Перейти до вмісту

Реувен-писар

Матеріал з Хабадпедії
Реувен-писар
Основна інформація
Місце проживанняЯновичі
Рід діяльностісойфер стам
Посадаособистий писар Рабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе)
УчителіРабі Шнеур-Залман з Лядів (Алтер Ребе)
УчніЗундл-писар, та інші

Знаменитий рав-хасид р. Реувен-писар, відомий як Реувен з Яновичів, був особистим писарем Алтер Ребе і за вказівкою Алтер Ребе встановив відомий «Ктав Хабад».

Про нього

У книзі «Бейт Рабі» він значиться серед учнів Алтер Ребе:

«Знаменитий рав-хасид р. Реувен з Яновичів, хай буде пам'ять його благословенна для життя у світі прийдешньому, писав стам у святості та чистоті. Був великим хасидом і дуже богобоязним. І він знаменитий у світі своїм стам. І для нашого Ребе, Алтер Ребе, хай перебуває душа його в раю, він також писав стам. І він знаменитий у світі під іменем „писар нашого Ребе“. І нині його тфілін — рідкість і величезна цінність, і за них платять будь-які гроші[1]».

Ребе Раяц підносить його: «Писар, прославлений і вихваляний устами всіх найсвятіших наших батьків, наших святих Ребе, — знаменитий хасид р. Реувен з Яновичів, хай перебуває душа його в раю, якого найсвятіший Алтер Ребе, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, навчив накреслення форми літер і відкрив йому таємницю виготовлення чорнила[2]».

Ребе Цемах Цедек написав у галахічній відповіді: «І на практиці я звелів переписати для нього із сувою Тори, який написав знаменитий писар мого діда, пана, учителя й наставника, хай перебуває душа його в раю, — це писар р. Реувен, і хай перепишуть для нього рядки все так, як написано там, і на це можна покластися[3]».

Був головним писарем Алтер Ребе; Алтер Ребе користувався лише написаним р. Реувеном. Якось Алтер Ребе сказали, що р. Реувен щось домішує в чорнило, яке він виготовляє, щоб літери були блискучішими; Алтер Ребе відповів їм: «Я знаю, що він щось домішує в чорнило — він домішує в нього богобоязність, і не більше!»[4].

Рабі Айзік з Гомеля розповідав, що одного разу Алтер Ребе сказав своєму синові, Мітлер Ребе: я ляжу трохи відпочити, почекай біля дверей моєї кімнати і розбуди мене до молитви мінха. Мітлер Ребе стояв біля дверей і раптом побачив, що ліжко його батька здригається і хитається. Алтер Ребе вийшов зі своєї кімнати і сказав синові: біжи зараз же і поклич до мене Реувена-писаря, і хай принесе із собою ремінець. Писар прийшов до Ребе, і Ребе показав йому, як робити «кешер шель рош» тфілін[5].

Ще розповідають, що один меламед із Климовичів був в Алтер Ребе, і Ребе послав його до сусідніх Яновичів узяти в писаря р. Реувена кілька мезуз для нього. Меламед чекав у писаря кілька днів, доки не закінчилося написання мезуз, і коли р. Реувен дав йому мезузи для Ребе, меламед попросив кілька мезуз і для себе. Писар дав йому ще кілька мезуз, попередивши його не переплутати їх і віддати Ребе мезузи, призначені для Ребе. Оскільки його попросили не міняти їх, меламед вирішив поміняти й подивитися, якою буде реакція Ребе. Коли Ребе отримав мезузи, які той йому подав, він подивився на них і запитав із великим подивом: це мезузи, які прислав мені Реувен?! Меламед перепросив, що, можливо, мезузи в нього переплуталися, і дав Ребе мезузи, які призначалися для нього. Ребе подивився на них і сказав: а! а!

