Хаврута


Хеврута — поширений метод вивчення в єшивній єврейській культурі, за якого пара учнів читає разом текст і обговорює його. Цей метод вивчення прийнятий у вивченні Тори, і особливо у вивченні Талмуду. Також хеврутою називається кожен із пари учнів.
Походження назви
Слово «хеврута» походить з арамейської, і значення його — «товариство».
Її перевага
Про метод вивчення в хеврути сказано в гемарі[1]: «Як залізо — одне гострить інше, так і два талмід-хахами гострять один одного в галахі». І так само: «Чому слова Тори уподібнено вогню? Щоб сказати тобі: як вогонь не горить поодинці — так і слова Тори не зберігаються поодинці».
У гемарі, в трактаті Таанит[2], наводиться незвичайна історія Хоні га-Меагеля — про сон, що тривав 70 років, і про сумний його кінець, коли побачив Хоні, що він не отримує належного йому визнання ні в членів своєї родини, ні в талмід-хахамім у бейт мідраші; він зрозумів, що немає йому сенсу в житті, помолився про небесне милосердя і помер. Сказав про це амора Рава: ось нам відчутний приклад народного прислів'я «о хеврута о мітута» (= або хеврута, або смерть)».
Вивчення в хеврути допомагає поліпшенню пам'яті[3] і загостренню розуму, оскільки в момент, коли людина хоче передати щось у мові своєму товаришеві, вона повинна вкласти в це трохи думки, а це призводить до того, що в неї це загострюється і додається в пам'яті.
В ученні Ребе
Ребе пояснює, що під час вивчення поодинці самому важко викликати в собі пожвавлення, і порада на це — вивчення в хеврути, як Ребе писав: «Напевно він зможе тепер знайти в нашому таборі хевруту в цьому, і „ти трудився і знайшов“ — вір»[4]. «Слушна порада» на відсутність порядку — «щоб рішення і постанова були міцними, коли зв'язуєш себе в цьому (м'фарбіндт зіх) з товаришем і хеврутою, бо це утруднює (махт ейнг) не виконати рішення, оскільки через це завдаєш неприємності іншому»[5]. Хеврута — те, що веде до бажаного успіху[6]. І завдяки цьому він більше пов'язується з предметом, що вивчається[7], і вивчення є «міцним» і не на самоті[8]. І це лише для його власного блага, а не чийогось іще, оскільки при перевірці кінцевим результатом він радітиме результатам свого навчання[9].
Вибір хеврути
Вивчення в хеврути — це не лише спільна справа на навчальному рівні, а відповідність не тільки в знаннях і здібностях, а й у властивостях душі та іншому[10]. І в цьому виконується «згуртованість добрих друзів»[11], що є однією із сорока восьми якостей,[12] якими здобувається Тора[13]. Але й у випадку хеврути, у якої є кілька небажаних рис, треба постаратися підкреслити спільне і добре в іншому[14][15]. Крім того, треба намагатися впливати на нього як шляхами Тори і заповідей[16], так і «добром» у навчанні, щоб могли говорити про чисті й піднесені предмети.[17]
У межах єшиви чи громади Ребе скеровує того, у кого немає хеврут, до правління або до тораїчної інстанції в цій громаді[18][19][20], і відповідальність за це лежить на їхніх плечах[21]. У таких межах Ребе радить, що складання хеврут буде корисним у такий спосіб, що тип «б» (нижчий за розумінням) вчитиметься з типом «а», а тип «в» — з типом «б»[22]. З боку порядків єшиви це «найнеобхідніша поведінка — вчитися в хеврути»[23]. «Якщо немає поруч із ним того, хто розумів би навчання, як він, хай буде принаймні той, хто нижчий за нього, адже сказано: „і від учнів моїх — найбільше“»[24].
Щодо того, у кого немає хеврути, Ребе пише:
А щодо практики, також і у твоєму випадку, на додаток до того, що у твоєму віці головне не товариш, а твоя старанність і пильність, і тоді тобі не доведеться шукати товариша, а товариші «ганятимуться» за тобою, щоб учитися з тобою в хеврути[25].
В іншому листі Ребе обґрунтовує й уточнює, що само собою зрозуміло, що не можна, не дай Б-г, полишати вивчення Тори, навіть якщо немає товариша, і так уже сказали мудреці наші, благословенної пам'яті, що навіть про одного, хто сидить і займається Торою, сказано: «прийду до тебе і благословлю тебе»[26][27]. Навіть якщо є лише «непідхожа хеврута, що зменшує й успіх у навчанні, у будь-якому разі, навіть якщо немає хеврути, зрозуміло, що вивчення Тори обов'язкове»[28] в інші дні тижня[29]. І немає нічого, що встояло б перед волею[30].
