Перейти до вмісту

Моше-Цві Нерія

Матеріал з Хабадпедії
Моше-Цві Нерія
Основна інформація
Дата народження21 швата 5673 (29 січня 1913)
Дата смерті19 кислева 5756 (12 грудня 1995)
КраїнаІзраїль, Польща[В]
Місце діяльностіКфар-га-Рое
Рід діяльностірабин, політик, педагог, Рош Єшива, журналіст, ерудит[В]
Освітамінська єшива, єшива в Шклові, єшива «Мерказ га-Рав»
Посадазасновник і голова єшиви «Бней Аківа» в Кфар-га-Рое, один із керівників руху «Бней Аківа», депутат сьомого Кнесету від МАФДАЛ
Учителірав Єгошуа Гордонер, Аврагам-Барух Певзнер, рав Мордехай Фейнштейн, Аврагам-Іцхак Кук, рав Яаков-Моше Харлап, та інші
УчніІгаль Пізем, Давид-Меїр Друкман, та інші
Сім'я
БатькоПтахья Менкін
Дід (по батькові)Ар'є-Лейб Менкін
ДружинаРахель
Брати й сестриЙосеф-Хаїм Менкін
Родовід
Нагороди
Премія Ізраїлю[В]
Премія ребе Кука в галузі рабинської літератури[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Рав Моше-Цві Нерія (Менкін; 21 швата 5673 (29 січня 1913) — 19 кислева 5756 (12 грудня 1995)) був духовним лідером і педагогом, засновником єшиви «Бней Аківа» в Кфар-га-Рое, його прозвали «батьком в'язаних кіп». Мав особливий зв'язок із Хабадом і Ребе.

Біографія

Народився 21 швата 5673 року (29 січня 1913) у містечку Лодзь у Польщі, у свого батька, рава Птахії Менкіна, який служив рабином містечка.

Після свята Песах 5686 року (30 березня 1926), у віці 13 років, поїхав до мінської єшиви, яку очолював рав Єгошуа Гордонер. Навчання в єшиві велося в підпільних умовах.

У ті дні разом із кількома товаришами долучився до вивчення хасидуту в машпіа рава Аврагама-Баруха Певзнера. Урок відбувався щодня в пообідні години в «Любавічер штібл» Мінська. Урок задумав і організував Ліпа, син даяна в місті Бобруйськ, з учнів єшиви. Цілий рік вивчали «Шаар га-їхуд ве-га-емуна», а в місяці елул — «Ігерет га-тшува» разом із «Кунтрес га-тфіла». Час від часу учні брали участь у фарбрейнгенах, які влаштовувалися в домі рава Певзнера. Коли він розповів про це батькові, який походив з родини «міснагдім», той розповів йому, що в юності їздив до Любавичів і пробув там у Грізні дні, бо хотів розібратися в суті хасидизму Хабад. Батько переказав йому, що смак хасидських бесід Рашбаца, вчителя Ребе Раяца з Любавичів, досі в нього в роті, як у ту годину, коли їх було сказано.

На початку 5689 року (1928/1929) залишив мінську єшиву і перейшов навчатися до міста Шклов, у рабина міста рава Мордехая Файнштейна, брата рабі Моше Файнштейна. У ніч на 23 швата 5690 (21 лютого 1930). учнів єшиви схопила поліція. Через їхній юний вік їх не судили, однак їм було наказано повернутися кожному до міста свого проживання. Зі Шклова поїхав просто до Москви. У ті дні почав енергійно діяти, щоб отримати дозволи для репатріації до Країни.

У Москві перебував у свого брата, рава Йосефа Менкіна; незабаром зрозумів, що через тісноту й скрутні умови не зможе далі там жити. Уранці пішов молитися до синагоги, де зустрів кількох юнаків, чиє місце навчання закрила влада. Там же познайомився із Зіслом Буніним, згодом одним із його близьких друзів.

У ті дні бував у домі рава Аби-Давида Гольдфейна, де зустрів р. Давида Ханзіна і встановив хавруту в домі Ханзіна, який жив зі своєю овдовілою матір'ю в Черкизові, невеликому передмісті Москви. Удвох вивчали разом бе-іюн трактат «Бава кама» і ле-гірса трактат «Псахім».

Під час свого перебування в Москві доклав багато зусиль, щоб виїхати з Радянського Союзу. Багато гідних людей допомагали йому, серед них рав Цві-Єгуда Кук. Коли настав етап оплати паспорта, від нього вимагали заплатити тридцять доларів — величезну суму на ті часи. Рав Нерія звернувся до кількох осіб за кордоном із проханням допомогти йому оплатити паспорт. Через деякий час надійшов лист від Адмора Раяца, який надіслав йому всю суму.

