Перейти до вмісту

«Мареї мекомот ле-Сефер Мішне Тора»

Матеріал з Хабадпедії

Книга «Марей мекомот ле-Сефер Мішне Тора» вийшла друком за вказівкою Ребе — у період після запровадження щоденного вивчення Рамбама — під редакцією членів колелю при секретаріаті Любавицького Ребе (шліта) і була надрукована видавництвом «Кегот».

Перше видання

У 5744 році (1983/1984), коли Ребе запровадив постанову про вивчення Рамбама, напередодні 20 менахем-ава — дня гілули гаона-праведника рава Леві-Іцхака Шнеєрсона (батька Адмора шліти), 15 ава Ребе вказав, щоб випустили книгу з посиланнями на джерела до книги «Яд».

Протягом двох тижнів аврехи колелю працювали під керівництвом голів редакції рава Іцхака Пруса і рава Моше Фрідмана і збирали з посилань на джерела, які були на сторінці, а також із книжок, що займаються збиранням посилань на джерела. Книга вийшла обсягом понад 950 сторінок.

На початку книги було написано, що це не досконала книга, і оскільки треба було поспішати, її випустили в недосконалому вигляді, але просять надсилати будь-яку книжку, якої в них не було під рукою[1], а також будь-яке зауваження, щоб включити його до наступного видання.

Датою підписання «Птах давар» був Рош ходеш елул 5744 року (серпень–вересень 1984). І вже в Шабат тижневого розділу «Таво», 18 елула, Ребе відгукнувся на вихід надрукованої книги.

Причина видання

Рамбам шкодував, що не вказав посилань на джерела у своїй книзі, як він сам написав в одній зі своїх відповідей [2]: «І знай, що всі речі без зазначення джерела, які в ній, є Талмудом у викладеному вигляді, явно Вавилонським чи Єрусалимським, або Сіфрою і Сіфрей, або викладеною Мішною, або Тосефтою, на них я спирався і з них я склав . . І про це я шкодував, що не склав твору, про який кажу тобі . . щоб про кожен закон, який не на своєму місці в тому самому питанні, я повідомив його місце».

Рамбам навіть бажав пройти ще раз свій твір і додати до нього посилання на джерела, як він написав у продовженні відповіді: «І в моєму намірі — якщо постановить Всевишній, хай буде Він благословенний, — зробити це, хоча в цьому багато праці».

Із цього Ребе робить висновок, що «з цього зрозуміло, що коли учні Рамбама, учні його учнів тощо, і взагалі всі, хто вказує джерела до книги Рамбама, — тим виконується бажання Рамбама, який хотів зробити це сам».

І додає Ребе, що тим самим також зростає розуміння галахи в її простому сенсі, і як «бачать на власні очі, що коли вникають у джерела постанов галахи, що в Рамбамі, — то вивчення Рамбама буває зовсім іншим чином, із додаванням розуміння й осягнення, шакла ве-тарья тощо (після і на додаток до вивчення простого сенсу законів, вивчення, рівного для всіх, «щоб закони були відкриті і малому, і великому»).

«І з цього зрозуміло, яка велика користь від такої книги — що завдяки їй можна заощадити працю і зусилля з пошуку джерел законів [про що Рамбам пише про себе, що «іноді . . я не пам'ятаю їхнього місця, доки не пошукаємо їх», а ми що відповімо після нього], і тим самим можна присвятити весь час і сили тому, щоб трудитися у вивченні самої галахи, оскільки роботу пошуку і збирання джерел уже зроблено іншими»[3].

Кунтрес доповнень, частина 1

Вказівка Ребе була випустити кунтрес доповнень «якомога швидше і як добре було б ще до Рош га-Шана, що настає нам на добро.»

Члени колелю продовжили енергійно працювати над випуском тому доповнень, і в дні сліхот 5744 року (1983/1984) до друку пішов перший кунтрес доповнень. Цей кунтрес містив близько 240 сторінок.

До цього кунтресу було додано: доповнення посилань на джерела з носей келім до книги «Нашім». Посилання на джерела з нових книжок, які надійшли[4]. А також інші посилання на джерела, надіслані різними людьми, а також членами колелю.

Також було додано «Луах га-тікун» до першого тому — звірку з джерелами тощо було зроблено групою учнів центральної «Томхей Тмімім». На початку книги було додано сіху Ребе про книгу із Шабату тижневого розділу «Таво», яку було відредаговано для цієї мети.

Друге видання

У місяці кислеві 5745 року (1984/1985) книга вийшла другим виданням, і до неї було включено кунтрес доповнень.

Книга доповнень

Після того як книга вийшла знову, продовжували надсилати зауваження членам колелю, і посилання на джерела обговорювалися на сторінках збірників зауважень. Аж поки напередодні Шабату га-Гадоль 5745 року (1984/1985) не вийшла друком брошура доповнень 2. Брошура 3 вийшла друком у дні сліхот. Брошура 4 — 11 нісана 5746 (20 квітня 1986). Брошура 5 — 9 швата 5747 (8 лютого 1987). Брошура 6 — переддень 19 кислева 5748 (10 грудня 1987).

До 20 тевета 5753 року (13 січня 1993) — дня гілули Рамбама — випустили друком книгу доповнень до Рамбама. Ця книга містить брошури 2-6. А також різні зауваження і зібрання з додаткових книжок.

«Рамбам Хазак»

У виданні повного Рамбама в одному томі видавництвом «Хазак» було включено всі посилання на джерела, що на сторінці, з додаванням виправлень помилок, що вкралися, і згідно з «Луах га-тікун».

Цією роботою по суті було здійснено мету книги завдяки тому, що посилання на джерела стали доступні кожному, хто вивчає, під час вивчення Рамбама.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ І ось назви (частини) книжок, якими користувалися: носей келім Рамбама. «Оцар га-Сота» (Н. Й. 5701). «Рамбам і Зогар» («Синай» 32-34 5713-4). «Рамбам і Мехільта де-Рашбі» (Н. Й. 5703). Стаття «Даркей Моше» — з книжки «Коль сіфрей Магарац Хаєс» (Єрусалим 5718). «Мехільта і Сіфрей у книзі Рамбама» («Тарбіц», рік 6, книжка 3, нісан 5695 (квітень–травень 1935)). «Джерела постанов Рамбама» (Єрусалим 5707). «Джерела Рамбама» Рашаша (Єрусалим 5716). «Мішне Тора» з коментарем «Яд пшута» до книги «Агава» (Єрусалим 5744) «Цафнат паанеах» на книгу «Мада» із зазначенням джерел (Єрусалим 5724). — На додаток до цього додали ще певну кількість посилань на джерела, знайдених самими членами редакції (у кількох складних випадках запитали про це Ребе).
  2. ^ «Тшувот га-Рамбам» Ліпсія, розділ 140.
  3. ^ Із сіхи Хай елул 5744 (серпень–вересень 1984).
  4. ^ Книжки такі: «Гільйоней кодеш» (Н. Й. 5669). Пасхальна Агада з «Лікутей теамім, мінгагім у-біурім» («Кегот» 5739). «Примітки до Мішне Тора» (Амстердам 5689). «Лікутей сіхот» — 23 томи (5722-44). «Але лі-труфа» (Мальбіма, надруковано в книзі «Ерец хемда» на Тору наприкінці Хумаша Бемідбар). «Тшувот у-біурім» («Кегот» 5734).

Повідомити про помилку на цій сторінці