Перейти до вмісту

Шломо-Менахем-Мендл Хен

Матеріал з Хабадпедії
Шломо-Менахем-Мендл Хен
Рабин містечка Ніжин за часів Ребе Рашаба
Основна інформація
Дата народження16 тішрея 5639 (13 жовтня 1878)
Дата смерті4 елула 5679 (30 серпня 1919)
Місце похованняпоруч з огелем Рабі Дов-Бер Шнеурі (Мітлер Ребе) у Ніжині
Місце проживанняЧернігів, Ніжин
Рід діяльностірабин, громадський діяч
Посадарабин містечка Ніжин
Сім'я
БатькоДавид-Цві-Гірш Хен
ДружинаПеся, дочка Шабтая Бермана
ДітиПерец Хен, Дов-Бер Хен, Барух, Моше, Расе — Шошана Хен-Загаві, Мір'ям-Рівка Розенталь
Брати й сестриАврагам-Єгуда Хен, Рахель Шнеєрсон
Родовід

Гаон і хасид рав Шломо-Менахем-Мендл Хен (16 тішрея 5639 (13 жовтня 1878) — 4 елула 5679 (30 серпня 1919)) був рабином містечка Ніжин за часів Ребе Рашаба і був його правою рукою під час Рабинського зібрання 5670 року (1909/1910) та допомагав захисту у справі Бейліса. Був убитий у розквіті років погромниками з «загонів Денікіна» у віці лише сорока років.

Біографія

Народився 18 тішрея 5639 року (15 жовтня 1878)[1] у містечку Чернігів у рабі Давида-Цві-Гірша Хена, рабина містечка Чернігів і одного з відомих хасидів Хабаду, якого називали Радац.

Ще в юності кілька разів бував у Любавичах, де став добрим другом Ребе Раяца, і під час відходу зі світу Ребе Рашаба той кілька разів згадав р. Мендла.

Ще в юності прославився як гаон світового масштабу. Розповідають[2], що рав Хаїм Соловейчик із Бриська [якого називали «р. Хаїм»] хотів узяти р. Мендла за зятя. Він послав посланців з'ясувати, який він. Коли посланці повернулися, вони були сповнені захвату. Р. Хаїм запитав їх: «Чи вміє він вчитися, як Іцеле [= син р. Хаїма, рав Іцхак-Зеев Соловейчик, «Брискер рав», якого називали «р. Велвеле»]?» Вони відповіли йому: «Він — поза будь-яким порівнянням!» [р. Велвеле був відомий як гаон світового масштабу].

Його батько Радац, відомий як гаон, зазвичай казав: «Я знаю, що мій син уміє вчитися краще за мене![3]», і «Я більший за свого сина — у мене є син, який кращий за свого батька...»[4].

У шість років уже знав увесь ТАНАХ[потрібне джерело] напам'ять і всю бібліографію бібліотеки свого батька, Радаца. У вісімнадцять років уже був обізнаний в усьому Шасі, Вавилонському Талмуді та Єрусалимському Талмуді, у книгах Рамбама і в респонсах «Хатам софер»[потрібне джерело].

Великий професор, що перебував у ті дні в Чернігові, охарактеризував його пам'ять як «фотографічну» (феноменальну пам'ять)[5]

Одруження і рабинство

У місяці адар 5664 року (лютий–березень 1904) р. Мендл одружився з пані Песею, донькою р. Шабтая Бермана, хасида Хабаду і багатого купця з Бендер у Бессарабії (нині в Румунії). Сватом, як розповідає родинний переказ[6], був Ребе Раяц, і як плату за сватання він отримав велику пожертву для «Томхей Тмімім» у Любавичах.

Приблизно через рік після одруження, у 5666 році (1905/1906), звільнилося місце рабина в місті Ніжин; чутка про геніальність р. Мендла дійшла туди, і його запросили служити рабином містечка, коли йому було лише 26 років.

Р. Мендл був відомий як великий овед. Його молитва, сповнена кавани, вражала мешканців міста.

Улітку 5669 року (1908/1909) р. Мендл захворів на апендицит [запалення червоподібного відростка]. Він переніс операцію з видалення апендикса, після операції його стан ускладнився, і в нозі виявили тромб; з великими труднощами йому вдалося повернутися до Ніжина, і відразу після цього йому довелося взятися за громадські справи.

Громадська діяльність

У 5670 році (1909/1910) Ребе Рашаб поїхав на з'їзд рабинів до Петербурга. І Ребе Рашаб узяв із собою р. Мендла, щоб той допомагав йому. Р. Мендл був його правою рукою на з'їзді: він упорядковував його документи, пов'язані зі з'їздом, брав участь в обговореннях, обстоював його думки і навіть виступав від його імені. У протоколах з'їзду він згадується як «представник Любавицького Ребе»[7].

