Шмуель-Єгуда Вайнфельд
| Шмуель-Єгуда Вайнфельд | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце народження | Єрусалим |
| Країна | Ізраїль |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Рід діяльності | видавець, коментатор Тори |
| Освіта | єшива «Тіферет Цві» в Єрусалимі, єшива «Торат емет» в Єрусалимі |
| Посада | директор видавництва «Шай ле-мора» |
| Сім'я | |
| Батько | Яаков-Шауль Вайнфельд |
| Дружина | Феєрл-Пніна, дочка рава Аврагама-Моше Дойча |
| Діти | Давид-Йоель Вайнфельд, Цві-Меїр Вайнфельд, Калман, Шнеур-Залман, Йосеф-Іцхак, Шломо-Хаїм Вайнфельд, Хава, Хана, та інші |
| Брати й сестри | Йосеф-Шалом Вайнфельд |
| Родовід | |
Рав Шмуель-Єгуда га-Леві Вайнфельд (народився в 5697 році (1936/1937)) — один з найстаріших і видатних хасидів Хабаду в Єрусалимі, директор хабадського книжкового видавництва і автор коментаря «Шай ле-мора».
Біографія


נולד בשנת תרצ"ז לרב יעקב שאול ויינפלד בירושלים, מהבעלים של בית הדפוס אשכול. אביו עלה לארץ בשנת תרצ"ה מפולין יחד עם מכונת הדפוס שלו, ושיכן את בית הדפוס בירושלים.
У 12 років почав приходити на уроки «Танії» до Бейт Хабаду в Меа-Шеарім і відтоді став хасидом, прив'язаним до Ребе. Навчався в єшиві «Тіферет Цві» в Єрусалимі, а в 5713 році (1952/1953) перейшов навчатися до єшиви «Торат емет» в Єрусалимі.
У 5715 — 5716 роках (1954–1956) був правою рукою гаона-хасида рабі Шмуеля-Ельазара Гейльперіна, голови єшиви «Торат емет», на його посаді директора Цеірей Агудат Хабад в Єрусалимі в ті роки; його обов'язком було друкувати на машинці листи-звіти, які рав Гейльперін постійно, за порядком, надсилав Ребе.
У 5716 році (1955/1956) одружився з Фейерл-Пніною, дочкою рава Аврагама-Моше Дойча.
«Шай ле-мора»
Основна стаття – «Шай ле-мора»
Після відходу з життя його батька, рава Яакова-Шауля Вайнфельда, директора книжкового видавництва «Ешколь», видавництво розділилося: його брат керує «Ешколем», а він заснував «Шай ле-мора».
У 5721 році (1960/1961), після того як його руку було розтрощено внаслідок нещасного випадку на роботі, слідом за чудесним одужанням, що сталося з ним, почав писати коментар до Тори під назвою «Шай ле-мора», однак робота над цим коментарем затяглася, і його було надруковано багато років потому.
У 5732 році (1971/1972) рав Вайнфельд приїхав до Ребе з нагоди світлого дня 11 нісана, сімдесятирічного ювілею Ребе, і під час фарбрейнгену Ребе оголосив про створення 71 нової установи як пориву діяльності з нагоди вступу в сімдесят перший рік. Рав Вайнфельд наново взяв на себе зобов'язання впрягтися в роботу над коментарем «Шай ле-мора» на Хумаш з усією енергією і довести роботу до кінця в рамках проєкту «Кетер Тора». Рав Вайнфельд удостоївся багатьох знаків наближення від Ребе завдяки своїй роботі в книжковому видавництві.
На єхідуті рава Вайнфельда в Ребе у зв'язку з коментарем «Шай ле-мора», що відбувся в 5740 році (1979/1980), Ребе благословив його: «Тисячу разів стільки».
У 5734 році (1973/1974) він надіслав Ребе кілька зразків проєкту «Кетер Тора», і Ребе відповів йому в дуже докладному листі низкою вказівок. Одна з вказівок — наводити якомога більше варіантів тексту, і що більше, то краще, і ще більше того. Також Ребе вказав не змінювати текст Раші у внутрішніх примітках, і також не змінювати посилання на вірші. Щонайбільше Ребе дозволив йому вставити розділові знаки. Що стосується нікуду, Ребе вважав, що не слід ставити нікуд у віршах, які наводяться в коментарі Раші, оскільки коментар Раші не подається з нікудом. Коли Ребе підняв штурем щодо обережності в показі єврейським дітям зображень нечистих тварин, рав Вайнфельд запитав Ребе, чи слід йому утримуватися від зображення у своїх книжках нечистих тварин для єврейських дітей, і Ребе відповів йому в листі: «Фотографії та малюнки — частина вивчення Тори» [1].
Коли рав Вайнфельд випустив свою книжку «Тана де-вей Еліягу», Ребе написав йому лист із благословенням і надіслав 13 нісана 5751 року (28 березня 1991) чек зі своїм святим підписом як участь у виданні книжки.
Рав Вайнфельд удостоївся випустити «Танію» у видавництві, що йому належить, і удостоївся теплої рекомендації від Ребе.
Родина
Його дружина, ребецн Фейерл-Пніна Вайнфельд — померла 15 тевета 5779 року (23 грудня 2018).
Його брат, рав Йосеф-Шалом Вайнфельд — власник видавництва «Ешколь» , автор коментаря «Єсод малхут» на сідур, Тегілім, махзор та інші. — Помер 16 нісана 5786 року (3 квітня 2026).
- Його син, рав Давид-Йоель Вайнфельд — машпіа в Ельаді
- Його син, рав Цві-Меїр Вайнфельд — габай хабадської громади Рамат-Шломо в Єрусалимі
- Його син, рав Калман Вайнфельд — рабин синагоги «Бейт Еліезер Іцхак» у Краун-Гайтс, член правління кашруту OK
- Його син, рав Шнеур-Залман Вайнфельд — габай хабадської синагоги на вулиці Звягель у Бейтар-Іліті
- Його син, рав Йосеф-Іцхак га-Леві Вайнфельд, машпіа і габай синагоги — «770» у Кфар-Хабаді
- Його син, рав Шломо-Хаїм Вайнфельд, голова правління Всесвітнього комітету з кашруту OK
- Його дочка, пані Хава, дружина рава Агарона-Давида Душинського
- Його дочка, пані Хана, дружина рава Мордехая Біхлера
- Його дочка, пані Лея, дружина рава Шимона Айзенбаха — шаліаха Ребе в Ейлаті
- Його дочка, пані Міра, дружина р. Біньяміна Голубенцица
- Його дочка, пані Естер, дружина рава Ісраеля Ліпскера — шаліаха Ребе в районі Рамот в Єрусалимі
- Його дочка, пані Сара, дружина рава Іцхака Курца — шаліаха Ребе в Пісгат-Зеєві, Єрусалим
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 1. Каталог HebrewBooks.
- «Кунтрес ціюрім ле-лімуд» («Ілюстрації до навчання») קונטרס ציורים ללימוד
Примітки
- ^ Про свої єхідуйот у Ребе у зв'язку з коментарем «Шай ле-мора» і про підтримку, яку він отримав від Ребе, рав Вайнфельд розповідає у своїй передмові до «Шай ле-мора», надрукованій наприкінці тому «Берешит» цього коментаря. Рав Вайнфельд наводить пояснення Ребе до Раші на Тору протягом усього коментаря «Шай ле-мора» під назвою «Біурім», як він зазначає там у вступі
Код особи: № 8451367500