Посланець повернувся до Яновичів і став дорікати р. Реувену: які непридатні мезузи ти мені дав, що Ребе не захотів їх?! Заспокойся, — відповів йому писар, — і твої мезузи кошерні, і вони теж написані з тими самими намірами. Але Ребе попросив мене, щоб мезузи, призначені для нього, я писав лише тоді, коли місяць повний, а побачивши твої мезузи, він помітив, що вони написані не в цей час[6].

Ще розповідають, що паршійот р. Реувена коштували великих грошей, і так він досяг успіху і став дуже багатим. Побачивши, що попит великий, він вирішив узяти собі помічників, і відразу його заробіток почав зменшуватися. Р. Реувен увійшов до Алтер Ребе запитати про причину цього, і Ребе відповів йому, що в законах є «лехатхіла» і «бедіавад», і в заробітку теж є «лехатхіла» і «бедіавад». Лехатхіла добре бути багатим, а бедіавад досить і хліба з водою. Якщо людина дотримується першого «лехатхіла», то Святий, благословенний Він, дає друге «лехатхіла». Але коли ти почав задовольнятися першим «бедіавад» (оскільки його помічник не був таким богобоязним, як він), то Святий, благословенний Він, дав тобі й друге «бедіавад»[7].

Учні

Його головним учнем був р. Зундл-писар, який був сойфер стамом за часів Ребе Цемах Цедека; сини Цемах Цедека купували в нього паршійот тфілін, і вони вважалися як написані самим р. Реувеном-писарем.

Учнем його учня був рав Моше Аксельрод-писар, який був сойфер стамом за часів Ребе Магараша, який навіть написав у нього сувій Тори[8].

Паршійот, написані його рукою

Із відомостей, що дійшли до нас: була пара тфілін, написана його рукою, яку придбав багач р. Єгошуа-Фалік Гурарі, і коли він перевірив їхню справжність у Ребе Рашаба, той відповів йому, що це справді почерк р. Реувена-писаря, і щоб він їх купив, а якщо він не купить — Ребе Рашаб купить їх для себе. Р. Фалік загинув під час Голокосту, і невідомо, якою є доля цих тфілін (ці тфілін можна було б легко впізнати, оскільки вони були більшими за інші поширені тфілін)[9].

Ще одні тфілін було придбано р. Шнеуром-Залманом Гурарі, і він дав їх Ребе, щоб той показав їх Ребе Раяцу, який підтвердив їхню справжність (але зауважив, що неможливо знати напевно, чи написані вони Реувеном-писарем, чи його учнем р. Зундлом-писарем, який писав точнісінько як він).

Див. також

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Бейт Рабі», кінець глави 26
  2. ^ «Ігрот кодеш», 13, с. 325.
  3. ^ Респонси «Цемах Цедек», «Йоре деа», розділ 207, пункт 3.
  4. ^ «Лікутей сіпурім» рава-хасида р. Хаїма-Мордехая Перлова, Кфар-Хабад, 5726, с. 58.
  5. ^ «Лішмоа озен», с. 33. І там наприкінці сказано, що хасид р. Мордехай-Йоель закінчував цю розповідь словами: це було «показав йому вузол тфілін», і досить для того, хто розуміє.
  6. ^ «Шмуот ве-сіпурім», с. 18. «Лікутей сіпурім», пункт 54. «Решимот дварім», с. 85. У книзі «Лікутей решимот у-маасійот» (пункт 65) ця розповідь наводиться про р. Зушу з Ганнополя, який послав посланця до р. Реувена-писаря, і суворою вимогою було писати мезузи «в час, коли сонце світить і жодна хмара не закриває його світла».
  7. ^ «Лі-дмуто шель хасид емет». Тшура Гольдберг — Авцон, Бруклін, 5778, с. 136.
  8. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, т. 13, с. 325.
  9. ^ «Лікутей сіпурім», пункт 85.
Реувен-писар згадується ще в 17 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7853329500

Повідомити про помилку на цій сторінці