Портал:Кфар-Хабад

Кфар-Хабад — населений пункт у Землі Ізраїлю, розташований у центрі країни, на південь від міста Тель-Авіва і на північ від міста Лода, перебуває під юрисдикцією регіональної ради Сдот-Дан (у минулому — Емек-Лод). У селі проживає найбільша в Ізраїлі концентрація хасидів Хабаду та закладів Хабаду, і воно служить духовним і організаційним центром хасидизму Хабад в Ізраїлі.
Поселення було засновано 21 іяра 5709 (20 травня 1949) за вказівкою Ребе Раяца, щоб прийняти хасидів, що репатріювалися з Росії після закінчення Другої світової війни[1]. Його було збудовано на руїнах села Сафрія — покинутого арабського села, — і його мешканці в перші роки ґрунтували своє існування на сільському господарстві. З роками — із розвитком технологій — заняття сільським господарством дуже скоротилося, і сьогодні залишилося лише кілька господарств. Разом із тим село все ще зберігає свій сільськогосподарський вигляд: є мешканці, які тримають на місці курники, пасіки та сади етрогів і апельсинів.
Примітки
- ^ Див. також «вихід із Росії 5706».
Заснуванню Кфар-Хабада передувала ініціатива створення хабадського поселення, що почалася в 5704 році (1943/1944), коли рав Еліезер Красик запропонував заснувати поселення, у якому житимуть хасиди Хабаду, які відкриють підприємства й займатимуться сільським господарством, а на прибуток фінансуватимуть заклади, що будуть створені в поселенні.
Пропозиція стала практичною після Другої світової війни, і наприкінці 5707 року (1946/1947) рав Красик поїхав до таборів переміщених осіб у Європі, з'ясував настрій у хасидів, що втекли з Радянського Союзу, а потім поїхав до Ребе Раяца і разом зі своїм шурином равом Моше Гурарі, обидва — з керівників «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі, побували на численних єхідуйот упродовж місяця тішрей 5708 (вересень–жовтень 1947). Наприкінці цього місяця пан Шнеур-Залман Шазар був викликаний на єхідут, на якому Ребе Раяц запропонував йому заснувати хабадське поселення.
Багато часу минуло, доки було засновано поселення, і 19 кислева 5709 (21 грудня 1948), коли пан Шазар прийшов на фарбрейнген до хабадської синагоги на вулиці Нахалат-Біньямін у Тель-Авіві, керівники «Агудат хасидей Хабад» говорили з ним про заснування поселення, і слідом за цією розмовою Шазар звів їх із паном Аврагамом Герцфельдом та іншими високопосадовцями в Єврейській агенції та урядових установах. Керівники «Агудат хасидей Хабад» діяли весь час разом із Шазаром і під керівництвом Ребе Раяца, і щоб допомогти їм, було послано рава Шмар'ягу Гурарі, зятя Ребе Раяца, і рава Біньяміна Городецького.
Керівники «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі на чолі з равом Еліезером Красиком і равом Пінхасом-Тодросом Альтгойзом займалися пошуком відповідної території, і було вирішено зупинитися на Сафрії — покинутому арабському селі. У місяці іяр 5709 року (квітень–травень 1949) хасиди оселилися в арабському поселенні Сафрія, а 21 іяра 5709 року (20 травня 1949) поселення було офіційно засновано, причому члени правління «Агудат хасидей Хабад» усіма силами допомагали поселенцям як слід облаштуватися, разом із комітетом, що представляв біженців, які лише нещодавно прибули до Країни. Спочатку хасиди оселилися в покинутих будинках Сафрії, і лише через кілька років отримали від держави землі, щоб жити на них і обробляти їх.
Напередодні святого Шабату тижневої глави «Бе-гар» 5709 року (1948/1949) Ребе Раяц надіслав підбадьорливий лист першим поселенцям Кфар-Хабада, у якому повідомляв їм про сувій Тори, посланий ним.
У 5709-5710 роках (1948–1950) Ребе Раяц доклав багато зусиль, щоб зміцнити поселення в економічному відношенні. У межах цих зусиль Ребе Раяц звертався в багатьох листах до діячів Єврейської агенції та «Джойнта», щоб вони допомогли мешканцям Кфар-Хабада. Після відходу з життя Ребе Раяца Ребе продовжував підбадьорювати поселенців, і завдяки його великому натхненню село виросло.
У перші дні села більшість його мешканців займалися різними галузями сільського господарства — розведенням худоби, птиці, різних овочів та іншим. З роками, із розвитком технології, сільськогосподарську працю в Кфар-Хабаді поступово закинули, і на сьогодні в селі залишилося обмежене сільське господарство.

