Вегетаріанство

Вегетаріанство — харчовий спосіб життя[1], що полягає в утриманні від споживання м'яса тварин. Таких людей називають вегетаріанцями. Людей, які утримуються від будь-якої їжі тваринного походження, зокрема яєць, молока й молочних продуктів, називають веганами.
Ідеологічне вегетаріанство, яке вбачає в забої тварин для їжі моральну ваду, суперечить Торі та юдаїзму. Шхіта і вживання м'яса є заповіддю, пов'язаною з радістю свята і насолодою Шабату. А також із принесенням жертв і їх вживанням.
Вегетаріанство, що випливає з аскетизму, стосується лише обраних одиниць[2], а вегетаріанство з медичних мотивів є легітимним з погляду юдаїзму.
У вченні каббали і хасидуту пояснюється, що піднесення розряду тварин і його бірур відбуваються завдяки тому, що людина — розряд мовців — їсть його в ім'я Небес.
Передісторія
У перший період після створення світу людині було заборонено їсти від тварин, і вся її їжа була від рослин, як написано в Торі: «І сказав Б-г: ось, Я дав вам усяку траву, що родить насіння, яка на поверхні всієї землі, і всяке дерево, що має плід дерева, який родить насіння, — вам це буде на їжу; а всякому звірові землі, і всякому птахові небесному, і всякому плазунові по землі, в якому душа жива, — уся зелень трав'яна на їжу»[3].
Далі, після потопу, Г-сподь дозволив Ноахові та його синам їсти м'ясо: «Усе, що рухається, що живе, буде вам на їжу; як зелень трав'яну, даю Я вам усе»[4].
І так наводиться в Гемарі: «Сказав рав Єгуда, сказав Рав: Адамові га-Рішону не було дозволено м'ясо в їжу, як написано: вам це буде в їжу і всякому звірові земному, але не звір земний вам, а коли прийшли сини Ноаха, Він дозволив їм, як сказано: як зелень трав'яну дав Я вам усе».
Однак і після дозволу споживати м'ясо різні народи й секти утримувалися від його споживання й практикували вегетаріанство, як-от єгиптяни та інші[5].
Важливість вживання м'яса в юдаїзмі
Мудреці кажуть: «Немає радості інакше як з м'ясом і вином». Вживання м'яса та риби — частина заповіді насолоди Шабатом[6] і радості Йом-тову[7].
Алтер Ребе пише в книзі «Танія»[8]: «той, хто їсть жирну яловичину і п'є запашне вино, щоб розширити свій розум для Всевишнього та Його Тори, як сказав Рава: вино і пахощі тощо[9], або заради виконання заповіді насолоди Шабатом і святом, тоді життєвість м'яса і вина очищається .. і підноситься до Всевишнього, як всеспалення і як жертва».
Утримання від вживання м'яса — один зі звичаїв жалоби Дев'яти днів перед 9 ава.
Жертвоприношення
Ще до дозволу споживати м'ясо, даного Ноахові та його синам після Потопу, у Торі розповідається про принесення жертв з розряду тварин: «А Гевель приніс також від первістків своєї худоби та від їхнього лою, і зглянувся Г-сподь на Гевеля і на його приношення»[10].
Далі, після потопу, розповідається, як Ноах приніс жертви, вийшовши з ковчега: «І збудував Ноах жертовник Г-сподові, і взяв з усякої худоби чистої та з усякого птаха чистого, і приніс всеспалення на жертовнику»[11]. А далі Тора розповідає, що Г-сподь відчув приємний запах і поклявся, що більше не наведе потоп на світ.
Після Дарування Тори нам було заповідано приносити різні жертви, і частину жертв нам було заповідано їсти. Жертва всеспалення цілком підноситься Всевишньому на жертовнику, але мирні жертви їдять їхні власники, а частину — когени. Пасхальна жертва передбачає вживання м'яса, її зобов'язаний приносити весь Ізраїль, і той, хто ухиляється від принесення пасхальної жертви, підлягає карету.
Від моменту повеління про принесення жертв було заборонено споживати м'ясо хулін, заколоте поза Мішканом без принесення його в жертву шламім[12]. Але після входження до Країни було дозволено споживати м'ясо хулін, коли є чистий намір, як каже Тора: «Коли розширить Г-сподь Б-г твій межу твою, як говорив тобі... за всім бажанням душі твоєї їстимеш м'ясо[13]». М'ясо, яке їдять за власним вибором, називається в джерелах «м'ясом жадання», і Тора дозволяє це: «за всім бажанням душі твоєї їстимеш м'ясо».
Вживання м'яса у вченні хасидуту
У хасидуті пояснюється, що в кожній матеріальній речі є іскра святості, яка її оживляє, і через використання матеріальної речі в ім'я Небес її очищають і підносять до святості. Піднесення тварини відбувається завдяки тому, що мовець їсть її, перетворює її на частину себе й підносить її на свій щабель[14].
