«Ховот га-левавот»

«Ховот га-левавот» — основоположна книга, що охоплює все, що стосується і пов'язане зі зв'язком між євреєм і Святим, благословенний Він, у найвищою мірою впорядкованому порядку, методом дослідження і мусару, написана арабською рабейну Бахьєю бен Йосефом ібн Пакудою, одним із великих рішонім, і перекладалася кілька разів на лашон га-кодеш. (Поширений переклад — переклад р. Єгуди ібн Тіббона).
Структура книги та її мета
У книзі є передмова і 10 брам, і вони такі:
Передмова, «Шаар га-їхуд» — про питання віри
«Шаар га-бхіна» — про обов'язок вдивлятися в діяння Всевишнього
«Шаар аводат га-Елокім» — про вираження цього вдивляння у справах
«Шаар га-бітахон» — про уповання на Всевишнього
«Шаар їхуд га-маасе»
«Шаар га-кніа»
«Шаар га-тшува»
«Шаар хешбон га-нефеш»
«Шаар га-прішут»
«Шаар агават Гашем» — про любов до Всевишнього
Жанр книги
«Шаар га-їхуд» належить до розряду творів, що називається дослідженням, і тому дехто обмежував його вивчення — і див. про це нижче.
Вивчення книги

«Шаар га-їхуд»
Ребе вказував вивчати книгу постійно, крім «Шаар га-їхуд», щодо якого Ребе пояснив[1] одному хасидові, що не ці брами він має на увазі[2]. «Хатам софер» теж написав у своєму заповіті, що не слід вивчати «Шаар га-їхуд» у «Ховот га-левавот»[3], і так вказували й інші великі Ізраїлю[4], оскільки заняття дослідженнями для з'ясування віри не рекомендується і призначене лише для того, у кого виникли сумніви у вірі[5].
Так пише і Ребе Цемах Цедек: філософія і методи доведення, що в «Ховот га-левавот» і в «Море невухім», оскверняють чистих, того, чиє серце — чисте серце, але той, хто розгублений і осквернений роздумами і сумнівами у вірі, може здобути через це очищення. І річ у тім, що ліки самі по собі — це гірка речовина або зілля, але для того, у кого сильне пошкодження, це зцілення; так і доведення — це людський розум мекан (=з кліпат нога) і т. д., і веац (=і немає потреби) зовсім у зіллях, але тому, хто зіпсувався і т. д., це може допомогти[6].
«Шаар га-бітахон»
Основна стаття – Уповання
Єврею, який скаржився на проблему заїкання, Ребе сказав[7], що йдеться про хвилювання, і тому хай він зміцниться в упованні на те, що Святий, благословенний Він, захищає і береже кожного особливим провидінням, і це через вивчення «Шаар га-бітахон» у книзі «Ховот га-левавот»[8].
Одному Ребе порадив, щоб прийти до душевного спокою, зміцнитися в особливій вірі згідно з ученням Бааль-Шем-Това і вивчити два-три рази «Шаар га-бітахон» у книзі «Ховот га-левавот»[9]. Одній жінці, яка написала, що всі біди і страждання у світі впливають на неї погано і викликають у неї думки відчаю, Ребе написав [10] «Як відомо, одна з основ нашої святої Тори — ідея особливого провидіння, і вдумайся в це. І хай не буде, Б-же, сказати, що світ безхазяйний. Вивчи «Шаар га-бітахон» у книзі «Ховот га-левавот», він є і англійською. Перевірка мезуз, ретельність у кашруті їжі та пиття».
«Шаар га-кніа»
Розповідають, що одного разу Магарін стояв у кімнаті перед кімнатою єхідуту Ребе Цемах Цедека, і там лежала книга «Ховот га-левавот», і він зазирнув у «Шаар га-кніа», і сторінки стали мокрими від сліз його плачу. Коли він почав молитися, він вибухнув плачем. Сказали хасиди одне одному: він знає, чому плаче, але нам про що плакати. Наступного дня спочатку стримувалися, щоб не плакати, але через деякий час не змогли стриматися і почали плакати. І вирішили, що коли хтось почне плакати, його вщипнуть. Наступного дня один почав плакати, і почали його щипати, і від щипків він посилив голос у плачі, і почали один за одним плакати, аж поки не заплакали всі. І сказали: якщо так, немає жодної ради[11].
Ясність книги
Книга відома своєю особливою ясністю й особливим порядком [хоча поширений переклад — на лашон га-кодеш у давньому стилі, який нелегко зрозуміти в наш час]. І кожна деталь зважена «випробуванням» і переконливим доказом на засадах логіки, щоб засвідчити річ. З цієї причини старі хасиди визначили Ребе Рашаба як «Ховот га-левавот Тори і вчення хасидуту», оскільки і Ребе Рашаб — усе, що він казав, як у словах свого вчення хасидуту, так і в служінні громаді, він висловлював ясно, після того як питання було для нього ясним і зрозумілим у граничній ясності через певне випробування[12].
Видання та цитати
У поширеному сьогодні виданні є коментар «Лев тов», що пояснює простими словами важку мову автора «Ховот га-левавот».
Цитати наших Ребе, провідників поколінь, із книги
Ребе Цемах Цедек у «Сефер га-хакіра» цитує думку «Ховот га-левавот», що Аристотель помилився, коли сказав, що небесне воїнство зроблене з п'ятої стихії, і наводить цьому джерела зі слів мудреців.
Ребе, багато цитує «Ховот га-левавот» у поясненні визначення обов'язку уповання — яке вимагає: «спокою душі того, хто уповає». І пояснює, як можна досягти цього щабля.
Книжки про «Шаар га-бітахон»
- «Шаар га-кніса ле-ір га-бітахон», рав Калман Вайнфельд, 5781
- «Шаар га-бітахон» івритом, англійською, французькою, іспанською, португальською. — Shaar HaBitachon — Gate of Trust (у перекладі, з роз'ясненнями з учення наших Ребе, провідників поколінь), «Кегот»
- «Шаар га-бітахон» рабейну Бахьї, роз'яснений у світлі хасидуту, рав Іцхак Арад, 5783
Зовнішні посилання
- «Ховот га-левавот», на сайті HebrewBooks
- Завантажити книгу в інтернет-виданні на сайті «Даат»
- Повний перелік усіх розділів 10 брам книги
- Рав Йосеф-Аврагам Пізем, «Книга Ховот га-левавот у вченні наших Ребе, провідників поколінь», у збірнику пільпулім єшиви «Томхей Тмімім Любавич» Кір'ят-Ата 5781, сторінка 485

