Перейти до вмісту

Моторність

Матеріал з Хабадпедії

Проворність — якість душі, що належить до добрих якостей душі, і вона з великих чеснот у служінні Всевишньому, необхідна, щоб здолати лихе начало й перемогти його.

Мудреці звеличували чесноту проворності, і також у галасі в кількох аспектах постановлено, що людина має бути проворною у виконанні заповідей, а Бааль-Шем-Тов відкрив чесноту «проворності з розважливістю».

Проворність у джерелах

Уже в словах царя Шломо він закликає ледаря взяти науку в мурахи[1].

Мудреці звеличували чесноту проворності, починаючи з праотця Аврагама, якого хвалили за те, що він поспішив виконати волю свого Творця, і те, що було в заслугу його синам, — не саме витримування випробувань, яким піддав його Всевишній, а саме те, що він зробив це зі проворністю, що виражає той факт, що він робив це не з примусу, а з повного зв'язку з волею Всевишнього[2], і так само це сформульовано мовою Мішни[3]: «Будь . . легкий, як орел, і прудкий, як олень, . . щоб виконувати волю твого Небесного Отця».

У мові мудреців проворність пов'язана з обережністю[4], як можна бачити з багатьох місць, де вони вживали вираз «коени проворні», тобто обережні у своєму служінні й роблять його точно, старанно і проворно, і тому не треба побоюватися вади в їхньому служінні[5][6].

Це встановлено й у галасі, згідно з правилом «завжди людина має поспішати до справи заповіді» і «проворні поспішають виконати заповіді»[7], аж до того, що часом людина має поспішити й виконати заповідь раніше, навіть коштом її ретельнішого виконання пізніше[8].

І в книжках мусару звеличували важливість проворності[9].

У вченні хасидизму

Від імені Бааль-Шем-Това переказують, що «у хасидів проворність з розважливістю — це заповідь із Тори»[10].

Алтер Ребе пише в книзі «Танія»[11], що людина зобов'язана поводитися зі проворністю у війні з лихим началом, і без неї буде легко переможена, оскільки його не можна перемогти лінощами й важкістю, а лише проворністю, що походить від радості, відкритості серця та його чистоти.

Як Ребе наводить у календарі «Гайом йом», проворність — одна із семи якостей у служінні Всевишньому, яких рабі Зуша з Аннополя навчився в злодія[12].

Ребе Раяц настановляє в одному зі своїх листів, що для того, щоб викорінити якість недбалості, людина має посилити протилежну якість — і бути проворною в усіх своїх справах, причому основа якості проворності — у прийнятті ярма[13], і він ставить успіх у навчанні в залежність від якості проворності, що виходить з радості[14].

Серед хасидів було поширене прислів'я: «Розумний — робить одразу, дурний — відкладає на завтра»[15].

Коли Ребе запитали про набуття якості проворності, Ребе запропонував вивчати «Шаар га-їхуд ве-га-емуна» в книзі «Танія», і після того як її зміст проникне у свідомість людини, що Святий, благословенний Він, — «вся земля повна слави Його» в найпрямішому сенсі, хай вона поміркує над словами на початку «Шулхан аруха», що вона стоїть перед великим Царем, і щоразу, коли їй треба буде пробудити в собі якість проворності, хай поміркує про те, що ось, Всевишній стоїть над нею, і це додасть їй проворності[16].

Ребе звеличує якість проворності, навіть коли вона не потрібна заради якоїсь певної речі, а стоїть сама по собі[17].

Разом з тим наші Ребе, провідники поколінь, рішуче відкидали поспіх і квапливість, і як витлумачив Алтер Ребе вірш «і загинете ви швидко»: треба знищити «швидко» і просуватися в служінні Всевишньому за порядком і поступово[18] (відповідно до виразу Бааль-Шем-Това «проворність з розважливістю»).

