Перейти до вмісту

Хабадпедія:Хасидський вислів/Архів 2

Матеріал з Хабадпедії
Хасидський вислів
Архів 1 Архів 2 Архів 3 Архів 4 Архів 5 Архів 6 Архів 7 Архів 8 Архів 9 Архів 10
Усі шаблони «Хасидський вислів»
101

Той, хто знає і розуміє, що Тора — це мудрість Всевишнього, благословенний Він, має до Тори благоговійну пошану зовсім іншого роду

— «Сефер га-маамарим — Їдиш» у перекладі на лашон га-кодеш, с. 260
редагувати — шаблон — обговорення
102

Моя надзвичайна ретельність у прикрашенні заповіді потрібна для того, щоб мій розум краще сприймав теми хасидуту

— «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 2, с. 342
редагувати — шаблон — обговорення
103

Тора заради неї самої означає те, що Тора світить. Той, хто йде в темряві, спотикається і об маленький камінь і падає і в маленьку яму, але той, хто йде в освітленому місці, — навіть якщо він іде дорогою, де є великі камені та ями, повні глини, — рятується від них, і жодне зло його не спіткає.

— «Сефер га-маамарим 5701», с. 53
редагувати — шаблон — обговорення
104

Той, хто вивчає Тору не заради неї самої, вчиться не в Тори, а лише вивчає Тору

— «Сефер га-маамарим 5701», с. 53
редагувати — шаблон — обговорення
105

Для хасида одне з найважливішого — коли він зможе завдати втіхи Ребе

— «Сефер га-сіхот 5704» (у перекладі на лашон га-кодеш), с. 17
редагувати — шаблон — обговорення
106

Вивчення Тори і виконання заповідей — це «каблучка заручин», якою Святий, благословенний Він, заручив синів Ізраїлю і зобов'язався годувати їх і забезпечувати їм прожиток

— «Ігрот кодеш», т. 5, с. 276
редагувати — шаблон — обговорення
107

Солдат не осягає своїм розумом, як стріляє ствол рушниці зокрема і тактику війни загалом, але він віддає свою душу і волю командувачеві й робить це з радістю, і тоді саме він перемагає.

— «Ігрот кодеш», т. 3, від 10 нісана 5710 (28 березня 1950)
редагувати — шаблон — обговорення
108

Віра потребує зміцнення час від часу й особливого пробудження, щоб вона не залишалася на рівні «макіф» (навколишнього), а панувала над усіма силами, над думкою, мовленням і практичною дією в повсякденному житті.

— «Ігрот кодеш», т. 3, від 10 нісана 5710 (28 березня 1950)
редагувати — шаблон — обговорення
109

Усім нам слід підперезатися і докласти найбільших зусиль, щоб триматися вказівок наших Ребе, глав Хабаду, їхніх звичаїв і манер, що стосуються нас.

— «Ігрот кодеш», т. 3, с. 31
редагувати — шаблон — обговорення
110

Тора — початок і головна перевага Царя Мошіаха, зануреного в Тору.

— «Лікутей сіхот», т. 11, сіха 2 до тижневої глави «Шмот»
редагувати — шаблон — обговорення
111

Сила Ізраїлю принести прийдешнє Визволення своїм служінням — це через Тору.

— «Лікутей сіхот», т. 11, сіха 2 до тижневої глави «Шмот»
редагувати — шаблон — обговорення
112

Той, хто їсть із жадобою, стає тим, хто отримує від їжі, що належить до рослинного і тваринного світу, і тим самим зводить себе з рівня того, хто говорить, на їхній рівень.

— «Ігрот кодеш», т. 10, с. 147
редагувати — шаблон — обговорення
113

Радість від свого духовного становища і стану, як і смуток від духовного становища і стану, — це дві лихі якості тваринної душі, мета якої — впіймати людину у свої тенета і позбавити її розуму.

— «Ігрот кодеш», т. 9, с. 418
редагувати — шаблон — обговорення
114

Смуток — це єшут (самість), а це «трефа». Гіркота кошерна, тільки коли її підсолоджують радістю служіння.

