Цві-Гірш Азімов
| Цві-Гірш Азімов | |
|---|---|
Член групи «хозрім» при Ребе Рашабі | |
| Основна інформація | |
| Дата смерті | 28 менахем-ава 5678 (6 серпня 1918) |
| Місце проживання | Климовичі, Любавичі, Ромни |
| Рід діяльності | хозер, рам |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | член групи «хозрім» при Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб), рам в єшиві «Томхей Тмімім» у Ромнах |
| Сім'я | |
| Батько | Моше-Нісан Азімов |
| Мати | Хая-Сара (уроджена Певзнер) |
| Дружина | Хаде-Рейзл, уроджена Манлович, Елка, донька р. Єгошуа-Гешеля Левіна |
| Діти | Хаїм-Гілель Азімов |
| Родовід | |
Рав Цві-Гірш Азімов (5645-28 ава 5678 (6 серпня 1918)) — член групи «хозрім» при Ребе Рашабі, великий «служитель», випускник єшиви «Томхей Тмімім» у Любавичах і рам у відділенні єшиви «Томхей Тмімім» у Ромнах.
Біографія
Народився в сім'ї р. Моше-Нісана (сина р. Залмана) Азімова і Хаї-Сари (уродженої Певзнер) 5645 року (1884/1885) в хасидському містечку Климовичі. Його батько був хасидом Любавичів, усе життя сидів над Торою і служінням і постився по понеділках і четвергах.
Був одним із перших учнів-тмімім у «Томхей Тмімім» у Любавичах при дворі Ребе Рашаба; він прибув до Любавичів 5657 або 5658 року (1897/1898) і цілком присвятив себе служінню Всевишньому шляхом хасидуту. Починаючи з 5662 року (1901/1902) входив до групи «хозрім».
Служив Всевишньому всім серцем, аж до самопожертви навіть на шкоду тілу. Розповідають, що він був відірваний від матеріальних справ; відомо, що бували часи, коли він читав «Шма» всю ніч, а потім брав свої таліт і тфілін і йшов молитися — зовсім не поспавши в проміжку.
Ребе Рашаб відгукнувся про нього: «чисте тіло і чиста душа», а іншого разу засвідчив про нього: «зачатий і народжений у святості»[1].
Бувши молодим одруженим чоловіком, навчав членів родини Гурарі в Ромнах, а також служив рамом в єшиві «Томхей Тмімім» у Ромнах. Першим шлюбом одружився з пані Гаде-Рейзл, уродженою Манлович (вдовою рава-хасида Меїра-Сімхи Хена), а другим шлюбом — з пані Елкою, донькою хасида р. Єгошуа-Гешеля Левіна[2].
Захворів на сухоти і помер замолоду, 28 менахем-ава 5678 року (6 серпня 1918), у віці 33 років.
Родина
- Його син, рав Хаїм-Гілель Азімов (батько рава Шмуеля Азімова — шаліаха Ребе в Парижі).
Додаткова література
- «Перші хасиди», ч. 2, с. 181 і далі.
- Йосеф Ашкеназі, «Оцар га-хасидім» — особистість і хасидське вчення машпіїм Хабаду в Радянському Союзі та Польщі, видавництво «Хазак», 5775
- Книжка «Перші хасиди», с. 181–187.
Зовнішні посилання
- «Р. Гершл Азімов», у листку «Га-фарбрейнген га-шавуї» Центру анаш Краун-Гайтс, випуск 622, «Корах» 5781 (англійською)
Примітки
- ^ Тшура Мішуловін — сторінка 54.
- ^ Про нього див. у «Хасдей Ісраель», розділ спогадів про хасидський Гомель
Код особи: № 7440155200