Перейти до вмісту

Вивчення літер і огласовок

Матеріал з Хабадпедії
Дитина вчить літери абетки

Упродовж років Ребе заохочував вивчення літер і огласовок традиційним методом і вбачав у цьому вивченні підкреслення святості літер, що прищеплює дітям трепет перед Небесами. Згідно з традиційним методом, слід вивчати літери окремо й огласовки окремо, щоб підкреслити святість літер і огласовок.

Порядок вивчення

Таблиця алфавіту та огласовок, як вона надрукована на початку сідуру «Тегілат Гашем»

У листі від 2 тевета 5714 (8 грудня 1953),[1] Ребе пише, що зобов'язані вивчати з учнями літери окремо й огласовки окремо, і що за це боролися наші Ребе, провідники поколінь[2] щоб закарбувати в учнях святість літер і святість огласовок. У відповіді[3] людині, яка запитала Ребе, чи потрібно починати саме з вивчення всіх літер і лише після цього огласовок, чи можна після однієї літери вивчити її огласовку, чи після того як вивчили кілька літер, вивчити їхні огласовки, Ребе відповів, що можна вивчити кілька літер і після цього їхні огласовки. А також у відповіді від 13 кислева 5714 (20 листопада 1953) людині, яка запитала, чи можна вивчати з дітьми літери й огласовки, вже відомі їм, перш ніж вони знають усі огласовки, Ребе відреагував[4], що в цьому немає суворості, хоча, здавалося б, легше навчити їх усіх огласовок поспіль, ніж перериватися посередині на інші речі, але Ребе пояснив, що це виховне питання, і його слід вирішувати відповідно до учнів у його класі та способу їхнього сприйняття навчання.

Ребе згадав звичай, згідно з яким слід починати вивчення літер із літер титульного аркуша книжки «Танія», або на початку книжки «Танія», згідно з висновком із розділу 1 «Танії», що «заклинають його: будь праведником», тобто що заклинають дитину в утробі її матері, від слова насичення — насолода, що це вивчення внутрішньої частини Тори[5]

Р. Мотл Козлінер мав звичай навчати учнів своєї єшиви літер за фотокопією сідуру «Тора ор», він навіть пояснив це, сказавши, що дослідив і встановив, що ця фотокопія точніша[6].

Внутрішній зміст літер і стиль вимови

На фарбрейнгені Шабату тижневої глави «Корах», 3 тамуза 5748 (18 червня 1988)[7] Ребе роз'яснив, що слід пояснювати дітям внутрішній зміст форми літер, і, наприклад, — літера бет натякає на початок Тори, «бо світ подібний до бет, яка замкнена з трьох своїх боків, а північний бік не замкнений»,[8] щоб натякнути, що служіння єврея — замкнути північний бік, завдяки чому він стає партнером Святого, благословенного Він, у ділі Творіння; у літері йуд, як у звичайному виразі, яким називають єврея «а йуд», форма якої називається просто «ді пінтеле ід» (єврейська точка), і що літера йуд за своїм числом — Десять заповідей, і подібне до цього в інших літерах.

На фарбрейнгені Рош ходеш елула 5742 (серпень–вересень 1982)[9] Ребе згадав вказівку наших Ребе, провідників поколінь, ретельно дотримуватися вивчення літер самих по собі, вивчення огласовок самих по собі, а після цього поєднувати їх разом, не за думкою тих, хто помиляється, що вивчення в такий спосіб затримує поступ дитини, а навпаки, саме через вивчення зазначеним чином впроваджують у дитину алеф усієї сукупності єврейства. І також роз'яснив Ребе Раяц, що коли вивчають з єврейською дитиною камац «алеф о», це пов'язано з алефом слова «Анохі», алеф — Владика світу, у якому слові міститься перше речення з Десяти заповідей, у якому містяться всі Десять заповідей, а в них містяться всі речі Письмової Тори, а також усі речі Усної Тори, згідно з висновком зі сказаного «немає нічого, на що не було б натяку в Торі», що ще до того як хлопчик уміє читати й писати, насаджують і впроваджують у нього поняття алеф, «Владика світу».

