Потоп



Потоп[1] був затопленням водою всієї території світу (крім Землі Ізраїлю) через сильні дощі та відкриття киплячих джерел землі, і мета його була в тому, щоб очистити світ від гріхів покоління — гріхів найтяжчих. Після потопу Святий, благословенний Він, пообіцяв Ноаху, що більше не наведе потопу на весь світ, і знаком завіту буде веселка в хмарі.
Передісторія
Основна стаття – Покоління потопу
Після того як у поколінні Еноша всі люди у світі почали поводитися в моральній розбещеності, порушуючи три найтяжчі заборони — кровозмішення, ідолопоклонство і кровопролиття[2], Святий, благословенний Він, затопив океаном третину світу[3].
Проте з плином часу люди все ще не відвернулися від свого шляху[4], і Святий, благословенний Він, вирішив, що треба покласти цьому край, бо вони занадто осквернили землю, і не лише люди поводилися розбещено, а така поведінка поширилася й серед різних тварин[5]. І тому Він наведе потоп — водні повені, щоб знищити їхнє існування. Строк, який дав Святий, благословенний Він, як останню відстрочку, був сто двадцять років[6].
Єдиною людиною, яка не викривила свого шляху разом з іншими людьми, був Ноах, і Святий, благословенний Він, вирішив, що саме він переживе потоп і принесе після нього існування нового життя[7]. Щоб він вижив разом з членами своєї родини, Святий, благословенний Він, затримав його дітородну силу до віку п'ятисот років, щоб його старший син не був «бар оншін» під час потопу[8][9].
Приготування до потопу
Коли Ноах досяг віку чотирьохсот вісімдесяти років[10], звелів йому Святий, благословенний Він, почати будувати ковчег, щоб люди його покоління бачили його зайнятим будівництвом протягом ста двадцяти років і знали, що справді наближається потоп на землю, і, можливо, покаються. За простим змістом Писання, будівництво ковчега мало здійснюватися виключно самим Ноахом[11].
Будова ковчега: триста ліктів довжина, п'ятдесят ширина і тридцять висота, і лікоть зверху — зі схилом до даху. У ковчезі було три поверхи: перший поверх слугував для нечистот, другий — для тварин, а третій — для людей. Вхід до ковчега був збоку, на другому поверсі. І невелике вікно було зроблено зверху. Також він мав зробити «цоар» — засіб освітлення для ковчега, а це вікно або коштовний світний камінь[12]. Ковчег він мав зробити з дерев «гофер» і осмолити його зсередини і ззовні[13].
Час потопу: потоп стався в 1656 році від створення світу і тривав рік і 11 днів. Тора вказує, що потоп почався в сімнадцятий день другого місяця, причому існує суперечка танаїв, чи це другий місяць за лічбою Ізраїлю (іяр), чи за лічбою царів (хешван), і поширена думка — остання. Згідно з цією думкою, потоп почався 17 хешвана, і тоді почав іти шалений дощ[14], що тривав 40 днів. Після цього води продовжували прибувати через джерела безодні протягом 150 днів. За сім днів до призначеного строку[15] звелів Святий, благословенний Він, Ноахові привести до ковчега різних тварин: з кошерних тварин — по сім пар, а з некошерних — по одній парі, і навіть з демонів[16]. Після спливу семи днів самі собою прийшли всі тварини, що трималися свого виду, і зібралися до ковчега[17]. .
