Відволікання уваги
Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст.
| ||
| Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст. | |
Відволікання уваги — це перенесення думки з певної теми на іншу тему.
При приході Мошіаха:
У Гемарі написано, що Мошіах приходить не інакше як при відволіканні уваги. Ребе пояснює, що відволікання уваги не означає, що, не дай Б-г, забувають про Геулу, — а що настільки зайняті її наближенням, що це вважається «відволіканням уваги».
При сторонній думці
Відволікти увагу і не звертати уваги на ці думки, а зайняти думку речами, що не мають жодного стосунку до попередньої думки, навіть не для заперечення цієї думки, а зовсім іншою справою. І як добре — літерами Тори і молитви, адже якщо трохи світла проганяє багато темряви, то тим більше багато світла[1]. Роз'яснено в хасидуті й зрозуміло також простим розумом, що відволікання уваги не означає війну з недоброю думкою[2], і не війну проти цієї справи, і не займатися нею, навіть у запереченні її (наскільки це недобре), бо це протилежно суті відволікання уваги, суть якого — повністю відволікти увагу від усього, навіть від його виправлення і від думок про те, наскільки лиха ця справа, тощо[3].
Джерела
Як роз'яснено в багатьох місцях, а необхідність саме відволікання уваги пояснюється в багатьох місцях і ґрунтується також на відомому респонсі Цемах Цедека (надрукований у його респонсах, «Шаар га-мілуїм», гл. 62)[3].
Листи Ребе на цю тему:
Думки смутку
І зрозуміло, що в сказаному щодо неї я мав на увазі, що зараз слушний час для примноження благословення Всевишнього для її успіху в усіх її справах, починаючи зі зміцнення здоров'я в прямому сенсі, і через дію в цьому (навіть легку) з боку людини їй дають і додають у багато разів більше благословення згори; а дія людини насамперед — це зміцнення упевненості у Всевишньому і споглядання Його провидіння, особливого провидіння над кожною окремою людиною і над усіма подробицями їхнього життя, безпосередній висновок із чого — не звертати уваги на думки, що викликають якусь тривогу або смуток, не дай Б-г, і особливо згідно з роз'ясненим у вченні наших Ребе, провідників поколінь, вченні хасидуту, наскільки смуток цілком неприпустимий, і заперечення його має бути не через шакла ве-тарья із самим собою і наведення доказів тощо — а через відволікання уваги і незвертання уваги на ці думки, а якщо нелегко від них позбутися, то з наданих порад — зайняти думку речами, що не мають жодного стосунку до попередньої думки, навіть не для заперечення цієї думки, а зовсім іншою справою.
І ще додам: оскільки всьому потрібна якась опора в шляхах природи, правильно, щоб вона запитала думки лікаря і виконувала його вказівки, а до якого лікаря звернутися — хай порадиться з їхнім сімейним лікарем, і хай зробить усе сказане з міцною упевненістю, і в стилі царя Давида, солодкоспівця Ізраїлю, від імені кожного і кожної з Ізраїлю: «Всевишній — пастир мій, не матиму нестатку», «Всевишній зі мною — не злякаюся», — і у здоров'ї та з радісним серцем[1].
Думки, що бентежать
На написане про думки, що бентежать — відома надана в цьому порада насамперед: перевірити свої тфілін, щоб вони були кошерні за законом, а також відволікти увагу від усіх думок, про які він пише; а відволікання уваги — це не війна з думками, а приведення думки в рух і перенесення її на інші предмети, і як добре — на предмети Тори, адже якщо трохи світла проганяє багато темряви, то тим більше багато світла[4].
У відповідь на її лист від 2 іяра, у якому вона пише про думки, які іноді її бентежать, а почалися вони кілька років тому, і запитує моєї думки про це.
