Шломо Ааронсон
| Шломо Ааронсон | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | елул 5623 (серпень–вересень 1863) |
| Дата смерті | 20 адара II 5695 (25 березня 1935) |
| Країна | Росія, Німеччина, Земля Ізраїлю |
| Місце діяльності | Ляди, Глухів, Ніжин, Київ, Німеччина, Тель-Авів |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | рабин Глухова, рабин Ніжина, рабин Києва, рабин громади вихідців з Росії в Німеччині, ашкеназький рабин Тель-Авіва |
| Сім'я | |
| Батько | Яаков Ааронсон |
| Дід (по батькові) | Моше Ааронсон |
| Брати й сестри | Аврагам Ааронсон |
| Родовід | |
Рав Шломо (га-Коген) Ааронсон (елул 5623 (серпень–вересень 1863) — 20 адара II 5695 (25 березня 1935)) був ашкеназьким рабином міста Тель-Авів.
Біографія
Народився в 5623 році (1862/1863) у Росії у свого батька р. Яакова Ааронсона в родині хасидів Хабаду, його мати була онукою р. Аврагама Ліпманса. Уже в 15 років почав викладати Гемару в єшиві в місті Ляди, у 5647 році (1886/1887) був призначений рабином міста Глухів, а потім у Ніжині. У 5670 році (1909/1910) був призначений рабином міста Київ.
Під час справи Бейліса приєднався до Ребе Рашаба в боротьбі за виправдання Бейліса.
Після приходу до влади комуністів він переїхав до Німеччини, де був призначений рабином громади вихідців з Росії, у 5683 році (1922/1923) репатріювався до Землі Ізраїлю і був призначений ашкеназьким рабином міста Тель-Авів, паралельно з равом Бен-Ціоном-Меїром-Хаєм Узіелем. У 5689 році (1928/1929), під час візиту Ребе Раяца до Землі Ізраїлю, зустрівся з Ребе 5 ава в Афулі, де рав Ааронсон перебував через стан свого здоров'я. Він розмовляв з Ребе довгий час, і в ході їхньої бесіди йшлося про становище євреїв Росії[1].
Помер 22 адара II 5695 (27 березня 1935).
Сіоністська діяльність
Основна стаття – «Га-ктав ве-га-міхтав»
Рав Ааронсон підтримував сіоністський напрям.
Під час поїздки Ребе Рашаба для відвідування могил наших Ребе, провідників поколінь Ребе Рашаб зустрівся з равом Ааронсоном 1 швата 5663 (29 січня 1903) у Ніжині; під час їхньої зустрічі між ними почалася суперечка про сіонізм, коли рав Ааронсон виправдовував сіонізм, а Ребе Рашаб був проти.
Рав Ааронсон навів три аргументи на користь сіонізму:
- Що не відштовхують єврея, а намагаються наблизити його: не треба намагатися віддалитися від сіоністів, а треба зблизитися з ними й впливати на них на краще.
- Завдяки сіонізму багато людей наблизилися до юдаїзму
- Адже все одно нам не вдасться їх переконати, тож краще хоча б об'єднатися з ними.
На перший аргумент Ребе Рашаб відповів, що єврея наближають, доки не виявилося його зло, але коли він починає відкрито діяти проти Тори, його не наближають; крім того, якщо ми спробуємо наблизити їх, зрештою ми самі станемо такими, як вони. На другий аргумент Ребе Рашаб відповів, що це неправда і лише віддаляє їх; крім того, Ребе Рашаб процитував фразу одного з лідерів сіонізму, який сказав: «Той, хто порушує всі заповіді Тори, хай береже нас Г-сподь, і навіть той, хто заперечує основу віри, хай урятує нас Милосердний, якщо він націоналіст, то він єврей.»; крім того, Ребе Рашаб сказав, що спонука сіоністів у тому, що, оскільки їх переслідує влада в Європі, вони самі хочуть бути при владі (шляхом створення власної держави), і тоді ніхто не заважатиме їм. На третій аргумент Ребе Рашаб відповів, що якщо всі великі Ізраїлю голосно виступлять проти сіонізму, усі євреї відвернуться від цієї ідеї[2].
Примітки
- ^ Зустріч
- ^ «Вступ» до «Кунтрес у-маайан», с. 45 — 53
Код особи: № 8432151700
