Перейти до вмісту

Ісраель Гагер

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Ісраель Гагер» перенаправляється сюди. Якщо мається на увазі інше значення, див. Гагер (значення).
Ісраель Гагер
Хасидський адмор, який обіймає посаду адмора двору Вижниця
Основна інформація
Дата народження5705 (1944/1945)
КраїнаІзраїль[В]
Рід діяльностірабин[В]
Посадаадмор двору Вижниці
Сім'я
БатькоМоше-Єгошуа Гагер
МатиЛея-Естер
Дружинадочка Мешулам-Зуся Тверський
ДітиХаїм-Меїр Гагер та інші
Брати й сестриМенахем-Мендл Гагер
Родовід
Медіафайли у Вікісховищі

Рабі Ісраель Гагер (народився в 5705 році (1944/1945)) — хасидський адмор, який обіймає посаду адмора двору Вижниця. Адмора вважають доброзичливцем Хабаду, який заохочує своїх хасидів заглиблюватися у вчення Ребе, і сам він відчуває душевний зв'язок із Ребе, що виявляється в способі керівництва його двором і в словах Ребе, які він вплітає в «тиші», що їх проводить.

Біографія

Народився 6 іяра 5705 року (19 квітня 1945) у адмора рабі Моше-Єгошуа Гагера з Вижниці та Леї-Естер. Він зять рабі Мешулама-Зусі Тверського з Чорнобиля. Після відходу з життя його батька 20 адара 5772 року (14 березня 2012) більшість хасидів підтримала його призначення наступником батька на престолі адморства. Він заборонив уживати щодо себе титул «його святість».

Зустрічі з Ребе

На єхідуті в кімнаті Ребе

22 тевета 5744 року (28 грудня 1983) був у Ребе на особливому єхідуті, про який має звичай час від часу згадувати. Адмор прибув о 8:00 вечора (приблизно) і ввійшов на єхідут у супроводі свого шурина рава Єшаї Тверського (сина адмора з Чорнобиля, а нині адмора з Чорнобиля, США) і ще двох аврехів[1]; увійшли також члени секретаріату рав Хаїм-Мордехай-Айзик Ходаков, рав Єгуда-Лейб Гронер, рав Єрахміель-Біньямін Кляйн. Приблизно через пів години присутні вийшли, і він залишився з Ребе на єхідуті віч-на-віч. Ще через пів години єхідут завершився [2]. На його прохання[3] єхідут не записували.

Зміст його першої половини[4]:

На початку бесіди Ребе попросив почути слова Тори зі Святої Землі. Далі Ребе спонукав їх щодо друкування хасидських рукописів дому Вижниця і сказав, що отримав сідур, який вони видали, і в ньому деякі доповнення, а слід було надрукувати набагато більше. Ребе також розповів, що Ребе Рашаб не давав своєму синові, Раяцу, друкувати його записи і записи його батька, Ребе Магараша, попри те що знав, наскільки велике бажання і прагнення до цього. Але Адмор Раяц займався друкуванням і поширенням хасидуту в достатку (щоправда, лише після свого прибуття до Сполучених Штатів). Також у Голокості — хай Милосердний нас збереже — підтвердилося, що в тих, хто не погодився на друкування своїх слів і загинув, — Всевишній помститься за їхню кров, — рукописи пропали, а в того, хто віддав свої рукописи до друку, вони існують донині.

У зв'язку зі звичаями, надрукованими в згаданому сідурі, Ребе зауважив, що необхідно надрукувати їх усі, бо внаслідок того, що хасиди розпорошені в різних місцях, виникло становище, коли хлопчик стає «бар-міцва», він не знає, як чинити на практиці, і батько його теж не вміє його наставити... адже має бути «звичай батьків ваших у руках ваших»...

