Рабі Матья бен Хараш
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |
| Рабі Матья бен Хараш | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце проживання | Рим |
| Рід діяльності | Танаї |
| Посада | засновник і голова єшиви та рабинського суду в Римі |
| Учителі | Рабі Еліезер бен Гуркенос, Рабі Йошія, Рабі Меїр |
| Учні | Рабі Еліезер бе-рабі Йосе, та інші |
Рабі Матья бен Хараш (або Маттітья бен Хараш[1]) був танаєм третього і четвертого покоління танаїв. Народився в Землі Ізраїлю, а потім переселився до Рима, де заснував відомі єшиву і суд.
Його вчителі
Рабі Еліезер Великий був його вчителем[2], а також рабі Йошія і рабі Меїр[3].
Він був учителем рабі Еліезера, сина рабі Йосе, який передав від його імені безліч галахот[4].
Жив у Римі[5], де також заснував рабинський суд, що прославився як суд знавців, який виносить справедливі рішення, так що мудреці сказали[6]: «„Правди, правди добивайся“ — іди за добрим судом: за рабі Еліезером до Лода, за рабі Матьєю бен Харашем до Рима». Також заснував там єшиву[7], яка прославилася як найбільша в його дні[8].
У «Лікутей сіхот», т. 17[9], Ребе розбирає питання рабі Матьї, що наводиться в трактаті «Йома»[10].
На одному з фарбрейнгенів Ребе роз'яснював Раші, який наводить вислів р. Матьї бен Хараша про визволення синів Ізраїлю з Єгипту: вони були голі щодо заповідей, і їм потрібні були кров пасхальної жертви і кров обрізання, щоб у них була заслуга виконання цих заповідей. Ребе говорив з великим хвилюванням про тривалість останнього вигнання і дуже плакав, кажучи: «П'ятирічна дитина, яка вивчає Писання, залишається з питанням: як може бути, що євреї все ще перебувають у вигнанні? Яка міра того, щоб виснажувати євреїв у вигнанні?»...
Рабі Ісраель-Мордехай Тверський, адмор з Ротмістрівки, який був там, перебував у великому хвилюванні, почувши величезну тугу Ребе за повним Визволенням і справжній біль, що вирвався з його чистого серця перед лицем продовження вигнання[11].
Щоб вони займалися заповідями
Раші згадує вислів рабі Матьї в тижневій главі «Бо» і пояснює дві причини того, що Святий, благословенний Він, дав їм це саме десятого числа місяця: а) щоб у них були дві заповіді, які стануть за них, щоб вони були визволені, — кров пасхальної жертви і кров обрізання; б) оскільки вони були занурені в ідолопоклонство, і так у них будуть заповіді, щоб ними займатися.
Ребе[12] пояснює, що Раші згадує його вислів у тижневій главі «Бо» про те, що Святий, благословенний Він, дав їм це саме десятого числа місяця: а) щоб у них були дві заповіді, щоб ними займатися; б) оскільки вони були занурені в ідолопоклонство, і в них будуть заповіді, щоб ними займатися.
Ребе пояснює, що в обох є причина і відповідь на те, чому взяття ягняти мало бути вже з десятого числа місяця: згідно з першою причиною — щоб у них були заслуги, причина в тому, що для виконання заповіді обрізання треба відпочивати три дні, у які заборонено вирушати в дорогу через небезпеку, а згідно з другою причиною наголос на тому, щоб худоба була в них у руках кілька днів, щоб вони займалися нею.
Ребе ставить питання: чому Раші згадує саме ім'я рабі Матьї бен Хараша, а не ім'я другого танаю — рабі Еліезера га-Капара. І з урахуванням формулювання Раші «бувало, рабі Матья бен Хараш» казав» випливає, що цей вислів рабі Матья бен Хараш казав постійно. У Гемарі написано: «Іди за рабі Матьєю до Рима», і, здавалося б, незрозуміло: чому він заснував свою єшиву в такому віддаленому місці, куди треба було йти так далеко, а не в Землі Ізраїлю, як усі інші танаї.
І Ребе пояснює, що рабі Матья бен Хараш, який був від кореня Йосефа-праведника — служіння бірурім[13], — хотів, щоб у Римі була єшива Тори, щоб євреї того місця займалися нею і вона освітлювала їм темряву вигнання, і так він утішав своїх учнів.
Його вислови
Першим вітай кожну людину, і будь хвостом у левів, а не головою в лисиць
— Трактат «Авот», розділ четвертий, мішна 15.
.
Примітки
- ^ Кауфманівський рукопис Мішни
- ^ «Йохасін».
- ^ «Авот де-рабі Натан», розділ 1.
- ^ Кінець трактату «Йома»
- ^ «Меїла», 17а.
- ^ «Сангедрін», 32б.
- ^ «Сангедрін», 32б, і Раші там.
- ^ «Магід мішне», Закони Синедріону, розділ 6.
- ^ С. 194.
- ^ Аркуш 86а.
- ^ «Хабад Інфо», за свідченням рабі Нахмана-Йосефа Тверського.
- ^ «Лікутей сіхот» т. 16.
- ^ «Седер га-дорот», у відповідній статті.
Код особи: № 5980455800