— «Ігрот кодеш», т. 9, с. 464
редагувати — шаблон — обговорення
115

«Проковтнув марор — не виконав обов'язку». Якщо гіркота від свого становища в служінні Б-гу приходить у вигляді «проковтування», то «не виконав» — із такою гіркотою не виходять зі зла

— «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 9, с. 310
редагувати — шаблон — обговорення
116

Ті, хто думає і говорить про Мошіаха, удостояться зустріти Мошіаха

— «Сефер га-маамарим — Їдиш», маамар «Ані єшена ве-лібі ер» — наприкінці
редагувати — шаблон — обговорення
117

Коли не встановлюють час для Тори — стають неуками і грубими настільки, що зовсім не відчувають ганьби і сорому неуцтва і грубості

— «Сефер га-маамарим — Їдиш», маамар «Єхаєну мі-йомаїм», § 1
редагувати — шаблон — обговорення
118

Добрі відштовхування і скасування — лише тимчасові, як загальний вступ до служіння очищення

— «Сефер га-сіхот — Торат шалом», с. 300, Сімхат Тора 5661
редагувати — шаблон — обговорення
119

Хабадський хасид — це не обов'язково той, хто довго молиться, а кожен, хто знає, що таке зітхання хасидів

— Ребе Рашаб. «Беер га-хасидут», т. 2, с. 124
редагувати — шаблон — обговорення
120

Хасид — ласун, який хоче все скуштувати

— Ребе Рашаб. «Беер га-хасидут», т. 2, с. 123
редагувати — шаблон — обговорення
121

Освіченість р. Хаїма-Бера (з Кременчука) прийшла до нього не від того, що він вивчав «Шаарей ора» і «Атерет рош». Його освіченість — від горілки і пирогів, які він щодня роздає хасидам і біднякам, що приходять до міста

— Ребе Магараш. «Беер га-хасидут», т. 2, с. 125
редагувати — шаблон — обговорення
122

Хасид повинен підкорятися, а не виправдовуватися за те, що не може підкоритися

— Ребе Рашаб, «Оцар сіпурей Хабад», т. 9, с. 281
редагувати — шаблон — обговорення
123

Оскільки «праведники подібні до свого Творця», зрозуміло, що так само справа стоїть і зі зв'язком із Ребе: єврей не хоче і не може бути відділений (хай не буде цього) від Ребе

— Сіха Шабату тижневої глави «Пінхас» 5712
редагувати — шаблон — обговорення
124

Праведники подібні до свого Творця. Як Святий, благословенний Він, дарує Тору щодня, так і Ребе приходить до нього щодня і каже йому: зроби так і так!

— Із сіхи Шабату тижневої глави «Берешит» 5721
редагувати — шаблон — обговорення
125

Старі хасиди перелічували слова відповіді, яку дав Алтер Ребе, і вникали в кожну їхню літеру

— «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 3, с. 426
редагувати — шаблон — обговорення
126

Очевидно, що вводити реформу в закони Тори суперечить здоровому глузду, і в будь-якому разі: людина, яка змінює постанову Тори, тим самим стверджує, що, на її думку, людина вища за неї, — а якщо так, навіщо їй взагалі така Тора, яка вказуватиме їй, що робити? А якщо вона знає істину, що Тора — з Небес, то як же обмежений розум людей береться змінити постанову необмеженого Творця?!...

редагувати — шаблон — обговорення
127

Наше покоління — його невгамовна пристрасть — реклама

редагувати — шаблон — обговорення
128

Кожен, хто робить послаблення для Ізраїлю, може стати главою...