У кого вже є хеврута і вони добре вчаться, немає жодної причини міняти на іншу хевруту — оскільки, найімовірніше, зміна буде лише на гірше[31].
Аврехім
Ребе підкреслює, що «і після часу перебування авреха в колелі мають бути постійні години для Тори в хеврути[32] — і тому жити в місті, де є така можливість»[33]. Ребе вимагав вивчення нігле і хасидуту в хеврути щодня[34]. Навіть якщо в нього є хеврута лише раз на тиждень, треба знайти цьому швидке рішення, але щонайменше треба вчитися поодинці в інші дні[35]. На одному з фарбрейнгенів Ребе вказав, щоб ділові люди, які мають постійні години вчитися в хеврути щонайменше раз на тиждень, — сказали «лехаїм»[36].
Те, що Ребе пише вивчати в хеврути
У хеврути взагалі, крім вивчення нігле і хасидуту[37], є певні речі, які слід вивчати в хеврути:
- Галахот, необхідні як підготовка до подружнього життя[38][39] (див. також: Настанова нареченим).
- Також і жінки повинні вчитися в хеврути[40], раз-другий на тиждень[41].
- Поглиблений розгляд і вникання в теми Геули і Мошіаха[42].
Зовнішні посилання
- Збірник відповідей і маанот у зв'язку з навчанням у колелі
- Про що Адмор Раяц висловився: «а шейне файне хеврута»
- Рав Браун: що краще — вивчення поодинці чи вивчення в хеврути?
- Добірка маанот Ребе про вивчення в хеврути в примітці рава Леві Мендельзона, збірник «Гаарот у-веурим бе-торат кевод кдушат Адмор шліта», випуск 275, с. 23
Примітки
- ^ Таанит 7а.
- ^ Таанит, 23а.
- ^ «Ігрот кодеш», том 22, 8369.
- ^ «Ігрот кодеш», том 5, лист 1435.
- ^ «Ігрот кодеш», том 20, 7729.
- ^ «Ігрот кодеш», том 18, 6820.
- ^ «Ігрот кодеш», том 10, 3080.
- ^ «Ігрот кодеш», том 12, 4152*.
- ^ «Ігрот кодеш», том 14, 4847.
- ^ «Ігрот кодеш», том 20, 7664.
- ^ «Ігрот кодеш», том 8, 2445, та інше.
- ^ «Ігрот кодеш», том 11, 3563.
- ^ «Ігрот кодеш», том 10, 3080.
- ^ Наприклад, що він не подовжує молитву тощо
- ^ «Ігрот кодеш», том 18, 6820.
- ^ «Сефер га-сіхот» — 5691, Пурим 5691 (3 березня 1931), с. 210.
- ^ «Сефер га-сіхот 5683», 19 кислева 5683 (9 грудня 1922), с. 40.
- ^ «Ігрот кодеш», том 8, 2445.
- ^ «Ігрот кодеш», том 13, 4358.
- ^ «Ігрот кодеш», том 14, 5114 /.
- ^ «Ігрот кодеш», том 21, 8103.
- ^ «Ігрот кодеш», том 11, 3749.
- ^ «Ігрот кодеш», том 14, 5001.
- ^ «Ігрот кодеш», том 12, 3974.
- ^ Подібним чином див. «Ігрот кодеш», том 13, 4477.
- ^ Авот 3, 6
- ^ Див. також «Ігерет га-кодеш» рабейну га-Закена, автора «Танії», — законовчителя в прихованій частині Тори, — і «Шулхан арух» — законовчителя у відкритій частині Тори, сімань 23
- ^ «Ігрот кодеш», том 14, 5190.
- ^ «Ігрот кодеш», том 17, 6164.
- ^ «Ігрот кодеш», том 16, 5897*.
- ^ «Ігрот кодеш», том 13, 4706.
- ^ Див. «Ігрот кодеш», том 28, 10952.
- ^ «Ігрот кодеш», том 28, 10901. Знімок самого святого рукопису див. тут (с. 2): [1]
- ^ Знімок самого святого рукопису див. тут (с. 5): [2]
- ^ «Ігрот кодеш», том 16, 5897*.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави Ваеце, 9 кислева 5711 (18 листопада 1950).
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Раяца, том 14, 5264.
- ^ «Ігрот кодеш», том 5, 1339.
- ^ «Ігрот кодеш», том 17, 6246.
- ^ Див., наприклад, «Ігрот кодеш», том 14, 5198.
- ^ «Ігрот кодеш», том 17, 6164.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави Тазріа-Мецора 5751, п. 13, примітка 118, і в невідредагованому