Глава в Торі
Після того як Святий, благословенний Він, застеріг створіння через Свого посланця Ноаха, що якщо вони не відвернуться від своїх злих шляхів, прийде на них потоп, який їх погубить, і після того як вони насміялися з ясних застережень і навіть посилили своє лиходійство, прийшов потоп і знищив усе суще:
У шістсотий рік життя Ноаха, у другий місяць, у сімнадцятий день місяця, у цей самий день розверзлися всі джерела великої безодні, і вікна небесні відчинилися: І був дощ на землі сорок днів і сорок ночей: І був потоп сорок днів на землі, і помножилися води, і підняли ковчег, і він піднявся над землею: І посилилися води, і помножилися дуже на землі, і пішов ковчег поверхнею вод: І води посилювалися дуже-дуже на землі, і вкрилися всі високі гори, що під усім небом: На п'ятнадцять ліктів угору посилилися води, і вкрилися гори: І згинула всяка плоть, що рухається по землі, — з птахів, і з худоби, і зі звірів, і з усіх плазунів, що плазують по землі, і всі люди: Усе, у чиїх ніздрях подих духу життя, з усього, що на суші, померло: І стер Він усе суще, що на лиці землі, від людини до худоби, до плазунів і до птахів небесних, і стерлися вони з землі, і залишився тільки Ноах і ті, хто з ним у ковчезі: І посилювалися води на землі сто п'ятдесят днів:
У вченні хасидизму
Згідно з ученням хасидуту, як пояснюється в маамарах Алтер Ребе[18], потоп був не лише засобом умертвити створіння — адже це можна було зробити й інакше, — а слугував також ніби міквою. Подібно до того як міква складається із сорока сеа води, так і води потопу лилися протягом сорока днів (хоча створіння, звісно, не очистилися, бо загинули для обох світів, і як сказали наші мудреці, благословенної пам'яті: «Покоління потопу не має частки у світі прийдешньому», — мається на увазі, що очистилася земля).
Ребе додає: відомо також, що міква — це справа, за якої постає нова будова (тому занурюються між переддням Шабату і святим Шабатом, і в цьому суть занурення гера), і тому потоп знадобився світові як міква перед новою побудовою світу. І як сказано, що при виході з ковчега Ноах побачив «новий світ», бо світ очистився подібно до очищення в Дні Мошіаха. І тому також мідраш порівнює води потопу зі станом, що був до Створення, коли світ був «вода у воді» і єдність Святого, благословенний Він, розкрилася в досконалості, бо й у потопі постав цей піднесений стан.
Тому ж були змиті 3 тефахи глибини оранки, бо й земля видавала плоди не того виду, що посів, а це справа розпусти, і була потреба в її очищенні.
Тому ж були заборонені Ноаху і його синам подружні стосунки, хоча, здавалося б, заборона мала поширюватися лише на Ноаха, бо то були роки голоду й лиха, на відміну від його синів, яким, здавалося б, було дозволено, адже вони були бездітні; проте відкрито й відомо Йому, що оскільки причина дозволу і в голодний рік — у тому, що, можливо, вона завагітніє, а в ці роки вона напевно не завагітніє, бо це був час, протилежний до «щоб заселеною бути створив її»[19]
Див. також
Примітки
- ^ Слово «мабуль» — від вислову: що зносив, змішав і звів з високого в низьке весь світ Ноах 6, 17.
- ^ Берешит 6, 1-2.
- ^ Раші Берешит 6, 4.
- ^ Берешит 6, 4.
- ^ Ноах 6, 12.
- ^ Берешит 6, 3-7.
- ^ Берешит 6, 8.
- ^ У тих поколіннях вік, у якому вступали до розряду «бар оншін», був сто років.
- ^ Раші Берешит 5, 32.
- ^ Раші Берешит 6, 3.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 15, сіха 1 до тижневої глави «Ноах», § 3 (с. 35 і далі).
- ^ Ноах 6, 15-16.
- ^ Ноах 6, 14.
- ^ Спочатку Він зводив їх у милосерді на випадок, якщо покаються, а оскільки не покаялися, перетворилося на потоп — Раші Ноах 7, 12.
- ^ На початку їх помер Метушелах, який був праведником, і Святий, благословенний Він, почекав, щоб минули сім днів жалоби за ним — Раші Ноах 7, 4.
- ^ Ноах 6, 19-20. 7, 2-3.
- ^ Ноах 7, 9. І в Раші.
- ^ «Тора ор», Ноах 8.
- ^ «Решимот» Ребе, брошура 3, с. 67.