Ніс
| Органи тіла людини |
|---|
| Загальні поняття |
| Голова • Обличчя • Дихання • Кров • Сухожилля • Кровоносні вени • Артерії • Нерви • Плоть • Кістки • Шкіра • Волосся голови й бороди |
| Органи голови |
| Череп • Лоб • Мозок • Оболонка над мозком • Повітря між мозком і черепом • Оболонка над повітрям • Волосся голови й бороди • Борода • Очі • Повіки • Вуха • Ніс • Рот • Губи • Язик • Піднебіння • Зуби • Шия (трахея, стравохід і вени) • Потилиця • Щоки • Підборіддя |
| Органи тіла |
| Грудна клітка • Пахва • Живіт • Пупок • Таз • Серце • Легені • Нирки • Жовчний міхур • Печінка • Шлунок • Органи виділення • Органи дітонародження • «Сіюма де-гуфа» • «Єсод де-нукба» |
| Кінцівки |
| Плечі • Руки • Ноги • П'ята • Пальці • Нігті |
| Див. також |
| «Ашер яцар» • Здоров'я і медицина • Людина — «та, що говорить» (шаблон) |
Аф (який у більшості місць називається «хотем») — місце входу душі в тіло, і як вислів мудреців[1]: «на кого впав завал, того треба перевіряти до носа», бо звідти вона входить і звідти вона виходить[2]. А оскільки головне в душі — розум[3], ніс називається брамою мохін (тобто мохін — це початок душі, що вдягнена в тіло[4], і вони входять через браму носа і вдягаються спершу в мозок).
Початок образу людини
Ніс — це початок «образу» людини. Суть людини — взаємовключення трьох ліній (правої, лівої та середньої), і ніс — найвище місце, у якому помітні три лінії (дві ніздрі та перегородка між ними). З цієї причини сказали мудреці"[5]: «Свідчать лише за обличчям разом із носом (тоді як чоло вище за аспект „людина, що в людині“).
Ніздрі (права і ліва пардашка)
Дві ніздрі[6] — це два щаблі, і як вислів Зогару[7]: «З однієї ніздрі (правої ніздрі) — життя, і з однієї ніздрі (лівої ніздрі) — життя життя». І пояснюється в цьому, що в праву ніздрю притягується макіф ор яшар (макіф Хая, що сягає зовнішнього боку Атіка), а в ліву — макіф ор хозер (макіф Єхіда, що сягає внутрішнього боку Атіка)[8][9].
Їхня суть у служінні
Права ніздря — це служіння «згори донизу»; служіння в молитві, Торі і заповідях, що притягує розкриття Б-жественності в цей матеріальний світ.
Ліва ніздря — це служіння «знизу догори»; служіння подолання перешкод і завад, приховувань і утаєнь, — щоб піднести світ і зробити його посудиною для Б-жественності (розкриття в ньому його внутрішньої істини: не тільки що він не заважає, а більше того — допомагає святості). Ця важка праця пробуджує найвнутрішніші сили душі, і тому саме вона сягає «внутрішнього боку Атіка».
Їхня суть у начинні Храму
У носі перебуває відчуття нюху, і дві ніздрі в ньому відповідають двом жертовникам[10].
Зовнішній жертовник і запах жертвоприношень пов'язані з темою їжі: «жертовник, що їсть жертви»[11]. І його суть — права ніздря. Як у прикладі запаху в їжі, який не притягує до тіла нової життєвості, а лише зміцнює наявну життєвість, так жертвоприношення поєднують світла і посудини світу Ацилут. А в служінні: розумова любов, що пробуджується від споглядання Б-жественності, вдягненої у світи[12], любов відповідно до сенсу і знання, яка очищає лише сили кліпат нога (але не її суть і сутність).