Далі йшлося про «Шулхан арух Алтер Ребе». Хтось із присутніх згадав, що є переказ, нібито Алтер Ребе уклав «магадура батра» раніше від «магадура кама», і на це Ребе зауважив, що немає підстави так говорити, згідно з розповіддю в «Передмові синів гаона-укладача», що початок укладання «Шулхан аруха» був, коли Алтер Ребе перебував у Магіда з Межиріча, і до того ж, додав Ребе, звичайним порядком пишуть спочатку «магадура кама», а потім «магадура батра»... Ребе сказав також, що з особливого провидіння з «магадура батра» залишилися лише чотири сімани, і початок їх — «Єгуда (бен Тейма)...», з Ім'ям Гаває — і в цьому є натяк, що початок творення світу був з Ім'ям Елокім («Берешит бара Елокім»), але слід прагнути дійти до Імені Гаває.

Про зміст єхідуту адмор згодом розповів, що Ребе говорив з ним про справи, які стосуються всього Ізраїлю[5]. За свідченням рава Моше-Давида Товека, який брав участь в єхідуті, Ребе говорив з ним також про закон «Хто є євреєм»[6]. Серед іншого Ребе пообіцяв йому, що він ще повернеться до своєї величі, і Ребе згадав вірш «початок твій малий, а кінець твій вельми зросте»[7].

На втішанні скорботних після відходу ребецн

27 швата 5748 року (15 лютого 1988), у дні шиви за ребецн Хаєю-Мушкою, прибув утішити Ребе, який перебував тоді у своєму домі на вулиці Президент. З цієї нагоди Ребе сказав йому: «Адже має бути „авіра де-Ерец-Ісраель“, починаючи з кожної фортеці; кожна фортеця негайно отримує зв'язок із Землею Ізраїлю через „авіра де-Ерец-Ісраель“ — печери за кордоном, що ведуть до Землі Ізраїлю. Щоб це було невдовзі, насправді, і щоб це було видно тілесними очима, і „прокиньтеся і співайте, ті, що спочивають у поросі“, і всі зустрінемося у Святій Землі, у радості й з добрим серцем»[8]. Згодом він зазначив своє враження від цього візиту — від простоти і скромності дому.

Під час роздачі доларів

20 сівана 5751 року (2 червня 1991) пройшов разом із равом Агароном Шапіро. Коли вони підійшли до Ребе, Ребе дав раву Шапіро долар, і секретар рав Єгуда-Лейб Гронер сказав, що це «Шапіро із Землі Ізраїлю», Ребе відреагував з усмішкою, що «Земля Ізраїлю» — це не прикмета, а секретар сказав, що він із Пардес-Каца, і тоді Ребе дав йому ще один долар, сказавши: «фар [=за] поширення джерел ін [=у]Бней-Браку невдовзі, насправді». Після того як вони пройшли, адмор висловив свій подив тим, що Ребе пам'ятав, що Пардес-Кац — це квартал усередині Бней-Брака...[9]. Коли секретар рав Гронер представив його, Ребе благословив його: «Благословення і успіх». Він представив свого сина, сказавши, що той став тепер нареченим, і Ребе благословив його: «Хай буде в добрий час, і вічна будова» і дав йому долар для нього самого і долар «для шідуху, для весілля». Нареченому Ребе дав ще два долари, сказавши: «фар цузамен ір мітн кале [=для тебе і для нареченої], золь зайн [=щоб було] вічна будова, і сини й доньки, які займаються Торою та її заповідями за вченням хасидуту, добрі звістки і великий успіх. Потім він представив ще одного сина, сказавши, що той уже гідний укласти шідух, і Ребе запитав: «Йому вже виповнилося вісімнадцять років?» — і він відповів: «Він на вісімнадцятому році», і Ребе відповів: «ну, ін ді захн [=у цих речах] адже „кожен, хто випереджає, гідний похвали“»[10].