редагувати — шаблон — обговорення
129

Головне, і це також ознака хасида, — щоб у нього було відчуття любові до Б-га, любові до Тори і любові до Ізраїлю

редагувати — шаблон — обговорення
130

Перешкоди в служінні починаються із самообману і вимоги росту раніше за сівбу і посадку, і підйому на другий щабель драбини раніше, ніж поставив ногу на перший

— «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 8, с. 166
редагувати — шаблон — обговорення
131

Шлях наших Ребе, глав покоління, — висвітлювати кожну тему за допомогою розповіді

— Сіха свята Шавуот 5731 (30 травня 1971)
редагувати — шаблон — обговорення
132

Р. Гілель з Паричів казав: талант — не можна, щоб він пропадав марно

— «Любавич», випуск 2, ав 5778 (липень–серпень 2018)
редагувати — шаблон — обговорення
133

Потрібно завжди пам'ятати, що ми — люди Ребе, і ставити перед собою запитання: чи задоволений мною Ребе, якщо я так поводжуся? Чи достатньо в мене іткафья та ітгапха, як годиться людині Ребе?

редагувати — шаблон — обговорення
134

Час не дозволяє навіть прочитати, але дане вже дано в усій повноті й у всіх подробицях . . саме в наш час показали наочний приклад . . щойно вводять дані в комп'ютер — в одну мить стають відомі всі практичні висновки

— [http://www.torah4blind.org/hebrew/yh961.pdf Відповідь Ребе шліта (Адмора шліта) ]
редагувати — шаблон — обговорення
135

Якщо хочеш зрозуміти суть якогось учення, поглянь на його крайні прояви; і навіть якщо його крайність прийнята лише меншістю, яка, здавалося б, не має значення, усе ж крайнє явище виявляє напрям і тенденцію вчення

редагувати — шаблон — обговорення
136

Властивість анаш така, що вони здебільшого радять кожній засмученій людині поїхати до Любавичів тощо, навіть у питаннях, що не мають під собою підстави

редагувати — шаблон — обговорення
137

Властивість анаш така, що заради рукописних текстів, навіть повних помилок, вони не шкодують жодних великих витрат, щоб їх дістати, а коли ті самі тексти виходять друком . . навіть той, хто їх купує, гарно оправляє книгу і відкладає її в куток

— Передмова до «Дерех хаїм»
редагувати — шаблон — обговорення
138

Щодо посилань у маамарім: відтоді, як я почав редагувати маамарім . . мета посилань на інші місця — спонукати вивчити їх, щоб завдяки цьому тема вивчалася більш поглиблено. Коли я побачив, що це не допомогло, мені спав на думку новий «винахід», і я почав посилатися на такі місця, які за поверхового погляду, «з першого враження», здаються такими, що не стосуються теми, яка роз'яснюється в цьому маамарі, — можливо, завдяки цьому пробудиться бажання шукати і запитувати пояснення зв'язку між темами. Поки що — і це не допомогло...

редагувати — шаблон — обговорення
139

Щоразу, коли згадують певний маамар і посилаються на нього, мета в тому, щоб його справді вивчили!

редагувати — шаблон — обговорення
140

Зрозуміло, що на всякому зібранні багатьох євреїв є кілька людей, у яких бувають найвищі одкровення.

І навіть якщо цього не відчувають — це не змінює реальності

[І подібно до низки розповідей у висловах мудреців — що було кілька людей, яким відкрився Еліягу, а вони про це не знали]

редагувати — шаблон — обговорення
141

Миші — щось небажане, і, як видно на власні очі, господиня дому докладає всіх зусиль, щоб знищити і вигнати мишей зі свого дому. Крім неї є ще той, хто переслідує мишей, — це кіт. Але є велика різниця між тим, як переслідує мишей господиня, і тим, як їх переслідує кіт. Господиня не хоче, щоб миші кишіли в її домі, а кіт хоче зробити мишей кров'ю і плоттю своєю.

І подібно до цього в нашій справі: є такі, хто чекає і вичікує — може, почують щось, чим зможуть скористатися, щоб улаштувати «веселощі» в таборі Ізраїлю...

— Ребе Мелех га-Мошіах шліта, фарбрейнген тижневої глави «Кі тіса», 16 адара 5745 (9 березня 1985)
редагувати — шаблон — обговорення
142

Як може бути, щоб учні єшиви дізнавалися про Любавичі або «Томхей Тмімім» із газет... Як це взагалі в учнів єшиви є відомості з газет... Учням «Томхей Тмімім» і навіть аврехам не потрібно знати, що пишуть у газетах. Те, що в них іноді згадується про Любавичі, «Томхей Тмімім» тощо, — це для людей вулиці, а не для людей зсередини...

