Перейти до вмісту

Упертість

Матеріал з Хабадпедії

Упертість або затятість (у Письмовій Торі ця поведінка називається твердістю шиї) — це поведінка, що характеризується послідовним і наполегливим стоянням на принципах або речах, без поступок, без того, щоб дати себе переконати, і без найменшого компромісу. У звичайній мові упертість визначається як погана риса, на відміну від рішучості, яка може поступитися там, де потрібно, і визначається як добра риса.

У вченні хасидуту роз'яснюється, що сама ця риса може бути найтяжчою рисою на боці кліпи, а може бути й найдивовижнішою чеснотою на боці святості, коли вона виражає сутнісний зв'язок єврея з Б-жественністю, який ніщо не може скасувати чи приховати.

У святій мові

" Не впадати у відчай, якщо перша чи навіть друга спроба не вдається, бо так закладено в природі творіння, що, можливо, кілька разів не здійсниться, але сила волі зрештою досягає успіху "

– «Ігрот кодеш» частина 14, лист 5004

У Письмовій Торі корінь АКШ указує на викривлення і спотворення; так, наприклад, Моше-рабейну називає синів Ізраїлю «рід лукавий і покручений»[1], і пророк Міха каже: «усе просте викривлюють»[2], а словами царя Давида: «а з лукавим поводишся за лукавством його»[3].

Упертість у прийнятому сьогодні значенні[4] називається в Торі виразом «твердошиїй», як сказано в захисній промові Моше-рабейну про синів Ізраїлю, який каже Святому, благословенний Він, що їхня природа — «народ твердошиїй»[5].

Згідно з простим змістом, тлумачі Писання пояснюють вираз «твердошиїй» так, що людина не повертає обличчя, щоб прийняти докір, а продовжує свої справи, «не озираючись назад»[6].

Ребе пояснює вираз, сказаний про фараона: «Обтяжилося серце фараона», що хоча в багатьох місцях роз'яснюється, що це справа упертості й твердошийості (і тому «Паро» — це літери «га-ореф»), вірш уточнює і каже «обтяжилося серце фараона», оскільки загалом справа упертості стосується саме сили дії, тоді як фараон упертий за суттю: не лише його поведінка на ділі була упертою, але він був упертим за суттю[7].

З негативного боку

У вченні хасидуту вираз «твердошиїй» роз'яснюється за формулюванням перекладу Онкелоса «кшей кдаль»: подібно до твердості, грубості й „товщини“ матеріального тіла в потилиці, так і людина тверда й груба духом і твердо стоїть на своїй думці, і не піддається й не вражається нічим, що побачить чи зрозуміє, — ні проханням і лагідною відповіддю, ні розумними доводами, ні якщо її битимуть, — вона лишається впертою у своїй думці й не скоряється через те, що вона зухвала і серце її тверде, як залізо.

Причина цієї природи в упертих людей — у корені їхньої душі, який в аспекті потилиці[8].

У листі-настанові Ребе одному з учнів-тмімім висловлюється побажання, щоб він продовжував навчання в єшиві та вбирав у душу дух хасидуту «і твердість думки, справжню твердість без упертості, Б-же борони, таку необхідну єврейській людині в будь-який час загалом, і особливо в ці наші дні»[9].

У позитивному значенні

" І хай буде воля, щоб зрештою знайшлися десятеро з Ізраїлю, які „уперто наполягатимуть“, що вони мусять домогтися від Святого, благословенний Він, і, безсумнівно, доможуться від Святого, благословенний Він, – як сказано: «бо народ твердошиїй він (у доброму сенсі, і тому) і прости нашу провину і наш гріх і зроби нас Твоїм уділом» "

– Сіха 28 нісана 5751 (12 квітня 1991)

Уже мудреці тлумачили значення «твердошиїй» у доброму сенсі[10]. Тоді як у лобі — осяяння волі, потилиця протистоїть йому, оскільки в потилиці — твердість сили волі проти того, що їй протиставиться, щоб не терпіти нічого, що протиставиться його волі, а в служінні Всевишньому це твердість, що перевищує розум, щоб не повставати проти Його, благословенний Він, волі[11].

Хоча ця природа може виявлятися негативно, коли спрямовують її на служіння Всевишньому, у ній є особлива перевага: якщо він ухвалив певне рішення, навіть якщо в ньому не світиться почуття любові до Всевишнього чи трепету перед Всевишнім, він твердо стоятиме на своєму рішенні й ніколи від нього не відпаде, і вся головна основа служіння Всевишньому в Торі та заповідях залежить від цього[8].

У служінні Всевишньому[12] справа упертості — це прийняття ярма, коли людина бере на себе ярмо Небесного царства понад розсуд і розум і понад почуття[7], і сила для цього аспекту бітуля перед Б-жественністю, що перевищує розум, — від Імені Гаває, закарбованого в кожному з Ізраїлю, як написано: «бо уділ Г-сподній — народ Його», а аспект вістря літери йуд — це бітуль, що перевищує розум, і пробуджують його за допомогою розумового роздуму, і через нього досягають бітуля понад розум, і найбільш придатний для цього час — місяць тішрей, який називається «Ерах га-ейтаним», бо «ейтан» означає твердий[13].

