Раббан Шимон бен Гамліель
| Раббан Шимон бен Гамліель | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Рід діяльності | танна |
| Посада | наси Санедрина |
| Сім'я | |
| Батько | Раббан Гамліель з Явне |
| Діти | Рабі Єгуда га-Насі |
| Родовід | |
Раббан Шимон бен Гамліель (Рашбаг) другий (з Явне) був насі Синедріону після повстання Бар-Кохби, сином раббана Гамліеля. Танна четвертого покоління, товариш рабі Меїра, рабі Єгошуа бен Корхи та інших учнів рабі Аківи. Його сином був рабі Єгуда га-Насі.
«Синай» і «той, хто викорчовує гори»
Наприкінці трактату «Горайот»[1] наводиться запитання, яке було поставлено: хто кращий — «Синай», людина, обізнана в багатьох трактатах, чи «той, хто викорчовує гори»; і висновок такий, що «Синай» кращий.
Ребе[2] пояснює зміст сусідства з тим, що написано в цьому трактаті на сусідньому, попередньому аркуші: що рабі Меїр і рабі Натан були зачеплені за честь своєї Тори тим, що шанували гідність головування Рашбага більше, ніж гідність їхньої Тори, і тому вирішили, що треба усунути раббана Шимона бен Гамліеля з його головування, і це — поставивши йому запитання з трактату «Укцин», в якому він не обізнаний, а коли він не зуміє відповісти, сказати йому: «Хто вимовить могутність Г-спода, звістить усю хвалу Його?» — кому личить вимовляти могутність Всевишнього? — тому, хто може звістити всю Його хвалу.
Один з амораїв почув про це і, побоюючись, як би, не дай Б-г, не було завдано ганьби раббану Гамліелю, сів біля входу в дім раббана Гамліеля і став голосно вивчати трактат «Укцин»; і раббан Гамліель зрозумів із цього, що в бейт-мідраші є якась проблема в цій темі, і почав вивчати цей трактат, і так, коли рабі Меїр і рабі Натан поставили йому запитання з трактату, він зміг відповісти. Виходить, що з цього випадку видно, що рабі Меїр мав гідність «Синаю», бо був обізнаний у трактаті «Укцин», і, як випливає з простого змісту Гемари, він не вивчав цей трактат саме тоді, щоб запитати його, а раббан Гамліель більшою мірою мав гідність «того, хто викорчовує гори», і йому бракувало гідності «Синаю», адже він не знав одного трактату.
Однак Ребе ставить запитання: адже в Гемарі наводиться, що хоча «кожен, хто бачив Реш Лакіша в бейт-мідраші, — ніби викорчовує гори», той, хто бачив рабі Меїра в бейт-мідраші, — ніби викорчовує найвищі гори й перемелює їх одну об одну; а якщо так, виходить, що рабі Меїр мав не лише гідність того, хто викорчовує гори, але був на найвищому щаблі — того, хто викорчовує найвищі гори. У трактаті «Ерувін» наводиться, що мудреці не могли осягнути глибину його думки через її надзвичайну глибину, а в іншому місці наводиться, що в нього був учень, який міг оголосити шерец чистим 150 доводами.
Тому необхідно сказати навпаки: раббан Шимон бен Гамліель був «Синаєм», і він стверджував, що це більша гідність, ніж гідність «того, хто викорчовує гори» рабі Меїра, і в цьому полягала суперечка між ним і мудрецями. І цим пояснюється також те, що він не знав саме трактату «Укцин», бо про Рава Єгуду наводиться, що головним у його вивченні був розділ Незікін, а коли він вивчав трактат «Укцин», він казав: «Ми бачимо тут суперечки Рава і Шмуеля», — і звідси випливає, що суть і наголос трактату «Укцин» — це його навчальна, поглиблена частина, і саме цієї частини — «того, хто викорчовує гори» — бракувало раббану Шимону бен Гамліелю.
Примітки
- ^ Аркуш 13а.
- ^ «Сіхот кодеш» 5732.
Код особи: № 7853245100