— Ребе Мелех га-Мошіах шліта, єхідут 5717 року (1956/1957), «Аскіла бе-дерех тамім», с. 183
редагувати — шаблон — обговорення
143

Оскільки дитина за своєю природою хоче грати в м'яч, потрібно пояснити їй і вплинути на неї, щоб сама гра в м'яч була «заради Небес». А пояснення, яке слід дати дитині, таке: для того щоб вона могла потім краще вчити Тору, потрібна фізична зарядка, і їй потрібно «побігати».

— Ребе Мелех га-Мошіах шліта, сіха Шабату тижневої глави «Шміні» 5740
редагувати — шаблон — обговорення
144

Мітлер Ребе розповідав, що через самопожертву Алтер Ребе заради вчення хасидуту в Небесному суді постановили, що в кожній справі Тори, трепету перед Небесами і добрих якостей гору матимуть пов'язані з ним і ті, хто йде його слідами. І зрозуміло, що той, хто вивчає «Танію» щодня, стає одним із «тих, хто йде його слідами» Алтер Ребе.

редагувати — шаблон — обговорення
145

Йому, звісно, відомо, що зараз існують записувальні апарати, і, здається, перебуваючи тут, він їх бачив; останнім часом в анаш увійшло у звичай записувати фарбрейнген і надсилати сюди одну копію — і, звісно, залишати копію і в себе, щоб використовувати її в різних випадках для освіження (опфрішн) того пробудження тощо, яке вони пережили під час фарбрейнгену.

редагувати — шаблон — обговорення
146 ֘֕

Крім Мордехая і кількох членів Санедріну, інші не говорили про термін наближення Геули, а деякі замовчували тему призначення Геули — вони не могли сказати, що Геула не прийде, хай не буде цього, адже вони вірили повною вірою, що призначення Геули неодмінно здійсниться... — замовчування призначення Геули призвело до сумнівів щодо Геули в частини синів Ізраїлю, які до того вірили в Геулу повною вірою.

редагувати — шаблон — обговорення
147

В Америці є приказка, що «чистильник взуття» — теж важлива справа, адже «Рокфеллер» був спочатку «чистильником взуття», а потім став «великим багачем»...

редагувати — шаблон — обговорення
148

Дитину потрібно віддати меламеду, який не знає «мови країни» і навіть не знає імені нинішнього «президента» і хто був «президентом» до нього, а на додачу відрощує «повну бороду»... І саме такий «меламед» виховає дітей на шляху Тори і заповідей

редагувати — шаблон — обговорення
149

У хасидському домі не дивуються тому, що кажуть «лехаїм» і посеред тижня

редагувати — шаблон — обговорення
150

Мордехай був хасидом, адже він установив правило «людина зобов'язана сп'яніти в Пурим до того, що не розрізнятиме», — а кому спало б на думку встановити на всі покоління постанову, що має бути стан «до того, що не розрізнятиме», якщо не хасидові?!...

редагувати — шаблон — обговорення
151

Якби Естер запитала «рава-міснагеда», чи можна їй піти до Ахашвероша, — він напевно постановив би, що це заборонено

редагувати — шаблон — обговорення
152

Якщо полум'я служіння виставлене напоказ — це мерзенно.

— Ребе Раяц, «Сефер га-сіхот 5700» у перекладі на лашон га-кодеш, с. 144
редагувати — шаблон — обговорення
153

Тих, хто спить і бачить сни про інші речі, понесуть хмари небесні разом із їхніми ліжками... Тож вони зможуть продовжувати спокійно спати на «хмарах небесних»... А коли прокинуться, зрозуміють, що зайняті зовсім іншим (не тим, що їм сниться...): вони стоять у нашій Святій Землі, у святому місті Єрусалимі, і в Храмі!