Також пояснюється, що корінь хліба і м'яса — зі світу Тогу, який вищий за людину, корінь якої — зі світу Тікун; тому людина потребує вживання хліба й м'яса. Водночас людина очищує й підносить хліб і м'ясо, коли служить Всевишньому силою цієї їжі.
Детальніше: корінь м'яса худоби — від Лику бика в Меркаві, а корінь м'яса птахів — від Лику орла в Меркаві. І обидва несуть Престол, на якому образ, подібний до вигляду людини. Тобто через вживання м'яса людина підноситься на вищий щабель і має сили служити Всевишньому силою цієї їжі.
Поряд із тим, що хайот несуть Престол, пояснюється, що вони несені разом із Престолом, вони підносяться разом із ним. І в цьому суть того, що через вживання м'яса м'ясо підноситься зі щабля живого на щабель того, хто говорить, і ще вище за це[15].
У вченні хасидуту пояснюється вислів Гемари «ам га-арецу заборонено їсти м'ясо[16]», бо м'ясо належить до аспекту Гвури, тому воно червоне, і тому також після бірура й піднесення, коли людина здійснює його бірур, воно включається в гвурот святості, і від нього походить запал та «іскри вогню» в служінні Всевишньому. Але ам га-арец не може піднести м'ясо, бо від гвурот більше живлення зовнішніх сил[17], і оскільки він не може його піднести, м'ясо опускає й принижує його[18]. Але мудрець Тори, пов'язаний з аспектом Хохми, і «бе-хохма ітбреру», може здійснювати бірур м'яса, і тоді м'ясо додає йому запалу в служінні Всевишньому.
Прихильники вегетаріанства
Є рабини останнього покоління, які виступають на користь вегетаріанства й наводять уривки з певних книг, з яких можна зробити висновки в цьому дусі[потрібне джерело].
Наводять слова р. Йосефа Альбо, що дозвіл, даний Всевишнім на споживання м'яса, є бедіавад, і «Тора говорила лише проти злого начала»[19].
У тому ж дусі наводять слова Абарбанеля[20] про те, чому «ман», який Всевишній послав синам Ізраїлю в пустелі, був «хлібом з небес», а не м'ясом з небес, адже м'ясо «не є необхідною їжею, і це прохання ненажерливості, напихання живота і пристрасті, що опановує. Також м'ясо породжує в людині зловмисну і жорстоку кров», і тому Всевишній дав їм хліб, «який є їжею, відповідною і необхідною для природи людини».
Також наводять з його слів, що причина, з якої Всевишній дозволив споживати м'ясо Ноахові та його синам, полягає в тому, що коли вони вийшли з ковчега, у світі ще не було трави земної чи плодових дерев, і якби вони чекали, доки засіють поля й посадять виноградники, то померли б з голоду, і тому Він дозволив їм споживати м'ясо.
Однак таке тлумачення слів рішонім не є обов'язковим[потрібне джерело].
Думка Ребе про вегетаріанство
На єхідуті рава Еліягу-Йосефа Шеар-Яшува га-Когена, який дотримувався вегетаріанства, 5723 року (1962/1963) Ребе сказав:
Вегетаріанство не узгоджується ні з хасидутом, ні з каббалою, бо через це бракує бірурім, адже людина не здійснює бірур того, чого не їсть. А те, що сказано в «Сдей хемед»[22], щоб не насміхатися з вегетаріанців, — це лише для обраних одиниць!
— «Сефер га-єхідут» рава Гліценштейна, с. 235[21]
Така поведінка рава га-Когена випливала з поведінки його батька, рава Давида га-Когена, прозваного «рав Назір», який навіть написав про це книжку під назвою «Хазон га-цімхонут ве-га-шалом мі-бхіна торанит» — добірку з писань рава Аврагама-Іцхака Кука за своєю редакцією. Під час фарбрейнгену 10 швата 5725 (13 січня 1965) рав Шеар-Яшув підійшов і запитав Ребе, чому той не відповів на його лист. Ребе відповів йому: «Я хотів пояснити в листі, чому є сенс саме в споживанні м'яса, – у відповідь на його запитання, – але утримався від цього, щоб не дозволяти йому щось усупереч думці його батька, шліта», тобто Ребе утримався від відповіді йому, щоб він міг належно виконати заповідь шанування батьків і не відмовлявся від своєї поведінки відповідно до думки свого батька.
На запитання, чи бажано звернутися по допомогу до лікаря-вегана, Ребе відповів: «Залежить від відомостей, які є про його успіх»[23].