На роздаванні доларів у Великому залі

1 тамуза 5750 року (24 червня 1990) пройшов на початку роздавання доларів у Великому залі, яке відбувалося після молитви Арвіт, і, підійшовши, довгі миті пошепки щось просив, і Ребе благословив: «Добрі звістки, у видимому і явному добрі, золь ер зайн гезунт [=щоб він був здоровий]», дав йому ще долар і додав: «Добрі звістки, кіфлаїм ле-тушія»[11].

Зв'язок із Хабадом

Адмор каже, що через вивчення книги «Танія» здобувають ясніше і глибше розуміння в усіх книгах хасидуту, і справді, він вельми обізнаний у хасидизмі Хабад і навіть у вченні Ребе.

У 5758 році (1997/1998) розповів на «тиші» особливу історію про чудо Ребе, яку згодом було опубліковано в книзі «Работ мофтай». Крім того, перед кожним йома де-пагра хасидизму Хабад говорить про конкретну подію і про Хабад загалом.

У 5769 році (2008/2009), 3 тамуза, на центральному фарбрейнгені, що проводиться в Шикун Вижниця щоночі Шабату, за участю тисяч хасидів, почав з нігуну «Цамаа леха нафші», а потім сказав:«Грандіозна справа Ребе — заради всього Ізраїлю, де б вони не були, — це ж справа шлухім, коли десятки тисяч євреїв, торговців і тому подібних, що прибувають до всіляких віддалених країн світу, знаходять у Бейт Хабадах місце, де молитися, учитися і скуштувати щось у кашруті мегадрін. І не лише у віддалених країнах, а й у великих країнах, таких як Сполучені Штати, шлухім наближають маси євреїв, які блукають і шукають смаку свого життя, і завдяки великій діяльності вони потроху повертаються до джерела, з якого висічені.

Це на додачу до піднесеності святості Ребе, і як розповідають, що ще коли він був молодим аврехом, він перебував у країнах Європи, і святий рав рабі Агарон з Белза проїжджав через цю країну. Місцеві євреї поспішили прийти привітатися. Святий рав з Белза сидів, схиливши голову донизу, за своїм святим звичаєм, і простягав руку тим, хто приходив. Коли підійшов Любавицький Ребе, святий рав з Белза підняв голову, подивився на нього і висловився: ось чисті і святі руки».

На завершення своєї бесіди адмор звелів хору співаків Вижниці заспівати нігун «Арба бавот» Алтер Ребе[12].

У кислеві 5770 року (2009/2010) брав участь у зустрічі з равом Йоелем Каганом, на якій докладно розбирали широкі теми у вченні хасидуту згідно з ученням хасидизму Хабад, як-от прищеплення простої віри кожному євреєві та перевага вивчення книг хасидуту. У зустрічах брали участь також глава єшиви Вижниці гаон рабі Менахем Ернстер і машпіїм рав Аврагам-Мендл Вехтер і рав Агарон Шапіро.

У нісані 5774 року (2013/2014) прийняв у своїй резиденції хабадську делегацію і розмовляв з ними про свій візит до Ребе; він розповів, що в Шабат перед їхнім візитом згадав на проведеному ним тиші Ребе Рашаба і його ставлення до тмімім, також згадав розповідь Ребе Раяца про таміма, який завдяки своїй старанності в приготуваннях до свята Песах очистився, і обличчя його витончилося; крім того, надіслав своє благословення учасникам фарбрейнгену з нагоди 11 нісана[13].

У нісані 5783 року (2022/2023) був сандаком на бриті в одного з наближених рава Менахема-Мендла Тейхмана; на трапезі заповіді, влаштованій після цього, звелів грати хабадські нігуни[14].

В адарі 5785 року (2024/2025), коли він нездужав, один із його учнів розгорнув книгу «Лікутей сіхот» навмання, щоб отримати знак щодо його стану; книга розгорнулася на словах «Нецах Ісраель», що містять його ім'я; його син розповів про це на публічному заході вижницьких хасидів[15].

У теветі 5786 року (2025/2026) з ним зустрівся рав Берл Лазар і вручив йому книгу «Танія га-шалем»[16][17].

