Перейти до вмісту

Ребе Раяц у дитинстві та юності

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, у редагуванні статті немає потреби, шаблон можна видалити.
Серія статей на тему
життя Ребе Раяца

Ребе Раяц народився 12 тамуза 5640 року (21 червня 1880) у батька, рава Ребе Рашаба, і матері, ребецн Стерни-Сари. У період свого дитинства та юності жив у Любавичах і займався вивченням Тори, супроводжував батька в частині його поїздок. У 5655 році (1894/1895) став особистим секретарем свого батька, Ребе Рашаба.

Його народження

Ребе Раяц, рабі Йосеф-Іцхак Шнеєрсон, народився 12 тамуза 5640 року (21 червня 1880). Його батьки, Ребе Рашаб і Стерна-Сара, одружилися 11 елула 5635 року (11 вересня 1875) і протягом кількох років не удостоювалися дітей. У Сімхат Тора 5640 року (1879/1880), коли його дід, Ребе Магараш, благословляв у себе вдома жінок і дівчат родини, забули його сина й невістку — батьків Йосефа-Іцхака. Цей випадок дуже засмутив його матір, ребецн Стерну-Сару, і хоча справу було одразу виправлено і вона отримала благословення свекра, це не розвіяло її смутку; вона повернулася до себе додому й розридалася через те, що ще не удостоїлася дітей і що її забули під час благословень. Плачучи, вона заснула і вві сні побачила поважного чоловіка, який увійшов до її кімнати. На його запитання, чому вона плаче, вона розповіла про те, що її гнітить. Чоловік пообіцяв їй, що того ж року в неї народиться син, за умови що вона роздасть вісімнадцять карбованців на цдаку зі своїх особистих грошей. Потім він вийшов із кімнати й повернувся в супроводі двох людей і повторив перед ними цю умову. Після того як вона погодилася, вони благословили її й вийшли з кімнати. Прокинувшись, вона розповіла про свій сон свекрові, Ребе Магарашу. Ребе Магараш сказав, що той чоловік був його батьком, Ребе Цемах Цедеком, а двоє, що його супроводжували, були його дідом, Мітлер Ребе, і прадідом, Алтер Ребе.

Щоб пані Стерна-Сара змогла виконати прохання того чоловіка пожертвувати вісімнадцять карбованців, їй довелося продати одну зі своїх суконь, а гроші вона роздала на цдаку; і справді, через дев'ять місяців народився її єдиний син, Йосеф-Іцхак.

19 тамуза 5640 року (28 червня 1880) Ребе Раяца було введено в союз праотця Аврагама. Під час обрізання Ребе Раяц плакав, і його дід, Ребе Магараш, сказав йому: «Чому ти плачеш? Коли виростеш, будеш... і говоритимеш хасидут ясною мовою». Ребе розповів[1], що чув від хасидів, що Ребе Магараш сказав «Коли виростеш, будеш Ребе», а в записах Раяца слово «Ребе» було пропущено.

Під час обрізання дід, Ребе Магараш, перебував у піднесеній радості, повторював маамар, розповідав історії й з особливим хвилюванням співав нігун «Арба бавот»[2].

Його дитинство і виховання

Початкове й основне виховання він отримав від свого великого батька, який дав йому чисте й справжнє хасидське виховання; як він згодом багато розповідав, батько мав звичай розповідати йому безліч історій і відточувати в ньому спогади про те, що він чув або бачив у великих хасидів.

У 5644 році (1883/1884) Ребе Раяца вперше віддали до хедеру до рабі Єкутіеля, меламеда дардекі; р. Єкутіель навчав Ребе Раяца алеф — бет і розповідав йому історії про адморів Хабаду та Бешта.

У 5645 році (1884/1885) його віддали до хедеру р. Зуші, меламеда дардекі.

У 5646 році (1885/1886) Ребе Рашаб почав сам виховувати його приватно.

Ребе Раяц говорив про себе, що з 5648 року (1887/1888) став іншою людиною: доти він не знав, що таке Ребе і тому подібне; з цього року почався переворот у житті Ребе Раяца, і він почав краще розуміти, що означає бути Ребе[3], у 5648 році (1887/1888), і почав чути від батька маамари і справи «Ребе», і почав постити в пости.

У той самий час його виховував меламед р. Шимшон.

Коли йому було дев'ять років, у місяці елулі 5649 року (1888/1889), його віддали вчитися до меламеда р. Нісана Скобло.

