Перейти до вмісту

Гілель-Моше-Мешл Гельбштейн

Матеріал з Хабадпедії
Гілель-Моше-Мешл Гельбштейн
Основна інформація
Відомий якЗнавець Тори, хасид Ребе Цемах Цедека
Дата народження4 кислева 5594 (16 листопада 1833)
Дата смерті24 хешвана 5668 (1 листопада 1907)
Місце смертіХеврон
Місце похованняхабадська ділянка в Хевроні
Місце проживанняКоцьк, Єрусалим
Рід діяльностізнавець Тори, автор праць із Тори
УчителіМенахем-Мендл з Коцька, Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек), рабі Іцхак-Меїр Альтер із Гура
Сім'я
Батькор. Цві-Гірш
МатиБлюма-Лея
Дружинадочка рабі Еліягу із Сокілки

Рав Гілель-Моше-Мешл Гельбштейн (4 кислева 5594 (16 листопада 1833) — 24 хешвана 5668 (1 листопада 1907)) — знавець Тори, хасид Ребе Цемах Цедека, який певний час належав також до хасидів Гура; наприкінці життя оселився в Єрусалимі, де був однією з величних постатей єврейського поселення в місті, і родоначальник хабадської родини Гельбштейн.

Біографія

Народився в Білостоці 4 кислева 5594 року (16 листопада 1833) у батька, р. Цві-Гірша, знавця Тори і громадського діяча, та Блюми-Леї, яка була дванадцятим поколінням від святого Шла.

У юності був вражений атмосферою двейкуту в штиблі коцьких хасидів у своєму місті й став коцьким хасидом. Кілька разів їздив до Коцька без відома батьків.

Одружився з дочкою рабі Еліягу з Соколки, одного з видатних коцьких хасидів у місті. Провів у Коцьку десять років і дуже наблизився до рабі Менахема-Мендла з Коцька.

З особливого дозволу «Серафима» з Коцька поїхав до Любавичів, щоб вивчити шлях хасидизму Хабад, що не було прийнято серед хасидів Польщі. Р. Мешл залишався в Любавичах близько пів року, і Ребе Цемах Цедек наблизив його до себе.

І після повернення до Коцька зберігав вірність авторові «Цемах Цедек» і бачив у ньому свого головного вчителя. Після відходу з життя «Серафима» з Коцька продовжував їздити до рабі Іцхака-Меїра Альтера з Гура.

Після відходу з життя «Хідушей га-Рім» і «Цемах Цедека» р. Гельбштейн вирішив переселитися до Землі Ізраїлю. На початку 5629 року (1868/1869) він прибув до Єрусалима і був першим представником коцького хасидизму в Країні. Для заробітку відкрив пекарню: його дружина продавала в крамниці пекарні, а Гельбштейн вивчав Тору. Дружині він велів зачиняти крамницю, коли прибуток у крамниці досягне суми, достатньої на прожиток на тиждень, стверджуючи, що іншим теж треба заробляти.

Великі мужі Єрусалима розуміли, ким був р. Гельбштейн. Гадерет, рабин Єрусалима, регулярно вивчав із ним урок з галахи і ставився до нього як учень до вчителя. Рав Шнеур-Залман Фрадкін (автор «Торат хесед»), рабин Любліна, який переїхав жити до Єрусалима, мав звичай радитися з ним щодо складних питань. Гаон із Бриська, рабі Єгошуа-Лейб Діскін, захоплювався його геніальністю і гостротою розуму.

Чотири рази на рік їздив до міста Хеврон, щоб навчатися разом із рабі Хаїмом-Хізкіягу Медіні, рабином міста, внаслідок особливої дружби, що зав'язалася між ними.

Р. Мешл багато постився і вдавався до самоумертвіння, сидячи у своїй квартирі біля вікна в Старому місті, звідки було видно Стіну Плачу, весь занурений в очікування Геули. Він висунув ідею виставити варту біля Храмової гори, як було за часів Храму, згідно зі своєю думкою, що заповідь охорони Храму діє і в наш час. Цю свою думку він опублікував у книжці «Мішкенот ле-Авір Яаков», що викликало широку полеміку серед великих знавців Тори в Єрусалимі того часу[1].

