Рабі Нехорай
| Рабі Нехорай | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Рід діяльності | танай |
Рабі Нехорай був одним із великих танаїв, опонентом рабі Йосе. Дехто вважає, що рабі Нехорай — це рабі Нехемья, один з учнів рабі Аківи, — «Учили: не рабі Нехорай його ім'я, а рабі Нехемья його ім'я»[2].
Талмудичний метод рабі Нехорая
Одна з відомих суперечок між ними — чи був пророк Шмуель назиром. Тоді як рабі Нехорай виводить через гзера шава, уподібнюючи Шмуеля до Шимшона, що обидва вони були назирами, рабі Йосе з ним не погоджується, як наводиться в останній мішні трактату «Назир»[3]:
Назиром був Шмуель, за словами рабі Нехорая, бо сказано: «і бритва не торкнеться його голови»; сказано про Шимшона «і бритва», і сказано про Шмуеля «і бритва» — як «бритва», сказана про Шимшона, означає назира, так і «бритва», сказана про Шмуеля, означає назира. Сказав рабі Йосе: але ж «мора» — це не що інше, як страх перед людиною з плоті й крові! Сказав йому рабі Нехорай: але ж уже сказано: «І сказав Шмуель: як я піду? Почує Шауль і вб'є мене», — отже, уже був над ним страх перед людиною з плоті й крові.
Ребе пояснює ці слова на основі іншого пояснення назирейства Шимшона-богатиря: перед його народженням до його матері прийшов ангел і звістив їй про народження сина, який буде назиром і не злякається нікого. Ребе сумнівається, звідки на Шимшона поширилося назирейство: якщо скажеш — через пророцтво ангела, то хіба у владі ангела накласти назирейство на Шимшона? А якщо скажеш — через обіцянку його матері, то хіба у владі людини передати й накласти назирейство на те, що ще не з'явилося на світ? І до того ж не у владі матері накласти на сина й зобов'язати його назирейством. А якщо скажеш, що назирейство лягло на нього через обіцянку його батька, оскільки, мабуть, йому до вподоби те, що зробив для нього батько[4], — чому це не згадано у вірші, адже це головне, чим на нього було накладено назирейство, а у вірші згадано лише пророцтво ангела й обіцянку його матері.
Ребе роз'яснює, що тут було поєднання пророцтва ангела й обіцянки його матері. Через пророцтво ангела на Шимшона ліг обов'язок виконати слова пророка. А через обіцянку його матері, яка виховала його бути назиром, — тим, що він згодом погодився зі словами ангела й поводився як назир, — на нього заднім числом лягло назирейство, яке наклала на нього мати; і це згідно із законом, написаним у трактаті «Ктубот», що якщо мати привела гера для гіюру, а потім він виріс, не заперечив і поводився по-єврейському, то гіюр поширюється на нього заднім числом, оскільки він довів, що це йому на благо, а для людини можна набувати благо за її відсутності; так і тут: оскільки мати прийняла за нього назирейство за законом набуття, і оскільки, коли він виріс, він поводився як назир (згідно зі словами пророка), на нього заднім числом лягла та дія, яку наклала на нього мати[5]
Згідно з цим Ребе роз'яснює суперечку рабі Нехорая й рабі Йосе: вони розходяться в тому, чи у владі згоди в дорослому віці з первісною дією гіюру накласти нову дію, яку не було здійснено першою дією, чи ні. Рабі Нехорай вважає, що у владі згоди накласти нову дію, якої раніше не було, і тому вважає, що хоча на Шмуеля раніше не поширювався жоден обов'язок назирейства, у владі його згоди з дією назирейства — накласти на себе дію назирейства. Рабі ж Йосе вважає, що згода не може накласти нову дію, а лише утвердити попередню дію, здійснену тим, хто наклав її на нього; а оскільки в Шмуеля, на відміну від Шимшона, не було пророцтва ангела, що наклало на нього назирейство, нове назирейство на нього не лягло.
На підставі цього Ребе пояснює також Гемару там:
Сказав Рав Хії, своєму синові: «Хапай і благословляй», і так само сказав рав Гуна Рабі, своєму синові: «Хапай і благословляй». Чи означає це, що той, хто благословляє, кращий? Але ж учили: рабі Йосе каже: більший той, хто відповідає «амен», ніж той, хто благословляє. Сказав йому рабі Нехорай: клянуся небесами, це так; знай, адже обозники затівають битву, а богатирі перемагають. Це суперечка танаїв, бо вчили: і той, хто благословляє, і той, хто відповідає «амен», маються на увазі, але поспішають до того, хто благословляє, першим.
На перший погляд незрозуміло, який стосунок ця суперечка про благословення має до попередньої суперечки про назирейство. Спрощений підхід такий: оскільки йшлося про суперечку між рабі Нехораєм і рабі Йосе, і оскільки висловлювання рабі Нехорая порівняно рідкісні в Талмуді, Гемара побажала навести ще одне висловлювання рабі Нехорая. Однак згідно з поясненням Ребе все стає ясно й складно. Гемара хоче навести ще один приклад підходу рабі Нехорая, що згода зі справою діє більше, ніж сама дія, і це в словах рабі Нехорая, який наводить приклад обозників, що перемагають у битві, — а це перемога, яка була не у владі перших, «слабких», яким було під силу лише затіяти битву; і з цієї причини відповідь «амен» важливіша, ніж сам той, хто благословляє. Це висловлювання рабі Нехорая відображає його підхід до Тори: згода з дією більша, ніж сама дія.
Примітки
Код особи: № 6317100000