Перейти до вмісту

Аврагам-Давид Шльонський

Матеріал з Хабадпедії
Аврагам-Давид Шльонський
Ізраїльський поет-сіоніст, один з оновлювачів мови іврит
Основна інформація
Дата народження5 адара II 5660 (6 березня 1900)
Дата смерті16 іяра 5733 (18 травня 1973)
Місце похованнякладовище Кір'ят-Шауль, Тель-Авів
Місце проживанняКатеринослав, кібуц Ейн-Харод, Тель-Авів
Рід діяльностіпоет, перекладач
Освітаталмуд-тора в Катеринославі, єврейська гімназія «Герцль» у Тель-Авіві, гімназія в Катеринославі
Сім'я
БатькоТовія Шльонський
МатиЦіпора Шльонська
ДружинаЛюся Лейкін, Міра Гурвіц
ДітиРут

Аврагам-Давид Шльонський (5 адара II 5660 (6 березня 1900) — 16 іяра 5733 (18 травня 1973)) — ізраїльський поет-сіоніст, один з оновлювачів мови іврит, нащадок родини з роду хасидів Хабаду і троюрідний брат[1] Ребе.

Біографія

Аврагам Шльонський народився 5 адара II 5660 року (6 березня 1900) у містечку Крюків у передмісті Кременчука, на сході України, у Товії та Ципори Шльонських.

Оскільки він був первістком, батьки вирішили назвати його на честь його діда, рава Аврагама-Давида Лавута (прапрадіда Ребе), рава міста Миколаєва.

Коли йому було близько п'яти років, його рідне місто спіткали численні погроми, і батьки переїхали до міста Катеринослав, двері в двері з домом Ребе. Батьки не цілком суворо дотримувалися Тори й заповідей і були активістами сіоністського руху, але в дитинстві віддали його вчитися до місцевої талмуд-тори, де він навчався разом зі своїм родичем — Ребе.

Батько хотів, щоб він виріс євреєм, який дотримується Тори й заповідей, і після закінчення курсу навчання в талмуд-торі відправив його вчитися до місцевої єшиви, якою керував рав Пінхас Гельман; там він подружився з равом Нахумом Горельником, згодом одним із видатних хасидів Кфар-Хабада і одним із його засновників.

Хоча батько бажав, щоб він продовжив навчання в одному з відділень єшиви «Томхей Тмімім», мати рішуче заперечила, і зрештою, після святкування його бар міцви, у якому брали участь шановні люди міста, серед них рав Леві-Іцхак Шнеєрсон[2], юного Аврагама відправили вчитися до єврейської гімназії «Герцль» у Тель-Авіві[3].

Після одного-єдиного року навчання він повернувся провідати батьків у Росії, але тут вибухнула війна, і він був змушений залишитися там і завершити навчання в гімназії в Катеринославі.

У Катеринославі він познайомився зі своєю дружиною Люсею Лейкін і одружився з нею в порівняно молодому віці, а 5681 року (1920/1921) переїхав із Росії до Святої Землі й оселився в кібуці Ейн-Харод на півночі країни, біля підніжжя Гільбоа, де провів свій перший рік у Країні, а потім осів у Тель-Авіві і почав вливатися в культурне життя міста.

Хоча він поринув у світське культурне життя Тель-Авіва, весь цей час він залишався віруючим у Б-га і підтримував теплі зв'язки з хасидами Хабаду, такими як рав Піня Альтгойз і хабадський поет Цві-Меїр Штейнмец, бував у них на суботніх трапезах разом із дружиною, а іноді приходив молитися до хабадської синагоги на вулиці «Нахалат-Біньямін» і на хасидські фарбрейнгени, що відбувалися в Кфар-Хабаді.

5693 року (1932/1933) одружився зі своєю другою дружиною Мірою Гурвіц, а 5696 року (1935/1936) народилася їхня дочка Рут[4] (єдина кровна родичка Шльонського).

Шльонський помер через три роки після смерті другої дружини, 16 іяра 5733 року (18 травня 1973), і похований на кладовищі Кір'ят-Шауль на півночі Тель-Авіва.

Його зв'язки з Хабадом

"

Благословенний Вс-вишній, 23 сівана 5732 (5 червня 1972), Бруклін, Н.-Й. Моєму родичеві п. Аврагаму Шльонському, хай живе він, мир і благословення!