Щодо зміни вимови: у відповіді єврею, який написав, що вивчає «камац алеф о», коли огласовки й літери окремо за вказівкою наших Ребе, провідників поколінь («які докладали до цього зусиль із самопожертвою», як висловився Ребе в листі), і запитує, як чинити в навчанні вимови, оскільки його клас складається з дітей єменців, Ребе пише в листі від 6 тішрея 5715 (3 жовтня 1954), що оскільки наші брати сефарди звикли до цієї вимови кілька поколінь, покоління за поколінням, не потрібно змінювати їхній звичай у цьому, бо звичай їхніх батьків у їхніх руках, і, безумовно, повторення хасидуту в сефардській вимові, якої дотримуються, бо прийняли її від батьків і батьків своїх батьків, «синів самопожертви заради Його, благословенного, Імені, принесе нахат руах нагорі й справить свою дію внизу».[10]

Вивчення огласовок

У листі від 13 іяра 5715 (5 травня 1955) Ребе пояснює[11] перевагу огласовок і пише, що щодо їхньої святості й навіть святості їхніх назв зрозуміло з того, що написано в «Тікуней Зогар»[12] у тікуним, що навіть їхні назви є абревіатурами ангелів. А щодо їхньої гематрії, то вона в прямому сенсі: кожна крапка («пінтеле») — десять, а кожна риска — шість, і тому, наприклад, «цейре» — двадцять і подібне до цього,[13] а іноді підраховують огласовки за їхньою назвою, як у передмові до «Тікуней Зогар»:[14] «Патах, за лічбою своїх літер він йуд», що тлумачі пояснили, що літери назви цієї огласовки — у гематрії двадцять (за малим рахунком).

Порядок огласовок

Щодо загального питання огласовок Ребе наводить у сіхі від Рош ходеш елула,[15] пояснене в «Пардесі», «Шаар га-некудот», на його початку, що огласовки поділяються на довгі голосні й короткі голосні, царів і рабів, і кожна коротка голосна примикає до своєї довгої голосної (кожен раб примикає до свого царя): камац — довга голосна, патах — її коротка голосна. Цейре — довга голосна, сеголь — її коротка голосна. Холам — довга голосна, камац-катан — її коротка голосна. Шурук, або мелофум (крапка посеред вав), — довга голосна, кубуц (три крапки по діагоналі) — її коротка голосна. І є також огласовка шва, – яка не є голосною сама по собі. У продовженні сіхи Ребе пояснив, що «сідур» є «річчю, однаковою для кожної душі», і для маленької дитини, і для єврея, який займається початком служіння (промовляння «Моде ані лефанеха», встаючи від сну, коли він перебуває в положенні й стані, подібному до маленького), і тому, коли йдеться про порядок огласовок, як вони надруковані в сідурі, їхній порядок має відповідати правилам граматики й вимови в простому сенсі, так, щоб було зрозуміло і маленькому. І тому шурук має йти перед кубуцом — як сказано вище, бо такий порядок згідно з правилами граматики, оскільки шурук є довгою голосною, а кубуц — її короткою голосною, а коротка голосна не може йти перед своєю довгою голосною.

У продовженні сіхи Ребе пояснює[16], що огласовки поділяються на довгі голосні й короткі голосні,[17] і довгі голосні називаються «царями», а короткі голосні — «рабами» (царів), і тому довгі голосні передують коротким голосним, так само як завжди «цар» передує «рабові». І це знаходить вираження також у вимові огласовок у простому сенсі, коли маленька дитина вимовляє огласовки своїми устами: довга голосна довша, а коротка голосна коротша. І тому довга голосна — «цар», а коротка голосна — «раб».[18]

Хоча виходить, що порядок у сідурі має бути іншим і місце шва — після всіх огласовок, Ребе відкинув фактичну зміну порядку огласовок у сідурі[19].