Його батько мав слабке здоров'я і мусив подовгу їздити на курорти; у цей час усе його виховання лежало на його «меламедах».

Любов до хасидських історій він отримав головним чином від свого вчителя р. Єкутіеля і від своєї бабусі, ребецн Рівки.

У юності Ребе Раяц повторював Мішну напам'ять за спонуканням свого батька, Ребе Рашаба; мішнайот, які він знав напам'ять, він складав на іспиті в рабі Моше-Біньяміна-екзаменатора; до 5651 року (1890/1891) Ребе Раяц знав розділи Зраїм і Моед.

Одного разу Ребе Раяц поскаржився своєму вчителеві р. Нісану на те, що забуває всі історії, які йому розповідають; у відповідь той запропонував йому записувати всі історії, і справді, з 5652 року (1891/1892) Ребе Раяц почав вести щоденник.

Бар-міцва

10 тамуза 5651 року (16 липня 1891), коли йому було одинадцять років, батько вперше взяв його до святих могил своїх праотців і навчив, що йому слід там робити; після цього сказав йому[4], що, оскільки в Шабат йому виповниться 11 років, він хоче навчити його «порядку», який отримав від свого батька, а той — від свого діда, аж до Алтер Ребе, — починати накладати тфілін у цьому віці. Наступного дня батько покликав його до своєї кімнати, дістав із шухляди маленькі тфілін і відкрив йому, що це тфілін його батька (Ребе Магараша), і звелів йому почати накладати тфілін Раші без благословення. За вказівкою батька це трималося в таємниці, і так він чинив щодня: заходив до кімнати батька накласти тфілін, а потім ішов до синагоги і молився як зазвичай.

За два місяці до його бар-міцви, 11 іяра 5653 року (27 квітня 1893), батько повторив маамар «Ве-хазакта ве-гаїта ле-іш»; до бар-міцви Ребе Раяц вивчив три маамари: один маамар він виголосив публічно в день бар-міцви, ще один маамар виголосив в Огелі своїх праотців, а третій маамар — подробиці його виголошення залишилися таємницею[5]. На святкування бар-міцви прибуло багато гостей, і його батько, Ребе Рашаб, перебував в особливій радості, говорив хасидут і розповідав історії.

Його юність

Після того як він став бар-міцвою, він мав звичай багато разів заходити до кімнати батька й слухав маамари, більшість із яких не виголошувалися публічно.

У п'ятнадцять років батько привів його до Огелю Ребе Магараша і Ребе Цемах Цедека і призначив його своїм секретарем з громадської діяльності.

Від часу бар-міцви Ребе Раяц тричі вивчив зі своїм батьком, Ребе Рашабом, «Танію»: після бар-міцви, у 5656 і в 5658 роках (1897/1898).

З 5655 по 5660 рік Ребе Раяц і його батько влітку щодня виходили на прогулянку на дві-три години, крім понеділка, коли вони відвідували ребецн Рівку.

Під час цих прогулянок Ребе Рашаб навчав Ребе Раяца маамарів хасидуту й давав настанови на подальше життя.

Поїздки Ребе Раяца в дитинстві

Поїздка до Ялти

Основна стаття – Поїздка до Ялти

У місяці елулі 5646 року (1885/1886) він вирушив із батьками в поїздку до міста «Ялта» в Криму, і вони повернулися після Песаху 5647 року (9 квітня 1887)[6]; під час цієї поїздки він багато почув і вивчив у батька.

Улітку 5651 року (1890/1891) приєднався до батька в його поїздці до села «Мазинкес» поблизу Любавичів.

Поїздка до Аливки

У 5655 році (1894/1895) Ребе Рашаб і Ребе Раяц 11 сівана вперше виїхали до дачного села Аливка.

Додаткова література

  • Менахем Зігельбойм, «Шостий князь»

Примітки

  1. ^ Сіха 10 швата 5710 року (28 січня 1950)
  2. ^ «Сефер га-сіхот» 5700, с. 14
  3. ^ що це був, по суті, рік, у якому він почав бути Ребе
  4. ^ «Сефер га-маамарім» 5711, с. 171-173.
  5. ^ «Лікутей дібурім», частина 1, с. 208.
  6. ^ Є джерела, де написано, що вони повернулися після Лаг ба-Омеру або після свята Шавуот.

Повідомити про помилку на цій сторінці