23 сивана 5690 року (19 червня 1930) рав Нерія отримав дозвіл виїхати з Радянського Союзу. Коли рав Ханзін прибув до Країни, вони знову повернулися до сталості свого спільного навчання.

З репатріацією до Країни рав Нерія вступив навчатися до єшиви «Мерказ га-Рав», яку очолював рав Аврагам-Іцхак га-Коген Кук, і з його вчення проклав і вимостив свій духовний шлях.

У Країні був одним із керівників руху «Бней Аківа» і заснував першу єшиву руху в Кфар-га-Рое.

Був обраний до сьомого Кнесету від МАФДАЛ; коли вийшов, сказав, що це була його помилка — забруднити руки політикою; був одним із засновників партії «Мацад» рава Хаїма Друкмана.

Помер у свято Визволення, 19 кислева 5756 року (12 грудня 1995).

Зв'язки з Ребе

Лист рава Нерії до Ребе до дня народження Ребе, 5732 рік: «Той, Хто обирає народ Свій Ізраїль і вірних його пастирів, хай зміцнить і хай посилить міць і воїнство його святості Адмора з Любавичів, шліта, щоб стояти на чолі станів народу Б-жого і вести наше покоління з великою силою і величчю, доки не засяє над усіма нами світло Тори істини, світло Визволення і спасіння. Таке прохання того, хто пише й підписується з пошаною і величчю, на Святій горі в Єрусалимі. Моше-Цві, син рава Птахії, Нерія

Рав Нерія мав міцний зв'язок із Хабадом загалом і з Ребе зокрема. Він багато писав Ребе, а на єхідуйот, яких удостоювався, проводив довгі години. У 5718 році (1957/1958) просив благословень Ребе: «Потребую я великої допомоги Небес і прошу тут Ребе пам'ятати про мене на добро і на благословення».

Під час його єхідуйот порушувалися питання навчання, і Ребе підбадьорював і допомагав йому в його педагогічних і громадських обов'язках. Іноді бесіда велася про різні підходи та ідеології, як-от «ат'халта де-геула», скромність у межах діяльності «Бней Аківа» та інше.

Про його любов до вчення хасидизму Хабад додає і розповідає рав Ігаль Пізем, голова хабадської єшиви в Крайот: замолоду він навчався в єшиві Кфар-га-Рое, і коли учні запитали рава Нерію, що вони можуть купити йому в подарунок на знак вдячності наприкінці навчального року, він відповів, що буде дуже радий, якщо йому куплять книгу «Лікутей Тора» Алтер Ребе. Також рав Нерія щодня вивчав денний уривок у книзі «Гайом йом», укладеній Ребе.

Рав Давид-Меїр Друкман, рабин Кір'ят-Моцкіна, додає і розповідає: «Коли я навчався в Кфар-га-Рое, я бачив, як рав Нерія в ніч Рош га-Шана з великим натхненням вивчає книгу „Лікутей Тора“. Пам'ятаю, що, коли ми вчили з ним книгу „Кузарі“ про щабель пророка і відданість йому його учнів, він навів нам приклад із порядку входу любавицького хасида на єхідут до Ребе... Також пам'ятаю, що він молився за сидуром Хабаду, нусах Арі, і навіть накладав тфілін за нусахом Хабаду. У його старій кімнаті в єшиві красувалися лише два портрети — Алтер Ребе і його вчителя, гаона рава Й. М. Харлапа». Його дружина, ребецн Рахель, теж розповідає, що в суботи книга «Танія» лежала на його столі.

Вивчення хасидуту, якого він навчав своїх учнів, мало на них великий вплив. Згодом багато з них стали яскраво вираженими хасидами Хабаду, а й ті, хто не став хасидами в повному сенсі, — їхня повага і близькість до Хабаду не підлягають сумніву, як описують його учні: «Після того як рав Нерія повертався від Ребе, він розповідав нам слова Ребе до нього і говорив про нього з величезною повагою. У той період я почав наближатися до Хабаду, і, озираючись назад, я вірю, що завдяки відчуттю, яке я мав, — що голова моєї єшиви схиляється перед Ребе, — мені було дано наблизитися до Хабаду ще більше...

На виході Сімхат Тора 5744 року (1983/1984) один із юнаків, які навчалися в Кфар-га-Рое[1], отримав від Ребе пляшку машке для Кфар-га-Рое. У той період лікарі заборонили йому пити алкоголь, однак із цього машке він пив, кажучи, що машке від Ребе не може зашкодити.