Важливість навчання традиційним методом

Приписка Ребе у тексті святого рукопису для р. Нахума-Іцхака Каплана (тшура Райтпорт-Хазкелевич, сторінка 21)

У 5732 році (1971/1972) Ребе на єхідуті звернувся до рава доктора Бунема-Файвіша Вайнбаума і почав докладно говорити з ним про важливість навчання читання традиційним шляхом, із заучуванням назв літер і назв огласовок, і лише після цього переходити до навчання читання, і дав йому низку вказівок на цю тему, і навіть висловився, що це шлях наблизити багатьох до єврейства через навчання читання в такий спосіб. Приблизно через десять років громадський комітет з освіти в Лондоні відгукнувся на його пропозицію, і, оскільки відповідного підручника читання не було, рав Вайнбаум випустив книжку «Вступ до читання», пристосовану до духу часу, і назвав її «Ламдені». Книжка мала великий успіх, і багато тисяч людей навчилися за нею читання тим особливим способом, який він накреслив згідно з вказівками Ребе.[20]

Ребе торкався цієї теми й публічно — в особливій сіхі, виголошеній на фарбрейнгені, що відбувся 30 менахем-ава 5742 (19 серпня 1982); Ребе говорив про правильний спосіб дотримуватися традиційного методу в навчанні учнів читання: меламед вчить огласовку, літеру, а потім обидві разом (камац алеф — אָ), і діти повторюють за ним.

Ребе закликав до того, що слід затримуватися з дітьми та прищеплювати їм святість літер, і не поспішати, щоб це не було «щебетливою пташкою».[21]

Через велику плутанину в цьому питанні в різних хабадських виданнях час від часу публікуються статті й листи, що закликають до правильного способу навчання дітей читання.[22]

«Камец алеф — о»

Камец алеф — о є методом вивчення літер з дітьми, прийнятим у громадах Ізраїлю в розсіянні споконвіку. Наші Ребе, провідники поколінь, боролися за вивчення саме цим методом.

Під час навчання дітей

Коли вивчають із дітьми літери алфавіту, Ребе вказав, що потрібно вивчати так, як заведено в громадах Ізраїлю впродовж поколінь: навчати їх спершу літер, після цього огласовки, і наприкінці обох разом — літер з огласовкою.

Ребе пояснює, що саме в такий спосіб у дітей закарбується святість Тори, що є святість і в літерах та огласовках самих по собі, навіть якщо не розуміють їхнього змісту[23].

І так пояснив Ребе Раяц:

Під час Дарування Тори Всевишній, благословенний Він, узяв шістсот тисяч тих, хто виходить у військо, окрім старих, жінок і дітей, і ввів їх до хедеру говорити «Камец алеф — о», як написано[24]: «Ввів мене цар до своїх покоїв, будемо радіти й веселитися тобою», — Всевишній, благословенний Він, ввів усіх синів Ізраїлю, чоловіків і жінок, до «хедеру» Тори, будемо радіти й веселитися тобою, 22 літерами Тори[25], коли першу літеру Всевишній, благословенний Він, вимовив: «Камец алеф» зі слова «Анохі».

— «Сефер га-сіхот» 5703 [перекладений], сторінка 147

Передання в нас від величі його святості наших батьків, наших святих Ребе, які прийняли його з уст в уста з покоління в покоління аж до покоління давніх, про причину початку навчання тінокот шель бейт рабан з літери алеф з огласовкою камац у такому стилі «Камец алеф — о», що це на згадку про стояння біля гори Синай, коли Святий, благословенний Він, відкрив перше речення літерою алеф з огласовкою камац, тобто що введення дитини до хедеру є Даруванням Тори, і як пояснено в одній із книжок рішонім. Скільки святості в чистій вірі закріплюється в серці дитини, коли вона знає, що її введення до хедеру є її особистим Даруванням Тори, що так само як під час Дарування Тори все сім'я Аврагама стало євреями і Святий, благословенний Він, відкрив Своє перше речення літерою алеф із камацом «Камец алеф — о», так і під час її вступу до хедеру, під час її особистого Дарування Тори, вона стає євреєм і починають вивчати з нею першу літеру з огласовкою «Камец алеф — о».

