Гімн
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування. | ||
| Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи. Стаття відкрита для редагування. | |
Гімн — це змістовна пісня, що виражає ідейне послання групи людей, організації, держави чи мети.
Протягом історії поняття «гімн» служило переважно для опису пісні хвали та подяки.
Історія
У мідраші на книгу Шмот це поняття з'являється вперше: «І ангели служіння приходили промовляти перед Ним гімн»[1].
У Новий час гімн служив переважно революційним, націоналістичним та ідейним рухам, які переймали гімни і співали їх на своїх публічних зібраннях і захоплювали ними маси.
Серед гімнів, що здобули найширше поширення, — «Інтернаціонал», що служив гімном світових політичних лівих і був прийнятий соціалістичними течіями всіх видів, які переклали його десятками мов, і в багатьох навчальних закладах був обов'язок співати його спільно щоранку, причому в Росії, наприклад, це стало осередком тертя з єврейськими дітьми, які відмовлялися співати цей гімн через безбожний зміст, що міститься в ньому[2].
Ще один гімн, що здобув світове поширення, — «Марсейез»[3], що служив гімном Французької революції.
Іноді гімн служив вираженням різних сердечних почуттів, як, наприклад, гімн, складений поважними людьми єврейських громад у Польщі на честь Наполеона Бонапарта, сповнений похвал і благословень за його заступництво за своїх підданих, їхнє звільнення від світу поміщиків і встановлення рівності[4].
У період заснування Держави Ізраїль поширилися різні гімни як вираження ідейних рухів, що захоплювали єврейську молодь, серед них гімни підпільних організацій, національний гімн та інші.
У хасидуті Хабаду
У хасидів Хабаду нігун «Нет, нет никого» служив неофіційним «гімном» хасидського підпілля за часів Ребе Раяца.
З початком розмаху шліхуту 5732 року (1971/1972) у кемпі «Ган Ісраель» було складено нігун «Шлухей адонейну», який незабаром перетворився з дитячого гімну в літньому таборі на гімн діяльності шлухім по всьому світу.
Як можна побачити в наступних абзацах, сам Ребе, з одного боку, заохочував використання гімнів із хасидським змістом, і водночас, з другого боку, відкидав будь-яке використання гімнів, джерело яких не у святості, і будь-яку причетність до них, причому в одному з випадків навіть зняв своє головування з єшиви «Томхей Тмімім» через те, що на офіційному динері установ звучав гімн Держави Ізраїль, заражений змістом, що не відповідає вірі у Святого, благословенного Він, і, за чутками, Ребе навіть висловився, що той, хто слухає цей гімн, не може називатися хасидом Хабаду.
На фарбрейнгені Сімхат Тора 5717 року (1956/1957) Ребе говорив про «Об'єднання учнів „Томхей Тмімім“», і після сіхи запитав, хто керівники об'єднання, і після того як керівники зібралися і стали поруч із Ребе, Ребе дав їм «лехаїм» і сказав їм: «У вас усе за законом, що в наші дні: з президентом, з головою зборів, з бланками і з назвою організації, з усіма подробицями тощо. Якщо так, має бути і „гімн“; який нігун — ваш гімн?».
Один із керівників сказав, що нігун «Даркеха Елокейну» — це гімн, а другий сказав, що «Кі ану амеха» — це гімн, і Ребе вказав, щоб вони провели між собою збори і вирішили, і тут же на місці вони зібралися і вирішили на користь нігуну «Кі ану амеха» і заспівали його разом із публікою[5].
«Га-адерет ве-га-емуна»
Гімн держави Франція був складений під час Французької революції, якій протистояв Алтер Ребе, віддаючи своє життя, щоб не бути під владою Наполеона навіть на мить. Гімн містить жорсткі слова і жорстокі описи війни.
У Сімхат Тора 5734 року (1973/1974), на фарбрейнгені перед гакафот, Ребе говорив про духовну революцію у Франції, а перед початком гакафот став на молитовну біму і почав співати мелодію французького гімну на слова «Га-адерет ве-га-емуна».
Трохи більше ніж через рік, узимку 5735 року (1974/1975), тодішній президент Франції почав говорити про зміну гімну на спокійніший і людяніший і навіть запропонував грошову премію за пропозицію альтернативного гімну. Насправді пропозиція викликала у Франції запеклий опір, і зрештою було трохи змінено ноти мелодії, але не слова.
Ребе пояснив причину зміни: після того як нігун піднесли до святості, це відчув нагорі ангел-покровитель Франції, і це викликало внизу зміну нігуну — через відчуття, що нігун належить до царини святості[6].