— Любавицький Ребе, «Гітваадуйот 5748», т. 2, с. 448
редагувати — шаблон — обговорення
154

Додавати передмову, що роз'яснює подробиці про книгу, марно, бо на такі передмови не звертають уваги...

редагувати — шаблон — обговорення
155

Думаю, що молодій людині не потрібно доводити, що завдання життя не в тому, щоб шукати те, що вимагає найменших зусиль, і якнайшвидше розчинитися в оточенні.

— Любавицький Ребе, «Ігрот кодеш», т. 18, с. 307
редагувати — шаблон — обговорення
156

Іти за більшістю? Відомо, що неживої природи (каменів і подібних творінь) за чисельністю більше, ніж рослинної, рослин — більше, ніж тварин, а тварин — більше, ніж тих, хто говорить (людей)...

— Любавицький Ребе, «Ігрот кодеш», т. 18, с. 307
редагувати — шаблон — обговорення
157

Наслідування оточення не може викликати поваги й визнання ні в інших, ні в самого себе.

— Любавицький Ребе, «Ігрот кодеш», т. 18, с. 307
редагувати — шаблон — обговорення
158

У наш час необхідно, щоб кожен займався якоюсь громадською справою, а для тих, хто до цього причетний, справи кошерного виховання — насамперед.

— Любавицький Ребе, «Ігрот кодеш», т. 7, с. 359
редагувати — шаблон — обговорення
159

Кожна думка, яка триває довго і не приносить жодної користі, — ознака того, що вона від лихого начала, щоб збити людину з пантелику.

редагувати — шаблон — обговорення
160

Коли запитають маленьку дитину: голова і нога — що з них піднесеніше? — якщо вона відповість, що нога піднесеніша, їй дадуть ляпаса! Щоправда, не ляпаса в прямому сенсі, адже це не в дусі виховання, але принаймні словесного ляпаса, тобто її вилають...

редагувати — шаблон — обговорення
161

Я не в змозі віддати перевагу своєму «ідуру» перед основною потребою іншого

редагувати — шаблон — обговорення
162

У запереченні самому по собі немає жодного сенсу...

— Ребе Раяц, сіха ночі другого дня Рош га-Шана 5705 (18 вересня 1944)
редагувати — шаблон — обговорення
163

Одне з того, що паломництво до Храму викликало в єврея, — він вклонявся не тільки зовні, тілом, а й скасовував усі сили своєї душі перед Святим, благословенний Він... Цього досягає хасид, коли молиться в бейт-мідраші свого Ребе!

— Любавицький Ребе, «Ігрот кодеш», т. 2, с. 256, у перекладі на лашон га-кодеш
редагувати — шаблон — обговорення
164

Минуле вчить майбутнє

редагувати — шаблон — обговорення
165

Коли приходить поліпшення завдяки . . очевидно, що це має привести їх до особливого пробудження . . і якщо той, хто отримав благословення, — людина впливова у своєму колі й оточенні, його безумовний обов'язок — поширювати в усьому оточенні вчення і настанови того, чий це ціон

— Любавицький Ребе, «Ігрот кодеш», т. 15, с. 189
редагувати — шаблон — обговорення
166

Увесь Ізраїль повинен знати, що через одне лише виконання Тори і заповідей, без зв'язку з Ребе і без внутрішньої частини Тори, яка відкрилася через Ребе, справді досягають найвищих щаблів святості, але бракує зв'язку суті душі із Сутністю та Єством Ейн Соф, благословенний Він

— Любавицький Ребе, «Торат Менахем», т. 2, с. 273
редагувати — шаблон — обговорення
167

«Якщо за уставами Моїми будете ходити тощо» — коли є впорядковане служіння, служіння розуму і служіння серця, тоді «і дасть земля врожай свій», і тоді є і врожай землі.