І зрозуміло, і також просто і ясно, що в них немає жодної реальності й сутності зовсім, і вона сама, звісно, у цьому переконалася, адже відтоді, як почалися ці думки, вона побачила милості Всевишнього, благословенний Він, і Його благословення на ділі, відчутно, у побудові дому в Ізраїлі на основах Тори і заповіді, а це — із найосновоположніших речей, і вони — головне в житті єврейських чоловіка і дружини; однак у справах, що залежать від думки, найперша порада — відволікання уваги, а відволікання уваги не означає боротися з небажаною думкою, а спрямувати думку на інший предмет, і як добре спрямувати думку на справи єврейства, бо тоді трохи світла проганяє багато темряви; і не так, як вона пише, що намагається подолати думку, адже війна в сказаній справі — протилежність відволіканню уваги[5].
Небажані думки
2) Як відганяти небажані думки.
Загалом порада в цьому — через відволікання уваги [а не через війну з думкою, яка вимагає вдивляння в неї, а це протилежність відволіканню уваги], а оскільки думка постійно блукає, відволікання уваги — це коли займають думку зовсім іншою справою, і як добре — справою Тори і заповіді, а якщо трохи світла проганяє багато темряви, то тим більше багато світла.
3) Початок і порядок у виправленні якостей.
Зрозуміло, що не можна встановлювати в цьому жорстких правил, адже багато що залежить від властивостей душі кожного, і думки їхні не однакові; тому хай порадиться з найстаршими з анаш у своєму оточенні, які знають його, або хай докладно викладе перед ними свої справи, і вони наставлять його. А загальний момент у сказаному виправленні — рух крок за кроком, зі щабля на щабель, а не перескок і стрибок, які є лише тимчасовою вказівкою на певний час. Зрозуміло, усе це сказано лише щодо огорож і утримання в зазначеній галузі, адже те, що заборонено, заборонено робити, і не можна чекати тих днів, коли він досягне щабля, на якому зрозуміють заборону тощо, тому порядок тут не лише перескок і стрибок, а повне вирвання з колишнього місця на нове місце, і зрозуміла віддаленість цих місць одне від одного, як від краю до краю; і згідно з роз'ясненим у «Танії», що той, хто порушує навіть малу тонкість із постанов мудреців, — зв'язаний і прикутий руками зовнішніх сил, хай врятує нас Милосердний, а той, хто дотримується навіть малої тонкості з постанов мудреців, — зв'язується і з'єднується завдяки цьому з Безконечним, благословенний Він, див. там[6].
Радість
І також у подібному випадку слід навести вислів мудреців, благословенної пам'яті: «Трудився і знайшов» [лише труд у подібному випадку — саме через відволікання уваги, інтерес і споглядання радісних речей], адже Всевишній, благословенний Він, Творець світу і Той, Хто створив людину, — Він сама суть добра, а природа доброго — творити добро[7].
Виправлення відомого гріха
Початок виправлення
У відповідь на його лист, у якому він пише, що йому важко подолати певну справу і він не знає, як це зробити.
Уже відомо, що початок виправлення — насамперед старання відволікти увагу від усієї цієї справи, а відволікання уваги — це також не боротися з цими думками і не вступати в шакла ве-тарья з лихим началом, що підбурює і спокушає його думати про цю справу, а потрібно зануритися думкою в протилежну справу, тобто в справу Тори, про яку сказано: «Тора — світло».
Також правильно, щоб були закарбовані в його пам'яті кілька розділів Мішни і принаймні один розділ «Танії», і кожного буднього дня перед ранковою молитвою хай відкладає кілька монет на цдаку, а після молитви, а також у Шабат і свята, хай промовляє щомісячний урок Тегілім — як Тегілім поділені за днями місяця, — і зрозуміло, що потрібно бути обережним в омиванні Езри, і насамперед — повне каяття про минуле й охорона очей від того, щоб бачити або читати речі збудливі й дратівливі, і бути міцним в упевненості, що Святий, благословенний Він, обіцяв, що не буде відкинутий від Нього відкинутий; а якщо, не дай Б-г, навіть оступаються — смуток про це неприпустимий, як роз'яснено в книзі «Танія» докладно, і, напевно, у нього є урок вивчення цієї книги, а якщо досі не встановлений, то хай установить зараз постійне вивчення цієї книги, і знайде там, у предметному покажчику наприкінці книги «Танія», ті розділи, де йдеться про те, що не можна перебувати в смутку, і якщо навіть оступився, потрібно споглядати тощо, див. там; і хай буде воля, щоб він міг повідомити добрі вісті про все сказане[8].
