Пінхас
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
| Пінхас | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | Аварта в Самарії |
| Рід діяльності | коген |
| Посада | первосвященник у Йом Кіпур, коли Елазар і Агарон не могли служити |
| Сім'я | |
| Батько | Елазар, син Агарон-коген |
Пінхас, син Елазара, сина Агарона га-Когена, був онуком Агарона га-Когена, який запалав ревністю за Всевишнього і вбив Зімрі, сина Салу, і тим самим відвернув гнів Всевишнього і зупинив мор, що спалахнув унаслідок гріха Бааль-Пеора. У нагороду за свою ревність удостоївся священства для себе і для свого потомства.
Біографія
Народився у свого батька Елазара, сина Агарона га-Когена, і у своєї матері, яка була з потомства Йосефа-праведника, а також з потомства Їтро[1].
Поворотним пунктом у його житті була справа Зімрі — у якій Пінхас запалав ревністю за Всевишнього і вбив Зімрі, який насмілився чинити тяжкі злочини привселюдно і підбурювати народ чинити так само. Цим своїм вчинком він зупинив мор, що знищив близько двадцяти чотирьох тисяч з Ізраїлю[2].
Про це сказали наші мудреці[3]: не став Пінхас когеном, доки не вбив Зімрі й не встановив мир між колінами.
Пінхас — це також той, хто зумів убити у війні з Мідьяном лиходія Білама. Не даремно пішов Пінхас на війну, а щоб помститися за батька своєї матері, Йосефа-праведника, бо сказано: «А мідьяніти продали його до Єгипту»[4].
Товариш Калева бен Єфуне, і він навіть ходив із ним, щоб захопити місто Єрихон, віддавна[5], і містечка, що перебувають під його заступництвом[6].
Пінхас служив Первосвященником у Йом Кіпур, коли його батько Елазар і дід Агарон не могли цього робити[7].
Він володів знанням каббали. Він же постановив, що «стам єйнам» неєвреїв заборонене[8].
Окрім розвідки Язера, він ходив розвідувати разом зі своїм товаришем Калевом бен Єфуне Єрихон, і там вони сховалися в домі Рахав, яка згодом прийняла юдаїзм і стала дружиною Єгошуа бін Нуна[9].
У справі Їфтаха га-Гіладі[10] не захотів піти, щоб скасувати йому його обітницю, бо сказав: «Він потребує мене, а я піду до нього?!» — і був покараний за це тим, що в нього було відібрано руах га-кодеш на довгий час[11].
Він же написав останні вірші в книзі Єгошуа[12].
За переказом, Пінхас похований разом зі своїм батьком Елазаром в Аварті в Самарії, і над обома споруджено один великий надгробок, якому сотні років і який зберігся до сьогодні.
Зв'язок із пророком Еліягу
У мудреців сказано, що «Пінхас — це Еліягу»[13]. І, здавалося б, слід було сказати «Еліягу — це Пінхас», адже в порядку поколінь Еліягу був після Пінхаса. Пояснення в тому, що це залежить від того, про що йдеться: там, де йдеться про Пінхаса, кажуть «це Еліягу», а там, де говорять про Еліягу, кажуть «це Пінхас»[14]. А у внутрішньому значенні — насправді Еліягу був раніше, адже він існує ще від шести днів творіння[15].
Примітки
- ^ Бава батра, 109б.
- ^ Бемідбар, розділ 25.
- ^ Звахім, аркуш 101.
- ^ Берешит 37, 36. Сота, аркуш 43.
- ^ Язер.
- ^ Бемідбар 21, 32.
- ^ «Авот де-рабі Натан», розділ 12, 5.
- ^ «Піркей де-рабі Еліезер», розділ 47.
- ^ «Бемідбар раба», розділ 16, 1.
- ^ Шофтім, розділ 11
- ^ «Берешит раба», розділ 60, 3.
- ^ Бава батра, аркуш 15.
- ^ Вказано в «Ігрот кодеш», частина 3, лист 510.
- ^ «Ігрот кодеш» там само.
- ^ Сіха 13 тамуза 5712 (6 липня 1952). І ще.
Код особи: № 7268100000