Хоні га-Меагель
| Хоні га-Меагель | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | печера неподалік від Хацор-га-Гліліт |
| Рід діяльності | тана |
Хоні га-Меагель був таною часів Шимона бен Шатаха, відомим своїм особливим роз'ясненням Тори[1] і своїми особливими молитвами.
Як син, що пеститься перед своїм батьком
Коли в Країні Ізраїлю була сильна посуха, він окреслив коло й оголосив, що не вийде з нього, доки не підуть дощі. Коли пішли сильні й шкідливі дощі прокляття, сказав Хоні га-Меагель у своїй молитві, що він просив саме про дощі благословення. Дощі змінилися на дощі благословення, але не переставали йти. Коли вони досягли надмірної висоти, так що вода в Єрусалимі залила Евен га-тоен, він знову помолився Святому, благословенний Він, і дощі припинилися. Услід за цим учинком передав йому один із танаїв його покоління: «Якби не Хоні ти, я виніс би тобі відлучення, але що мені робити, адже ти пестишся перед Святим, благословенний Він, як син, що пеститься перед своїм батьком».
Згідно із записами Ребе Цемах Цедека, пояснення цього в тому, що його молитви ніби змінювали волю Всевишнього, благословенний Він, — як син, який тримає руку батька й не дає йому виконати свою волю[2]
Згідно з ученням хасидуту, пояснення того, що спочатку пролився потоп дощів, — у тому, що дощі йшли відповідно до гідності Хоні га-Меагеля, але з боку того, хто отримує, — усього народу Ізраїлю — вони не були того гідні[3]. А на фарбрейнгені, що припав на день, у який стався цей випадок (20 адара), Ребе докладно роз'яснив урок із цього для кожного й кожного з Ізраїлю[4].
Спав сімдесят років
Щодо відходу Хоні існує переказ, наведений у Вавилонському Талмуді (Таанит, 23а), згідно з яким, коли Хоні йшов дорогою, він побачив людину, що садила ріжкове дерево, і запитав її, навіщо вона це робить, адже ріжкове дерево принесе плід лише через сімдесят років. Людина сказала, що садить ріжкові дерева для майбутніх поколінь, і додав старий відомий вислів: «Як садили мені батьки мої, так посаджу я синам моїм». Сів Хоні, задрімав і прокинувся через сімдесят років. Коли він устав зі сну, то знайшов онука того старого, який збирав плоди ріжкового дерева. Коли він увійшов до бейт мідрашу, Хоні розв'язав кожне запитання, що виникало в бейт мідраші. Сказали мудреці, що вислови владнані та ясні, немовби був тут Хоні га-Меагель, який залагоджував і прояснював усе свого часу. Коли він сказав їм, що він і є Хоні, ніхто йому не повірив, і від великого смутку Хоні помолився й попросив, щоб він помер, і він справді помер. Услід за цим Рава викарбував вислів «о хеврута о мітута». (Або товариш, або смерть).
Пояснення цього в тому, що його сон не був сном у простому розумінні, але душа його піднялася вгору, щоб зачерпнути собі життя[5].
Примітки
- ^ Таанит, 23а.
- ^ «Гітваадуйот» 5744 частина 4.
- ^ «Гітваадуйот» 5743, ч. 3, с. 1474..
- ^ «Гітваадуйот» 5744, ч. 3, с. 1307 і далі
- ^ Ребе від імені «Пірке де-рабі Еліезер», розділ 34
Код особи: № 4460324300