Додаткова література
- Рав Менахем Слай, «Хайто арец», про питання природи і особливо про статус тварини в джерелах юдаїзму
- Рав Шеар-Яшув га-Коген, Утримання від споживання будь-чого тваринного — вчення хасидів, у книзі «Хайто арец»
- Рав Йосеф Бергер, Споживання м'яса і страждання тварин за Рамбамом і внутрішньою стороною Тори, у «Торат Нахалат-Хар-Хабад», випуск 86
Зовнішні посилання
- Рав Йосеф-Єшая Браун, Чи відповідає вегетаріанство світогляду Тори
- Рав Йосеф-Сімха Гінзбург, Чи відповідає вегетаріанський або веганський спосіб життя галасі?, у «Сіхат га-шавуа», випуск 240
- Рав Менахем Брод, Салат не більш моральний, у «Сіхат га-шавуа», випуск 1713
- Янкі Таубер, Містичний аспект вживання м'яса, на сайті
- Чи всі релігійні — вегетаріанці?, на сайті
- Вегетаріанство в юдаїзмі. Огляд ставлення Тори до вегетаріанства й веганства, сайт «Ідбарут»
Примітки
- ^ Є вегетаріанці, які утримуються також від використання продуктів тваринного походження, як-от шкіри, хутра тощо. Цей підхід суперечить юдаїзму, у якому існують заповіді, як-от шофар, мезуза, тфілін і так далі, що зобов'язують використовувати продукти тваринного походження
- ^ Відповідь Ребе раву Еліягу Шеар-Яшуву га-Когену на єхідуті. Наводиться нижче
- ^ Берешит 1, 29
- ^ Берешит 9, 3
- ^ Так Ібн Езра пояснює вірш «бо огида для єгиптян кожен пастух дрібної худоби»: тоді єгиптяни не їли м'яса й не дозволяли різати жодну тварину, і досі є частина Індії, де не їдять ні м'яса, ні птиці, ні риби, ні яєць, ні молока, ні сиру, ні будь-чого, що походить від тварини. Тому кожен, хто був пастухом дрібної худоби, був огидний в очах єгиптян, які підозрювали його в тому, що він п'є молоко.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм» 242, 2
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм» 529, 7
- ^ «Лікутей амарім», розділ 7
- ^ Йома, 76б: «І це те, що сказав Рава: вино й пахощі роблять розумними».
- ^ Берешит 4, 4
- ^ Берешит 8, 20
- ^ Глава «Ахарей мот», 17, 3—4.
- ^ Дварім 12, 20. Див. у Раші: «За всім бажанням душі твоєї тощо – але в пустелі було заборонено їм м'ясо хулін, якщо тільки не посвячували його й не приносили в жертву шламім (Сіфрей 75; Хулін 16б)». Див. також у віршах 12 — 14. І в Абарбанеля на вірш 20. «Лікутей сіхот» частина 4, с. 1108 і далі.
- ^ Див. «Кетер Шем Тов» розділ 218, «Лікутей Тора» Цав, 13б.
- ^ «Лікутей Тора», глава «Бегаалотха», 31в
- ^ «Вчили, Рабі каже: ам га-арецу заборонено їсти м'ясо (худоби), як сказано (Вайікра 11, 46): ось закон про худобу і птицю, — кожному, хто займається Торою, дозволено їсти м'ясо худоби й птиці, а кожному, хто не займається Торою, заборонено їсти м'ясо худоби й птиці». Псахім 49б
- ^ У «Лікутей Тора» в главі «Везот га-браха» пояснюється, що м'ясо пов'язане з аспектом вогню, і тому ам га-арец, чия любов до Всевишнього не як іскри вогню, а прихована любов, не може здійснити бірур м'яса
- ^ Ребе Магараш роз'яснює на цю тему, що споживання м'яса «воістину цілком дозволене», а те, що ам га-арецу заборонено їсти м'ясо, — це зі шляху мусару: оскільки він ам га-арец, він не може піднести м'ясо, тому йому заборонено його їсти. «Торат Шмуель» 5632, частина 2, 420
- ^ «Сефер га-ікарім», частина третя, розділ 15
- ^ Абарбанель, Берешит 9, 1
- ^ Див. іншу версію в «Сіхот кодеш» 5723 у доповненнях, с. 402, і там написано, що Ребе встав зі свого місця і приніс том «Сдей хемед», а після цього сказав: це лише для обраних одиниць. І див. у статті про рава Шеар-Яшува Когена його свідчення про цей єхідут.
- ^ Сенс слів: у розділі «Ахіла» «Сдей хемед» пише про одного з учнів Арізаля, «що вже кілька років він дотримувався утримання, не їв м'яса зовсім, і борони Б-же насміхатися з нього, і щаслива його доля»).
- ^ Наведено в книзі «Гейхал Менахем», частина 2, с. 191, і в книзі «Ма рабу маасеха Гашем», с. 342.