«Ец га-хаїм»
Дерево життя — дерево, насаджене в Ган Едені, що згадується в оповіді Тори в тижневій главі «Берешит», коли Святий, благословенний Він, застерігає Адама га-Рішона, щоб той не їв від нього. Слугує загальним терміном, що виражає Б-жественність у її чистоті, не змішану з добром і злом, і символізує протилежність «Дереву пізнання».
Джерело вислову
У главі про створення світу сказано:
Ось людина стала як один із Нас, знаючи добро і зло; і тепер, щоб не простягла вона руки своєї і не взяла також від дерева життя, і не поїла, і не стала жити вічно... І вигнав Він людину, і поставив на схід від саду Едену крувів і полум'я меча, що обертається, щоб охороняти шлях до дерева життя
— Берешит 3, 22
У хасидуті пояснюється, що причина, з якої Всевишній не дав людині їсти від Дерева життя, була в тому, щоб зло не мало вічного існування, оскільки до куштування від Дерева життя не застосовний бірур добра і зла, і якби людина поїла від нього, вона спричинила б те, що зло, яке змішалося в ній унаслідок куштування від Дерева пізнання, існувало б вічним існуванням; і тому людину було вигнано з Ган Едену, доки вона не завершить бірур добра від зла, і тоді, коли настане Геула, їй буде дозволено їсти від Дерева життя[1].
У вченні хасидизму
Згідно з поясненням учення хасидуту, Шабат — це подоба прийдешньої Геули[2], і як у Геулі буде стан досконалості добра, так і кожен Шабат є аспектом «Дерева життя», до якого не застосовне поняття бірурім[3].
У Б-жественних сфірот «Дерево життя» вказує на сім мідот світу Ацилут, які є добром за своєю суттю і до яких не застосовне змішання зі злом (на відміну від сфіри Малхут, яка сходить у світи БЕА, щоб здійснювати бірурім)[4].
Його значення в Торі
Основна стаття – Ец хаїм (у сувої Тори)
Вірш у Мішлей називає Тору ім'ям: «Дерево життя вона для тих, хто тримається за неї, і ті, що спираються на неї, щасливі»[5], і в хасидуті пояснюється, що хоча загалом Тора дає життя людині, цей вірш говорить головним чином про внутрішню частину Тори, яка сутнісно відрізняється від відкритої Тори, де ніби «змішані» добро і зло, оскільки Гемара і галаха займаються також поняттями «непридатний», «нечистий» тощо, тоді як у внутрішній частині Тори, і особливо в ученні хасидуту, займаються лише дослідженням Б-жественності, і все вивчення стосується лише позитивних аспектів святості, чистоти й духовності[6].
Див. також
- Дерево пізнання добра і зла.
- «Ец хаїм» — одна з основоположних книг учення Каббали.
Примітки
- ^ «Тора ор», Берешит, 5г.
- ^ Як це виражається особливо в молитві «Шмоне есре» в Мінху Шабату, яка вся присвячена прийдешній Геулі і порівнянню між спокоєм дня Шабату і досконалістю спокою, який буде в Геулі.
- ^ Пояснення покарання того, хто збирав дрова, сіха Шабату тижневої глави «Шлах» 5719.
- ^ «Ягель ор» на Тегілім, сторінка 695.
- ^ Мішлей, 3 18.
- ^ «Танія», «Ігерет га-кодеш», розділ 26.