Єгошуа-Фалік Гурарі
| Єгошуа-Фалік Гурарі | |
|---|---|
Багач і хасидський громадський діяч у Ленінграді | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 25 тішрея 5650 (20 жовтня 1889) |
| Місце проживання | Ленінград |
| Рід діяльності | багатій, торговець, хасидський громадський діяч |
| Освіта | «Томхей Тмімім» у Любавичах |
| Посада | один із керівників громади хасидів Хабаду «Цемах Цедек» у Ленінграді |
| Сім'я | |
| Батько | Менахем-Мендл Гурарі |
| Дружина | Фейга-Віте, донька р. Натан Гурарі (Кременчук) |
| Діти | Шнеур-Залман Гурарі та інші |
| Брати й сестри | Шмар'ягу Гурарі, Соня Розенблюм |
| Родовід | |
Рав Фалік (Хаїм-Єгошуа-Рафаель[1]) Гурарі — багатій і хасидський громадський діяч у Ленінграді. Був близький до родини наших Ребе, провідників поколінь.
Біографія
Народився в Кишиневі 25 тішрея 5650 року (20 жовтня 1889) під ім'ям Єгошуа-Фалік, згідно з міськими записами. Первісток свого батька, хасидського багатія Менахема-Мендла Гурарі, свата Ребе Раяца.
У юності навчався в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах при дворі Ребе Рашаба і одружився зі своєю двоюрідною сестрою, пані Фейге-Вітою, донькою свого дядька, хасида р. Натана Гурарі.
Як і багато членів родини, після весілля він зайнявся торгівлею і досяг успіху, а також брав участь у різних громадських справах.
Оселився в Ленінграді і був одним із керівників громади хасидів Хабаду «Цемах Цедек» у місті.
Одного разу, коли він гостював у Любавичах, йому запропонували купити за велику суму пергаменти тфілін, написані Реувеном-писарем, і щоб перевірити їхню справжність, він попросив показати їх Ребе Рашабу; коли Ребе Рашаб роздивився їх, він сказав, що це, без сумніву, пергаменти р. Реувена-писаря, і порадив йому купити їх, сказавши: «Вони потрібні тобі. Якщо ти їх не візьмеш — візьму я». Ці тфілін можна було легко впізнати, оскільки вони були більші за інші тфілін, прийняті в той час.
У 5671 році (1910/1911), коли Ребе Рашаб поїхав до Відня на лікування і перебував далеко від Любавичів, він приїхав на 19 кислева до Берліна, щоб побути з Ребе Рашабом, і в листі, який Ребе Рашаб потім надіслав своєму синові та онукам, він із задоволенням розповідає про святкування 19 кислева в цьому вузькому колі[2].
З 5684 року (1923/1924) по тішрей 5688 року (вересень–жовтень 1927) Ребе Раяц жив у Ленінграді, а з його від'їздом із міста дім р. Фаліка став центром зібрань хасидів Хабаду, які проводили фарбрейнгени й молилися в його домі, порівняно просторому проти домів інших хасидів[3].
За свою діяльність зі зміцнення юдаїзму в Ленінграді був заарештований таємною поліцією і засланий до Сибіру.
Вийшовши з ув'язнення, він побоявся повертатися до свого дому, що був на центральному проспекті міста, і оселився в домі свого свояка, рава Еліезера Красика. Його дружина залишилася жити в колишньому домі, і всім, хто питав її, де її чоловік, вона відповідала, що вигнала його з дому, бо він їй зрадив, і не знає, де він перебуває.
Р. Фалік виховував своїх дітей із самопожертвою і не віддавав їх до державних установ, попри велику небезпеку.
Під час Голокосту залишався в Ленінграді, де його вбили нацисти приблизно в 5703 році (1942/1943).
Родина
- Його син, Шнеур-Залман Гурарі[4].
Зовнішні посилання
- Хасидський «зрадник», якого «вигнала» дружина
(англійською)
Примітки
- ^ Розшифрування «Рафаель» згідно з наведеним у статті р. Шнеура-Залмана Бергера в тижневику «Бейт Мошіах», зазначеній нижче в примітці: ім'я «Фалік» — не первісне ім'я, а лише пестливе прізвисько для «Рафаель».
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба, частина 2, лист 275.
- ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 776, сторінка 32, «Досьє громади «Цемах Цедек»», і там на сторінці 39 — його фотографія.
- ^ Див. лист Ребе Раяца до нього, наступного дня після Йом Кіпуру 5689.
Код особи: № 5118254000