— Ребе Раяц, «Лікутей дібурім» на лашон га-кодеш, т. 1, с. 79
редагувати — шаблон — обговорення
168

Підхід, згідно з яким не втручаються у справи іншого, протилежний підходу Тори

редагувати — шаблон — обговорення
169

Суть хасидуту: переважання форми над матерією, а отже, і переважання якості над кількістю

редагувати — шаблон — обговорення
170

Віра у слова праведників і зв'язок із ними — це не те, що промовляється лише устами або стверджується в серці, коли кажуть: я хасид або я пов'язаний, — це має втілитися в практичній справі

— Ребе Раяц, «Ігрот кодеш», том 17, с. 202
редагувати — шаблон — обговорення
171

Дерево, що не приносить плодів, — безплідне дерево. Можна бути знавцем усього Талмуду і бути безплідним деревом, хай не буде цього. Яка користь від твоєї Тори і твого служіння, якщо ти не запалив світло в іншому єврею?

— «Лікутей дібурім», том 1, с. 132
редагувати — шаблон — обговорення
172

Коли пишуть про хасидут окремо, доречний вираз «ДАХ», але не коли пишуть «відкрита частина Тори і ДАХ», адже й відкрита частина Тори, безумовно, теж ДАХ

— «Ігрот кодеш», том 27, с. 28
редагувати — шаблон — обговорення
173

Праведники, подібні до свого Творця, — їхня діяльність у справах між людиною і ближнім та між людиною і Всевишнім здійснюється з тією самою самопожертвою

— «Ігрот кодеш», том 27, с. 67
редагувати — шаблон — обговорення
174

Легше бути критиком, ніж автором

— «Ігрот кодеш», том 27, с. 51
редагувати — шаблон — обговорення
175

Звичай синів Ізраїлю — радіти нагоді для гри слів

— «Ігрот кодеш», том 27, с. 119
редагувати — шаблон — обговорення
176

Я не вірю, що серед синів і дочок Ізраїлю є хтось світський у тому сенсі, у якому це слово вживають зараз, адже він син і частина святого народу

— «Ігрот кодеш», том 27, с. 121
редагувати — шаблон — обговорення
177

Зрозуміло і просто, що зовсім не слід шукати випробування раніше, ніж озброїшся зброєю, якою зможеш його здолати

— «Ігрот кодеш», том 27, с. 65
редагувати — шаблон — обговорення
178

Подібно до глашатаїв згори, що пробуджують людину до каяття без жодної підготовки з її боку, так само і праведники, подібні до свого Творця, — вони пробуджують у хасидах зв'язок (гіткашрут) . . можливо, він зі свого боку нічого для цього не зробив, але Ребе-Насі вдивляється в його зв'язок і пробуджує його за принципом «як у воді обличчя — до обличчя», — щоб той знав, що має бути дія з його боку, завдяки чому пробудження відбувається у відповідному йому вигляді і приводить у нього до дії на ділі, у чому і полягає мета всього

— Із сіхи 11 швата 5721 (28 січня 1961)
редагувати — шаблон — обговорення
179

Мені потрібні здорові хасиди

редагувати — шаблон — обговорення
180

Ребе зі свого боку — раз пообіцяв, то, звісно, у його силах виконати. Однак є умова — зв'язок із Ребе і віра в те, що й зараз він може виконати і, звісно, виконає свої благословення

— «Торат Менахем», том 1, с. 193
редагувати — шаблон — обговорення
181

В єшиві «Томхей Тмімім» єшива — це дім учня. Це основа виховання і вісь виховання учнів, «тмімім»

— «Лікутей дібурім», том 1, бесіда 8, параграф 18
редагувати — шаблон — обговорення
182

У шляхах хасидуту немає відмінності щаблів, вони однакові для кожної душі. До шляхів хасидуту здатні всі

— «Лікутей дібурім», том 1, бесіда 8, параграф 18
редагувати — шаблон — обговорення
183

У нашу епоху, епоху змін і перетворень тощо, сьогоднішня меншість може завтра чи післязавтра стати вирішальною більшістю

— «Ігрот кодеш», том 26, с. 251
редагувати — шаблон — обговорення
184

Якщо в усі епохи заповідано виконувати «прикрашайся перед Ним заповідями», то тим більше в нашу епоху, коли зовнішнє посідає в ній таке велике місце, і є такі, кого залучити до доброї справи можна, почавши із зовнішньої краси