«Цівос Гашем»
Основна стаття – Нігун «Ві вонт Мошіах нау»
Перше ралі, проведене після того, як Ребе оголосив про заснування організації «Цівос Гашем», відбулося 28 тішрея 5741 року (8 жовтня 1980), і на зібранні діти заспівали 2 пісні перед Ребе, щоб вирішити, яку з них буде обрано новим гімном організації, і коли побачили особливу прихильність, яку Ребе виявив до нігуну «Ві вонт Мошіах нау», він став офіційним гімном організації[7].
І цей гімн теж бере початок у кемпі, який проходив у Кір'ят-Ган-Ісраелі в Монреалі влітку 5740 року (1979/1980).
«Цівос Гашем» Святої Землі
5781 року (2020/2021), з нагоди відкриття святкувань 40-річчя заснування організації «Цівос Гашем» Ребе, організація «Цівос Гашем» Святої Землі випустила особливий гімн, що супроводжував святкування 40-річчя, який було пристосовано до мелодії цього нігуну[8].
Крім того, на «суботах „Цівос Гашем“», що їх проводить молодіжний рух «Цівос Гашем» у Святій Землі, складається особливий гімн на честь суботи:
- 5778: «Хадурім бе-хают га-насі»
(нігун 276 і нігун 243 — прослухати нігун від знавця нігунів р. Давида Гурвіца
) - 5779: «Бтухім ба-нвуа»

- 5780:
- 5781: «Мітмакдім ба-матара»
(Нігун на Шабат і Йом-тов (8) (- нігун 163 у проєкті «Традиція нігунів») — прослухати нігун від знавця нігунів р. Давида Гурвіца
) - 5782:
- 10 швата 5784 (20 січня 2024): «Бі-зхутену»[9]
- 10 швата 5785 (8 лютого 2025): «Коль єгуді хашім»[10]
Гімни кемпів
«Ган Ісраель» Монреаль
Основна стаття – «Ой, Ребе» (альбом)
На атмосферу в літніх таборах, що відбувалися в 5752–5754 роках (1991–1994), лягла тінь від стану здоров'я Ребе і від того, що не завжди вдавалося побачити Ребе, почути сіхот і отримати заохочення.
Працівники літніх таборів висловили свої почуття гіткашрут до Ребе, перетворивши традиційну «війну кольорів», яка проводилася в кемпі, на прищеплення цінностей самовіддачі та гіткашрут до Ребе, з молитвою і схвильованим проханням про повну Геулу.
Ці пісні, попри те що вони дитячі, здобули велику любов серед хасидів, а деякі з них навіть співали в присутності Ребе.
Частину пісень (переважно ті, що з кемпу «Ган Ісраель» Монреаль) було зібрано, і вони вийшли платівкою під назвою «Ой, Ребе» (Oh Rebbe).
- Пісні альбому
- «Машліх хаяв мі-негед»
- «Ой, Ребе»
- «Паамей га-Геула»
- «Шма лі-тфілаті»
- «Аба, гакшев»
- «Дмаа ношерет ме-ейнав»
- «Дні Мошіаха»
- «Малкейну од хай»
Платівку випустила компанія Y&M Productions у музичному аранжуванні Залмана Гольдштейна, з хором, який організував тамім Іцхак Мартон з учнів талмуд-тори Хабаду в Єрусалимі та хедеру «Огалей Тора» в Кфар-Хабаді, і записано її в студії «Ульпаней га-Медіна».
Пісні переклав Іцхак Мартон за сприяння Н. Ханіна і П. Брода.
Світло Мошіаха
У перші роки кемпу складався один основний гімн, що супроводжував кемп. Згодом, із ростом кемпу та його зміцненням, щороку виходять чотири нові гімни: гімн кемпу, гімн суботи[11] і 2 гімни для кожної з рот «війни У-фарацта».
До наведеного нижче списку включено гімни кемпу для хлопчиків, при тому що поряд із цим щороку складаються гімни і в кемпі для дівчаток.
Багато з гімнів згодом було професійно оброблено, і вони вийшли друком на дисках, випущених кемпом, а також на дисках хору «Цівос Гашем» Святої Землі.
Усі гімни обертаються довкола тем Геули і Мошіаха в різних його аспектах, зміцнення віри у вічність життя і вказівок Ребе та самовіддачі приведенню Мошіаха.
- 5756: Бе-сімха ніцад
- 5757:
- 5758:
- 5759:
- 5760:
- 5761:
- 5762:
- 5763:
- 5764:
- 5765:
- 5766:
- 5767:
- 5768:
- 5769: Ребі, гам ані шаях ель га-нівхерет
- 5770:
- 5771: Саєрет хаялім
- 5772: Партизан цаїр нікра ель га-містор.
