«Седер нігуним»

Седер нігуним — це зібрання, на якому сидять хасиди або тмімім і разом співають нігуни Хабаду. Цей седер проводиться в єшивах Хабаду в усьому світі та в громадах Хабаду. Найчастіше на завершення седеру один з учасників повторює напам'ять маамар хасидуту.
Як у всякій групі й організації є «керівник» або «голова», так і в седері нігуним є хасид — «знавець нігунів», який знає й розуміється на шляхах нігунів трохи краще за своїх товаришів і слугує ведучим і «диригентом» седеру нігуним.
Заснування седеру нігуним
Про заснування седеру нігуним писав Ребе Раяц у листі від 15 кислева 5690 (17 грудня 1929) (надруковано в «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 2, с. 208 і далі. Частина наведеного нижче — переклад з їдиш):
«Після свята Сукот на першому з'їзді учнів єшиви «Томхей Тмімім» ухвалили, що учні єшиви звернуть увагу на те, щоб навчитися співати нігуни хасидів. Ухвала почала виконуватися, і за кілька тижнів ось уже кожного Шабату перед виголошенням маамару, а також між мінхою і маарівом, після повторення маамару, лунав голос учнів, що співали різні нігуни. Років зо два група співаків час від часу зростала, але при всьому тому не було в цьому ні ладу, ні порядку — ні в точному знанні нігунів, ні в способі їх співу з ясною вимовою, — доки не прийшов учень Натан-Нета з Погара у 5662 році (1901/1902).. Кілька разів казав Його величність, мій пан, батько, учитель і наставник, святий рав, що йому приємно, що серед учнів «Томхей Тмімім» влаштувалася група співаків, бо такий шлях пнімі, у якого всякий порядок упорядкований, і тим паче справа співу, яка є одним із ключів до чуття й обдарування».
Час «седеру»
Найчастіше час седеру нігуним — це час «Раава де-раавін» у день Шабату.
Є єшиви, у яких цей седер проводиться (також) у ніч Шабату, особливо в зимові суботи. Найчастіше й тоді повторюють — після години співу — маамар хасидуту. Ще далі пішли деякі єшиви, у яких додатково встановили особливий час посеред тижня для вивчення нігунів, і він теж називається «седер нігуним».
Опис седеру нігуним у Любавичах
Про седер нігуним у Любавичах розповідає рав Нахум-Шмар'я Сасонкін:
«І святу суботу при її виході проводжали гарними й задушевними нігунами, бо такий був звичай у Любавичах. У синагозі, у малому залі, після суботньої молитви Мінха надвечір збиралася група співаків, і вони співали різні задушевні нігуни до пізньої години ночі. Усі відчували тоді, що це час благовоління, „час благовоління всіх благоволінь“, усі відчували, як святість суботи осяває їх; душевна туга пробуджувалася тоді за Творцем світів, душа линула до свого Коханого, коли вже схилялися вечірні тіні, коли вже смеркало, — тоді як у будні ти не терпиш темряви й усіма силами намагаєшся прогнати темряву, не так було в Любавичах у святу суботу надвечір, під час виливу душ співаків, коли й душі слухачів тоді захоплювалися й виливалися разом із ними.»
Див. також
Зовнішні посилання
- Седер нігуним у 770 — за згодою рабинів, випуск «Гаарот у-біурім бе-Торат га-Ребі» 138, тижнева глава «Бе-гар — Бехукотай» 5783, сторінка 16
- Седер нігуним у «Мтівта Любавич» Чикаго