— «Ігрот кодеш», том 26, с. 262
редагувати — шаблон — обговорення
185

Усі улюблені, усі обрані (брурім) — бірурей Нога, тобто бірурім, які видобувають із Нога

— «Хасер ле-Аврагам», р. Аврагама-Цві Бродни
редагувати — шаблон — обговорення
186

Дозволь мені запевнити тебе, що моя думка про тебе краща навіть за ту думку, яку ти маєш про самого себе

— Із листа Любавицького Ребе від 20 тевета 5720 (20 січня 1960), «Кфар-Хабад», випуск 1848, с. 9
редагувати — шаблон — обговорення
187

У Хабаді потрібно бути «сам сапожник»!

— - Ребе на єхідуті р. Шимону Лазарову у зв'язку з діяльністю в шліхуті
редагувати — шаблон — обговорення
188

Діяльність не починають із заборон, тим більше з обмеження радості нареченого і нареченої

— Відповідь Ребе раву Іцхаку-Єгуді Ярославському у зв'язку з діяльністю бейт-діну
редагувати — шаблон — обговорення
189

Коли починають піддаватися несправедливому тиску — цьому немає межі

редагувати — шаблон — обговорення
190

Мир — навіть поганий — кращий за сварку, навіть легку й добру

редагувати — шаблон — обговорення
191

«Аль хет» кажуть лише стільки, скільки потрібно

редагувати — шаблон — обговорення
192

У нашому світі все змішано — добро і зло, і людина повинна обирати, що відчувати і у що вдивлятися. Адже в житті кожного є два шляхи: бачити добро, що його оточує, або навпаки

редагувати — шаблон — обговорення
193

Головне — простий сенс (пшат). Хоча в Торі є ПаРДеС, усе ж головне — щоб від таємного сенсу (сод) ішло сходження до тлумачення (драш), від тлумачення до натяку (ремез), доки не дійде до світу простого сенсу, який є світом Асія, світом дії

— Ребе, маамар, що починається словами «Берешит бара», Шабат Берешит 5745
редагувати — шаблон — обговорення
194

Я зазвичай пов'язую все із цдакою

— Ребе, «Діврей Мошіах» 5752, том 1, с. 416
редагувати — шаблон — обговорення
195

Усе добре приходить несподівано

— Ребе, «Діврей Мошіах» 5752, том 1, с. 417
редагувати — шаблон — обговорення
196

Алтер Ребе хотів не того, щоб у хасидут вірили, — він хотів, щоб його саме розуміли

— Ребе Рашаб, сіха 19 кислева 5669 (13 грудня 1908)
редагувати — шаблон — обговорення
197

Зрозуміло, що виховання в безладі, «вілдкейт» [= дикість] і таке інше — це протилежність тому, чого я прошу, благаю і вимагаю

— Відповідь Ребе раву Хаїму Біньяміні 15 швата 5741 (20 січня 1981)
редагувати — шаблон — обговорення
198

Цей світ називається «алма де-шикра» — світ брехні, бо все, що перебуває в цьому плотському світі, бреше.

— «Лікутей дібурім», бесіда 7, п. 23.
редагувати — шаблон — обговорення
199

Хасидут — це жвавість, істина і світло, справжнє осяяне життя, щоб усе, що роблять, було з жвавістю, по-справжньому: молитися з жвавістю, вчитися з жвавістю, виконувати заповідь з жвавістю, давати ближньому безвідсоткову позику з жвавістю, молитися і плакати в Рош га-Шана і в Йом Кіпур з жвавістю — усе, що роблять, має бути з жвавістю.

— «Лікутей дібурім», бесіда 18, п. 52.
редагувати — шаблон — обговорення
200

Усе, що єврей чує або бачить, він повинен використовувати для служіння Творцю, бо в кожному слові й кожній дії є вказівка на шляхи служіння Творцю одним із двох способів: «сиди і не роби» або «встань і зроби».

— «Лікутей дібурім», бесіда 7, п. 20.
редагувати — шаблон — обговорення

Повідомити про помилку на цій сторінці