Йосеф Кафіх
| Йосеф Кафіх | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 кислева 5678 (27 листопада 1917) |
| Дата смерті | 18 тамуза 5760 (21 липня 2000) |
| Місце поховання | Єрусалим |
| Країна | Ізраїль, Ємен[В] |
| Місце проживання | Сана, Земля Ізраїлю |
| Рід діяльності | рабин, перекладач, Даян[В] |
| Освіта | єшива «Мерказ га-Рав» |
| Посада | даян Вищого рабинського суду, член ради Головного рабинату Землі Ізраїлю |
| Учителі | Їх'я Кафіх |
| Сім'я | |
| Батько | Давид Кафіх |
| Дружина | Браха |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] літературна премія імені Бялика[В] Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В] Премія Каца[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Йосеф Кафіх (12 кислева 5678 (27 листопада 1917) – 18 тамуза 5760 (21 липня 2000)) був одним із великих рабинів Ємену в Землі Ізраїлю, перекладачем і видавцем книг Рамбама та інших книг рішонім.
Біографія
Народився в Сані, що в Ємені, у родині свого батька рава Давида Кафіха. Коли йому був рік, він осиротів, утративши батька, а у віці п'яти років осиротів, утративши матір, і перейшов жити до дому свого діда рава Їх'ї Кафіха[1]. Коли йому було 14, його дід помер, і він замінив його у викладанні уроків у бейт-мідраші.
У віці 16 років одружився[2] з донькою своєї тітки Брахою і займався ювелірною справою.
У 5703 році (1942/1943) піднявся до Землі Ізраїлю і вступив до єшиви «Мерказ га-Рав». У 5710 році (1949/1950) отримав сміху на даянут і почав служити даяном, доки в 5730 році (1969/1970) не був призначений даяном Вищого рабинського суду і членом ради Головного рабинату Землі Ізраїлю. Упродовж років йому кілька разів пропонували висунути свою кандидатуру на посаду головного рабина Землі Ізраїлю, але він відмовився.
Помер 18 тамуза 5760 року (21 липня 2000) і похований на Гар-га-Менухот в Єрусалимі.
Підготовка до видання книг Рамбама
Головною справою рава Кафіха було видання книг «Мішне Тора» Рамбама.

Замолоду в Ємені він мав звичай вивчати перед своїм дідом равом Їх'єю Кафіхом книгу Рамбама, причому більшість учнів тримали в руках друковані книги, а в його діда, якого вважали в той час головним рабином Ємену, були давні рукописи Рамбама, і його дід мав звичай роз'яснювати різночитання.
Також у них було прийнято, яка версія давніша.
Це видання — за точними рукописами євреїв Ємену, з додаванням роз'яснення рава Кафіха і давніх коментарів.
Крім того, підготував до видання «Коментар до Мішни» Рамбама, «Море невухім», «Сефер га-міцвот» та інші книги Рамбама.
Ставлення Ребе до його видання
Ребе багато разів заохочував рава Кафіха продовжувати свою справу.
У місяці елул 5744 року (серпень–вересень 1984) Ребе написав раву Кафіху: «зрадів я, коли сказали мені, що його шановна Тора видає „Сефер га-Яд“ за рукописами тощо». Як участь у підготовці книг Ребе надіслав йому книгу «Марей мекомот ле-сефер „Мішне Тора“».
У сіхі на тему «Про видання „Сефер га-Яд“ Рамбама» Ребе окремо торкнувся видання рава Кафіха за єменськими рукописами[3]:
А останнім часом було виявлено і виявляються рукописи твору Рамбама пізнішої редакції, і особливо єменські рукописи; і, за переказом, прийнятим у Ємені, євреї Ємену підтримували тісний зв'язок із Рамбамом через посланців тощо, і час від часу посилали, щоб оновити й вивірити свої книги за останніми виправленнями і доповненнями, аж до найостанніших, зробленими Рамбамом, тож, за їхніми словами, редакція, що в їхніх руках, — найвиправленіша і найточніша
Ребе пояснив, чому, попри виявлення точніших рукописів, не можна говорити, що поским, які покладалися на слова Рамбама з попередніх редакцій, помилилися, не доведи Б-г; і тому не можна виводити зі зміни редакцій галаху для практичного виконання. Але водночас наприкінці сіхи він заохотив тих, хто займається роботою з друкування точних видань: «добре і правильно тощо те, що займаються з'ясуванням і проясненням слів Рамбама — змінами версій від редакції до редакції, постановами, у яких він змінив свою думку, тощо, включно з пілпулем і „шакла ве-тар'я“ про причини цих речей тощо; і щаслива доля їхня, і велика заслуга тих, хто займається цією святою роботою».
У 5751 році (1990/1991) рав Кафіх попросив[4] у Ребе аскаму, але Ребе відмовився і сказав, що коли він почне давати аскамот, цьому не буде кінця. У томі 6 видання надруковано лист Ребе раву Кафіху як рекомендацію.
Менора Рамбама
У виданні рава Кафіха вперше було опубліковано малюнок храмової менори у святому рукописі Рамбама.
Ребе розглядав цей малюнок як один із доказів того, що гілки менори були навскіс.
Зв'язки з Ребе
Ребе вів тривале листування з равом Кафіхом[5]. Листи раву Кафіху надсилали не поштою, а через посланця.
Рав Кафіх неухильно надсилав Ребе свої книги, а Ребе надсилав йому у відповідь усі книги, присвячені Рамбаму, які виходили в «Кегот».
На початку другого тому Рамбама, який він випустив, рав Кафіх написав про постанову про вивчення Рамбама: «І ось нині додалося повеління Адмора гаона Мамаш шліта закінчувати „Сефер га-Яд га-хазака“ Рамбама з року в рік». Десятий том рав Кафіх присвятив Ребе.
Ребе надіслав раву Кафіху сіху «Щодо видань „Сефер га-Яд“» на його розгляд і затримав її публікацію до отримання його слів[потрібне джерело].
Рав Кафіх підтримував думку Ребе в багатьох питаннях, як-от «Хто є євреєм», цілісність Країни і носіння перуки.
Коли почався процес Осло, він різко йому противився. Висловився, що якби його послухали, він установив би другий піст Дев'ятого ава в день підписання угоди Осло. Підписав разом з іншими рабинами заклики до молитовних зібрань і до відмови виконувати наказ про евакуацію поселень.
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 1. Каталог HebrewBooks.
- «Сефер га-міцвот» — Кафіх ספר המצוות - קאפח
Зовнішні посилання
- «Коли Ребе затримав святу сіху до з'ясування в рава Кафіха…»
- «Коментар до Мішни» Рамбама про зв'язки рава Кафіха з Ребе, у випуску «Гіткашрут».
Примітки
- ^ Його дід був одним із провідників дардаїмської течії в єменському єврействі, яка противилася заняттю вченням кабали і книгою «Зогар». Були й такі, хто підозрював і рава Йосефа Кафіха в тому, що він належав до цієї течії
- ^ У той час влада Ємену постановила навертати сиріт в іслам, і тому було прийнято одружувати їх рано
- ^ «Сефер га-сіхот 5747», с. 310.
- ^ Через директора «Махон Моше», видавця цього видання
- ^ Частину листів зібрано наприкінці книги «Га-Рамбам га-шалем», видання «Хазак»
Код особи: № 5295450800