Аврагам-Давид Шльонський
| Аврагам-Давид Шльонський | |
|---|---|
Ізраїльський поет-сіоніст, один з оновлювачів мови іврит | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5 адара II 5660 (6 березня 1900) |
| Дата смерті | 16 іяра 5733 (18 травня 1973) |
| Місце поховання | кладовище Кір'ят-Шауль, Тель-Авів |
| Місце проживання | Катеринослав, кібуц Ейн-Харод, Тель-Авів |
| Рід діяльності | поет, перекладач |
| Освіта | талмуд-тора в Катеринославі, єврейська гімназія «Герцль» у Тель-Авіві, гімназія в Катеринославі |
| Сім'я | |
| Батько | Товія Шльонський |
| Мати | Ціпора Шльонська |
| Дружина | Люся Лейкін, Міра Гурвіц |
| Діти | Рут |
Аврагам-Давид Шльонський (5 адара II 5660 (6 березня 1900) — 16 іяра 5733 (18 травня 1973)) — ізраїльський поет-сіоніст, один з оновлювачів мови іврит, нащадок родини з роду хасидів Хабаду і троюрідний брат[1] Ребе.
Біографія
Аврагам Шльонський народився 5 адара II 5660 року (6 березня 1900) у містечку Крюків у передмісті Кременчука, на сході України, у Товії та Ципори Шльонських.
Оскільки він був первістком, батьки вирішили назвати його на честь його діда, рава Аврагама-Давида Лавута (прапрадіда Ребе), рава міста Миколаєва.
Коли йому було близько п'яти років, його рідне місто спіткали численні погроми, і батьки переїхали до міста Катеринослав, двері в двері з домом Ребе. Батьки не цілком суворо дотримувалися Тори й заповідей і були активістами сіоністського руху, але в дитинстві віддали його вчитися до місцевої талмуд-тори, де він навчався разом зі своїм родичем — Ребе.
Батько хотів, щоб він виріс євреєм, який дотримується Тори й заповідей, і після закінчення курсу навчання в талмуд-торі відправив його вчитися до місцевої єшиви, якою керував рав Пінхас Гельман; там він подружився з равом Нахумом Горельником, згодом одним із видатних хасидів Кфар-Хабада і одним із його засновників.
Хоча батько бажав, щоб він продовжив навчання в одному з відділень єшиви «Томхей Тмімім», мати рішуче заперечила, і зрештою, після святкування його бар міцви, у якому брали участь шановні люди міста, серед них рав Леві-Іцхак Шнеєрсон[2], юного Аврагама відправили вчитися до єврейської гімназії «Герцль» у Тель-Авіві[3].
Після одного-єдиного року навчання він повернувся провідати батьків у Росії, але тут вибухнула війна, і він був змушений залишитися там і завершити навчання в гімназії в Катеринославі.
У Катеринославі він познайомився зі своєю дружиною Люсею Лейкін і одружився з нею в порівняно молодому віці, а 5681 року (1920/1921) переїхав із Росії до Святої Землі й оселився в кібуці Ейн-Харод на півночі країни, біля підніжжя Гільбоа, де провів свій перший рік у Країні, а потім осів у Тель-Авіві і почав вливатися в культурне життя міста.
Хоча він поринув у світське культурне життя Тель-Авіва, весь цей час він залишався віруючим у Б-га і підтримував теплі зв'язки з хасидами Хабаду, такими як рав Піня Альтгойз і хабадський поет Цві-Меїр Штейнмец, бував у них на суботніх трапезах разом із дружиною, а іноді приходив молитися до хабадської синагоги на вулиці «Нахалат-Біньямін» і на хасидські фарбрейнгени, що відбувалися в Кфар-Хабаді.
5693 року (1932/1933) одружився зі своєю другою дружиною Мірою Гурвіц, а 5696 року (1935/1936) народилася їхня дочка Рут[4] (єдина кровна родичка Шльонського).
Шльонський помер через три роки після смерті другої дружини, 16 іяра 5733 року (18 травня 1973), і похований на кладовищі Кір'ят-Шауль на півночі Тель-Авіва.
Його зв'язки з Хабадом
| " |
Благословенний Вс-вишній, 23 сівана 5732 (5 червня 1972), Бруклін, Н.-Й. Моєму родичеві п. Аврагаму Шльонському, хай живе він, мир і благословення! Прошу великого вибачення за те, що не підтвердив і письмово отримання його листа з благословенням до дня народження і його найдорожчого подарунка — зібрання його творів (у десяти томах), що я хочу витлумачити так, як він написав у першому томі: що це знак того, що разом із «шеер басар» є в цьому і «шеар руах», але зі зміною — не «шеар руах» (алеф із камацом), а і тут «шеер» (алеф із цере). Думка моя у сказаному — у прямому значенні, у продовження того, про що ми говорили під час його візиту сюди: що я вірю, що він вірить, що ми обидва віримо — і у відомому формулюванні: повною вірою — в усі ті основи, що містяться в трьох, які поєднуються воєдино: Ізраїль, Тора і Святий, благословенний Він, і як я говорив тоді в тому самому дусі. |
" |
– лист Ребе до нього[5]. | ||
Був троюрідним братом Ребе.
У дитинстві його родина жила двері в двері з домом Ребе, і він навчався в талмуд-торі разом із Ребе.
У виданні «Га-Ах» від 23 менахем-ава 5672 року (6 серпня 1912), у рубриці «Листи братів», було опубліковано лист поета Аврагама Шльонського, у якому він докладно описав вплив цього видання на своє духовне життя[6].
5703 року (1942/1943), коли Ребе Раяц виступив із закликом «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули», Шльонський переклав з їдишу на іврит опубліковані заклики — під впливом свого друга р. Піні Альтгойза.
Наприкінці 5720-х років Шльонський побував у Ребе і зайшов на єхідут, який глибоко вплинув на нього. Згодом він висловився так: «Якби я затримався там ще ненадовго, я вийшов би звідти цілковито віруючим і палким хасидом».[7].
За вказівкою рава Ходакова рав Ефраїм Вольф подбав про читання кадишу і Мішни після його відходу з життя.
Його літературна діяльність
Аврагам Шльонський був одним із творців мови іврит[8] і переклав десятки книжок і п'єс. Крім того, він був поетом піднесеного духу, який чудово вмів висловити свою тугу за Мошіахом і за духовністю.
До його хабадських перекладів належать:
- Заклик: «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули».
- Хаїм Грабіцер.
Додаткова література
- Рані Ягер, «Аврагам га-маамін га-іврі» — листування між Ребе і Шльонським, видавництво «Кармель»
- «Ве-аю месаперім», додаток «Бейт Мошіах» до свята Песах 5784 (23 квітня 2024), с. 80–87
- Менді Куртес, «Поет і Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1914, с. 66

