Перейти до вмісту

Агарон Розенфельд

Матеріал з Хабадпедії
Агарон Розенфельд
Адмор з Пінська-Карліна
Основна інформація
Дата народження2 тішрея 5687 (10 вересня 1926)
Дата смерті28 нісана 5761 (21 квітня 2001)
Рід діяльностіадмор
Посадаадмор з Пінська-Карліна
Сім'я
Батькор. Іцхак-Менаше Розенфельд
ДітиАрьє Розенфельд та інші
Родовід

Рабі Агарон га-Коген Розенфельд (2 тішрея 5687 (10 вересня 1926) — 28 нісана 5761 (21 квітня 2001)) був адмором з Пінська-Карліна.

Біографія

Народився 2 тішрея 5687 року (10 вересня 1926) у батька, р. Іцхака-Менаше Розенфельда, який був одним із видних діячів цього хасидизму і нащадком перших адморів дому Карлін.

Його призначення адмором

Спочатку рабі Агарон був одним із видних старійшин карлінських хасидів, нащадком рабі Агарона Великого з Карліна і його сина рабі Ашера зі Століна. Після відходу адмора рабі Йоханана Перлова з Карліна, який залишив по собі лише одну доньку, а в неї сина приблизно однорічного, карлінський хасидизм розділився на кілька частин. Більша частина прийняла адмором онука попереднього адмора, рабі Баруха Шохета з Карліна-Століна, якому було близько року і в якому бачили продовжувача шляху зі званням «Га-Єнука». Інша група, яка називалася «Старійшини Карліна» («ді алте карлінерс»), і серед них рав Ісраель Гроссман, звернулися до рабі Моше-Мордехая Бідермана з Лелова і прийняли його як свого наставника — як адмора з Карліна-Лелова. Після його відходу у вишні сфери хасиди прийняли владу його сина рабі Шимона-Натана-Нети Бідермана з Лелова, близько трьох років.

Після того як рабі Шимон Бідерман не захотів бути адмором з Карліна-Лелова, а тільки адмором з Лелова, хасиди відійшли від нього й обрали собі рабином одного з найстаріших хасидів — рабі Агарона га-Когена Розенфельда — як адмора з Пінська-Карліна.

Рабі Агарон помер у ніч Шабату, 28 нісана, у 5761 році (2000/2001). Продовжувачем його шляху є його син рабі Ар'є Розенфельд з Пінська-Карліна.

Зв'язки з Хабадом

У своїх уроках він іноді згадував слова наших Ребе, провідників поколінь[1].

Він дуже шанував Ребе і сказав: «Дер Любавічер Ребе із Урім ве-Тумім» [Любавицький Ребе — це Урім ве-Тумім][2].

Підписує постанову

Протягом тривалого часу р. Агарон вивчав хасидут з машпіа р. Залманом Ландо. Одного разу р. Залман попросив його підписати постанову про те, що Ребе доведено як пророка і тому нам заповідано слухатися його і що він — Мелех га-Мошіах. Р. Агарон підперезався своїм гартлом і підписав, але попросив не публікувати його підпис. І справді, його підпис було опубліковано лише після його відходу.

Іншим разом він узяв підпис в адмора рава Іцхака Ліфша з Цфата. Він розповідає[3]: і тоді він був відомий як прихильник Хабаду. Але під час моєї зустрічі з ним він підкріпив цей факт і розповів, що він сам поширює хасидут таємно... Цей адмор відомий також своєю величезною вченістю — факт, завдяки якому головним чином його й було обрано адмором пінсько-карлінського хасидизму.

«Ми почали розмовляти про справу, заради якої прийшли, і він відповів, що бачить у Ребе три явні ознаки. Насамперед: „занурений у Тору“ — це звання в тому вигляді, як воно виглядає в Ребе, — це щось, чому немає подібного ніде. Він розповів, що їздив і зустрічав рабинів і мудреців Тори з усіх трьох останніх поколінь і ніколи не зустрічав особистості, подібної до Ребе.

«По-друге: „схилить увесь Ізраїль“ — він сказав, що, на його думку, це виявляється у ставленні Ребе до кожного єврея окремо. Ребе завжди цікавиться дізнатися точно, скільки євреїв наклали тфілін, і питає, чи була можливість привести ще одну дитину для участі в ході. Ясно видно ставлення Ребе до кожної маленької дитини і до «всього Ізраїлю» у прямому сенсі.

По-третє: неможливо не помічати десятків тисяч чудес в «Ігрот кодеш» — те, що становить окрему тему саме по собі.

«Однак після всього цього він запитав нас, як можна нині, після 3 тамуза, підписати постанову, що ясно [проголошує], що Ребе — Мелех га-Мошіах? Ідеться тут не про приємний „ворт“ і не про хасидський фарбрейнген, а про постанову, що має галахічну силу; і як можна з упевненістю встановити, що Ребе — Мелех га-Мошіах? Можливо, це рабі Шимон бар Йохай? Чи праведник іншого покоління?

«У відповідь на це запитання я показав йому слова Ребе в „Лікутей сіхот“, частина 35[4]; він уважно прочитав сказане і побачив, що йдеться про галахічні цитати. „Справді, — сказав він нам, — на цьому можна заснувати галахічну постанову: на Рамбамі та Єрусалимському Талмуді, які тут процитовано“, — і, сказавши це, він оголосив про свою згоду підписати. Проте попри все це він не хотів підписувати того ж дня. Він пояснив нам, що через рану, яка в нього є, він не занурювався в мікву того дня, і попросив нас повернутися назавтра.

«Назавтра він справді занурився в мікву, і коли ми прийшли, вдягнув сюртук і гартл і з великим хвилюванням підписав постанову».

Його книги

Після його відходу з життя хасиди видали серію книжок під назвою «Орхот Агарон», серед них книга «Мішнат га-хінух», яка дуже поширена серед вихователів у хасидському секторі.


Попередній:
адмор рабі Моше-Мордехай Бідерман з Карліна-Лелова
Адмори Пінська-Карліна
2 тішрея 5687 (10 вересня 1926) — 5761
Наступний:
адмор рабі Ар'є Розенфельд з Пінська-Карліна

Примітки

  1. ^ Див., наприклад, у рава Єхіеля-Єгуди Бернштейна, «Орхот Агарон», інститут «Мате Агарон», Єрусалим, 5766, с. 358, про точність у словах коментаря Раші на Тору, де після переліку коментаторів Раші він згадує Ребе тим, що з його точних висновків щодо Раші видали багато книжок.
  2. ^ Так свідчив його онук, р. Йосеф Гіршман. Наводиться в «Лекет у-фрат», частина 31, розділ 71, с. 58.
  3. ^ Тижневик «Бейт Мошіах» 451
  4. ^ Тижнева глава «Ваїгаш», сторінка 206, примітка 6
Агарон Розенфельд згадується ще в 13 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1517795300

Повідомити про помилку на цій сторінці