Неєврейські суди
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування. | ||
| Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи. Стаття відкрита для редагування. | |
Аркаот — це суди іновірців або суди, які не ухвалюють рішень за законами Тори Ізраїлю[1].
Заповідь судитися вбейт-діні
Заповідь Тори[2] — звертатися до бейт-діну, що судить за законами Тори, і чинити за його постановами і вказівками[3]. Ця заповідь включена до «Сефер га-міцвот» Рамбама, заповідь 174: «Що повелів Він нам слухати Великий бейт-дін і робити все, що вони повелять із забороненого і дозволеного. І немає в цьому різниці між тим, що вони вивели умовиводом, чи тим, що вивели зі способів тлумачення, якими тлумачиться Тора, чи тим, про що вони погодяться, що це заборона Тори, чи з якогось міркування, що, на їхню думку, воно правильне і що в ньому — зміцнення Тори: усе ми зобов'язані слухати й робити і стояти на їхньому слові, не відступимо від нього. І це сказане Ним, благословенним (Дварім 17, 11): „за Торою, якої навчать тебе“. А мовою „Сіфрей“: усе повеління (Дварім 17, 11) що скажуть тобі — зроби — це заповідь-повеління. І вже роз'яснено закони цієї заповіді наприкінці Санедріну.»
З численних листів Ребе зрозуміла його свята думка щодо суперечок, які потребують судового рішення: що слід звертатися виключно до бейт-діну, а не до аркаот. (Наприклад, із листа, який Ребе надіслав керівництву «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі в 5726 році (1965/1966)[4]: «А якщо виникають іноді у вас якісь претензії до центру „Цеірей Агудат Хабад“, які неможливо залагодити примиренням, — розсудить їх центральний рабинський бейт-дін Хабаду, Єрусалим, хай буде він відбудований і утверджений». Так само зрозуміло і з іншого листа, надісланого в 5737 році (1976/1977) керівництву «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі:[5] «...то якщо неможливо, щоб ви з'ясували між собою самі всі подробиці справ так, щоб не залишилося жодних претензій (...) — хай обидві сторони стануть найближчим часом перед рабинами анаш, хай живуть вони...»).
Тяжкість закону про аркаот
Рамбам писав, що той, хто звертається до судів, які не ухвалюють рішень за Торою Ізраїлю, — аркаот, — називається лиходієм, і ніби він ганьбив і зневажав і підняв руку на Тору Моше-рабейну. Причина заборони ходити до аркаот у тому, що сказано в Торі: «І ось закони, які ти покладеш перед ними». Значення слова «перед ними» — перед суддями народу Ізраїлю, а не перед суддями іновірців[6].
Настільки тяжке ходіння до аркаот, що в становищі, коли немає суддів, гідних судити, призначають інших суддів, навіть таких, які не гідні судити, аби лише не зверталися євреї до аркаот[7]. Вочевидь[8], у жодному вигляді немає дозволу звертатися до аркаот, навіть якщо в них судять за законами Ізраїлю[9]. Частина заборони — судитися в аркаот, коли судді іновірці, навіть якщо в тих аркаот ухвалюють рішення за законами Тори[10].
Закон про людину, яка звертається до аркаот
Рамбам[11] перелічує тих, кого бейт-дін має право піддати відлученню, і перелічує серед них також того, хто звертається до аркаот[12]. У «Шулхан арусі»[13] в законах про те, хто гідний молитися як шаліах ціббур, написано: «Не усувають хазана з його посади, хіба що знайшли в ньому ваду», і пише про це «Беер гейтев»:[14] «Той, хто ходив до аркаот іновірців, не гідний бути шацем у Рош га-Шана і Йом Кіпур, хіба що вчинив тшуву». У «Зогарі»[15] пояснюється, що внутрішня причина того, що не звертаються до аркаот іновірців, полягає в тому, що іновірці не мають частки в нашій вірі. І тяжкість провини того, хто звертається до аркаот, дуже велика (переклад): «Це грішник, який применшує таємницю віри і схиляє себе до того боку, у якому суд без заслуги»[16].
