'яснюється, що розкриття Ацмуту приводить до взаємовключення та єдності двох протилежних ліній хеседу й гвури. Але в кількох місцях[29] роз'яснюється, що буває й навпаки: через зламання матеріальності злого начала й тваринної душі виникає взаємовключення хеседу й гвури, і завдяки цьому притягується з аспекту Ацмуту Ейн Соф — Предвічного світу.

Світло
Світло Ейн Соф
Світло · Світло Ейн Соф — поняття · Світло Ейн Соф — щаблі в ньому · Світло Ейн Соф — сфірот у ньому · Світло Ейн Соф — лінії в ньому · Світло Ейн Соф — натяк на його існування в мудреців · Світло Ейн Соф — бажання світів у ньому
Світила і джерела світла
Світло сонця · Світло місяця · Світло зірок · Світло смолоскипа ·Світло свічки ·Світло дня · Світло семи днів
Різні теми, пов'язані зі світлом (за абеткою)
Світло (ясність) · Ясне світло · Палаюче світло · Ув'язнене світло · Світло, що світить · Навколишнє світло і наповнювальне світло · Світло, що оточує всі світи · Світло, що наповнює всі світи · Світло того, хто дає, і світло того, хто отримує · Світло того, хто дає · Сяйливе світло · Подвоєне світло · Світло, що поширюється · Світло душі у світах БЕА · Світло, що перевершує всіх · Світло Кав · Спопеляюче світло · Світло зорі · Світло посіяне для праведника · Нове світло · Світло Гаває · Пряме світло · Відбите світло · Світло Ізраїлю · Світло, вода, небозвід · Навколишнє світло · Світло «Нога» · Вічне світло · Світло Твого лиця · Прості світла · Внутрішнє світло · Первісне світло · Предвічне світло · Похідне світло · Світло, створене в перший день · Світло Єрусалима · Світла, створені до створення світу · Світло Мошіаха
Світло у співвідношенні з іншим поняттям
Світло — у співвідношенні з повітрям · Світло — у співвідношенні з сяйвом · Світло — у співвідношенні з «ора» · Світло — у співвідношенні з темрявою · Світло — у співвідношенні з життєвістю · Світло — у співвідношенні з днем · Світло — у співвідношенні з силою · Світла сфірот — у співвідношенні з посудинами · Світло — у співвідношенні з таємницею · Світло — у співвідношенні з одіянням · Світло — у співвідношенні з ім'ям · Світло — у співвідношенні з небесами · Світло — у співвідношенні з достатком · «Ора» — у співвідношенні з «сасон ве-єкар» · Світла сфірот — їхня простота й образ
Різне
Світло сонця в сонці · Світло і сяйво · Світло, життєвість і сила · «Ор ле-арбаа асар» · Світло, вода, небозвід · Світла, що змінюються · Згущення світел · Самоскасування світла перед світилом

Примітки

  1. ^ Наприклад, «Маамарім 5567», с. 395, «Імрей біна», Шаар Кріят Шма, с. 81 та ін.
  2. ^ Адже насправді це відчуття є цілковитою неправдою, бо все їхнє існування походить від Б-жественності.
  3. ^ «Лікутей Тора», Масей, 88в і далі.
  4. ^ Які перебувають в аспекті бітулю, і вони є джерелом і коренем якостей кліпи
  5. ^ І див. це пояснення на вищому щаблі (як якості включені у своєму джерелі в Біні) у продовженні «Лікутей Тора», там само, 89б.
  6. ^ Стисло і зі зміною формулювань.
  7. ^ А різниця між гвурою в хеседі та год у хеседі в тому, що гвура — це ненависть лише в серці, а год — це також війна на ділі.
  8. ^ Лех леха, 87а.
  9. ^ «Ец хаїм», Шаар Маті ве-ло маті, і в Шаар 32 (Шаар Геарат га-мохін), розд. 6. І див. «Сефер га-маамарім 5668», с. 209.
  10. ^ Т. 4, с. 208 і далі.
  11. ^ Наведене нижче ґрунтується на «Гемшеху 5672» на його початку, пункти 13–14.
  12. ^ «Сефер єцира», 1, 4.
  13. ^ Тобто світло хеседу не настільки «хесед», як посудина хеседу: світло — це ще «простий» хесед, а не обмежений.
  14. ^ І ці два пояснення узгоджуються й не суперечать одне одному, просто в першому наголос зроблено на світлі, а в другому — на посудині. І див. пояснення цього в «Сефер га-ерхім», т. 4, с. 209.
  15. ^ «Маамарей Алтер Ребе» 5566, на початку, маамар, що починається словами «Леавін іньян Кріят Шма», с. 2.
  16. ^ Бо в Імені, утвореному з початкових літер «Ана бе-коах», 42 літери, і це Ім'я належить до аспекту піднесень і до якості гвури.
  17. ^ Суть цієї любові докладно роз'яснена в розділі 50 «Танії», див. там і в роз'ясненнях рава Вайнберга та рава Йоеля Кагана.
  18. ^ «Пардес», Шаар 21, Пратей га-шемот, розд. 5; Шаар 23, Ерхей га-кінуїм, розділ Хесед; «Шіур кома» Рамака, § 94.
  19. ^ «Маамарей Алтер Ребе» 5566, там само, с. 12–26.
  20. ^ «Сефер га-маамарім 5567», с. 396.
  21. ^ Шмот, 15, 17.
  22. ^ «Шаар маамарей Рашбі» (аркуш 29б) «І суть цього різьблення тощо», і далі (аркуш 30а) «що зробив собі вмістилище на кшталт чоловіка й жінки», і далі (аркуш 30в) «і це щоб була в них подоба людини з головою і тілами і руками тощо».
  23. ^ «Сефер га-маамарім 5568», с. 57.
  24. ^ Як сказано в «Патах Еліягу»: «Хесед дроа ймина».
  25. ^ І це аспект «Єсод де-нуква», скорочення (нуква), мета якого — вплив (єсод)
  26. ^ «Маамарім 5568», с. 58.
  27. ^ Бава батра, 16б.
  28. ^ Йов, 28, 26.
  29. ^ «Сефер га-маамарім» 5711 Ребе Раяца, с. 238, «Баті ле-ґані» 5722, пункт 7 та ін.

Повідомити про помилку на цій сторінці