У книгах, які він написав і відредагував, рав Нерія часто цитує книги хасидизму Хабад, і видно, що він був обізнаний у них.[2] ‏‎

Ребе допомагає раву Нерії збирати кошти

У місяці іяр 5717 року (травень 1957) рав Нерія прибув до США збирати кошти для своєї єшиви, і Ребе допоміг йому в цьому тим, що передав послання особам, з якими той мав зустрітися, і просив їх прийняти його привітно і допомогти йому.

У листі, який написав рав Нерія, він розповідає про це: його святість Адмор виявив у бесіді зі мною великий інтерес до єшив «Бней Аківа». Я вийшов з його кімнати о третій годині ночі, і після цього напевно були ще люди, які входили до його кімнати, і, на велике здивування, мені стало відомо потім, що вже о восьмій годині ранку рав Ходаков зателефонував гаонові рабі Нісану Телушкіну (який мав вплив у колах «Мізрахі» в США) і сказав йому, що Ребе просить, щоб той допоміг мені в керівництва «Мізрахі» в клопотах заради єшив».

І в наступні роки Ребе допомагав у зборі коштів для «Бней Аківа». У листі від 5 менахем-ава 5718 року (22 липня 1958) Ребе пише на полях аркуша: «Мені цікаво буде дізнатися, чи зустрілися з членами Союзу рабинів, які протягом минулих місяців побували у Святій Землі, хай буде вона відбудована і утверджена, — відповідно до мого давнього листа до його честі, і чи були результати в цієї зустрічі».

Кількома місяцями пізніше — 11 кислева 5719 року (23 листопада 1958) — Ребе написав[3]: «Про те, що він писав щодо Союзу рабинів та їхньої підтримки закладу, який під його керівництвом: протягом минулих тижнів я кілька разів говорив щодо вищезгаданого. А кілька днів тому виявилася в моїх очах нова перешкода щонайменше . . зрозуміло, що попри це я продовжив свої розмови...»

Ребе також пояснює у своєму листі, чому він діє заради єшиви «Бней Аківа» в Кфар-га-Рое: «І я сказав також відкрито аргумент, що я зацікавлений і надія моя міцна, що й вони зацікавлені, щоб якомога більша кількість перейшла з лівого виховання до його закладу...»

Під час того візиту, який рав Нерія здійснив навесні 5717 року (1956/1957), він удостоївся увійти на довгий єхідут до Ребе. Тоді йшлося про діяльність у межах руху «Бней Аківа». Рав Нерія виклав перед Ребе свій тягар: «Не раз буває в мене укол у серці, адже знаю я, що молодіжний рух змішаний, і деякі з прийнятих у ньому звичаїв не за галахою і не за шляхом Тори». Ребе відповів йому на це: «Доки це буде вкарбовано й утверджено в твоїй свідомості, що це біда, але вона приходить, щоб урятувати від біди тяжчої, — ти зможеш продовжувати своїм шляхом і у своїй праці... Це шліхут, покладений на вас згори, і, навіть якщо натрапляють на труднощі, зобов'язані наполягати і намагатися виконати шліхут вірно. Сьогодні небагато хто займається виховним наставлянням, і якщо вам це вдається, то ваш обов'язок — продовжувати і займатися цим».

Під час того самого візиту брав участь у фарбрейнгені, який відбувся в другий день свята Шавуот. Фарбрейнген почався після молитви Мінха і тривав майже до опівночі, а наприкінці його промовили Біркат га-мазон і помолилися Маарів. Коли він помітив, що минув час появи зірок, вийшов і помолився Маарів і повернувся на фарбрейнген. Коли Ребе побачив його після повернення, усміхнувся йому привітно і сказав: «З одного сумніву — та в інший сумнів» (їдиш).

У листах Ребе

Рав Нерія мав звичай листуватися з Ребе, і кілька листів, які він отримав від Ребе, були надруковані в серії «Ігрот кодеш»; нижче кілька з них, що показують зв'язок і близькість рава Нерії до Ребе:

1 нісана 5716 року (13 березня 1956)[4] Ребе пише йому:

...Приємно мені було прочитати його листа про те, що є постійні уроки з вивчення книги «Танія» раз на тиждень і що учасники уроку виявляють великий інтерес до розуміння. І хоча зрозуміло, що урок раз на тиждень цілком недостатній, але в усякому разі має бути згідно зі сказаним нашими мудрецями, благословенна їхня пам'ять, що не минуть 3 дні без (світла, що в) Торі — це внутрішня частина Тори, яка називається у святому Зогарі «нішмата де-орайта», яка в нашому поколінні — вчення хасидуту, і немає нічого, що встояло б перед волею; і якщо за кордоном так, то тим паче в Країні, на яку очі Г-спода, Б-га твого, від початку року і до кінця року. І, звісно, для такого, як він, поширюватися про це зайве, і я прийшов у цих моїх рядках лише для того, щоб виконати сказане нашими мудрецями, благословенна їхня пам'ять: «Підганяють лише підігнаного», і «потрібно це лише для додавання», і як сказано вище. І хай буде воля Всевишнього, благословенний Він, щоб він досяг успіху виростити учнів, які бояться Всевишнього, вивчають Тору в чистоті й виконують заповіді ретельно.