Усвідомлення — що вступ до хедеру є її особистим Даруванням Тори — і мовлення — у читанні літер з їхньою огласовкою «Камец алеф — о», «Камец бет — бо», і так усі вони, пробуджують душу дитини й роблять її досконалим євреєм, відданим і посвяченим Живому повіки.

— «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, частина 7, сторінка 146

Також Ребе зазначає в кількох місцях, що «шлях вивчення алеф-бет — пояснювати дітям внутрішній зміст форми літер»[26], а також Ребе фактично вказав меламеду дардекі на роздаванні доларів[потрібне джерело].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш», том 8, с. 82, лист 2325, на сайті HebrewBooks.
  2. ^ Див. «Гайом йом», 8 адара I; «Лікутей дібурім», т. 4, 641, 1.
  3. ^ «Збірник вказівок», видання мережі «Огалей Йосеф-Іцхак», с. 23.
  4. ^ «Ігрот кодеш», том 8, с. 39, лист 2283, на сайті HebrewBooks.
  5. ^ 7 менахем-ава, тижнева глава «Дварім», Шабат Хазон 5749, «Торат Менахем — Гітваадуйот» т. 4, с. 109-110, на сайті HebrewBooks.
  6. ^ Зі слів р. Зуші Гореліка.
  7. ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», т. 3, с. 538.
  8. ^ «Мідраш га-неелам», на Шир га-ширім, Зогар хадаш на початку; наші вчителі тосафісти, початок глави «Берешит» та інші.
  9. ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», 5742 т. 4, с. 2123.
  10. ^ «Ігрот кодеш», том 10, літо 5714, с. 5, лист 2969.
  11. ^ «Ігрот кодеш», том 11, с. 57, на сайті HebrewBooks.
  12. ^ «Тікуней Зогар», тікун 5, у передмові (7, 2), у тікуні 69, і в «Зогар хадаш» (99, 3).
  13. ^ І Ребе в листі відсилає до «Тікуней Зогар» у передмові, що камац у гематрії шістнадцять, і подібне до цього.
  14. ^ «Тікуней Зогар», там само (7, 2).
  15. ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», 5742 т. 4 с. 2121.
  16. ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», 5742 т. 4, с. 2122.
  17. ^ І Ребе наводить із «Тікуней Зогар», там само, 135 2, і в кількох місцях, що є п'ять довгих голосних, і ознака твоя: «פּתּוּחֵי חוֹתָם», тобто що п'ять огласовок у цих словах – хірік, шурук, цейре, холам і камац – є довгими голосними, а решта огласовок є короткими голосними.
  18. ^ Так само як «цар» більший, ніж «раб», і більше того, раб отримує свої повноваження від царя, так і щодо огласовок: довга голосна більша за коротку голосну, і коротка голосна походить від довгої голосної.
  19. ^ Сідур «Тегілат Гашем».
  20. ^ Камац алеф — אָ  •  «Ламдені» не навчає фонетичного читання!, роз'яснення, яке він випустив у зв'язку з методом навчання за книгою, яку він створив  •  «Коли Ребе вчив нас, як навчати маленьких дітей святої мови»
  21. ^ Сіха Пурима 5716 (26 лютого 1956).
  22. ^ Хабадські рабини роз'яснюють думку Ребе про навчання читання, і збірка рава Матусова менахем-ав 5782 (липень–серпень 2022)
  23. ^ Докладніше див. сіху 1-го дня Рош ходеш елула 5742 (серпень–вересень 1982) קובץ PDF
  24. ^ Шир га-ширім 1, 4.
  25. ^ Мідраш Шир га-ширім на цей вірш.
  26. ^ «Сефер га-сіхот» 5748 с. 502 прим. 44, і там вказує на «Гайом йом» 8 адара I. І див. там щодо літери бет і літери йуд

Повідомити про помилку на цій сторінці