Перейти до вмісту

Малий світ

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Людину в кількох місцях називають і описують іменем малий світ.

Джерело

Джерело цього наведено в «Авот де-рабі Натан»[1]:

Утворив у людині все, що створив у Своєму світі. Створив ліси у світі й створив ліси в людині — це волосся людини; створив вітер у світі, створив вітер у людині — це ніс людини; сонце у світі — сонце в людині, це чоло людини; небесні склепіння у світі — небесні склепіння в людині, це язик людини.

У «Мідраш раба» сказано, що людина складається з вищих і з нижчих, що в ній є все, що є у світі. І подібно до того як у світі є чотири стихії — вогонь, повітря, вода, земля, — так є і в душі людини чотири (духовні) стихії. І так само все, що створив Всевишній у Своєму світі, має свій зразок і в людині.

«Бо будете ви землею жаданою»[2], — тлумачив рабі Берехья від імені рабі Шимона бен Лакіша: усе, що створив Святий, благословенний Він, у людині, Він створив у землі за її зразком. У людини є голова — і в землі є голова, як сказано[3]: «і головні порошини всесвіту». У людини є очі — і в землі є очі, як сказано[4]: «і вкриє око землі». У людини є вуха — і в землі є вуха, як сказано[5]: «і слухай, земле». У людини є рот — і в землі є рот, як сказано[6]: «і відкрила земля уста свої». Людина їсть — і земля їсть, як сказано[7]: «земля, що пожирає своїх мешканців». Людина п'є — і земля п'є, як сказано[8]: «від дощу небесного п'є воду»

— «Когелет раба», 1, 4.

Причина

Причина цього в тому, що оскільки все поступове сходження творіння — заради людини з Ізраїлю, тому все суще у творінні діє і впливає на людину й знаходить у ній свій вияв, і, отже, в людині є зразок усіх частин і ступенів, що є у світі.

І ще, і це головне: у людини з Ізраїлю, і відповідно до сказаного вище, ім'я «адам» — найпіднесеніше визначення, і це визначення розуму і мудрості, якими й за допомогою яких може людина — та, що трудиться своїм розумом і служить своїм серцем, — досягти тієї переваги, переваги обраного з творінь над усім живим і сущим, не лише в земному воїнстві, а й у небесному воїнстві, як-от ангели, вищі служителі, і навіть перші емановані.

А перевага в тому, що саме людині дано те призначення і вручено ту місію, щоб освітлювати темряву нижнього світу світлом Тори і заповідей і зробити його обителлю для Його перебування, благословенний Він і превознесений. І тому людину називають серединним творінням, якому немає подібного ні у вищих твориннях, ні в нижчих твориннях.

І саме в тому, що вона складається з нижчих і вищих, як сказано вище, що дає людині змогу і своїм матеріальним мозком осягати Б-жественне, — ось саме цим вона вища й за вищих (ангелів тощо), які не здатні — навіть — зрозуміти, як можливо осягати Б-жественне матеріальним мозком.

І все це — лише при виникненні людини у світі внизу, при вбранні відсвіту душі в тіло, бо лише тоді вона називається «адам», адже лише тоді вона має стосунок до світу і в ній є зміни, що іноді добро переважає, а іноді навпаки. І коли вона виправляє себе, вона виправляє весь світ загалом. Подібним чином написали наші мудреці, благословенної пам'яті, про вірш: «Також і світ вклав Він у їхнє серце», — що виправлення світу залежить від виправлення серця людини. Але не сутність душі, якою вона є вгорі, бо вона відокремлена й цілком відсторонена від меж і обмежень тіла і світу.

Повнота аспекту людини за часів Геули

Проте повнота аспекту людини буде за часів повної Геули через Мелеха га-Мошіаха, коли виконання заповідей буде в повноті — «як заповідь волі Твоєї». І ще це — у служінні людини з Ізраїлю, бо тому людину було створено однією, щоб навчити тебе, що подібно до того як Адам га-Рішон при його створенні був усім людством — бо не було іншої людини, крім нього, — і в його служінні Всевишньому все людство служило Всевишньому, так і в кожного з Ізраїлю — міра його служіння Всевишньому дорівнює мірі служіння Всевишньому всього людства. І це означає, що своїм служінням Всевишньому він спричиняє повноту в усьому людстві й у всьому світі загалом. І навпаки — якщо в його служінні є вада, то вада ця виражається в усьому світі загалом.

(Частину матеріалу статті взято з книжки «Ерхім бе-хасидут»)

Примітки

  1. ^ Розділ 31.
  2. ^ Малахі 3, 12
  3. ^ Мішлей 8, 26
  4. ^ Шмот 10, 5
  5. ^ Єшаягу 1, 2
  6. ^ Бемідбар 16, 32
  7. ^ Там само 13, 32
  8. ^ Дварім 11, 11.

Повідомити про помилку на цій сторінці