Перейти до вмісту

Ісраель Мейзель

Матеріал з Хабадпедії
Ісраель Мейзель
Друг Хабаду, один із громадських діячів
Основна інформація
Дата народження5628
Місце народженняВаршава
Дата смерті10 швата 5711 (17 січня 1951)
Місце похованнякладовище імені Трумпельдора в Тель-Авіві
КраїнаРадянська Росія, Земля Ізраїлю
Місце проживанняКиїв, Тель-Авів
Рід діяльностікупець, громадський діяч
Посадаголова громади Києва, голова Хевра кадіша в Києві, засновник і габай синагоги «Явне шул» у Тель-Авіві, скарбник «Хевра кадіша» в Тель-Авіві
Учителірабі Давид-Моше з Чорткова
Сім'я
Батькорабі Менахем-Мендл Мейзельс
ДружинаСара-Хана, дочка р. (Дов-)Бера-Іцхака Варшавського
ДітиНахман Мейзель, Гітл Мейзель-Бен-Хаїм

Рав Ісраель Мейзель[1] (5628 — 10 швата 5711 (17 січня 1951)) — друг Хабаду, один із громадських діячів, що діяли спільно з Ребе Раяцем у Радянській Росії, голова «Ваад га-кегіла» в Києві, а після алії до Землі Ізраїлю — засновник і габай загальнохасидської синагоги на вулиці Явне в Тель-Авіві.

Біографія

Народився в 5628 році (1868) у Золочеві в Галичині в батька — гаона рабі Менахема-Мендла Мейзельса, який згодом обіймав рабинську посаду у Варшаві.

Родина його батька належала до знатних родин Польщі — родини Мейзліш, багато нащадків якої протягом поколінь служили рабинами. За переказом, прийнятим серед членів родини, він був також у спорідненні з гаоном равом Еліягу-Хаїмом Мейзелем, рабином Лодзі.

Досягнувши шлюбного віку, він одружився зі своєю дружиною пані Сарою-Ханою, дочкою р. (Дов-)Бера-Іцхака Варшавського, і після весілля оселився в Україні, поблизу батьків дружини.

Належав до чортківських хасидів і неухильно регулярно їздив до свого ребе, рабі Давида-Моше із Чорткова, а поряд із цим був пов'язаний і з цадиками Бояна.

Оселившись у Києві, зайнявся торгівлею і досяг успіху, і з роками його вплив усе зростав, аж поки його не призначили головою громади Києва.

У цей період його привабив світ хасидизму Хабад, і поряд із поглибленим вивченням праць хасидуту він почав також брати участь у громадській діяльності й допомагати діяльності Ребе Раяца.

Він поєднував у собі Тору і велич, був одним із найбільших купців Києва і вів справи також із царським двором у Петербурзі. Окрім інших своїх чеснот, він служив також головою «Хевра кадіша» в Києві і був знавцем нігунів.

Був одним із близьких друзів рава Шломо-Йосефа Зевіна і є одним з усних джерел хасидських історій у його книгах, а також дружив із видатними хасидськими діячами, такими як рав Зуся Фрідман, рабин Одеси, р. Шломо Телінгатор та іншими.

Його зв'язки з Ребе Раяцем із роками все міцнішали, так що Ребе Раяц назвав його в одному зі своїх листів «другом моєї душі»[2], а в іншому листі написав про їхню спільну зустріч, що «це справа вельми необхідна. Але не знаю, як це буде». Крім того, Ребе Раяц називав його в листах «мій сват», хоча поки невідомо, який його родинний зв'язок із Ребе Раяцем.

Після приходу комуністів до влади він почав домагатися алії до Святої Землі і завдяки допомозі свого свата, рава Шломо Ааронсона, першого рабина Тель-Авіва, зумів отримати сертифікат, і в місяці іярі 5685 року (квітень–травень 1925) виїхав із Радянського Союзу, а через місяць прибув до Землі Ізраїлю й оселився в Тель-Авіві, де жив на вулиці Бен-Закай, 2.

Зв'язок із Ребе Раяцем тривав і після його алії до Святої Землі, причому Ребе навіть цікавився його заробітком і влаштуванням його особистих справ[3].

Зять Ребе, рав Шмар'ягу Гурарі, також підтримував із ним листування; так, наприклад, він надіслав йому листа, у якому підбив підсумки кампанії із забезпечення мацою євреїв Росії.

Після прибуття до Святої Землі, хоча більша частина його майна залишилася в Радянському Союзі, він зайнявся створенням загальнохасидської синагоги, у якій молилися величні постаті хасидів — вихідців із Росії та Волині; незабаром вона стала однією з центральних і найвідоміших синагог у Тель-Авіві і отримала назву «Явне шул» за назвою вулиці, на якій була заснована, а згодом його призначили скарбником «Хевра кадіша» в Тель-Авіві.

Помер 10 швата 5711 року (17 січня 1951) у віці 83 років і похований на цвинтарі імені Трумпельдора в Тель-Авіві.

На надгробку написано: «Хасид і непорочний шляхом, шляхетний духом, знавець Тори, що любить мир, творить милість усім».

Родина

  • Його син, Нахман Мейзель — редактор і критик літератури на їдиші, США — Ізраїль
  • Його дочка, пані Гітл Мейзель-Бен-Хаїм — перекладачка з їдишу та ізраїльська літературна критикиня

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ У листах наших Ребе, провідників поколінь, ім'я іноді пишеться також 'מאייזל' 'מאייזיל' або 'מייזיל', а в різних отриманих ним листах пишеться також: מייזליש, מאזיל, מיזל і מייזלס.
  2. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 1, с. 348.
  3. ^ У листі від місяця нісана 5688 року (березень–квітень 1928), через три роки після його алії до Землі Ізраїлю: «Буду радий почути, що він має добру надію в справах свого заробітку зокрема...».
Ісраель Мейзель згадується ще в 1 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5377595102

Повідомити про помилку на цій сторінці