Перейти до вмісту

Печінка

Матеріал з Хабадпедії
Органи тіла людини
Загальні поняття
Голова • Обличчя • Дихання • Кров • Сухожилля • Кровоносні вени • Артерії • Нерви • Плоть • Кістки • Шкіра • Волосся голови й бороди
Органи голови
Череп • Лоб • Мозок • Оболонка над мозком • Повітря між мозком і черепом • Оболонка над повітрям • Волосся голови й бороди • Борода • Очі • Повіки • Вуха • Ніс • Рот • Губи • Язик • Піднебіння • Зуби • Шия (трахея, стравохід і вени) • Потилиця • Щоки • Підборіддя
Органи тіла
Грудна клітка • Пахва • Живіт • Пупок • Таз • Серце • Легені • Нирки • Жовчний міхур • Печінка • Шлунок • Органи виділення • Органи дітонародження • «Сіюма де-гуфа» • «Єсод де-нукба»
Кінцівки
Плечі • Руки • Ноги • П'ята • Пальці • Нігті
Див. також
«Ашер яцар» • Здоров'я і медицина • Людина — «та, що говорить» (шаблон)

Печінка — один із 248 органів живої істоти, розташований у черевній порожнині. Це один із трьох органів, що підтримують тіло: мозок, серце і печінка.

Її функція

У Гемарі сказано[1]: «Було три трубки (після того як трахея входить у груди, вона розділяється на три[2]): одна відгалужується до серця, одна відгалужується до легенів і одна відгалужується до печінки».

Печінка бере їжу живої істоти зі шлунка і робить із неї кров, яка є життєвістю душі[3], переробляє її і передає до серця, а із серця вона піднімається до мозку, звідки поширюється по всьому тілу[4]. Завдяки цій дії їжа, яку з'їла людина, підноситься, серце й мозок зміцнюються, і людина може служити Всевишньому[5].

Кров, яку виробляє печінка, наприкінці процесу переходить у плоть, на відміну від крові в жилах, яка надходить від серця[6].

У хасидуті

Шлях дії життєвості, отримуваної від їжі, — згори донизу. Їжа спускається до шлунка й вариться в печінці, а звідти піднімається до серця й мозку, який оживляє тіло шляхом сходження: він зводить силу в серце, щоб воно розкривалося й закривалося, і так кров поширюється по всіх органах шляхом рацо і шов[7].

Перш ніж передати їжу зі шлунка до печінки, шлунок відокремлює добірну їжу від відходів. Добірну їжу він передає до печінки, а відходи виводить через кишечник назовні; але іноді шлунок не відокремлює відходи як належить і передає частину їх теж до печінки, і печінка теж здійснює відбір і передає добірне до серця, а з того, що не було відібрано в серці, утворюються випари, які піднімаються до мозку й покривають його, так що сила розуму не може осягати, і тому їжа втомлює[8]; і з цієї причини, коли вдихають сильний запах, пробуджуються, бо завдяки запаху матеріальні випари віддаляються від мозку, і знову притягуються світло й життєвість у мозок, серце й печінку, а через них — в решту тіла[9].

Три сили людини розподілені по трьох місцях: нефеш — у печінці, руах — у серці, а нешама — у мозку[10]. І як у матеріальному печінка відбирає те, що може, так у духовному нефеш, що перебуває в печінці, належить до аспекту НеГІ, тобто до виконання заповідей, які здійснюються зовнішніми органами[11].

Придаток печінки

Придаток печінки, який називають також «двором печінки», — це частина печінки, що відокремлює органи дихання від органів травлення[4].

Цю частину уподібнюють у каббалі до Нукви кліпат нога, що відповідає металу залізу. Цей аспект — «протилежність» Рахелі у святості.

У Зогарі написано[12], що гріх уподібнюється до придатка печінки, який обтяжує Ізраїль гріхами й провинами: як печінка обтяжує осадом артерії серця, так і переступи обтяжують крила Шхіни, які є заповідями-повеліннями, що уподібнюються до крил голубки.

І Зогар додає в іншому місці[13], що придаток печінки відповідає ситра ахра, яка виходить звинувачувати людей світу. Після того як вона вводить їх у гріх, вона долає чоловіче начало в ситра ахра, що відповідає печінці, а з нього виходить жовч, від якої гнів і зухвалість, і вона передає своєму чоловікові надлишки достатку кліпот (бо в кліпі чоловіче отримує від жіночого). З печінки й придатка виходить жовч — меч ангела смерті, з якого виходять гіркі краплі, щоб умертвляти людей.

Корінь усіх тварин — у кліпат нога. Однак корінь усіх тварин — у добрій частині цієї кліпи, тоді як червона корова відповідає частині, яку називають «придатком печінки», що прилягає до печінки, але ця кліпа є другорядною щодо чоловічого начала в кліпат нога[14].


Примітки

  1. ^ Хулін, 45б.
  2. ^ Раші на це місце
  3. ^ «Тора ор», недільна глава «Ваєхі», 49б і див. «Сідур ім ДАХ», порядок суботньої трапези, 202в.
  4. ^ 1 2 «Лікутей Тора», недільна глава «Ваетханан», 11б, на сайті Любавицької бібліотеки
  5. ^ «Тора ор», недільна глава «Хаєй Сара», 15в, на сайті Любавицької бібліотеки
  6. ^ «Сефер га-маамарім» 5692, Шабат недільної глави «Ваєра», 20 хешвана
  7. ^ «Тора ор», недільна глава «Мішпатім», 78в, на сайті Любавицької бібліотеки
  8. ^ «Сефер га-маамарім» 5569, маамар «Олат тамід», на сайті Любавицької бібліотеки
  9. ^ «Сефер га-маамарім» 5569, маамар «Олат тамід», на сайті Любавицької бібліотеки
  10. ^ «Сефер га-маамарім» 5569, маамар «Олат тамід» і «Легавін шоршей га-дварім», на сайті Любавицької бібліотеки
  11. ^ «Сефер га-маамарім» 5692, Шабат недільної глави «Толдот», с. 152, на сайті Любавицької бібліотеки
  12. ^ Зогар, ч. 3, 28б. А мовою Зогару (арамейською): «Гріх — це придаток печінки, що обтяжує аркуш переступами скверни провин Ізраїлю; подібно до того як печінка обтяжує осад, тобто кров, на жилах серця, так ці переступи обтяжують крила Шхіни, які є заповідями-повеліннями, подібними до крил голубки».
  13. ^ Зогар, ч. 3, аркуш 231б
  14. ^ «Ор га-Тора», недільна глава «Хукат», роз'яснення до «Зот хукат га-Тора»

Повідомити про помилку на цій сторінці