Страх покарання
| Любов і трепет |
|---|
| Види любові |
| Види трепету |
| Трепет • Страх покарання • Вищий трепет • Нижній трепет |
| " | Людина повинна іноді пробуджувати в собі страх покарання, коли бачить, що її зле начало долає її, не дай Б-же, зробити заборонене.. адже кожен з Ізраїлю вірить у муки Геїному .. і завдяки цьому буде врятований від гріха | " |
— Ребе Рашаб, маамар, що починається словами «Шува Ісраель» 5659 | ||
Страх покарання — основний і найнижчий ступінь богобоязливості, за якого єврей остерігається порушувати волю Всевишнього через страх перед покараннями, згаданими в Торі за гріхи, чи то для тіла, чи то для душі. З іншого боку, він дотримується Тори й заповідей, щоб отримати матеріальну й духовну нагороду, обіцяну в Торі, — «щоб отримати нагороду».
У вченні хасидуту пояснюється, що страх покарання не є безкорисливим служінням, адже людина остерігається гріха через турботу про себе. І все ж Тора застерігає про покарання, що чекає на грішника, щоб страх покарання врятував його від гріха. Хоча страх, що випливає з особистої зацікавленості, недосконалий, гріх гірший за нього.
Види трепету, бажані й піднесеніші за страх покарання, — це «нижній трепет», страх гріха, або трепет сорому і трепет перед величчю — «вищий трепет».
Про неї
Про страх покарання і служіння «щоб отримати нагороду» Рамбам написав у «Законах тшуви»:
Хай не каже людина: ось я виконую заповіді Тори й займаюся її мудрістю, щоб отримати всі благословення, написані в ній, або щоб удостоїтися життя у прийдешньому світі. І буду сторонитися провин, від яких застерегла Тора, щоб урятуватися від прокльонів, написаних у Торі, або щоб не бути відсіченим від життя у прийдешньому світі. Не личить служити Всевишньому таким шляхом. Бо той, хто служить таким шляхом, служить зі страху, і це не ступінь пророків і не ступінь мудреців. І служать Всевишньому таким шляхом лише неуки, жінки й малолітні, яких привчають служити зі страху, доки не примножиться їхній розум і вони не стануть служити з любові.
— «Закони тшуви», глава 10, закон 1.
У вченні хасидизму
Бааль-Шем-Тов пояснив, що заповідь трепету перед Всевишнім у Торі — не про страх покарання, оскільки про страх покарання немає потреби заповідати[1]. Заповідь — про піднесеніший трепет, і це «трепет сорому». Коли людина боїться вчинити провину, оскільки соромиться перед величчю Творця, подібно до людини, яка самоусувається перед великою людиною.
Ребе Цемах Цедек пояснив недолік страху покарання тим, що більше, ніж боятися покарання за гріх, годиться боятися самого гріха. Адже покарання — це лікування від гріха, і як можна сказати, що він боятиметься лікування, а не самої хвороби; і тому страх покарання — це малий ступінь, подібний до людини, яка боїться лікування й не боїться самої хвороби, що є легковажністю; але головне — щоб був страх гріха, боятися самого гріха, який безмежно гірший і гіркіший за покарання[2].
Ребе Рашаб у «Гемшех 5659»[3] також розглядає перевагу роздумів про страх покарання (включно з покаранням Геїному) і пояснює, що страх покарання належить до добра, що в кліпат нога, і в «ухиленні від зла» людина повинна іноді пробуджувати в собі страх покарання, коли бачить, що її зле начало долає її, не дай Б-же, зробити заборонене, і навіть легку заборону з постанов книжників. І наводить про це приказку, наведену в Гемарі[4]: «Міней у-вей аба лейзіль бей нарга» [«З нього ж, із лісу, прийде до нього сокира»], — що для того, щоб здолати зло, яке виходить зі сторони ситра ахра і кліпи, треба іноді використовувати страх покарання, який виходить із кліпат нога, і так уберегтися від гріха.
Зовнішні посилання
- Трепет перед Всевишнім — його скарб на сайті

- Мін га-маян — богобоязливість «Сіхат га-шавуа», випуск 1704
- Рав Менахем Добрускін і рав Урі Гамсон, Де перебуває хабадський Геїном?, подкаст «Хабад — прямо й по суті» на сайті фільтрації Хабаду для роликів YouTube
Примітки
- ^ «Кетер Шем Тов», частина друга, 413.
- ^ «Ор га-Тора», Бемідбар, том 2, с. 574.
- ^ Маамар, що починається словами «Шува Ісраель» 5659.
- ^ Сангедрін, 39б.