Перейти до вмісту

Не людина

Матеріал з Хабадпедії
Імена Всевишнього
7 імен, які не можна стирати
Гаває · Адні · Ель · Елокім · Елоа · Цваот · Шадай
Наповнення (мілуїм) імені Гаває
Ім'я АБ · Ім'я САГ · Ім'я МА · Ім'я БАН
Інші імена
Еке (אהי"ה) · Ім'я з 42 літер · Ім'я 72 (72 слова) · АКДТАМ · Ель Адні · Ель Гаває · Ель Шадай · АГЛА · Йа · МЦПЦ
Епітети
Володар світу · Святий, благословенний Він · Б-г єдиний · Ацмут у-мегут · Кадмон · Господар · Вища Людина · «Не людина» · Цар над царями царів · Ойберштер · Шалом · Творець

Ло адам — це позначення того ступеня в людині, який вищий за сам її «образ» як людини, і маються на увазі рівні, вищі за її розум.

Це також позначення ступеня, вищого за порядок сходження світів.

Суть

У Танаху це позначення наводиться стосовно Всевишнього разом із коротким поясненням суті цього ступеня:

І ТАКОЖ НЕЦАХ ІЗРАЇЛЮ НЕ ЗБРЕШЕ І НЕ РОЗКАЄТЬСЯ, БО НЕ ЛЮДИНА ВІН, ЩОБ РОЗКАЮВАТИСЯ

Простий сенс вірша такий: оскільки Святий, благословенний Він, не такий, як усі люди, тому Його обіцянка має силу, яка не скасовується. Але це пояснення недостатнє, оскільки йдеться про певний ступінь («нецах Ісраель»), і про нього сказано, що він не людина:

Тобто є два види порядку управління світом: один вид, названий іменем «адам», указує на порядок, що за розрахунком, в упорядкованому порядку сходження світів: що належить? і кому належить? А саме: як у світах є десять сфірот, так і в людині є десять сил. І адже це і є визначення «адама» — що все впорядковано за розрахунком і розумом.

І є другий вид, названий іменем «ло адам», — такий вид, за якого немає відношення до різних розрахунків, а він підноситься над усім і ніби не пов'язаний із певним розумом, і рішення, що випливають із цієї душевної сили або з цього високого ступеня в Б-жественності, не зазнають жодних змін.

Про цей ступінь сказано: «лейт смала бе-гай атіка»[1] (немає лівої сторони на ступені «Атік») — що на цьому високому ступені є лише вид правої сторони, добра і хеседу, без поділу на ступені, і не застосовна жодна реальність «зла»[2].

Під час укладення союзу

Наведений вище вірш сказано у зв'язку із царством царя Давида, і ми знаходимо про нього ще багато згадок про те, що він отримав безліч клятв про те, що отримає царство навіки.

Причина потреби в клятвах — у тому, щоб пробудити ступінь «ло адам», аби не було змін у рішеннях.

Притча до цього наводиться в хасидуті[3]: на зразок двох друзів, що бажають зміцнити зв'язок між собою так, щоб він ніколи не перервався, навіть якщо трапиться, що один завинить перед другим; і тому вони дають клятву, суть якої в тому, що навіть якщо їхній розум скаже їм, що не годиться більше зберігати дружбу, проте вони й надалі друзі. А саме — що це зв'язок, вищий за розум.

А саме: за допомогою укладення союзу піднімаються на ступінь, вищий за розум.

Примітки

  1. ^ «Зогар», частина 3, 129а. І подібно до цього там само 289а.
  2. ^ «Тора ор», тижнева глава Ітро, у біурі до маамару, що починається словами «Захор» (72в). Маамар, що починається словами «У-вней Ісраель», 5733.
  3. ^ «Лікутей сіхот», частина 25, сіха 3 до глави Ваєра, п. 2 (с. 87). І в зазначеному там.

Повідомити про помилку на цій сторінці