- 5773: Аль ір ктана крав меаєм.
- 5774: Містовев ба-єарот
- 5775: Ба-офек нітан лір'от орот мітноцецім
- 5776: Гімн мережі літніх таборів — «Асу коль ашер бі-єхолтхем»[12]S
- 5777: Гімн мережі літніх таборів — «Кабалат малхуто»
- 5778: Гімн мережі літніх таборів — «Га-Ребі гу га-коль»
- 5779: Гімн мережі літніх таборів — «Мацав Геула»
- 5780: [ Гімн кемпу — «Бі-шліхут га-Мелех»]
- 5781: [ Гімн кемпу — «Кабалат га-малхут»]
- 5782: [ Гімн мережі літніх таборів — «Махріім лі-Геула»]
- 5783: Гімн мережі літніх таборів — «Друхім ле-гітгалут»
- 5784: Гімн мережі літніх таборів — «Міткашрім кі га-Ребі гу га-коль»
- 5785: Гімн мережі літніх таборів — «Хадурім бе-гітгалут»
- 5785: Гімн мережі літніх таборів — Мешіхі
Махане Мошіах
- Бе-лев ям сеара'[13].
«Ган Ісраель» Свята Земля
- 5760:
- 5761:
- 5762:
- 5763:
- 5764:
- 5765:
- 5766:
- 5767:
- 5768:
- 5769:
- 5770:
- 5771:
- 5772:
- 5773:
- 5774:
- 5775:
- 5776:
- 5777: — Ані яхоль
- 5778: — Ребі, батель ані
- 5779: «Легахріа ет га-каф» • Ад матай, езак ве-ахріа[14]
- 5780: «Єгуді аф паам ейно такуа»[15]
- 5781: — Вер а шаліах
- 5782: — Шаот нокфот (мелодія: «Рце», Аврагам Фрід)
- 5783: — Геон Яаков • Панас хай ве-логет • Еметер ламтершнік
- 5784: — Їсадта оз
- 5785: — Ані лі-фкудатха
- 5786:
- 5786: «Дем Ребейнс салдат»
- 5786: — Легітакеш
Гімни інших організацій
- Молодіжний рух «Бат Мелех» — Несіха єгудіт, армон іману кі баніт
- Мережа «Огалей Йосеф-Іцхак» Святої Землі — «Бе-сісмат у-фарацта»
- «Бейт хінух Любавич» Кфар-Хабад — «Роїм алай»
Додаткова література
- «Тавана де-ліба», збірка гімнів, написаних р. Іцхаком Мартоном, тшура з весілля в родині Мартонів, 11 кислева 5783 (5 грудня 2022)
Примітки
- ^ «Шмот раба», «Кі тіса», глава 45, розділ 2
- ^ «Шліхут хаяй», Рахель Замір.
- ^ Іноді помилково пишеться також як «Марслейз».
- ^ Це на противагу думці Алтер Ребе, який бачив у його перемозі духовну небезпеку для народу Ізраїлю і діяв задля його падіння. Гімн надруковано в «Істалек якара», сторінка 61.
- ^ Тшура з весілля рава Шмуеля Генделя, 5758, сторінка 64.
- ^ [www.moshiach.net/blind/hebrew/dm35.pdf Сіха Ребе про перетворення французького гімну на хабадський нігун, субота тижневої глави «Ваєшев» 5752 року (1991/1992)]
— сайт moshiach.net
- ^ «Ковец ле-хізук га-гіткашрут», випуск 70, сторінка 37.
- ^ Хор «Цівос Гашем» представляє: марш 40-річчя • увімкніть динаміки
- ^ Слова: рав Іцхак-Хаїм Мартон. Мелодія: Elokai, Аврагам Фрід.
- ^ Слова: р. Янкі Мартон. Мелодія: нігун р. Гілеля з Паричів.
- ^ Як правило, кемп триває близько 10/11 днів, і в них одна субота.
- ^ Усі гімни.
- ^ Захопливий кліп Ai: Леві-Іцхак Коген представляє — нігун «Га-Гіткашрут».
- ^ Слова: тамім Шалом Ліпкін. Виконання: тамім Янкі Мартон. На мелодію «Зхор бріт», Моті Штайнміц.
- ^ Слова: тамім Янкі Мартон.
- ^ Слова: тамім (рав) Янкі Тейтельбойм, переклад: рав-хасид р. Іцхак-Хаїм Мартон. Мелодія: «Ахейну» – А. Ротенберг.