Зовнішні посилання
- Поет Аврагам Шльонський і Ребе — автор рав Шнеур-Залман Бергер
- Рав Еліягу Швейка, «Насі ве-софер», у тшурі з весілля родини Накі — адар 5780 (лютий–березень 2020)[9]
- Поет, який навчався з Ребе в хедері • Спеціально тижневик «Бейт Мошіах»

- Віруючий поет: нові свідчення про зв'язок Шльонського з Ребе

Примітки
- ^ Його мати Ципора (уроджена Барбермак) і мати Ребе, Хана Шнеєрсон (уроджена Яновська), були двоюрідними сестрами.
- ^ На бар міцві рав Шнеєрсон подарував йому книжку «Танія».
- ^ Про свою поїздку до Країни він опублікував замітку у виданні «Га-Ах», де докладно описав вплив газети на своє духовне життя.
- ^ Його дочка взяла літературний псевдонім батька як своє прізвище — «Ешель» (абревіатура слів «Аврагам Шльонський»).
- ^ «Ігрот кодеш», том 27, лист 10412
- ^ «Братам моїм, читачам „Га-Ах“! Я отримую газету „Га-Ах“, яка вже два роки виходить друком зусиллями М. Розенблюма (рав Моше Розенблюм). Хвалами цій газеті повні мої вуста, бо я бачив дітей, які були чужі своїй релігії, а тепер моляться щодня і двічі з любов'ю промовляють „Шма“. Я читаю й читаю, і серце моє радіє, і я бачу, що ще не впав наш народ, що ще підніметься він зі свого приниження і наблизиться до своєї релігії. Я вже давно вивчаю іврит, вивчав мову іврит, Писання і поским (?). Після Сукот я їду в Ерец-Ісраель і сподіваюся, що незабаром усі ми побачимо там спокій і що Визволитель приведе нас у землю наших батьків. Ваш брат Аврагам Шльонський».
- ^ «Єдіот ахронот», 9 нісана 5732 (24 березня 1972).
- ^ Численні друзі називали його лагідним прізвиськом «Лешонський» — за його діяльність у галузі мови й івриту.
- ^ Опубліковано також із низкою доповнень у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1844, с. 48.
Код особи: № 1457843300