5) Спосіб виправлення у відомій справі в наш час — це відволікання уваги, а відволікання уваги не означає війну з недоброю думкою, а відволікти від неї увагу й привести в рух силу думки та зайняти її іншою справою, і як добре — літерами Тори і молитви, адже якщо трохи світла проганяє багато темряви, то тим більше багато світла[9].
А на його запитання про виправлення у відомій справі — хай повністю відволіче від цього увагу, а відволікання уваги — це не війна з недоброю думкою, а приведення думки в рух до іншої справи, і як добре занурити і зайняти її літерами Тори і молитви, адже якщо трохи світла проганяє багато темряви, то тим більше багато світла[10].
А на написане ним про відому справу — відома порада в цьому: повністю відволікти від цього увагу, аж до часу після весілля, у добрий і вдалий час; а відволікання уваги — це не війна з недобрими думками, а приведення думки в рух до іншої справи, і як добре — до справ Тори і молитви, адже якщо трохи світла проганяє багато темряви, то тим більше багато світла; і тому хай знає напам'ять принаймні кілька розділів Мішни і кілька розділів «Танії» і повторює їх у думці або також у мовленні в будь-який слушний час.
Також правильно, щоб кожного буднього дня перед ранковою молитвою він відкладав кілька монет на цдаку, а також дотримувався трьох відомих уроків — Хумаша, Тегілім і «Танії».
А на написане про пости — хай замінить це постом бажання, тобто не виконувати свого бажання у вживанні приємної їжі тощо і замінити їх солодкістю й приємністю в Торі та її заповідях; і звідси зрозумілий, і також простий, вплив на ближнього: йому слід дивитися на себе як на посланця Всюдисущого, благословенний Він, і як сказано в Мішні наприкінці трактату «Кідушин»: «Я створений, щоб служити своєму Творцеві», а служіння своєму Творцеві — через поширення нашої Тори, Тори життя, і виконання її заповідей, про які сказано: «і житиме ними»; і йому слід робити це скрізь, куди сягає його рука, раз за разом, і словами, що виходять із серця, бо тоді вони входять у серце того, хто слухає, а якщо поки що не ввійшли — це доказ того, що він не говорить із потрібною сердечністю; і навпаки, якщо говоритимуть, як сказано вище, приємними шляхами, але твердо, — не лише матиме успіх щодо ближнього, а й матиме успіх так само і щодо самого себе та своїх душевних метань; і адже ці дні — час благовоління, коли (як роз'яснено в «Лікутей Тора» Алтер Ребе, тижнева глава «Ре'е», маамар, що починається словами «Ані ле-доді») Король у полі тощо і приймає всіх привітно тощо[11].
У нас немає нічого, крім вказівки нашої Тори, Тори життя (також у прямому сенсі, у цьому нашому світі), що немає нічого, що встояло б перед каяттям, і особливо що є кілька щаблів у каятті, аж до каяття, яке, через те, що він перебуває в землі пустельній і в тіні смертній, тобто ситра ахра тощо, як роз'яснено ці речі в «Танії» наприкінці розділу 7 і в багатьох місцях; і особливо коли він одразу почне виправляти минуле (насамперед через війну і рішення, наскільки потрібно, щодо дії, як зрозуміло і просто; і відома порада в цьому — повністю відволікти увагу від усієї цієї справи, а відволікання уваги — це не війна з думкою, а приведення думки в рух до іншої справи, і як добре — до справи Тори, адже якщо трохи світла проганяє багато темряви, то тим більше багато світла), а головне — через його вплив на оточення, навчаючи їх Тори, адже той, хто вчить Тори сина ближнього, — ніби народив його, і це виправлення мірою за міру; і необхідно також, щоб слова Тори були закарбовані в його пам'яті, а це — через заучування напам'ять принаймні кількох розділів Мішни і кількох розділів «Танії», як роз'яснено також у «Лікутей Тора», тижнева глава «Кдошім», маамар, що починається словами «Ве-гадарта пней закен»; і хай буде воля, щоб він повідомив добрі вісті про все сказане[12].