На тому з'їзді гаон р. Хаїм виголосив полум'яну промову, і оскільки маскілам не було чого відповісти, вони посміхалися і сміялися посеред слів гаона р. Хаїма. Побачивши це, Ребе Рашаб покинув зібрання, залишивши записку в руках своєї довіреної людини р. Мендла Хена. Після зібрання р. Мендл зажадав, щоб зібрання з'ясувало причину відходу Рашаба із зібрання, і під час промови розкрив записку, яку Ребе Рашаб передав йому до рук; у ній було написано: «Я не можу брати участь у зібранні, на якому глузують з великих людей Ізраїлю». На знак солідарності зі словами Ребе Рашаба всі великі люди покоління покинули зібрання. З цього приводу гаон р. Хаїм сказав: «Я заздрю Рашабу, що серед його наближених є така дивовижна людина, як р. Мендл Хен».

Під час справи Бейліса у 5672 році (1911/1912) рав Мазе, який відповідав за лінію захисту, запитав Ребе Рашаба, хто міг би йому допомогти, і Рашаб назвав рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона і р. Мендла.

Протягом багатьох років за кожної нагоди Ребе Рашаб посилав р. Мендла в громадських справах. Коли в 5677 році (1916/1917) мешканці Ніжина поскаржилися Ребе Рашабу, що їхнього рабина майже ніколи немає з ними, і попросили послати іншого для громадських справ, Ребе відповів їм, що «рав вашого стану, рав рехумія і друг моєї душі, рав Рамам, хай живе він, — з особливих, призначених і гідних займатися загальними справами, і заміняти його іншим не можна»[8].

Убивство

Надгробок рава Хена, що міститься поруч з «огелем» Мітлер Ребе в Ніжині

У 5678 році (1917/1918) жорстокі погроми по всій Білорусі влаштовували загони Денікіна, «білі». У Рош ходеш елул 5679 року (серпень–вересень 1919) вони захопили Ніжин і вчинили там спустошення. 4 елула 5679 року (30 серпня 1919) р. Мендл разом із православним священником і євреєм на прізвище Заславський [можливо, з нащадків Алтер Ребе] пішов до градоначальника, призначеного Денікіним, просити захисту. Невідомо, що відповів градоначальник. На зворотному шляху погромники почали бешкетувати. Священник і єврей сховалися в церкві. Р. Мендл відмовився ввійти до місця ідолопоклонства. Він утік до єврейського готелю і був убитий там погромниками приблизно через три хвилини (приблизно).

Рава Хена поховали поблизу могили Мітлер Ребе, і там місце його упокоєння.

Прийнято вважати, що в рік відходу з життя Ребе Рашаб забрав із собою міньян хасидів із «найвидатніших хасидів». Один із них — р. Менахем-Мендл Хен.

Родина

У 5685 році (1924/1925) його родина переселилася до Святої Землі. Радац, дід, помер 24 кислева 5686 року (11 грудня 1925). Дядько, р. Шалом-Шломо Шнеєрсон, помер 7 швата 5686 року (22 січня 1926), а другий дядько, р. Аврагам-Єгуда Хен, не міг узяти їх під свою опіку, і його дітей відправили до загальних навчальних закладів.

Сини і доньки

  • Його син, Перец Хен. Помер 25 кислева 5745 року (19 грудня 1984).
  • Його син, Дов-Бер Хен. Народився в Ніжині 8 нісана 5674 року (4 квітня 1914).
  • Його син, Барух. Народився в Ніжині 10 адара I 5673 року (17 лютого 1913).
  • Його син, Моше. Народився в Ніжині 17 ава 5675 року (28 липня 1915).
  • Його донька, Расе — Шошана Хен-Загаві. Народилася 30 швата 5670 року (9 лютого 1910)[9]. На її надгробку написано: 1 адара 5670 року (10 лютого або 12 березня 1910).
  • Мір'ям-Рівка Розенталь. Народилася в Ніжині 24 ава 5671 року (18 серпня 1911).

Додаткова література

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ За записом про народження в Чернігові
  2. ^ Хасид р. Рафаель Вільшанський, хай живе він, від імені свого батька р. Бецалеля Вільшанського, який чув від очевидця
  3. ^ «Бе-мамлехет га-ягадут» сина Радаца, р. Аврагама-Єгуди Хена
  4. ^ Свідчення пані Шошани Хен-Загаві у книзі «Шошаней хен» за редакцією Ісраеля Крава з Маямі
  5. ^ Свідчення р. Аврагама Хена.
  6. ^ Свідчення сина, Дов-Бера Хена
  7. ^ Протоколи з'їзду, Національна бібліотека, Єрусалим.
  8. ^ Лист від 4 нісана 5677 року (27 березня 1917), «Ігрот кодеш» Ребе Рашаба
  9. ^ За записом про народження в Ніжині
Шломо-Менахем-Мендл Хен згадується ще в 29 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 8432446001

Повідомити про помилку на цій сторінці