Див. також

Зовнішні посилання

  • Добірка джерел про чесноту проворності, сайт «Аспакларія»
  • Єгуда-Лейб Нахмансон, [or-breslev.co.il/lessons/%D7%96%D7%A8%D7%99%D7%96%D7%95%D7%AA-%D7%91%D7%9E%D7%AA%D7%99%D7%A0%D7%95%D7%AA-%D7%9C%D7%A8%D7%95%D7%A5-%D7%90%D7%95-%D7%9C%D7%9C%D7%9B%D7%AA-%D7%AA%D7%95%D7%A8%D7%AA-%D7%94%D7%AA%D7%A7%D7%93%D7%9E/ Проворність з розважливістю], правильне поєднання проворності й розважливості
  • На похвалу якості проворності, «Сіхот ла-ноар», хешван 5740 (жовтень–листопад 1979)

Примітки

  1. ^ Мішлей 6, 6.
  2. ^ Хулін, 16а. Згідно з роз'ясненим в «Ігерет га-кодеш» — розділ 21.
  3. ^ Авот, 5, 20, наведено також у галасі.
  4. ^ Але це не одне й те саме, як можна бачити з виразу мудреців у трактаті Авода зара, 20б: «Сказав рабі Пінхас бен Яїр: Тора приводить до обережності, обережність приводить до проворності». І див. у «Шла», «Шаар га-отійот», літера «заїн», пояснення відмінності між ними: «Обережним називається той, хто остерігається під час дії, а проворним — до дії. Бо проворні поспішають. І обидва стосуються як віддалення від зла, так і чинення добра.
  5. ^ Див., наприклад, Шабат, 20а. 114б. Псахім, 59б. 65а. Бейца, 18а. Бава батра, 90а. Хулін, 123б. Звахім, 35а.
  6. ^ Див. також у Тосафот, Ерувін, 96а‏, що жінки не «проворні» остерігатися в заповіді тфілін — берегти їх із чистим тілом.
  7. ^ [din.org.il/2021/10/22/%D7%96%D7%A8%D7%99%D7%96%D7%99%D7%9D-%D7%9E%D7%A7%D7%93%D7%99%D7%9E%D7%99%D7%9D-%D7%9C%D7%9E%D7%A6%D7%95%D7%95%D7%AA/ Подробиці й роз'яснення, що входить у поняття «проворні поспішають виконати заповіді], на сайті «Дін».
  8. ^ Див. [din.org.il/2021/01/22/%D7%9E%D7%94-%D7%A2%D7%93%D7%99%D7%A3-%D7%9C%D7%A7%D7%99%D7%99%D7%9D-%D7%90%D7%AA-%D7%94%D7%9E%D7%A6%D7%95%D7%95%D7%94-%D7%91%D7%96%D7%A8%D7%99%D7%96%D7%95%D7%AA-%D7%90%D7%95-%D7%9C%D7%A7%D7%99%D7%99/ Що краще: виконати заповідь зі проворністю чи виконати її найкращим чином?], сайт «Дін».
  9. ^ Див. «Орхот цадиким», «Шаар га-зрізут»: «І тобі треба знати, що якість проворності — початок усіх якостей». «Месилат єшарім», 6, 6-25: «І той, хто хоче удостоїтися служіння Творцеві, благословенний Він, має долати власну природу, і посилюватися, і виявляти проворність. Бо якщо він віддається у владу своєї важкості, то, безсумнівно, не матиме успіху».
  10. ^ «Кетер Шем Тов», доповнення, 205. Із «Сефер га-сіхот», літо 5700, сторінка 52.
  11. ^ Розділ 26.
  12. ^ Календар «Гайом йом», 3 іяра.
  13. ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 5, сторінка 394.
  14. ^ Частина 10, сторінка 27.
  15. ^ «Сефер га-сіхот» 5702, сторінка 117.
  16. ^ «Ігрот кодеш», частина 12, сторінка 336.
  17. ^ Це випливає з того, що мудреці звеличують проворність синів Ізраїлю, які всього за два дні принесли все необхідне для роботи над Мішканом, хоча до завершення роботи над Мішканом минуло ще понад два місяці, і ще пів року до його зведення. «Ігрот кодеш», частина 2, сторінка 185.
  18. ^ «Сефер га-сіхот», літо 5700, сторінка 59. «Ігрот кодеш», частина 9, лист 2923, та ін.

Повідомити про помилку на цій сторінці