У відповідь на його лист, у якому він просить поради, як вийти з небажаних справ.
І відомо, що насамперед потрібно відволікти увагу від усієї цієї справи, навіть від її виправлення (див. про це також респонси «Цемах Цедек», «Шаар га-мілуїм», гл. 62), а відволікання уваги означає, як роз'яснено в багатьох місцях у Шасі, не спосіб війни в цьому, адже це також протилежно суті відволікання уваги, а відволікти увагу на іншу справу; оскільки думка постійно блукає, відволікання уваги — через те, що він перенесе свою думку на зовсім іншу справу, і як добре — на справу світла Тори, адже навіть трохи світла проганяє багато темряви.
А оскільки в усьому потрібна допомога Небес, то крім того, що він, напевно, обережний в омиванні Езри, правильно, щоб кожного буднього дня перед ранковою молитвою він відкладав кілька монет на цдаку, як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: «Рабі Ельазар давав пруту бідному, а потім молився», і дотримувався трьох уроків, рівних для кожної душі, за постановою його святості мого тестя, святішого Адмора, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, хай захистить нас його заслуга, — відомих уроків Хумаша, Тегілім і «Танії», які є сгулою для багатьох справ. Зрозуміло, що все вищесказане має бути «блі недер», як прийнято зараз у євреїв, і як зрозуміло це з написаного в «Лікутей Тора», тижнева глава «Матот», маамари про обітницю, і в «Сефер га-міцвот» Цемах Цедека, заповідь про обітниці[13].
Думки, що відволікають від старанності в Торі
У відповідь на його лист про те, що, оскільки він не цілком задоволений деякими подробицями в порядках єшиви і, на його думку, ці подробиці заважають належній старанності в навчанні, а також щодо молитви, у нього є міркування про поїздку до єшиви «Томхей Тмімім» у Святій Землі, хай буде вона відбудована і утверджена, і він запитує моєї думки про це.
І ось, зайво розводитися про відоме і просте, що речі, які заважають Торі, служінню або добродійству, причиною своєю мають закваску в тісті, тобто лихе начало, яке бентежить людину багатьма способами і шляхами, бо хоча воно називається дурнем, однак щодо своєї роботи — воно майстер-фахівець, і як відомий вислів його святості мого тестя, святішого Адмора, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, хай захистить нас його заслуга, що лихе начало приходить до кожного з доводами, що відповідають властивостям душі цієї окремої людини, аж до того, що іноді воно вбирається в мантію знавця Тори, богобоязного тощо; тому кожен має ретельно-ретельно перевіряти те, що спадає йому на думку щодо змін у служінні Всевишньому, благословенний Він, і знати, хто висуває ці доводи — права чи ліва сторона. І, напевно, відома йому історія про праведного рава з Чорнобиля, надрукована в сіхі Песаху 5703 (20 квітня 1943), і одна з перевірок — чи призведе зміна до нехтування Торою і служінням — чи ні.
А в цьому випадку — оскільки він перебуває в єшиві, заснованій праведниками, провідниками покоління, і керованій у їхньому дусі, тобто вивчення Тори в страху Небес, то ймовірно, навіть без окремих відомостей про це, що з навчанням у ній пов'язана велика користь, а отже, зрозуміло також, що лихе начало повстає проти цього багатьма хитрощами, щоб завадити і збентежити його, щоб він не поводився відповідно до вимог єшиви в усіх подробицях.
Зрозуміло також, що якщо прийде лихе начало і відкриє свій намір, що воно не хоче дозволити йому старанно вивчати відкриту частину Тори і вчення хасидуту, то він, звісно, не послухає його; і відповідно до сказаного «А змій був хитріший», воно приходить із хитрістю: що, навпаки, єшива заважає йому старанно займатися Торою і справами служіння Всевишньому в належному страху Небес, — і тоді воно сподівається, що його доводи будуть прийняті і воно відволіче його від Тори і молитви. І хоча лихому началу доводиться обіцяти йому, що якщо він прийде до іншої єшиви, то там воно не бентежитиме його і він зможе старанно займатися Торою і молитися ретельно, — лихе начало впевнене, що раз він послухається його голосу на початку — адже всякий початок важкий, — то, звісно, і потім воно знайде спосіб, як затягти його ще глибше у свою сітку.