Випадки, у яких дозволено звертатися до аркаот
Рамбам[17] писав, що якщо влада іновірців є правлячою в місці – «рука іновірців сильна» – і його супротивник у суді буйний і він не може стягнути з нього свій борг у бейт-діні, він може — звісно, з дозволу бейт-діну — звернутися до аркаот[18]. Є ще одна можливість: скласти між сторонами дозвіл перед укладенням угоди, за яким кожна з них має право звертатися як до бейт-діну, так і до аркаот у разі претензії до іншої сторони. Цей закон можливий, оскільки можуть бути випадки, коли супротивник буйний і неможливо стягнути з нього гроші через бейт-дін, а лише через аркаот[19]. І так само пише Ребе [20] у відповіді одному, хто судився з буйним у певній справі: «...слід установити в цьому питання, у яких не можна поступатися (...) і зрозуміло, що це буде письмово і в такий спосіб, щоб це мало силу в аркаот, а не лише в єврейських бейт-дінах – відповідно до поведінки вищезгаданого.» Висновок зі сказаного: у випадках, коли немає можливості стягнути борг у бейт-діні, можна звернутися до аркаот — лише з дозволу бейт-діну, — щоб за їхніми законами він стягнув свій борг, як указав бейт-дін. Усе це дозволено, оскільки аркаот зазвичай надано сильнішу виконавчу владу, ніж та, що є в бейт-діну.
Види аркаот
- Аркаот іновірців, у яких ухвалюють рішення за законами іновірців.
- Аркаот іновірців, у яких ухвалюють рішення за законами Тори.
- Аркаот Ізраїлю, у яких ухвалюють рішення за законами іновірців.
Усі вони за законом вважаються аркаот в усіх відношеннях, і звертатися до них заборонено.
- Аркаот у Сирії — судді, які не знають закону Тори, призначені тими, хто не є людьми Тори. І навіть якщо встановлено, що вони не ухвалюють рішень правильно за галахою і постанови того бейт-діну не є постановами, – не визнають непридатним те, що виходить від цього бейт-діну, оскільки вони перебувають у місцях, де немає людей Тори, і всі мешканці того місця прийняли на себе цей бейт-дін. Інша думка пояснює, що аркаот у Сирії — це бейт-діни тих, хто сидить по кутках, серед яких у кожній трійці, найімовірніше, неможливо, щоб не було одного, придатного судити[21].
Визначення «сильної руки іновірців» у законах про аркаот
У законах про аркаот часто наводиться закон «рука іновірців сильна». Значення його в тому, що влада іновірців — це влада, яка править у країні або в місці, де відбувається суд, у якому судді-іновірці не ухвалюють рішень за Торою Ізраїлю. І оскільки в тому місці правлять іновірці, сильна влада — це закони іновірців. Тому, коли є відповідач, який відмовляється підкоритися бейт-діну, бейт-дін може дозволити позивачеві звернутися до аркаот – але лише якщо їхні закони ухвалюють рішення в цьому випадку за законом Тори. Це правило стосується не лише випадку, коли рука іновірців сильна, а й тоді, коли навіть рука Ізраїлю сильна, а закон влади не ухвалює рішень за законами Тори, – закон судів влади такий самий, як коли рука іновірців сильна[22].
Додаткова література
- Менахем-Мендл Бронфман, «Ве-еле га-мішпатім», думка Ребе про впровадження законів Тори в систему законів суду, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1997, с. 55
Примітки
- ^ У «Шулхан арусі» (Хошен мішпат, розділ 26, пункт 1) пояснено, що аркаот — це «постійне місце засідання вельмож, щоб судити в ньому», тобто: суди, у яких іновірці мають звичай судити свої справи.
- ^ Як випливає зі змісту вірша: (Дварім 17, 8-11) «Якщо приховане буде від тебе діло для суду . . то встань і зійди на місце, яке обере Г-сподь, Б-г твій . . і прийди . . до судді, який буде в ті дні, і розпитай, і скажуть тобі слово суду».
- ^ Там само: «І зроби за словом, яке скажуть тобі . . і дотримуйся виконувати все, чого навчать тебе: за Торою, якої навчать тебе, і за судом, який скажуть тобі, учини, не відступи від слова, яке скажуть тобі, ні праворуч, ні ліворуч».
