Ісраель Мейзель
| Ісраель Мейзель | |
|---|---|
Друг Хабаду, один із громадських діячів | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5628 |
| Місце народження | Варшава |
| Дата смерті | 10 швата 5711 (17 січня 1951) |
| Місце поховання | кладовище імені Трумпельдора в Тель-Авіві |
| Країна | Радянська Росія, Земля Ізраїлю |
| Місце проживання | Київ, Тель-Авів |
| Рід діяльності | купець, громадський діяч |
| Посада | голова громади Києва, голова Хевра кадіша в Києві, засновник і габай синагоги «Явне шул» у Тель-Авіві, скарбник «Хевра кадіша» в Тель-Авіві |
| Учителі | рабі Давид-Моше з Чорткова |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Менахем-Мендл Мейзельс |
| Дружина | Сара-Хана, дочка р. (Дов-)Бера-Іцхака Варшавського |
| Діти | Нахман Мейзель, Гітл Мейзель-Бен-Хаїм |
Рав Ісраель Мейзель[1] (5628 — 10 швата 5711 (17 січня 1951)) — друг Хабаду, один із громадських діячів, що діяли спільно з Ребе Раяцем у Радянській Росії, голова «Ваад га-кегіла» в Києві, а після алії до Землі Ізраїлю — засновник і габай загальнохасидської синагоги на вулиці Явне в Тель-Авіві.
Біографія
Народився в 5628 році (1868) у Золочеві в Галичині в батька — гаона рабі Менахема-Мендла Мейзельса, який згодом обіймав рабинську посаду у Варшаві.
Родина його батька належала до знатних родин Польщі — родини Мейзліш, багато нащадків якої протягом поколінь служили рабинами. За переказом, прийнятим серед членів родини, він був також у спорідненні з гаоном равом Еліягу-Хаїмом Мейзелем, рабином Лодзі.
Досягнувши шлюбного віку, він одружився зі своєю дружиною пані Сарою-Ханою, дочкою р. (Дов-)Бера-Іцхака Варшавського, і після весілля оселився в Україні, поблизу батьків дружини.
Належав до чортківських хасидів і неухильно регулярно їздив до свого ребе, рабі Давида-Моше із Чорткова, а поряд із цим був пов'язаний і з цадиками Бояна.
Оселившись у Києві, зайнявся торгівлею і досяг успіху, і з роками його вплив усе зростав, аж поки його не призначили головою громади Києва.
У цей період його привабив світ хасидизму Хабад, і поряд із поглибленим вивченням праць хасидуту він почав також брати участь у громадській діяльності й допомагати діяльності Ребе Раяца.
Він поєднував у собі Тору і велич, був одним із найбільших купців Києва і вів справи також із царським двором у Петербурзі. Окрім інших своїх чеснот, він служив також головою «Хевра кадіша» в Києві і був знавцем нігунів.
Був одним із близьких друзів рава Шломо-Йосефа Зевіна і є одним з усних джерел хасидських історій у його книгах, а також дружив із видатними хасидськими діячами, такими як рав Зуся Фрідман, рабин Одеси, р. Шломо Телінгатор та іншими.
Його зв'язки з Ребе Раяцем із роками все міцнішали, так що Ребе Раяц назвав його в одному зі своїх листів «другом моєї душі»[2], а в іншому листі написав про їхню спільну зустріч, що «це справа вельми необхідна. Але не знаю, як це буде». Крім того, Ребе Раяц називав його в листах «мій сват», хоча поки невідомо, який його родинний зв'язок із Ребе Раяцем.
Після приходу комуністів до влади він почав домагатися алії до Святої Землі і завдяки допомозі свого свата, рава Шломо Ааронсона, першого рабина Тель-Авіва, зумів отримати сертифікат, і в місяці іярі 5685 року (квітень–травень 1925) виїхав із Радянського Союзу, а через місяць прибув до Землі Ізраїлю й оселився в Тель-Авіві, де жив на вулиці Бен-Закай, 2.
Зв'язок із Ребе Раяцем тривав і після його алії до Святої Землі, причому Ребе навіть цікавився його заробітком і влаштуванням його особистих справ[3].
Зять Ребе, рав Шмар'ягу Гурарі, також підтримував із ним листування; так, наприклад, він надіслав йому листа, у якому підбив підсумки кампанії із забезпечення мацою євреїв Росії.
Після прибуття до Святої Землі, хоча більша частина його майна залишилася в Радянському Союзі, він зайнявся створенням загальнохасидської синагоги, у якій молилися величні постаті хасидів — вихідців із Росії та Волині; незабаром вона стала однією з центральних і найвідоміших синагог у Тель-Авіві і отримала назву «Явне шул» за назвою вулиці, на якій була заснована, а згодом його призначили скарбником «Хевра кадіша» в Тель-Авіві.
Помер 10 швата 5711 року (17 січня 1951) у віці 83 років і похований на цвинтарі імені Трумпельдора в Тель-Авіві.
На надгробку написано: «Хасид і непорочний шляхом, шляхетний духом, знавець Тори, що любить мир, творить милість усім».
Родина
- Його син, Нахман Мейзель — редактор і критик літератури на їдиші, США — Ізраїль
- Його дочка, пані Гітл Мейзель-Бен-Хаїм — перекладачка з їдишу та ізраїльська літературна критикиня
Зовнішні посилання
- Шнеур Бергер, «Підприємство допомоги мацою», у тижневику «Бейт Мошіах»
Примітки
- ^ У листах наших Ребе, провідників поколінь, ім'я іноді пишеться також 'מאייזל' 'מאייזיל' або 'מייזיל', а в різних отриманих ним листах пишеться також: מייזליש, מאזיל, מיזל і מייזלס.
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, с. 348.
- ^ У листі від місяця нісана 5688 року (березень–квітень 1928), через три роки після його алії до Землі Ізраїлю: «Буду радий почути, що він має добру надію в справах свого заробітку зокрема...».
Код особи: № 5377595102