Помер 24 хешвана 5668 року (1 листопада 1907), перебуваючи в місті Хеврон, і там був похований на хабадській ділянці.

Його праці

  • «Тфіла ле-Моше» (5658, Єрусалим) — «Сідур га-Арі» з хідушим і коментарем до порядку молитви.
  • «Хосен єшуот» (5644, Єрусалим) — хідушим до трактату Бава Кама.
  • «Ор ла-єшарім» (5649, Єрусалим) — включає хідушим до трактату Псахім, кунтрес «Ор заруа ла-цадик» (у якому є уривки, призначені для проголошення на могилі Шимона га-Цадика в Єрусалимі), книжку «Птіль тхелет» (у якій він різко нападає на пропозицію адмора з Радзина відновити тхелет, а також на рава Аківу-Йосефа Шлезінгера з Єрусалима, який підтримав цю пропозицію, і стверджує, що носити тхелет суворо заборонено).
  • Записи маамарів Ребе Цемах Цедека, які [імовірно] були записані ним, надруковані в книжці «Маамарей Адмор га-Цемах Цедек — Ганахот» — 5614–5615.
  • «Мішкенот ле-Авір Яаков» (5641–5654, Єрусалим) — у ній три частини:
1.«Тув Ерец га-Цві»; хідушим і респонси про заповідь охорони Храму в наш час.
2. «Тагарат га-кодеш»; хідушим і респонси про закони святості Стіни Плачу в наш час.
3. «Ор ла-єшарім»; пояснення на шляху натяку і таємниці щодо справи охорони Храму.
У передмові до книжки р. Гілель наводить історію, в якій ясно натякається, що, на його думку, Ребе Цемах Цедек послав його до Єрусалима, щоб він відновив там охорону Храму.
Це його нововведення на практиці не було прийняте, і Ребе навіть пояснив у сіхі причину цього [див. примітку 1].

Додаткова література

  • Р. Мешл Гельбштейн | Коцьк–Любавичі–Єрусалим, у рубриці хасидської розповіді у випуску «Ве-абіта ніфлаот», тижнева глава «Хаєй Сара» 5782
  • Кажуть, що Ребе — Мошіах, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 11 нісана 5766 (9 квітня 2006), с. 64
  • «Лекет у-фрат», розповіді та спогади р. Товії Блоя, брошура 28.

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 9. Каталог HebrewBooks.

  1. «Мішкенот ле-Авір Яаков» («Оселі для Сильного Яакова»), частина 1 משכנות לאביר יעקב - חלק א (Єрусалим, 1888) — у каталозі · читати
  2. «Мішкенот ле-Авір Яаков» («Оселі для Сильного Яакова»), частина 2 משכנות לאביר יעקב - חלק ב (Єрусалим, 1888) — у каталозі · читати
  3. «Мішкенот ле-Авір Яаков» («Оселі для Сильного Яакова»), частина 3 משכנות לאביר יעקב - חלק ג (Єрусалим, 1888) — у каталозі · читати
  4. «Мішкенот ле-Авір Яаков» («Оселі для Сильного Яакова»), частина 3 משכנות לאביר יעקב - חלק ג (Єрусалим, 1888) — у каталозі · читати
  5. «Мішкенот ле-Авір Яаков» — «Птіль тхелет» משכנות לאביר יעקב-פתיל תכלת (Єрусалим, 1894) — у каталозі · читати
  6. «Ор ла-єшарім» אור לישרים (Єрусалим, 1889) — у каталозі · читати
  7. «Ор ла-єшарім» — «Птіль тхелет» אור לישרים - פתיל תכלת (Єрусалим) — у каталозі · читати
  8. «Хосен єшуот» («Сила спасінь») חוסן ישועות (Єрусалим, 1879) — у каталозі · читати
  9. Сідур — «Тфіла ле-Моше» סדור תפלה - תפלה למשה (Єрусалим, 1898) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Див. сіху Шабату тижневої глави «Шміні» 5750 року (1989/1990) («Хідушим у-веурім бе-гілхот Бейт га-бхіра ле-га-Рамбам», сіха 20).
Гілель-Моше-Мешл Гельбштейн згадується ще в 8 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 3220242200

Повідомити про помилку на цій сторінці