Убивство «Яд га-Хаміша» сталося в ніч на четвер, у ніч на 1 іяра 5716 (12 квітня 1956), близько восьмої години вечора, коли учні та вихователі стояли на вечірній молитві: навчально-молитовний зал сільськогосподарської школи в Кфар-Хабаді зазнав нападу терористів-федаїнів, що проникли з Йорданії. У жорстокій різанині було вбито вихователя, тамім Сімху Зільберштрома, і чотирьох учнів. На їхню пам'ять було створено друкарню, названу їхнім ім'ям: «Яд га-Хаміша».
Залізничну станцію в Кфар-Хабаді було збудовано 5712 року (1951/1952) під наглядом громадського діяча рава Іцхака-Мендла Ліса. Станція розташована в промисловій зоні на околиці Кфар-Хабаду. Станція міститься поруч із мошавом Цафрія, табором Цріфін та іншими населеними пунктами.
До будівництва платформи на цьому місці станція була «пунктом зупинки» (англійською: Halt, узгоджене місце зупинки поїзда для посадки й висадки пасажирів, без платформи або будівлі станції), який називався «Сафарія» (Safariyya) за назвою арабського села, що було на цьому місці, на лінії залізниці до Єрусалима. З плином років було збудовано коротку платформу завдовжки близько 50 метрів із невеликим навісом із бляхи. Із завершенням прокладання другої колії між Лодом і Тель-Авівом у 5759 році (1998/1999) станцію було модернізовано, і сьогодні в ній є дві довгі платформи з лавами для сидіння та підземний перехід, що з'єднує платформи.
Більшу частину дня на станції зупиняється один потяг на годину в кожному напрямку на лінії Нетанія — Реховот.
Хочете допомогти? Ось кілька завдань, у яких ви можете зробити свій внесок:
- Напишіть запитані статті на тему Кфар-Хабада. До цього списку ви також можете додати статті, яких, на вашу думку, бракує.
- Тут можна знайти купу заготовок на тему Кфар-Хабада, які тільки й чекають, щоб їх розширили.
- Додайте ілюстрації та зображення, перелічені на сторінці «Запитувані зображення та ілюстрації».
- Пишіть, покращуйте і знаходьте вибрані статті, додавайте «Вибране зображення» або нові фрагменти до «Чи знаєте ви?». Вибрані статті, вибрані зображення і фрагменти «Чи знаєте ви?» постійно показуються на головній сторінці порталу.
- 21 іяра 5709 (20 травня 1949)-засновано Кфар-Хабад зусиллями репатріантів за вказівкою Ребе Раяца
- 5712-збудовано залізничну станцію Кфар-Хабад
- 5715-засновано ремісниче училище у Кфар-Хабаді
- 1 іяра 5716 (12 квітня 1956)-убито чотирьох юнаків і вихователя з ремісничого училища
- 5717- засновано «Бейт Рівка» Кфар-Хабад
- 5719-засновано відділення «Кегот» Кфар-Хабад унаслідок убивства «Яд га-Хаміша»
- 5723- єшива «Томхей Тмімім» у Тель-Авіві переїжджає до Кфар-Хабада
- 5730-засновано Бухарську єшиву «Ор Сімха» зусиллями р. Сімхи Городецького
- 5733-засновано талмуд-тору «Огалей Тора» Кфар-Хабад зусиллями р. Менахема-Мендла Футерфаса і р. Моше Вишедського
- 5734-засновано Кфар-Хабад Бет
- 8 сівана 5734 (29 травня 1974)-помер рабин Кфар-Хабада Шнеур-Залман Гарелік
- 11 нісана 5738 (18 квітня 1978)-відкрито «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді
- 3 тішрея 5744 (10 вересня 1983)-помер рабин Кфар-Хабада рав Нахум Требник
- 15 тамуза 5746 (22 липня 1986)-засновано «770» Кфар-Хабад за вказівкою Ребе
- 5772-засновано «Хедер Любавич»
- 23 тевета 5775 (14 січня 2015)-помер рабин Кфар-Хабада рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі
- Площа села — близько 2500 дунамів; на 5780 рік населення села налічує понад дві тисячі родин і близько 8500 душ, хай примножаться. З роками село значно розвинулося, і сьогодні воно посідає перше місце в рейтингу розвитку в регіональній раді Сдот-Дан. У селі розташована й будівля регіональної ради. Село — найбільш населене село в Ізраїлі.
«Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді — це перша синагога, яку Ребе погодився назвати своїм ім'ям
Рабини Кфар-Хабада
- Рав Шнеур-Залман Гарелік
- Рав Нахум Требник
- Рав Мордехай-Шмуель Ашкеназі
- Рав Меїр Ашкеназі
Селом керує особлива рада, до якої входять сім осіб, що обирають голову ради. Раз на кілька років проводяться вибори, але буває, що рабин скликає мешканців на загальні збори, і за результатами голосування продовжують повноваження нинішньої ради (без виборів).
