Перейти до вмісту

Портал:Нігуни Хабаду/Уривки «Чи знаєте ви?»

Матеріал з Хабадпедії
1 Нігун «Арба бавот» — найважливіший нігун у Хабаді; нігун склав Алтер Ребе.

Заведено співати його лише в особливі часи, дні-сгулот і свята, після виконання нігуну-підготовки.

У широких колах, зокрема серед тих, хто не є хасидами Хабаду, заведено співати його під час ходи до хупи.

редагувати | шаблон | обговорення
2 Ребе Раяц заснував товариство «Ніхоах», мета якого — зберегти хасидські нігуни; рава Шмуеля Залманова було призначено керівником проєкту.

Товариство займалося записом нігунів і їх перекладом у ноти, а потім надрукувало їх у «Сефер га-нігуним», а також випуском аудіодисків з аранжуваннями нігунів Хабаду.

редагувати | шаблон | обговорення
3 Один із проєктів зі збереження нігунів Хабаду — «Гейхал га-негіна», яким керує рав Ісраель Штерн. редагувати | шаблон | обговорення
4 У 5774 році (2013/2014) було створено проєкт «Цамаа», мета якого — зробити нігуни Хабаду доступними широкій публіці; альбом випускає організація «Торат Хабад лі-вней га-єшивот».

Проєкт випустив близько п'яти дисків, на яких співають і грають відомі виконавці із загальноізраїльського середовища.

редагувати | шаблон | обговорення
5 У 5770 році (2009/2010) почав діяти альбом «Моше Лауфер менаген Хабад», мета якого — збереження нігунів Хабаду та представлення їх широкій публіці. редагувати | шаблон | обговорення
6 Один із розпорядків в єшивах Хабаду — седер нігуним, на якому збираються тмімім і співають нігуни наших Ребе, провідників поколінь.

Рав Нахум-Шмар'я Сасонкін описує седер нігуним в єшиві в Любавичах так:

«І святий Шабат при його виході проводжали прекрасними й задушевними нігунами, бо такий був звичай у Любавичах. У синагозі, у малому залі, після суботньої молитви Мінха надвечір збиралася група співаків, і вони співали різні задушевні нігуни до пізньої години ночі. Усі відчували тоді, що це час благовоління, „час благовоління всіх благоволінь“, усі відчували, як святість Шабату осіняє їх; душевна туга пробуджувалася тоді за Творцем світів, душа припадала до свого Коханого, коли вже схилялися вечірні тіні, коли вже темніло, — тоді як у будні ти не терпиш темряви й усіма силами намагаєшся прогнати пітьму, не так було в Любавичах у святий Шабат надвечір, під час виливання душ співаків, коли й душі слухачів тоді захоплювалися й виливалися разом із ними.»

редагувати | шаблон | обговорення
7 У перші роки проводу Ребе він щороку на виході Сімхат Тори навчав публіку нового нігуну.

Частина нігунів приписується хасидам Хабаду попередніх поколінь, і особа їхніх авторів відома, тоді як про частину з них дехто стверджує, що Ребе склав їх сам.

редагувати | шаблон | обговорення
8 Третім нігуном, якого Ребе навчив хасидів, був нігун «Даркеха Елокейну», якого він навчив на виході Сімхат Тори 5716.

Слова нігуну: «Шлях Твій, Б-же наш, — бути довготерпеливим до злих і до добрих, і це хвала Твоя. Заради Себе, Б-же наш, зроби, а не заради нас; поглянь на стояння наше — бідних і порожніх».

редагувати | шаблон | обговорення
9 У Ребе Раяца не було нігунів, але був нігун, який він любив, під назвою нігун «Бейноні» (який склав рабі Агарон Харитонов). редагувати | шаблон | обговорення
10 Нігун «Коль ба-яар» приписується «Дідові зі Шполи», і він — притча про діалог між народом Ізраїлю і Святим, благословенний Він, під час вигнання, у якому Святий, благословенний Він, благає народ Ізраїлю повернутися до Нього.

На одному з фарбрейнгенів Ребе рав Перец Моцкін почав додавати до нігуну строфу:«Сину мій, сину мій, ваш довід не допоможе, бо проти всього допомагає тшува», однак Ребе не був задоволений цим додаванням, оскільки воно залишає народ Ізраїлю без відповіді.

редагувати | шаблон | обговорення
11 Багато нігунів у Хабаді — це нігуни, які Ребе запозичив із різних місць; із найвідоміших серед них: «Га-адерет ве-га-емуна», «Шаміль». Ребе одного разу пояснив, що коли підносять нігун до святості, це спричиняє зміну нігуну (щодо нігуну «Га-адерет ве-га-емуна»). редагувати | шаблон | обговорення
12 Цемах Цедек учив уголос із нігуном, іноді переривався посеред навчання чи написання маамару або відповіді на галахічне питання і співав нігун. Ребе Магараш розповідав, що за звуком нігуну Цемах Цедека він знав, чим той зайнятий цієї години. --«Гайом йом», 13 сівана. редагувати | шаблон | обговорення
13 До 5741 року (1980/1981) щороку до 11 нісана складали нігун на особистий розділ Ребе в Тегілім. Унаслідок потреби, що виникла з роками, обирати між багатьма складеними нігунами, у 5742 році (1981/1982) було створено «Любавицький комітет з нігунів», мета якого — обрати нігун, який буде на розділ Ребе, з різноманітних поданих пропозицій. редагувати | шаблон | обговорення
14 Розповідають, що в Ребе Магараша було багато нігунів, які він постійно співав у різний час, аж до того, що він мав постійний нігун для того часу, коли в п'ятницю вдягав суботній одяг, постійний нігун для того часу, коли знімав його й перевдягався в будній одяг, і навіть постійний нігун для того часу, коли ходив дивитися на суботні свічки, які запалювала його дружина, ребецн. редагувати | шаблон | обговорення
15 Перед фарбрейнгеном Шабату Берешит 5717 Ребе попросив свого секретаря рава Ходакова передати раву Уріелю Цімеру, який знав багато мов і тому також служив перекладачем в ООН, щоб той заспівав нігун «Га-адерет ве-га-емуна цу вемен ун цу вемен?» якомога більше разів.

Рав Цімер заспівав нігун шістнадцятьма мовами: святою мовою, ідишем, англійською, французькою, російською, німецькою, іспанською, португальською, чеською, польською, арабською, турецькою, італійською, голландською й угорською.

редагувати | шаблон | обговорення

Повідомити про помилку на цій сторінці