Корабель

Корабель (у неповному написанні: אֳנִיָּה, англійською: ship) — велике плавзасіб із палубою для плавання у відкритому морі та в океанах, але також у річках і озерах. Судно в сучасній івритській морській термінології — середній плавзасіб із палубою, менший за корабель і більший за човен[1].
У хасидуті
Душа за своєю природою прагне включитися й скасуватися у своєму корені в Б-зі живому (у вищих водах), а тіло — це те, що заважає душі скасуватися у своєму корені; як людина, що переходить море, щоб не потонути, іде на судні[2], так і тіло заважає душі скасуватися. Або ж одіяння діяння заповідей мають силу притягнути душу від її рацо до Б-жественності, щоб бути в шов так, що «проти волі твоєї ти живеш».
І це також тлумачення слова сфіна від вислову сафун (покритий і прихований), внутрішній зміст якого в тому, що душа може перебувати в Алма де-іткасья, що називається морем, через судно, яке приховане, — суть якого є п'ятдесята брама, покрита й прихована від усякого творіння (яка розкрилася Моше-рабейну в день його відходу з життя, у чому суть гори Нево, і ніхто не знає місця його поховання).
І це через одіяння діяння заповідей, корінь яких також від п'ятдесятої брами, адже Тору було дано п'ятдесятого дня, суть якого — п'ятдесята брама.
І суднами привозять коштовне каміння — і приховані скарби піску, і так само Кнесет Ісраель була як купецькі кораблі[3].
Тлумачення слова онія
Слово «онія» — зі святої мови, і в цього слова два тлумачення:
- Онія – у простому тлумаченні сфіна, сфіна ж — мовою Таргуму.
- Онія – плач, від вислову «таанія ва-анія».
Бааль-Шем-Тов пояснює тлумачення вірша[4] «Ті, що сходять у море на кораблях, що виконують роботу на водах великих». Що «ті, що сходять у море», — це душа, яка сходить в цей світ і вбирається в тіло, яке подібне до моря: як води моря покривають те, що всередині них, так тіло покриває Б-жественну душу, що всередині нього.
А в тих, що сходять у море, тобто в душах, які сходять, є два способи сходження: є сходження, яке хоч і є сходженням у море, усе ж має судно, і це виховання та оточення людей Тори й тих, хто дотримується заповідей; але є сходження таанія ва-анія – душа, яка сходить у тіло єврея, що не перебуває в оточенні людей Тори й тих, хто дотримується заповідей.
Але є «ті, що виконують роботу на водах великих», і це ті душі, яким треба зійти в море, щоб виконувати роботу також «на водах великих», щоб урятувати ті душі, які зійшли в таанія ва-анія[5].
Увесь Ізраїль на одному судні
«Навчав рабі Шимон бар Йохай — притча про людей, які сиділи на судні. Узяв один із них свердло і почав свердлити під собою. Сказали йому його товариші: що ти сидиш і робиш? Сказав їм: яке вам діло? Хіба не під собою я свердлю? Сказали йому: адже вода піднімається і затопить нам судно!»[6].
Корабель, який мав от-от розбитися
Судно, яке мало от-от розбитися від тягаря вантажу. І встав один із них, полегшив його вантаж і кинув у море — звільнений від відповідальності. Бо вантаж у ньому — як переслідувач, що женеться за ними, щоб їх убити, і велику заповідь виконав той, хто кинув і врятував їх[7].
Ребе пояснює, що Святий, благословенний Він, у Своєму милосерді під час вигнання скинув кілька заповідей, які неможливо виконувати під час вигнання, щоб урятувати народ Ізраїлю[8].
Благословення «Га-гомель»
Той, хто перетнув море, зобов'язаний промовити благословення «Га-гомель».
Плавання ізраїльських суден у Шабат
Основна стаття – Боротьба проти плавання ізраїльських суден у Шабат
Ребе вів боротьбу в 5710-ті та 5720-ті роки проти плавання ізраїльських кораблів у Шабат, щоб пробудити громадську думку до заборони плавання на ізраїльських кораблях, що належать євреям і пливуть у святий Шабат із порушенням Шабату. Ребе вів боротьбу як у приватній площині — щоб утримати тих, хто дослухався до його поради, від плавання на цих кораблях, так і в громадській площині — щоб спробувати завадити ізраїльським судноплавним компаніям продовжувати рейси з введенням публіки в оману, і знайти розв'язання для порушення Шабату.
Додаткова література
Зовнішні посилання
- Історія про власника яхти, яку Ребе згадав на фарбрейнгені у свій день народження – 11 нісана 5743 (25 березня 1983)
- Історія в сісі 11 нісана 5743 (25 березня 1983),
- Продовження історії в сісі Ахарон шель Песах 5743 (5 квітня 1983) на сайті HebrewBooks
- Подарунок, який Ребе попросив на день народження, і загадка власника яхти • дивіться

Див. також
Примітки
- ^ Наприклад: пасажирський корабель, вітрильно-моторний корабель, військовий корабель, китобійний корабель, лінійний корабель, контейнерний корабель; ракетне судно, рибальське судно, буксирне судно, веслове судно, бойове судно тощо.
- ^ Див. «Лікутей Тора», кінець глави Ваїкра, внутрішній зміст того, що ті, хто керує судном, називаються (Йона 1, 5) «малахім».
- ^ «Сефер га-лікутім» Цемах Цедека, стаття Онія.
- ^ Тегілім 107, 23.
- ^ «Сефер га-зіхронот» ч. 2 (святою мовою) с. 16-17. Надруковано в «Кетер Шем Тов» у доповненнях на вірш Тегілім 107, 23. І на фарбрейнгені 10 швата 5725 (13 січня 1965), «Торат Менахем» с. 159 і далі.
- ^ «Ваїкра раба» розділ 4.
- ^ Рамбам наприкінці «Гілхот ховель у-мазік».
- ^ Із сіхи Шабату глави Шофтім 5749.