Хаїм Біньяміні
| Хаїм Біньяміні | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 3 тевета 5683 (22 грудня 1922) |
| Дата смерті | 28 хешвана 5782 (3 листопада 2021) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Будапешт, кібуц Явне, Єрусалим, Ріо-де-Жанейро, Петрополіс, Кфар-Хабад |
| Рід діяльності | рабин, шаліах, голова єшиви |
| Освіта | єшива в Табі, єшива в Пакші |
| Посада | рабин ортодоксальної громади Карцага, представник торанічного відділу Єврейського агентства в Бразилії, керівник єшиви «Ор Еціон», шаліах Ребе в Петрополісі, засновник і голова єшиви «Махане Ісраель» |
| Учителі | р. Йосеф Франкфуртер, р. Шимшон Альтман, р. Іцхак-Цві Пант |
| Учні | Шамай Енде, рав Яаков Швейка, Іцхак Машан, рав Шнеур-Залман Блюменфельд, Йосеф-Ар'є Шимонович, Сімха-Іцхак Заянц (Мігдаль-га-Емек), рав Яаков Гранштадт, Дісраелі Загурі, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рав Біньямін-Зеев Фішер |
| Мати | Хая-Лея |
| Дружина | Рівка, уроджена Штейнберг |
| Діти | Аврагам-Давид Біньяміні, та інші |
| Родовід | |
Рав Хаїм га-Леві Біньяміні (3 тевета 5683 (22 грудня 1922) – 28 хешвана 5782 (3 листопада 2021)) обіймав різноманітні рабинські та громадські посади, служив шаліахом Ребе в Петрополісі, Бразилія, заснував і очолив єшиву «Махане Ісраель» — першу єшиву, засновану в Бразилії.
Біографія
Народився в Будапешті в Угорщині 3 тевета 5683 року (22 грудня 1922) у батька, рава Біньяміна-Зеєва Фішера, і матері, пані Хаї-Леї.
У дитинстві навчався в єврейській школі в рідному місті, а у віці 14 років був посланий батьком до єшиви в місті Таб, де вивчав Тору в голови єшиви р. Йосефа Франкфуртера до початку Другої світової війни в 5699 році (1938/1939); тоді батько послав його до єшиви в місті Пакш під керівництвом р. Шимшона Альтмана.
Із закриттям єшив через страх війни продовжив навчання у свого дядька, р. Іцхака-Цві Панта, рабина міста Кунсентміклош, і навіть отримав від нього сміху на рабинство.
У 5703 році (1942/1943) був призваний на цивільну службу (замість військової служби в угорській армії) і за допомогою різних хитрощів зумів залишитися поблизу дому своїх батьків. На якомусь етапі відчув, що земля горить у нього під ногами, і спробував ухилитися від цивільної служби.
Він скористався угорським законом, за яким рабини звільнені від цивільної служби, і висунув себе кандидатом на посаду рабина ортодоксальної єврейської громади міста Карцаг, а після того як йому влаштували вступний іспит, був обраний на рабинську посаду з-поміж 43 кандидатів.
У трудових таборах
З вторгненням німців до Угорщини був призваний до трудових таборів, і коли з'явилася можливість виїхати за межі Угорщини з «поїздом тисячі» Кастнера, він наполіг, щоб його батьки покинули Угорщину, тоді як сам залишився працювати на німецькій службі.
Взимку 5705 року (1944/1945) втік із трудового табору разом зі своїм родичем, зумів отримати дві візи у швейцарському консульстві й намагався дістатися до табору Червоної армії, що стояв у полях за Будапештом, але дорогою був схоплений німцями і відправлений поїздом до табору Берген-Бельзен.
Коли сили американської армії почали займати територію, що перебувала під контролем німців, його разом з іще 2500 євреями посадили в поїзд, що прямував углиб Німеччини, і в рош ходеш іяра людей із цього поїзда поставили біля річки «Ельба», щоб убити їх із кулеметів, але в останню мить на місце прибули американські танки, і він урятувався.
Поїздка до Країни
За сприяння Червоного Хреста прибув до Парижа разом із групою ще 100 юнаків, а звідти продовжив шлях кораблем до Землі Ізраїлю, куди прибув 7 менахем-ава 5705 року (17 липня 1945).
Коли прибув до Країни, на власне прохання був направлений до кібуцу Явне, де приєднався до організацій «Мізрахі» і вступив до лав «Хагани». Унаслідок своєї діяльності з допомоги суднам нелегальних репатріантів був висланий на Кіпр, де залишався до створення Держави Ізраїль у 5708 році (1947/1948), і займався підготовкою молодих репатріантів, висланих на суднах на острів Кіпр.
Коли це знову стало для нього можливим, повернувся жити до кібуцу Явне, і 5 кислева 5711 року (14 листопада 1950) одружився зі своєю дружиною Рівкою, уродженою Штейнберг. У 5712 році (1951/1952), який був роком шміти, у кібуці виникла суперечка щодо ставлення до законів року шміти, і він покинув кібуц і переїхав жити до Єрусалима поруч зі своїми батьками. В Єрусалимі він почав займатися виховною роботою як сільськогосподарсько-торанічний інструктор у талмуд-торі «Мізрахі».