Бо ж людині дано свободу вибору, і два шляхи перед нею, як сказано у вірші: «Дивися, Я запропонував тобі життя і добро тощо», але разом із тим дано людині особливу допомогу, щоб вона обрала добро, як сказано у вірші: «І обери життя». І, звісно, також у цьому випадку, хоча лихе начало дуже хитре, йому дано сили скасувати всі його доводи і докладати зусиль із самовідданістю через повне відволікання уваги від доводів, що бентежать, що оточення не підходить йому і що всі винні в його нехтуванні Торою і молитвою, а не він сам тощо і т. ін.
Зрозуміло також, що серед його товаришів по єшиві є багато речей, що потребують виправлення, бо немає досконалого в повній досконалості, крім Святого, благословенний Він, Творця світу; але порада в цьому — щоб він впливав на своїх товаришів у виправленні їхніх справ, а не щоб він перебував під їхнім впливом, і це також сгула до того, щоб його власні вади виправилися через його товаришів, як сказано — і як роз'яснено — у справі «Усі євреї відповідальні один за одного», що вони — єдиний повний образ, і є перевага в одному, якої немає в іншому, і через агават Ісраель кожен доповнює іншого.
Висновок з усього вищесказаного: щоб він відволік свою увагу від думок, що відволікають від Тори і служіння, і занурив себе у вивчення відкритої частини Тори і вчення хасидуту та в служіння молитви — відповідно до порядків єшиви та її вимог, і здійсниться в ньому обіцянка наших мудреців, благословенної пам'яті: «трудився» — тоді — «і знайшов».
Він не згадує, чи також щодо його товариша... хай живе він, — адже і його бентежать ці доводи, які він пише щодо своїх справ, а якщо так — то зрозуміло, що і до нього стосується наведена вище відповідь[14].
Сумніви у вірі
А на написане ним про просту віру.
Роз'яснено у святих книгах, і особливо в книгах хасидуту, як вона перебуває в досконалості в кожного і кожної із синів Ізраїлю, адже кожен і кожна називаються сином Аврагама, Іцхака і Яакова та донькою Сари, Рівки, Рахелі й Леї; однак іноді лихе начало займає силу думки, а також вводить людину в оману, щоб вона думала про інші речі, а іноді й про протилежні речі; і для цього допомагає, як роз'яснено у святій книзі «Танія», гніватися на тваринну душу тощо: «Ти зла, і нечестива, і мерзенна, і огидна, і гидка» тощо («Танія», розділ 29 та в інших місцях, як зазначено в предметному покажчику наприкінці книги «Танія»).
І є ще шлях у цьому, і він кращий, і, здається, я вже писав йому це: повне відволікання уваги; і коли приходить лихе начало зі своїми спокусами, відповідають йому, що зараз він для цього не вільний, бо потрібно вчитися, потрібно виконати заповідь і молитися тощо; і разом із цим — відокремлення кількох монет на цдаку кожного буднього дня вранці перед молитвою і дотримання трьох відомих уроків — Хумаша, Тегілім і «Танії», і ще, і головне, — постійність і старанність відповідно до порядків єшиви, адже навіть трохи світла проганяє навіть багато темряви[15].
Сподіваюся, що мої нечисленні рядки будуть достатні, щоб пробудити її думку і спрямувати її до істинної і внутрішньої точки її самої, а саме: що у внутрішній суті своєї душі вона цілком упевнена, що Всевишній, благословенний Він, наглядає над нею, і їй потрібно лише вивести цю думку із внутрішньої суті душі у свої справи в повсякденному житті, а немає нічого, що встояло б перед бажанням; і, як сказано вище, шлях до цього — не через міркування і заглиблення розумом, а покластися на своє внутрішнє почуття, що вона упевнена у Всевишньому, і не шукати сумнівів і не створювати запитань, які зовсім не запитання і насправді також не бентежать її; і відволікання уваги від усієї цієї справи, звісно, допоможе їй легко звільнитися від згаданих збентежень[16].
