Хаїм-Озер Маріновський
| Хаїм-Озер Маріновський | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5688 |
| Місце народження | Кременчук |
| Дата смерті | 15 хешвана 5759 (4 листопада 1998) |
| Місце проживання | Кфар-Хабад |
| Рід діяльності | моель, сойфер СТАМ |
| Освіта | підпільна єшива «Томхей Тмімім» у Ташкенті |
| Сім'я | |
| Батько | Шмая-Єгуда Маріновський |
| Мати | Фейга |
| Дружина | Хая-Малка Рубашкіна |
| Діти | Бецалель Маріновський, Моше Мариновський, Нафталі Маріновський та інші |
| Родовід | |
Р. Хаїм-Озер Маріновський (5688 — 15 хешвана 5759 (4 листопада 1998)) був хасидським моелем у Кфар-Хабаді.
Біографія
Народився в 5688 році (1927/1928) у місті Кременчук в Україні в рава Шмаї-Єгуди Маріновського і Фейги, доньки рава Моше Трещанського, рабина і голови рабинського суду Кременчука. Його батько був рабином громади хасидів у місті, поряд із равом Іцхаком-Йоелем Рафаловичем, рабином громади хабадських хасидів у місті. З початком Другої світової війни сім'я втекла вглиб Росії, до Самарканда, а потім до Ташкента. Там він навчався в підпільній єшиві «Томхей Тмімім» і зблизився з Любавичами.
Одружився з Хаєю-Малкою Рубашкіною, донькою хасида рава Бецалеля Рубашкіна, учня «Томхей Тмімім», сестрою пані Люби Нахович і р. Міхла Рубашкіна. Їхнє весілля відбулося в Ташкенті.
У 5727 році (1966/1967) переселився до Землі Ізраїлю і оселився в Кфар-Хабаді.
У молодому віці вивчив ремесло обрізання, побачивши величезну потребу й нестачу моелів, і став моелем із самопожертвою. Залишався моелем до останнього дня і ввів близько десяти тисяч дітей Ізраїлю в союз праотця нашого Аврагама по всій країні.
У 5728 році (1967/1968) приїхав до Ребе на місяць тішрей разом із новими репатріантами, що оселилися в Кфар-Хабаді, на запрошення Ребе. Наприкінці місяця увійшов на єхідут, де Ребе вказав йому, серед іншого, займатися ремеслом стам і писати «шрифтом Алтер Ребе», і його називатимуть «хабадським сойфером». Він справді займався ремеслом стам кілька років.
Удостоївся із самопожертвою вивезти з-за залізної завіси кілька біхлах хасидуту, серед них книгу «Пелах га-рімон» на «Пісню пісень», яка внаслідок цього побачила світ. Книги було негайно надіслано Ребе, і Ребе позначив на звороті біхлах святою рукою: «Маріновський».
Його книжка

Уклав книгу «Аль авотейну ве-аль їхусам» — про історію родини, включно з вортами й висловами його предків, рабинів міста Кременчук, з фотографіями рукописів (сміха тощо) великих людей Ізраїлю. Наприкінці книги надруковано кілька статей, які він написав у газеті «Кфар-Хабад» у 5740-ві роки під заголовком «Ве-ешива хорфі давар», у яких він відповідає на закиди щодо звичаїв і поведінки хасидів.
Він не встиг віддати її до друку, і книга побачила світ одразу після його відходу з життя, у 5759 році (1998/1999).
Рав Ісраель-Шахна Добрускін висловився:
«Р. Хаїм-Озер Маріновський був відомим моелем, більш ніж відомим моелем, він був дуже великою особистістю, він написав книгу, яка називається «Аль авотейну ве-аль їхусам», ті, хто знається на книгах і дивився на теми, про які він написав у книзі, дуже насолоджувалися «відкриттями», які є в його книзі»
— Відео «Фарбрейнген ночі на п'ятницю, Шабат мевархім іяр, у 770 у Кфар-Хабаді з машпіа гаоном-хасидом равом Ісраелем Добрускіним, шліта», хвилина: 12:25, на YouTube-каналі Менахема-Мендла Болтона, віртуальний Бейт Хабад.
Відхід з життя
15 хешвана 5759 (4 листопада 1998) провів три обрізання; після того як закінчив проводити третє обрізання, що відбувалося в жіночому відділенні синагоги «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді, він підійшов до умивальника, щоб помити свої інструменти, у нього стався тяжкий серцевий напад, і він помер упродовж кількох хвилин.
На його надгробку написано: «„Тут похований муж-хасид, нащадок династії рабинів Кременчука, з роду учнів святого Бешта, і слова їхньої Тори та діяння праведників були накреслені в його серці й постійно з любов'ю були на його устах, володар піднесених якостей, улюблений людьми, його ремесло — праця Небес, удостоївся ввести тисячі синів Ізраїлю в союз праотця нашого Аврагама, мир йому, із самопожертвою в Росії та у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, хасид, відданий його святості Любавицькому Ребе, з почесних мешканців Кфар-Хабада, рав-хасид, тамім р. Хаїм-Озер, син рабина Кременчука, рава-гаона, хасида, нашого вчителя рава рабі Шмаї-Єгуди, благословенної пам'яті, Маріновського. Помер із добрим ім'ям у середу, 15 хешвана 5759 (4 листопада 1998). Хай буде душа його зав'язана у вузлі життя“»
Родина
- Його батько, рав Шмая-Єгуда Маріновський — помер 17 менахем-ава 5735 (25 липня 1975).
- Його мати, пані Фейга Маріновська — померла 20 адара 5737 (10 березня 1977).
- Його дружина Хая-Малка Маріновська — померла 12 тамуза 5768 (15 липня 2008).
- Його брат, рав Ісраель-Яаков Маріновський — помер 26 сівана 5746 (3 липня 1986).
- Його дядько, рав Яаков-Азріель Маріновський — помер 23 адара II 5738 (1 квітня 1978).
- Його син, рав Бецалель Маріновський — шаліах Ребе у Х'юстоні, Техас, Сполучені Штати.
- Його зять, рав Ісраель-Барух Бутман — був шаліахом Ребе в місті Нагарія.
- Його син, рав Моше Маріновський — шаліах Ребе в Кфар-Даніелі й редактор багатьох книг.
- Його син, рав Нафталі Маріновський — шаліах Ребе і рабин селища Легавім, і рам у «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат
- Його зять, рав Гдалья-Ашер-Зеліг Кац — шаліах Ребе в Кадіма-Цорані.
- Його зять, рав Шимон Рабінович — голова організації «Пенсаїм», голова муніципального комітету Кфар-Хабада.
Додаткова література
- Залман Рудерман, книга «Хасідім аншей маасе», с. 255–260.
Зовнішні посилання
Код особи: № 4440615300
