«Орах ле-цадик»
Взимку 5673 року (1912/1913) Ребе Рашаб запровадив постанову під назвою «Орах ле-цадик».
У зв'язку зі сторіччям відходу з життя Алтер Ребе було запроваджено постанову — що щороку в день відходу з життя Алтер Ребе, 24 тевета, обиратимуть кількох посланців (іноді Адмор, а іноді за жеребом), які поїдуть до Огелю Алтер Ребе в Гадячі і проситимуть милосердя для народу Ізраїлю.
Першими посланцями в 5673 році (1912/1913) були рав Моше Розенблюм і р. Моше з Зембина.
У 5674 році (1913/1914) було послано р. Шилема і р. Ельханана-Дов Морозова.
Ребе Раяц більшість років посилав р. Міхаеля Дворкіна.
Після виїзду Ребе Раяца з Росії, у 5688 році (1927/1928), хасиди продовжували посилати посланця: у принципі це визначалося жеребом, але через труднощі тих років їздили тоді р. Міхаель Дворкін або р. Шимон-Дов-Бер Ліпшиц (Крюковкер).
Додаткова література
- «Ле-шема озен», с. 119 і далі.
- «Хасидські історії», частина 2, с. 62–63.