У перші роки Кфар-Хабада рада Кфар-Хабада діяла під відповідальністю «Агудат хасидей Хабад» у Святій Землі. Рав Еліезер Красик, голова «Агудат хасидей Хабад», і рав Піня Альтгойз діяли різними шляхами, щоб зміцнити й розвинути Кфар-Хабад і водночас забезпечити, щоб рада села могла діяти, незважаючи на часті зміни в складі членів ради та голів.
У 5720 році (1959/1960) рава Шломо Майданчика було призначено головою ради Кфар-Хабада, і цю посаду він обіймав близько чверті століття. За роки його перебування на посаді голови ради Кфар-Хабада він збудував будинки в центрі села і «шикуним», виросло багато будівель — синагоги, навчальні заклади, поліклініка, крамниці та багато іншого. За ці роки раву Майданчику вдалося налагодити широкі зв'язки з усіма видатними людьми Держави Ізраїль і залучити глав уряду, міністрів, депутатів Кнесету та інших високопосадовців на користь Кфар-Хабада зокрема і Хабаду загалом.
Після нього цю посаду обіймав рав Менахем Лерер, а після нього — рав Біньямін Ліпшиц. Після нього посаду обіймав рав Шимон Рабінович, сьогодні посаду голови обіймає рав Нахман Рейхман.
Поряд із цими офіційними громадськими діячами були й інші діячі, які протягом років діяли на благо села — як обіймаючи офіційні посади, так і після того, як залишили їх, і продовжуючи всіма силами працювати задля села. Серед найпомітніших із них:
Рав Зуша Вілімовський, «Партизан», що невтомно діяв на посаді секретаря ради Кфар-Хабада, а також після того, як залишив посаду, упродовж багатьох років робив усе для блага мешканців села, як поруч із равом Шломо Майданчиком, так і поруч із равом Менахемом Лерером. Рав Йона Ейдлкоп, що діяв пліч-о-пліч із равом Зушею Вілімовським і равом Шломо Майданчиком. Рав Барух Гопін, рав Давид Хен, рав Іче-Мендл Ліс — секретар села, рав Мендл Футерфас, рав Моше-Цві Сегаль, рав Ефраїм Вольф і рав Берке Вольф. Рав Меїр Фрейман, що служив секретарем ради поруч із равом Шломо Майданчиком.
У місяці шват 5776 року в Кфар-Хабаді відбулися вибори членів ради Кфар-Хабада. Р. Шимон Рабінович отримав найбільшу кількість голосів, і на зборах, що відбулися ввечері 10 швата після завершення підрахунку голосів, у присутності мара де-атра рава Меїра Ашкеназі та голови регіональної ради Давида Іфраха, рава Рабіновича всі члени ради обрали головою ради села. У промові, виголошеній після цього, він зобов'язався зберігати матеріальний і духовний образ Кфар-Хабада на втіху Ребе.
У місяці адар 5778 року (лютий–березень 2018) відбулися чергові вибори до ради села; передвиборча кампанія була бурхливою, головним чином через втручання рава Меїра Ашкеназі, який підтримав нову раду. На зборах, які він провів 20 адара, рав поставив найгостріші запитання про все ведення справ попередньою радою на чолі з р. Шимоном Рабіновичем і висловив невдоволення повторним висуненням більшості членів ради. Слідом за висуненням ради всупереч промові рава, рав підкреслив перед мешканцями величину відповідальності й осквернення Імені Всевишнього, якого може бути завдано, і явно підтримав нову раду. У четвер, 28 адара, відбулися вибори, і було обрано нову раду на чолі з р. Нахманом Рейхманом.
- «770» у Кфар-Хабаді
- Агудат хасидей Хабад в Ізраїлі
- Відділення «Кегот» у Святій Землі
- «Ор Авнер»
- Центральний «Ігуд талмідей га-єшивот» — 770
- «Ешнав ле-Хабад»
- Штаб Мошіаха у Святій Землі
- Інститут «Леві-Іцхак»
- Сувій Тори дітей Ізраїлю
- «Цеірей Агудат Хабад» в Ізраїлі
- Мережа «Огалей Йосеф-Іцхак»
- Тижневик «Бейт Мошіах»
- Тижневик «Кфар-Хабад»
- Центр «Ігуд талмідей га-єшивот» у Святій Землі
- «Торат Хабад лі-вней га-єшивот»
- «Гітахадут га-хасидім»
- Бейт Менахем
- Талмуд-тора «Огалей Тора»
- Талмуд-тора «Ор Любавич»
- «Бейт Рівка»
- «Томхей Тмімім»
- Бухарська єшива
- «Ор тмімім»
- Єшива «Ор Менахем»
- Рада Кфар-Хабада