На відміну від упертості леумат зе[14], упертість святості перебуває лише на боці святості, і це аспект любові у внутрішній частині серця, що перевищує розсуд і розум, і вона приходить згори як дар[15], і ця твердість — у самій сутності душі воістину[16].

В «Ігерет га-кодеш» — розділ 22 Алтер Ребе вимагає використовувати цю властивість для зміцнення в молитві гучним голосом; Ребе Раяц висловився у відомій сісі, коли виїжджав до Костроми під час свого відомого арешту, що необхідно сказати посланцям Євсекції «з найбільшою і найсильнішою єврейською упертістю», із тисячоліттями єврейської самопожертви: «Не торкайтеся помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла»[17]; і Ребе висловився в одній із сіхот про євреїв Грузії, що в них видно з більшою силою справу упертості[18], а також у баалей тшува, які не зважають на те, що кажуть, а йдуть твердо зі своєю внутрішньою істиною, як це виражається в наспівах нігуну «Ата бехартану»[19].

Ребе згадував упертість щодо питань Геули і Мошіаха — як щодо себе самого, що, хоча не бачить, як його слова з цього питання діють на хасидів, продовжує це з упертістю, у впевненості, що зрештою слова справлять свою дію[20], так і щодо хасидів, що потрібні «десятеро упертих», які уперто доможуться від Святого, благословенний Він, повної Геули[21].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Дварім 32, 5.
  2. ^ Міха 3, 9.
  3. ^ Тегілім 18, 27.
  4. ^ І див. «Бааль га-турім» на Шмот 7, 3 (щодо фараона, «А Я зроблю впертим серце фараона»), що про цю твердість серця сказано «з лукавим поводишся за лукавством його — ікеш у гематрії „мелех Міцраїм“».
  5. ^ Кі тіса 34, 9.
  6. ^ Раші: «Твердошиїй — повертають твердість своєї потилиці до тих, хто їм докоряє, і відмовляються слухати». Ібн Езра: «Сенс „твердошиїй“ — що не слухає того, що повелів, подібно до людини, яка йде своєю дорогою бігом і не повертає потилиці до того, хто її кличе» (Шмот 32 9).
  7. ^ 1 2 «Лікутей сіхот» частина 32 сіха 2 до тижневого розділу «Ваера», сторінка 32.
  8. ^ 1 2 «Торат хаїм» Шмот частина 1 тижневий розділ «Ваера» 82, в.
  9. ^ [https://chabadlibrary.org/books/1200800086 «Ігрот кодеш» частина 6 лист 1613].
  10. ^ Шмот раба 42,9: «І ось народ твердошиїй він' ... зухвалий серед народів – Ізраїль ... ти думаєш, що це на осуд, а це не що інше, як на похвалу».
  11. ^ «Тора ор» Мегілат Естер (Сувій Естер) 123, б.
  12. ^ Див. також «Ігрот кодеш» частина 1 лист 79, роз'яснення питання мліки в служінні Всевишньому, що це та сама тема.
  13. ^ «Торат Шмуель» 5635 частина 2 сторінка 459.
  14. ^ Роз'яснено докладно в «Тора ор», доповнення Мегілат Естер (Сувій Естер) 123, в.
  15. ^ «Лікутей Тора» тижневий розділ «Балак» 67, г. Роз'яснено також в «Гаазіну» 73, початок сторони б. І див. також «Тора ор» Тецаве 85, кінець сторони а. 85, в-г. Доповнення до «Тора ор» Мегілат Естер 123, б-в. «Лікутей Тора» Балак 71, б. «Сефер га-маамарім» 5633 ч. 2 с. 336. 5672-5676 с. 122. «Торат Шмуель» 5639 частина 1 сторінка 225, і там пов'язує це з поняттям «зухвалий, як леопард».
  16. ^ «Торат хаїм» Шмот частина 2 тижневий розділ «Тецаве» 379, г. І див. там, що те, що протистоїть цьому з боку ситра ахра, — це зухвалість чола, і в цьому причина повеління Всевишнього покладати ціц саме на лоб.
  17. ^ Сіха 3 тамуза 5687 (3 липня 1927).
  18. ^ Сіха Ахарон шель Песах 5732 (6 квітня 1972).
  19. ^ Сіха дня Сімхат Тора 5724.
  20. ^ Сіха «Ваякгель» «Пкудей» Шабат мевархім місяця нісана 5747 (березень–квітень 1987).
  21. ^ Відома сіха, сіха 28 нісана 5751 (12 квітня 1991) наприкінці. Услід за цим 5752 року (1991/1992) під час роздачі леках на Гошана раба перед Ребе пройшла група жінок Хабаду, які вручили Ребе конверт із підписами жінок, що приймають на себе царство Ребе, і сказали: «Ми тут, мін'ян жінок „народу твердошийого“, просимо Ребе, щоб він розкрився перед усіма як Мелех га-Мошіах і негайно вивів нас із вигнання».

Повідомити про помилку на цій сторінці