Хвилювання і настрій
4) На написане про запобігання вагітності тощо.
Адже наша Тора — від слова «вказівка» — це Тора життя (включно з життям не лише у світі прийдешньому, а й у цьому світі, і навпаки — це головне, адже «не на небесах вона»), а справа з тиском крові, крім того що він змінюється час від часу і залежить від стану хвилювання і від настрою загалом тощо, і відволікання уваги значною мірою зменшує це, — то й лікар пояснить їм, що тисячі й тисячі з тиском крові вищим за звичайний народжують синів і доньок найкращим чином тощо[17].
Страх
У відповідь на його лист із підйон нефеш, щоб прочитати його в час благовоління на святій могилі його святості мого тестя, святішого Адмора, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, хай захистить нас його заслуга, у якому він пише, що відчуває страх тощо.
І ось, загалом, у таких речей немає реальності (крім того, що людина думає про це і розмірковує про них), і відволікання уваги повністю їх скасовує; і відомо в справі відволікання уваги, що це не війна з певною думкою, адже і війна — протилежність відволіканню уваги, а справа в прямому сенсі: він думає і розмірковує про зовсім інші речі, і коли ця думка піднімається в його мозку, він не звертає на неї уваги, і тим більше не роздмухує її, і також не бореться проти неї, а відштовхує її іншою думкою, і особливо думкою про справи Тори і заповідей, адже навіть трохи світла проганяє багато темряви навіть.
Зрозуміло, що вищесказане легше здійснити, коли тіло міцне і здорове, і тому варто запитати поради лікаря щодо цього і чинити за його вказівкою на ділі, але, як сказано вище, не розмірковуючи, чи є в нього почуття страху тощо і т. ін.; і адже ми перебуваємо в дні запечатання й остаточного доброго запечатання, і Всевишній, благословенний Він, Який є сама суть добра, виливає добро аж до самого низу єврейській людині в добрі видимому і явному[18].
У Галахі
Відволікання уваги трапляється в різних галузях галахи, і його значення змінюється залежно від галахічного контексту, у якому воно розглядається.
Чистота і нечистота – коли людина відволікає увагу від свого тіла або від чистих посудин, які вона несе, це може вважатися вадою у збереженні їхньої чистоти. Наприклад, якщо коген відволікає увагу від тіла або від одягу, можливо, що вони стали непридатними для храмового служіння або для вживання труми.
Тфілін – у законах тфілін вимагається «намір серця» і постійна увага. Відволікання уваги може завдати шкоди заповіді накладання тфілін, особливо коли воно супроводжується легковажною поведінкою або такою, що не личить їхній святості[19].
Перше і заключне благословення на їжу і питво – у законах благословень, якщо людина відволікла увагу від продовження трапези або від їжі, можливо, їй доведеться промовити нове благословення, якщо вона захоче продовжити їсти або пити.
Примітки
- ^ 1 2 «Ігрот кодеш», ч. 23, лист 8804.
- ^ Тому, хто читав Тегілім перед сном, щоб виправити відому справу або врятуватися від неї, Ребе написав, що те, що він читає Тегілім, — протилежність відволіканню уваги, і це легко зрозуміти. («Ігрот кодеш», т. 22, 8242).
- ^ 1 2 «Ігрот кодеш», т. 16, лист 5851.
- ^ «Ігрот кодеш», ч. 19, лист 7270.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 18, 6847.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 18, лист 7015.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 22, лист 8586.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 15, 5674.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 22, лист 8342.
- ^ «Ігрот кодеш», ч. 20, лист 7490.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 19, лист 7426.
- ^ «Ігрот кодеш», ч. 18, лист 6745.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 15, 5516.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 21, лист 8006.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 20, лист 7513.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 18, 6893.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 19, 7052.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 16, лист 5790.
- ^ «Шулхан арух» Алтер Ребе, закони тфілін, гл. 28, п. 1.