Золотий жертовник, на якому воскурюють пахощі, — це суть правої ніздрі. Тобто те, що цей жертовник «внутрішній», натякає на любов внутрішнього боку серця, що походить від споглядання понадсущності світла Ейн Соф, любов вище за сенс і знання, яка скасовує також суть і сутність кліпот (навмисні гріхи обертаються в нього на заслуги[13].
Однак усе вищесказане — загалом. Але в подробицях обидва аспекти — лише в курінні: куріння всього року (права ніздря) і куріння Йом Кіпуру (воно належить до лівої ніздрі) (а коли йдеться в такий спосіб, то запах жертвоприношень — частина теми їжі)[14].
Бааль га-хотем
Ребе Цемах Цедек пояснює[15], що вислів мудреців «Бааль га-хотем — йому я молюся»[16] має на увазі іноді Аріх Анпін, а іноді світло Ейн Соф. Тобто коли Зеїр Анпін називається «людина», тоді Аріх Анпін називається «бааль га-хотем»[17] і «велика людина»[18].
Але щодо світла Ейн Соф Аріх Анпін — лише аспект «людина», і тоді світло Ейн Соф — воно «бааль га-хотем»[19].
Примітки
- ^ Йома 85, 1.
- ^ Бах'є, Берешит 2, 7.
- ^ Див. «Танія», розділ 10, що Б-жественна душа перебуває в мохін і звідти поширюється в серце, а звідти в усі органи.
- ^ Саме сутність мохін, а не їхнє поширення. Поширення мохін — це розум, що вдягається в мовлення, і це інша тема. І див. докладно про це в маамарі, що починається словами «Ве-геніф ядо», 5711.
- ^ Мішна, Євамот 16, 3.
- ^ Які в Каббалі та хасидуті називаються «пардашка».
- ^ В «Ідра раба», том 3, с. 130.
- ^ «Бе-шаа ше-гікдіму» 5672, розділ 222, «Ве-геніф ядо» 5711
- ^ Автор «Коль бе-Рама» пояснив у своєму коментарі навпаки, але Ребе Рашаб і Ребе відкинули його пояснення. Гемшех 5672, с. 448. Маамар, що починається словами «Ве-гая ба-йом га-ху тощо ве-гехерім», Ахарон шель Песах 5722 (26 квітня 1962), надрукований у «Сефер га-маамарім» Песах, частина 2, с. 129. І в новій редакції в «Торат Менахем — Гітваадуйот», с. 323.
- ^ До всього цього розділу див. Гемшех 5672, Шабат тижневої глави «Лех леха» 5674, і примітку Ребе в доповненнях до «Лікутей сіхот», том 5, Шабат тижневої глави «Ваїшлах», примітка 102.
- ^ Зогар, том 3, 33, 1.
- ^ І див. «Танія», розділ 43, що вона називається «агават олам».
- ^ Гемара, Йома 86, 2
- ^ Примітка Ребе в «Лікутей сіхот», том 5, у доповненнях до тижневої глави «Ваїшлах», примітка 102.
- ^ «Ор га-Тора», Тегілім, 669.
- ^ Зогар, том 3, «Насо», аркуш 130, с. 2.
- ^ Бо «хотем» — це внутрішнє притягнення, якого торкаються діяння нижніх, тоді як бааль га-хотем — це аспект макіфа, куди діяння нижніх не сягають.
- ^ Бо й до нього належить аспект носа, тільки він в аспекті величі — «бааль» га-хотем. І як написано в працях Арізаля в поясненні «і встановлення миру між людиною (Аріх Анпін) і її товаришем (Зеїр Анпін)» — що Аріх Анпін є «товаришем» Зеїр Анпіна.
- ^ Так хасидут пояснює вірш у Єшаягу (48, 9) «Заради імені Мого відкладу гнів Мій, і заради слави Моєї стримаю його заради тебе»: Малхут Ейн Соф «стримаю заради тебе» — світитиме в аспекті «людина», тобто Аріх Анпін або Зеїр Анпін.