- Ребе: «Є книга „Ховот га-левавот“, і в ній особливий розділ»
- Мордехай-Менаше Лауфер, «Особлива властивість вивчення „Ховот га-левавот“ — у вченні Ребе», тижневик «Гіткашрут», випуск 1093 • «Шеарім бе-Ховот га-левавот»
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш», частина 7 5713, с. 141.
- ^ Утім, невідомо, чи відкидав він вивчення цих брам, як думка багатьох великих Ізраїлю. А в маамарі, що починається словами «Гаває лі бе-озрай», 5717 (невідредагована ганаха — надруковано в додатках до «Сефер га-маамарім» 12-13 тамуза, с. 350) навіть цитував звідти (але у відредагованому виданні маамару це випало)
- ^ Його заповіт 3
- ^ Зібрані в передмові «Лев тов» до цих брам.
- ^ Див. написане Ребе багато разів у книзі «Шаарей емуна», наведено в статті про цю книгу, а також у передмові до книги «Сефер га-хакіра».
- ^ «Ор га-Тора» Бемідбар, том 3, тижневий розділ «Хукат», маамар, що починається словами «Зот хукат га-Тора», с. 977.[1]
- ^ «Ігрот кодеш» 5720, частина 18, с. 270.
- ^ На додаток до вказівки дотримуватися постійного читання розділів Тегілім після молитви відповідно до місячного розпорядку, а також відкладати кілька монет на цдаку перед молитвою.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 15, с. 295.
- ^ Відповідь, надрукована в «Лікутей сіхот», т. 24, с. 527.
- ^ «Оцар сіпурей Хабад», ч. 18, с. 6 зі слів машпіа рабі Шмуеля-Гронема у книзі «Решимот дварім», с. 152 153.
- ^ «Сефер га-сіхот» 5701, с. 160. Наведено в «Сефер га-сіхот» 5751, том 1, с. 281-282с. 118, примітка 25.. І це на додаток до визначення Ребе Рашаба як «Рамбама вчення хасидуту»