- ^ «Цеірей Агудат Хабад» [тшура Бистрицький-Ааронов] с. 99-100
- ^ (там само)
- ^ Рамбам, Закони Санедріну і покарань, йому переданих, розділ 26, галаха 7 — «Кожен, хто судиться в суддів-іновірців і в їхніх аркаот, навіть якщо закони їхні були як закони Ізраїлю, — той лиходій, і ніби він ганьбив і зневажав і підняв руку на Тору Моше, учителя нашого. Бо сказано (Шмот 21, 1) „І ось закони, які ти покладеш перед ними“ — перед ними, а не перед іновірцями, перед ними, а не перед неуками».
- ^ Як наведено в «Кіцур Шулхан арусі» (розділ 181, пункт 11): «Міста, у яких немає мудреців, гідних бути суддями, — призначають найкращих і наймудріших із них на думку мешканців міста, і вони судитимуть, хоча й не гідні бути суддями, щоб не йшли перед аркаот іновірців.»
- ^ Див. абзац «Коли дозволено звертатися до аркаот»
- ^ Талмудична енциклопедія, частина 5, с. 333 – стаття «Гой»)
- ^ Як наведено в «Кіцур Шулхан арусі»: (розділ 181, пункт 2) «...якщо неможливо їм помиритися по-доброму (- сторонам) і вони змушені йти до суду, хай прийдуть до єврейського бейт-діну. І заборонено судитися перед суддями-іновірцями і в їхніх аркаот, навіть у справі, яку судять за законами Ізраїлю. І навіть якщо погодилися обидві сторони судитися перед ними — заборонено. І навіть якщо зобов'язалися про це кіньяном або написали так у документі — це ніщо...»
- ^ Закони вивчення Тори, розділ 6, галаха 14
- ^ Його словами: «Хто свідчить проти єврея в аркаот ідолопоклонників і стягнув з нього своїм свідченням гроші не за законом Ізраїлю — піддають його відлученню, доки не заплатить.»
- ^ Розділ 53, пункт 25
- ^ Там само
- ^ Розділ Пкудей, аркуш 257а
- ^ «Ве-да іу де-Ісраель, де-іт лон діна бі-зхута. Аваль шеар амін, ла іт лон діна бі-зхута, ве-аль да асір лан, ле-садра дінін ділан бе-аркаей де-амін овдей авода зара, де-га лейт лон хулака бі-стар меейменута ділан. Діхтів, (Тегілім 147) ло аса хен ле-холь гой у-мішпатім баль єдаум. У-мі-сітра де-Ісраель коль ман де-даїн діна, ве-ла ахліль бей зхут, да іу хатей, де-ка гара раза ді-меейменута, ве-астей гармей ле-гау сітра, де-іт бей діна бе-ла зхут.» Переклад: І це те, що в Ізраїлю є суд із заслугою. Але в інших народів немає суду із заслугою, і тому заборонено нам вершити наші суди в аркаот народів-ідолопоклонників, бо немає в них частки в боці нашої віри, як написано (Тегілім 147): «Не зробив Він так жодному народові, і законів вони не знають». А з боку Ізраїлю кожен, хто судить суд і не включив у нього заслугу (= тобто не судив за законами Ізраїлю), — це грішник, який применшує таємницю віри і схиляє себе до того боку, у якому суд без заслуги.
- ^ Закони Санедріну і покарань, йому переданих, розділ 26, галаха 7
- ^ «Була рука іновірців сильна, і його супротивник у суді буйний, і він не може стягнути з нього в суддів Ізраїлю — хай спершу покличе його до суддів Ізраїлю. Якщо не захотів прийти — бере дозвіл у бейт-діну і рятує за законами іновірців із рук свого супротивника».
- ^ Талмудична енциклопедія, частина 11, с. 35 – стаття «Аршаа»
- ^ Пропущене з «Ігрот кодеш», томи 1-10, лист 3026
- ^ Талмудична енциклопедія, частина 11, с. 691 – стаття «Зе борер ло ехад»
- ^ На наш жаль, суди в Ізраїлі сьогодні належать до категорії аркаот, навіть якщо вони іноді ухвалюють рішення як закони Тори.