Перейти до вмісту

Хаїм-Ельазар Шапіро

Матеріал з Хабадпедії
Хаїм-Ельазар Шапіро
Рав Шапіро
Основна інформація
Відомий якАдмор з Мукачева
Дата народження18 тевета 5632 (30 грудня 1871)
Дата смерті2 сівана 5697 (12 травня 1937)
Місце діяльностіМукачево
НалежністьДиновські адмори
Рід діяльностірабин[В]
Посадаадмор із Мукачева
УчніПінхас Естрайхер, та інші
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Хаїм-Ельазар Шапіро, (18 тевета 5632 (30 грудня 1871) — 2 сівана 5697 (12 травня 1937)), адмор з Мукачева, автор книг «Мінхат Ельазар», «Даркей хаїм ве-шалом» та ін. Був адмором для тисяч хасидів до Голокосту, прославився своєю різкою боротьбою проти викорінювачів юдаїзму, особливо проти сіоністського руху.

Його висловлювання про Ребе Цемах Цедека

Відповідаючи тому, хто хотів оскаржити постанову Ребе Цемах Цедека, він різко напав на адресата і назвав Ребе Цемах Цедека титулами: «гаон Ізраїлю і святий його, Рабшкабаг»[1].

Його зв'язки з Ребе Раяцем

Рабі Хаїм-Ельазар листувався з Ребе Раяцем. Ребе розповідав, що одного разу бачив у свого тестя, Ребе Раяца, лист, у якому було 5 чи 6 рядків титулів. Ребе запитав його, кому адресовано цей лист, і Ребе Раяц відповів йому, що він адресований автору «Мінхат Ельазар»[2].

У посланні від 5684 року (1923/1924) Ребе Раяц пише автору «Мінхат Ельазар» такі титули: «Шановний рав, гаон, прославлений своєю Торою і богобоязливістю, стовп правий, молот міцний, стовбур дорогоцінних, і син гаонів землі, шановне ім'я його величі» («Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца, частина 16, с. 68). Також Ребе Раяц надіслав йому (у 5695 році (1934/1935)) фотокопію святого рукопису Бааль-Шем-Това («Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца, частина 17, с. 153).

Ребе Раяц одного разу поїхав разом зі своєю матір'ю ребецн Стерною-Сарою Шнеєрсон на цілющі джерела в Чехії. У той самий час там перебував і «Мінхат Ельазар». Ребецн розповіла про це синові й додала, що хоче його побачити.

Ребе сказав, що вони вже зустрічалися і мають зустрітися також завтра. Але оскільки Мункачер не приймав жінок, Ребе запропонував матері стати за деревом біля того місця, де вони проходитимуть, і так їй вдасться його побачити.

Назавтра вранці ребецн стала за деревом, коли Ребе з Мукачева і Ребе Раяц ішли пліч-о-пліч у супроводі секретаря рава Моше-Лейба Родштейна, що крокував позаду них. Коли вони наблизилися до дерева, адмор з Мукачева зупинився і сказав: «Від дерева чудовий запах. Пахне як Ган Еден».

Ребе Раяц скромно усміхнувся і сказав: «Там стоїть моя мати»...[3]

Під час арешту Ребе Раяца «Мінхат Ельазар» сказав: «У євреїв багато прохань і молитов, але треба зосередити одне прохання, і від нього відгалужуються всі інші подробиці, і це одне прохання має бути про те, щоб Святий, благословенний Він, захистив праведника покоління. Отже, нам треба вкласти основну молитву у звільнення Ребе Раяца» (див.: «Кетер малхут» [записи рава Хананьї-Йосефа Айзенбаха], с. 142, пункт 44). Ці його слова справили враження в усьому хасидському середовищі в Угорщині.

Рав Хананья-Йосеф Айзенбах пише у своїх записах: «Дивовижну історію я чув від його святості Адмора з Мукачева, шліта [=шурина рава Айзенбаха]: його дід, його святість Адмор, святий гаон, автор „Мінхат Ельазар“ з Мукачева, хай захистить нас його заслуга, зібрав тоді [під час арешту Ребе Раяца в 5687 році (1926/1927)] величезну суму в сто тисяч чеських монет і послав з одним зі своїх хасидів, рав-хасидом р. Довом Маном, благословенної пам'яті, щоб той домігся в одного з найвидатніших юристів, аби той використав усі можливі способи на світі для звільнення нашого Ребе. Посланець повернувся і розповів, що адвокат відмовляється взяти гроші і готовий діяти, лише якщо Ребе з Мукачева пообіцяє йому світ прийдешній. „Мінхат Ельазар“ поспішив запросити двох писарів, написав і підписав особливе свідоцтво про те, що він обіцяє цьому адвокатові світ прийдешній» («Кетер малхут», с. 142, пункт 43).

У 5704 році (1943/1944) Ребе Раяц допоміг збору коштів, що проводився тоді для зятя «Мінхат Ельазара» («Ігрот кодеш» Адмора Магаріяца, частина 8, с. 348).