У шваті 5786 року (2025/2026) надіслав своє благословення через свого сина рава Хаїма-Меїра Гагера, голову рабинського суду Вижниці, який брав участь у церемонії сіюму Рамбама, що відбувалася в Кфар-Хабаді[18].

Адмор багато разів повертається до звеличення впливу Ребе на весь Ізраїль[19].

Додаткова література

  • Інститут «Бе-огалей цадікім», книга «Бе-сод сіах», с. 116-118.
  • Стаття про візити адмора з Вижниці до Ребе. «Га-єхідут бе-сод єшарім» — «Кешер ейтан», бюлетень громад Вижниці, випуск 133, 29 сівана 5784 (5 липня 2024).

Зовнішні посилання


Попередній:
Адмор рабі Моше-Єгошуа Гагер з Вижниці
Адмори Вижниці
з 20 адара 5772 (14 березня 2012)
Наступний:
-

Примітки

  1. ^ У щоденнику таміма Цві-Гірша Раскіна — учня в 770 у той період. написано, що він увійшов зі своїм шурином, своїми габаями і ще однією людиною
  2. ^ Згідно з книгою-щоденником «Рішума шель шана» — із щоденників учнів «Квуци» 5744
  3. ^ Згаданий вище щоденник Раскіна
  4. ^ Наведені нижче подробиці було надруковано в книзі «Рішума шель шана», яка вийшла друком близько до часу подій (у 5745), із застереженням, що це «без жодної відповідальності за точність викладу, зрозуміло, і також, за самою природою речей, ми не могли зберегти порядок того, що передувало, і того, що було згодом», а також із зазначенням, що «частину вищевикладеного було передано секретарем Рілагом, хай живе він, на особливій трапезі Мелаве малка нащадків Алтер Ребе, яка відбулася на виході святого Шабату розділу Ваера»
  5. ^ Надруковано в брошурі «Фунем Ребейнс гойф» вижницького хасидизму, розділ Корах 5781
  6. ^ Рав Моше-Давид Товек, в інтерв'ю лінії «Маарехет Вижниц» за номером 0723709000, неділя розділу Хукат 5781
  7. ^ За переказом
  8. ^ У перекладі з їдишу — «Діврей Мошіах»
  9. ^ «Работ мофтай»
  10. ^ «Хадашот 770 Бейт хаєйну — вип. 91»
  11. ^ Згідно з відеофільмом קישור שטורעם і щоденником одного з учнів, який був тоді в 770
  12. ^ «Рабі Ісраель говорить про Любавицького Ребе » на сайті
  13. ^ «11 нісана: хабадська делегація в адмора з Вижниці» — на сайті 11 нісана 5774 (11 квітня 2014)
  14. ^ Менахем, «Адмор з Вижниці був сандаком у наближеного з Росії» bechatzros.com/post/__012-164 на сайті «Бе-хацрот га-кодеш» (їдиш).
  15. ^ Відео shorts «Син адмора з Вижниці розповідає про благословення Ребе шліта Мелех га-Мошіаха» на ютуб-каналі «Зман га-Геула».
  16. ^ Головний рабин Росії вручив адмору «Га-Танія га-шалем» на сайті «Ідкуней Хабад».
  17. ^ Розшифрування бесіди у збірці «Фунем Ребейнс гойф» до Шабату глави «Шмот» 5786.
  18. ^ «Повтор трансляції на COL: центральний сіюм Рамбама у величезному ангарі в Кфар-Хабаді» хвилина: 2:38:23 і далі на сайті
  19. ^ Свідчення його сина рава Хаїма-Меїра Гагера, «Повтор трансляції на COL: центральний сіюм Рамбама у величезному ангарі в Кфар-Хабаді» хвилина: 2:38:47 і далі на сайті
Ісраель Гагер згадується ще в 15 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5377307700

Повідомити про помилку на цій сторінці