Шліхут у Бразилії та зближення з Ребе
У 5715 році (1954/1955) був посланий представником торанічного відділу Єврейського агентства до Ріо-де-Жанейро в Бразилії, три роки займався освітою і створив розгалужену систему торанічної діяльності, як-от школа «Бар-Ілан».
Після завершення свого шліхуту повернувся до Країни й оселився в поселенні «Мешуот-Іцхак», де почався його перший зв'язок із хасидизмом Хабад — унаслідок особливого Шабату, який кілька молодих юнаків з єшиви в Кфар-Хабаді провели в кібуці (серед них: Цві Айзенбах Товія Блой і Йосеф Мартон).
Рав Біньяміні був захоплений фарбрейнгенами, нігунами і словами Тори, які почув від молодих юнаків, і після цього Шабату в кібуці було засновано щотижневий урок з книги «Танія», у якому він почав регулярно брати участь, і з часом його зв'язок із хасидизмом Хабад дедалі поглиблювався.
Влітку 5719 року (1958/1959) написав свого першого листа Ребе, і відтоді почав радитися з Ребе щодо кожної подробиці свого життя.
У 5722 році (1961/1962) удостоївся вперше поїхати до Ребе і взяти участь у фарбрейнгені свята Геули 12 тамуза, на якому Ребе докладно роз'яснив знаменитий вислів Ребе Рашаба «хасид — це пенсай». Згодом він розповідав, що це було одним із того, що його «захопило», — як Ребе бере начебто просту історію і розкриває глибину в кожній її подробиці. У 5721 році (1960/1961) був призначений керувати єшивою «Ор-Еціон», а в 5723 році (1962/1963) був змушений залишити керівництво єшивою і вдруге був посланий до Бразилії Єврейським агентством як посланець торанічного відділу.
Протягом усього свого шліхуту в Бразилії він писав Ребе і радився з ним, і удостоївся отримати десятки листів з докладними вказівками й настановами, як чинити, а також безліч підбадьорливих слів від Ребе, які спрямовували його продовжувати свою діяльність, попри всі труднощі, що громадилися на його шляху.
У Бразилії зміцнився його внутрішній зв'язок із хасидами Хабаду загалом і з Ребе та вченням хасидуту зокрема, і він установив уроки хасидуту з хабадськими хасидами в Бразилії — равом Моше Блумінфелем, равом Цві-Єхіелем Грунблатом, р. Фейвлом Грінером і равом Шабтаєм Альперіном.
Єшива в Петрополісі
У 5726 році (1965/1966) заснував єшиву в Петрополісі.
Його родина залишилася в Ріо-де-Жанейро через контракт його дружини, що зобов'язував її продовжувати працювати вчителькою в місцевій середній школі до кінця року, і лише на пізнішому етапі родина возз'єдналася і переїхала жити до Петрополіса.
Єшива «Махане Ісраель» була першою єшивою в Бразилії, і більшість рабинів Бразилії виховувалися в цьому важливому закладі.
У 5768 році (2007/2008) передав керівництво єшивою своєму синові, Аврагамові-Давиду, і переїхав жити до Кфар-Хабада.
Помер у віці 98 років 28 хешвана 5782 року (3 листопада 2021).
Родина
- Його син, рав Аврагам-Давид Біньяміні — голова єшиви «Махане Ісраель» Хабад у Петрополісі, Бразилія.
- Його зять, рав Менахем Лерер — голова ради Кфар-Хабада (колишній) і генеральний директор «Мерказ єшивот Томхей Тмімім» у Святій Землі.
- Його зять, рав Йосеф-Іцхак Фейгельшток — шаліах Ребе і рабин громади Хабаду, Буенос-Айрес Аргентина.
Деякі з його учнів
- Рав Шамай Енде — голова єшиви «Огалей Менахем-Мендл» і рабин громади Хабаду Паулу
- Рав Яаков Швейка — рам у «Томхей Тмімім» Кфар-Хабад
- Рав Іцхак Машан, шаліах і рабин громади «Бейт Бразиль».
- Рав Шнеур-Залман Блюменфельд, шаліах у Лімі, Перу
- Рав Йосеф-Ар'є Шимонович — шаліах Ребе в Ріо-де-Жанейро
- Рав Сімха-Іцхак Заянц — машпіа в «Томхей Тмімім» Мігдаль-га-Емек
- Рав Яаков Гранштадт — шаліах Ребе в Брукліні Паулу
- Рав Дісраелі Загурі — шаліах Ребе в Белені, Бразилія
- Рав Давид Азулай — шаліах Ребе в Паулу
- Рав Аврагам-Цві Бойтнер — шаліах Ребе в Ріо
Додаткова література
- «Єшива шель маала» в лісах Бразилії — за редакцією рава Зуші Вольфа, (600 с.).
- «Га-Кфар шель га-Ребе», випуск 8, на сайті

Зовнішні посилання
- З Бразилії до Кфар-Хабада «Га-Кфар шель га-Ребе», випуск 8, сіван 5770 (травень–червень 2010)
- Угорщина і Бразилія на спільному фарбрейнгені

- Людина, що виростила покоління шлухім
- «Нешнл Джіографік» у репортажі про єшиву Хабаду в Бразилії та її голову
- Ми не бачилися п'ятнадцять років
Рав Біньяміні дає інтерв'ю програмі «Моя зустріч» медіакомпанії jem
- Змінив обличчя Бразилії: коли рав Біньяміні відтворив початок

Код особи: № 4440207200