Зв'язки з Ребе

Паралельно з листуванням, яке він вів з Ребе Раяцем, він підтримував також дуже теплий зв'язок з Ребе. Він надіслав Ребе два листи, сповнені найвишуканіших титулів.

У 5693 році (1932/1933) Ребе зустрівся з ним[4].

Він був одним з небагатьох великих хасидських діячів останніх поколінь, яких Ребе згадує у своїх сіхот і листах, причому дуже багато разів[5].

Ребе розповідав: «Розповідають про рава з Мукачева, що в книзі його звичаїв „Даркей хаїм ве-шалом“ наводиться багато гематрій і абревіатур. Коли він їхав потягом, то пов'язував номер, написаний на вагоні, з натяком і гематрією тощо. Подібне розповідають про рава з Апти, а істина в тому, що таке вчення Бешта: з кожної речі, яку єврей бачить або про яку чує, він має вивести вказівку в служінні Б-гові»[6]. А в сіхі 10 швата 5744 (14 січня 1984) Ребе сказав, що шлях праведного рава з Мукачева полягав у тому, щоб займатися кожною подробицею аж до граничної точності. Ребе розповів про те, що за кожної події, яка траплялася з праведним равом з Мукачева в його повсякденному житті в мирських справах, він намагався знайти натяк і вказівку у зв'язку зі справами Тори і святості, і, подорожуючи потягом, намагався знайти натяк і урок у номері на вагоні, в якому сидів («Гітваадуйот» 5744, частина 2, с. 876).

У листі до р. Пінхаса Естрайхера, мукачівського хасида, Ребе написав: «Хай уявляє собі час від часу образ свого вчителя — автора книги „Мінхат Ельазар“ — і намагається забезпечувати прожиток інших у духовному, і Всевишній, благословенний Він, забезпечить його прожитком у достатку в матеріальному і духовному» («Ігрот кодеш», т. 21, лист 7891).

Цікаво, що в листі від 14 іяра 5714 (17 травня 1954) Ребе наводить зі слів «Мінхат Ельазара» проти Херсонської генізи доказ її справжності, і це на підставі точності його формулювань: «Мукачівський Ребе рабі Хаїм-Ельазар Шапіро, автор книг „Мінхат Ельазар“ та ін., — чий шлях був у бурі та урагані і який не зупинявся перед різкими висловами тощо, — коли пише про листи цієї генізи загалом, пише з відомою (=певною) обережністю: „руки чужих фальсифікаторів владарювали над ними“, „стережися і бережися вірити їм“, „ці листи, підозрювані в підробці“ („Діврей Тора“, випуск 5, 69)».

Ребе сказав Адмору з Мукачева, шліта, що треба знову надрукувати книги «Мінхат Ельазар», оскільки вони зникли з ринку, і коли йому самому треба зазирнути в книгу, доводиться позичати книгу в іншого. Ребе сказав, що тоді як в інших книгах зважують і трудяться, але не доходять висновку, у «Мінхат Ельазарі» написано все[7].

Ребе закликав опублікувати лист «Мінхат Ельазара», в якому він пише, що для того, щоб привести Геулу, необхідна самопожертва[8].

Є ціла низка звичаїв Ребе, джерело яких у працях «Мінхат Ельазара», і взагалі шлях рава з Мукачева полягав у тому, щоб знаходити джерело в нігле для хасидських звичаїв, і ця справа була дорога Ребе.

Додаткова література

Зовнішні посилання


Попередній:
Адмор рабі Цві-Гірш Шапіро з Мукачева
Адмори Мукачева
18 тевета 5632 (30 грудня 1871) — 2 сівана 5697 (12 травня 1937)
Наступний:
Адмор рабі Барух-Єгошуа-Єрахміель Рабінович з Мукачева

Примітки

  1. ^ שפירא, חיים אלעזר בן צבי הירש, 1871-1937, מנחת אלעזר חלק ב, באתר היברובוקס
  2. ^ שיחות קודש תשכ"ט חלק א' עמ' 7.
  3. ^ «Мінхат Ельазар» зупинився біля дерева: «Тут запах Ган Едена» — зі слів рава Йосефа-Іцхака Якобсона, який чув від р. Моше Гронера, який чув цю історію з перших вуст — від рава Родштейна, секретаря попереднього Ребе. Історія наводиться також у збірнику «Дивовижне сватання в колисці» рава Шалом-Дов-Бера Вольпо, кислев 5780 (листопад–грудень 2019), з кінця с. 38 і далі.
  4. ^ «Шалшелет га-яхас», с. (20)
  5. ^ Див., наприклад, «Лікутей сіхот», т. 29, с. 420
  6. ^ Холь га-моед Песаху 5742. Хабад Інфо
  7. ^ «Сіхот кодеш» 5729, частина 1, с. 6.
  8. ^ «Гітваадуйот» 5744, сторінка 703
Хаїм-Ельазар Шапіро згадується ще в 18 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 4440851700

Повідомити про помилку на цій сторінці