Прошу великого вибачення за те, що не підтвердив і письмово отримання його листа з благословенням до дня народження і його найдорожчого подарунка — зібрання його творів (у десяти томах), що я хочу витлумачити так, як він написав у першому томі: що це знак того, що разом із «шеер басар» є в цьому і «шеар руах», але зі зміною — не «шеар руах» (алеф із камацом), а і тут «шеер» (алеф із цере).

Думка моя у сказаному — у прямому значенні, у продовження того, про що ми говорили під час його візиту сюди: що я вірю, що він вірить, що ми обидва віримо — і у відомому формулюванні: повною вірою — в усі ті основи, що містяться в трьох, які поєднуються воєдино: Ізраїль, Тора і Святий, благословенний Він, і як я говорив тоді в тому самому дусі.

"

– лист Ребе до нього[5].

Був троюрідним братом Ребе.

У дитинстві його родина жила двері в двері з домом Ребе, і він навчався в талмуд-торі разом із Ребе.

У виданні «Га-Ах» від 23 менахем-ава 5672 року (6 серпня 1912), у рубриці «Листи братів», було опубліковано лист поета Аврагама Шльонського, у якому він докладно описав вплив цього видання на своє духовне життя[6].

5703 року (1942/1943), коли Ребе Раяц виступив із закликом «Негайно — до тшуви, негайно — до Геули», Шльонський переклав з їдишу на іврит опубліковані заклики — під впливом свого друга р. Піні Альтгойза.

Наприкінці 5720-х років Шльонський побував у Ребе і зайшов на єхідут, який глибоко вплинув на нього. Згодом він висловився так: «Якби я затримався там ще ненадовго, я вийшов би звідти цілковито віруючим і палким хасидом».[7].

За вказівкою рава Ходакова рав Ефраїм Вольф подбав про читання кадишу і Мішни після його відходу з життя.

Його літературна діяльність

Аврагам Шльонський був одним із творців мови іврит[8] і переклав десятки книжок і п'єс. Крім того, він був поетом піднесеного духу, який чудово вмів висловити свою тугу за Мошіахом і за духовністю.

До його хабадських перекладів належать:

Додаткова література

  • Рані Ягер, «Аврагам га-маамін га-іврі» — листування між Ребе і Шльонським, видавництво «Кармель»
  • «Ве-аю месаперім», додаток «Бейт Мошіах» до свята Песах 5784 (23 квітня 2024), с. 80–87
  • Менді Куртес, ‏«Поет і Ребе», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1914, с. 66

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Його мати Ципора (уроджена Барбермак) і мати Ребе, Хана Шнеєрсон (уроджена Яновська), були двоюрідними сестрами.
  2. ^ На бар міцві рав Шнеєрсон подарував йому книжку «Танія».
  3. ^ Про свою поїздку до Країни він опублікував замітку у виданні «Га-Ах», де докладно описав вплив газети на своє духовне життя.
  4. ^ Його дочка взяла літературний псевдонім батька як своє прізвище — «Ешель» (абревіатура слів «Аврагам Шльонський»).
  5. ^ «Ігрот кодеш», том 27, лист 10412
  6. ^ «Братам моїм, читачам „Га-Ах“! Я отримую газету „Га-Ах“, яка вже два роки виходить друком зусиллями М. Розенблюма (рав Моше Розенблюм). Хвалами цій газеті повні мої вуста, бо я бачив дітей, які були чужі своїй релігії, а тепер моляться щодня і двічі з любов'ю промовляють „Шма“. Я читаю й читаю, і серце моє радіє, і я бачу, що ще не впав наш народ, що ще підніметься він зі свого приниження і наблизиться до своєї релігії. Я вже давно вивчаю іврит, вивчав мову іврит, Писання і поским (?). Після Сукот я їду в Ерец-Ісраель і сподіваюся, що незабаром усі ми побачимо там спокій і що Визволитель приведе нас у землю наших батьків. Ваш брат Аврагам Шльонський».
  7. ^ «Єдіот ахронот», 9 нісана 5732 (24 березня 1972).
  8. ^ Численні друзі називали його лагідним прізвиськом «Лешонський» — за його діяльність у галузі мови й івриту.
  9. ^ Опубліковано також із низкою доповнень у тижневику «Кфар-Хабад», випуск 1844, с. 48.
Аврагам-Давид Шльонський згадується ще в 11 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1457843300

Повідомити про помилку на цій сторінці