Куле


Куле (у множині: кулес. Походить з їдишу: ібер-кулен зіх = перевертатися) — стан, що трапляється серед хасидів у хвилини особливої радості, наприклад під час фарбрейнгену та після випитого; «куле» — це перевертання і перекид на підлозі під час хасидського танцю так, що голова внизу, а ноги вгорі. Цим виражають силу радості, яка скасовує всі обмеження природи і проникає в усе тіло так, що голова і нога рівні, без урахування відмінностей у становищі одного хасида й іншого.
Звичай в історії хасидизму
Це явище виникло вже в перші дні хасидського руху, причому в крайній формі — серед учнів рабі Аврагама з Каліска, який запровадив серед своїх учнів і хасидів порядок служіння, суть якого — самоскасування власного «я», і тому вони мали звичай принижувати і применшувати себе на перехрестях, щоб навмисно виставити себе на посміховисько і наругу. Ці хасиди мали звичай ходити вулицями міста і робити «куле» навіть у брудну калюжу. Магід з Межиріча, учитель р. Аврагама з Каліска, був незадоволений методом поведінки р. Аврагама і суворо з ним обійшовся, аж до того, що той був віддалений від двору Магіда, поки Алтер Ребе не випросив за нього в Магіда[1].
У хасидів Хабаду куле було справою поширеною, хоч і не так, як у хасидів Каліска, але на кожному фарбрейнгені й урочистості було кілька хасидів, які після невеликого ковтка ставали на стіл і робили куле, і внаслідок цього радість посилювалася, і інші хасиди приєднувалися й виражали свою надприродну радість.
Усталеними часами, коли можна було бачити хасидів, які мали звичай робити куле, були Пурим і Сімхат Тора. Так, наприклад, висловився Ребе на фарбрейнгені свята Пурим 5742 (9 березня 1982)[2]:
Потрібно, щоб один єврей (принаймні) виконав обов'язок «ад де-ло яда», включно зі звичаєм, який був прийнятий колись, — перевертатися головою вниз і ногами вгору («іберкулен зіх»), так що нога вища за голову (принаймні в цю мить)
Іншого разу, під час фарбрейнгену Шміні Ацерет 5731, коли Ребе створив «Хасидську ООН», Ребе звелів, щоб один із хасидів «зробив добре „куле“», і рав Бенціон Шемтов, призначений Ребе «господарем» Англії, зробив «куле» на прохання Ребе.
Ребе Раяц розповідає, що навіть найстаріші хасиди, які не могли зробити куле власними силами, не відмовлялися від цього і просили молодих хасидів «перевернути їх»[3].
В іншому місці розповідається, що коли Алтер Ребе звільнився з ув'язнення, радість хасидів у місті Ясси була такою великою, що вона вплинула на багатьох мешканців міста, щоб вони приєдналися до радості і навіть робили куле на головних вулицях міста[4].
Див. також
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Сіха Ребе Раяца, холь га-моед Песаху 5693.
- ^ «Гітваадуйот» 5742, частина 2, сторінка 975.
- ^ «Лікутей дібурім», частина 1, сторінка 163.
- ^ Сіха виходу Шабату тижневої глави «Ваєшев», 20 кислева 5717 (24 листопада 1956).