З благословенням на кошерне і радісне свято Песах і на добрі звістки в усьому згаданому.

P. S. Користуюся цією нагодою, щоб подякувати йому за добре ставлення і привітність, з якою він приймає членів «Цеірей Агудат Хабад» у Святій Землі, хай буде вона відбудована і утверджена, які відвідували його кілька разів, і напевно і надалі чинитиме так само і додасть, бо це теж підбадьорює їх додати сил у їхній роботі з поширення джерел назовні.

У листі від 21 менахем-ава 5719 року (25 серпня 1959)[5] Ребе вказує одному з учнів своєї єшиви продовжувати навчатися в єшиві і не йти вчитися професії, і Ребе пише: оскільки він перебуває в Кфар-га-Рое, правильно буде, щоб він зайшов там до рава М. Ц., шліта, Нері-я, і виклав перед ним свою проблему, і може показати йому також цей мій лист, і напевно він роз'яснить йому справу ще більше і пояснить йому, якщо той потребує подальшого роз'яснення в цьому.

І в інших випадках Ребе пише йому, що, оскільки він має вплив на членів «Мізрахі», хай займеться питанням розділення під час молитви.

У листі від 24 елула 5717 року (20 вересня 1957)[6] Ребе пише йому: цими днями я отримав листа від моїх друзів, які у Святій Землі, хай буде вона відбудована і утверджена, і вони пишуть, ось їхні слова: є прорив у релігійній молодіжній організації і в кількох поселенських пунктах, де немає постійної синагоги, — молитися впереміш, хай врятує нас Милосердний, без перегородки за законом, а часом і за ідеологією. Хай звернеться до рава Нері-я, в чиїх силах вплинути там, щоб виправити. Кінець цитати.

І якщо про речі небажані сказали наші мудреці, благословенна їхня пам'ять, що людину не підозрюють, хіба що це в ній є, — то тим паче в мірі доброї, яка більша. І навіть якщо захочеш сказати, слава Б-гу, що поки він не відчуває, що має силу впливу в подібному, — хоча напевно пам'ятає, що в нашій бесіді ми торкнулися і цієї точки, — то, оскільки кожна річ відбувається за особливим провидінням, і пишуть звідти сюди, а через це звідси туди, напевно його честь, мовою хасидуту, облачиться в це.

а. Виправити наскільки можливо, і надія моя міцна, що в його силах буде виправити вищезгадане. І напевно не втримає добра і повідомить мені про свій успіх у цьому.

11 нісана 5718 року (1 квітня 1958)[7] Ребе пише йому: ...свого часу я отримав його листа — відповідь на мій лист. І напевно, згідно з написаним ним там, він продовжує свої зусилля всіма можливими способами в питанні розділення...

Його учні серед хасидів Хабаду

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 5. Каталог HebrewBooks.

  1. «Асіф» («Збирання врожаю») אסיף (Єрусалим, 1939) — у каталозі · читати
  2. «Двар га-шміта» («Слово про шміту») דבר השמיטה (Єрусалим, 1938) — у каталозі · читати
  3. «Кунтрес га-вікуах» («Зошит суперечки») קונטרס הויכוח (Єрусалим, 1952) — у каталозі · читати
  4. «Мільхамот Шабат» («Битви за Шабат») מלחמות שבת (Тель-Авів, 1959) — у каталозі · читати
  5. «Шевіїт бе-адмат гефкер» («Сьомий рік на безхазяйній землі») שביעית באדמת הפקר (Тель-Авів, 1951) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Орен Попер
  2. ^ Наприклад: «Моадей га-Раая», с. 450, рав Нерія наводить слова Ребе Рашаба з кунтресу «Ец га-хаїм» про важливість вивчення внутрішньої частини Тори. Він багато цитує також книги Алтер Ребе, і видно його обізнаність у них. Див. у покажчику осіб до книги «Моадей га-Раая» у статті: рабі Шнеур-Залман з Ляд (Адмор, автор «Танії») (с. 603).
  3. ^ «Гейхал Менахем» 3, с. 151
  4. ^ «Ігрот кодеш», том 12, лист 4194
  5. ^ «Ігрот кодеш», том 18, лист 6979
  6. ^ «Ігрот кодеш», том 21, лист 8130
  7. ^ «Ігрот кодеш», том 21, лист 8150
Моше-Цві Нерія згадується ще в 22 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160654000

Повідомити про помилку на цій сторінці