Єхіель-Міхл Рапопорт
| Єхіель-Міхл Рапопорт | |
|---|---|
Один из учеников ешивы «Томхей Тмимим Любавич» | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 сивана 5674 (1914) |
| Дата смерті | 2 ияра 5743 (1983) |
| Місце поховання | Ділянка Хабаду на Оливковій горі |
| Країна | СРСР, Ізраїль |
| Місце проживання | Київ, Ленінград, Нахалат-Гар-Хабад |
| Рід діяльності | викладач, вихователь |
| Освіта | «Томхей Тмімім Любавич», «Томхей Тмімім» Кременчук, «Томхей Тмімім» Вітебськ |
| Посада | директор відділення «Томхей Тмімім» у Курську, член правління єшиви «Томхей Тмімім» Нахалат-Гар-Хабад |
| Учителі | Єгошуа-Зеліг Діскін та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Меїр-Зеєв |
| Мати | Лея, уроджена Хутник |
| Дружина | Сара, дочка р. Менахема-Мендла Голомбовича |
| Діти | Іцхак Рапопорт |
| Родовід | |
Рав Єхіель-Міхл Рапопорт (21 сівана 5674, 1914 — 2 іяра 5743, 1983) — один з учнів єшиви «Томхей Тмімім Любавич», протягом кількох років директор відділення «Томхей Тмімім» у Курську. Прославився як визначний знавець відкритої частини Тори та учення хасидуту.
Біографія
Р. Єхіель народився в містечку Переяслав в Україні, 21 сівана 5674 (15 червня 1914)[1], у батька р. Меїра-Зеєва (сина р. Бецалеля-Алтера і Естер-Голди) і матері Леї, уродженої Гутнік, і навчався в місцевому хедері.
У єшивах «Томхей Тмімім»
У 5684 році (1923/1924) революційна влада в Росії закрила хедер, і батько найняв йому приватного вчителя, попри величезну небезпеку, пов'язану з тим, що дитину не відправляли до місцевої школи[2]. Р. Єхіель навчався в рабина містечка, р. Єгошуа-Зеліга Діскіна. Досягнувши віку бар-міцви, перейшов навчатися до «Томхей Тмімім» Кременчук. Через деякий час їх вигнали з Кременчука, і вони перейшли до Ромен. Коли їх вигнали й звідти, вони перейшли навчатися до єшиви «Томхей Тмімім» Вітебськ під керівництвом р. Єгуди Габера.
| " | Кожен із нас добре знав, що мине небагато часу — і його останньою зупинкою буде далекий Сибір! Ми твердо знали, що не зможемо довго протриматися і що зрештою — завтра, післязавтра, за тиждень, місяць чи рік — нас схопить лиходійська влада | " |
– Зі спогадів р. Єхіеля-Міхла | ||
Через рік після того, як він вступив навчатися до єшиви у Вітебську, взимку 5691 року (1930/1931) таємна поліція викрила єшиву після того, як учні єшиви влаштували фарбрейнген на Пурим у рава Дов-Бера Яффе, і через донос сусідів. Невдовзі було заарештовано п'ятнадцятьох хабадських громадських діячів міста, і їм було винесено вироки до довгих термінів ув'язнення. Юнаків, які навчалися в єшиві й не досягли 18 років, було вислано з міста.
Унаслідок висилки повернувся додому і чекав вказівок. У місяці тамуз надійшла вказівка від директора єшив, р. Аврагама Майора, їхати до Баку в Азербайджані. Він поїхав туди з іншими тмімім, і там вони зустріли інших бахурім, які прибули за кілька годин до них. Початковий план був навчатися в місцевій синагозі, але коли бахурім прийшли до синагоги, шамаш побачив, що йдеться про бородатих бахурім, і зі страху перед владою не дозволив їм увійти.
З Баку поїхали до Кутаїсі, а звідти він повернувся до Києва, де жила його родина, бо захворів. Після вигнання єшиви з Києва перейшов до Житомира, з Житомира до Бердичева, а з Бердичева до Курська.
Одного разу, коли він ішов вулицею, він зустрів друга дитинства, який навчався з ним у хедері і став комуністом. Той кинув йому на їдиші: «Ти все ще такий дурень? Якби в мене в руці був пістолет — я б тебе вбив! Сьогодні, коли добре життя і соціалістичне виховання відчинили перед євреями всі ворота і кожен може стати інженером чи директором, — ти повертаєш усе назад, до старого світу і старих понять!»
На посаді директора відділення «Томхей Тмімім»
У 5697 році (1936/1937) р. Єхіеля разом з іншими тмімім було викликано на таємні збори, організовані р. Йоною Когеном, директором єшив у Росії, які відбувалися в домі р. Залмана Пруса. Темою зборів була сила-силенна арештів, що сталися останнім часом серед хасидів, і внаслідок цього безліч агунот, сиріт і вдів. Пролунала пропозиція покласти роботу викладання в єшивах на дорослих учнів-тмімім, у яких ще немає родини.
Р. Єхіелю доручили єшиву в Курську, і він почав викладати Гемару дітям віком 10–11 років і юнакам віком 16 років. Матеріальне становище єшиви було тяжким, і учням єшиви бракувало елементарної їжі. Багато з них захворіли від недоїдання, і сам р. Єхіель теж захворів і був змушений повернутися до дому батьків у Києві. У Києві він приєднався до групи молоді, яка ще навчалася в синагозі, але шамаш синагоги благав його не приходити навчатися, оскільки він зобов'язаний доносити в поліцію про кожну людину його віку, яка навчається.
Арешт
У день 19 кислева[потрібне уточнення] агенти розшуку прийшли до них додому в розпал фарбрейнгену, унаслідок доносу єврейського юнака, який став комуністом. Більшість учасників фарбрейнгену і р. Єхіеля було заарештовано, там їх піддали допитам.
Р. Єхіеля було звинувачено в п'яти речах:
- Викладав і навчався в єшиві «Шнеєрсона»[3].
- Молився в нелегальному міньяні.
- Допомагав ув'язненим, допомагаючи їхнім родинам.
- Організував фарбрейнген 19 кислева.
- Надсилав гроші за кордон[4].
Останнє звинувачення було найтяжчим з усіх. Почувши це, р. Єхіель розреготався і сказав: «Де твій розум?! Ви завжди стверджуєте, що Ребе — представник світової буржуазії, якого фінансують капіталісти. Ти думаєш, що він потребує копійок, які я можу надіслати йому звідси?!» Цей аргумент переконав слідчого, і той викреслив останнє звинувачення.
На засланні
Після закінчення допиту його попросили підписати решту пунктів звинувачення, але він відмовився, стверджуючи, що не бачить проблеми в тому, що робив, і що в його діях немає шкоди батьківщині. Вироком йому призначили п'ять років ув'язнення і заслання в Сибіру.
Спочатку він перебував у слідчому ізоляторі в Києві, а через два тижні його повели пішки 150 км до містечка Перлаг, де їх посадили на товарний потяг у бік Сибіру. Після довгої поїздки з невеликою кількістю води і хліба прибули до міста Томськ, де його помістили в місцеву в'язницю. Через два роки його перевели до табору для в'язнів, але через мізерні порції їжі, які давали в'язням, він невдовзі захворів і був госпіталізований до табірного медпункту. Наступного дня його стан покращився, і його виписали. У таборі він уперше після арешту зустрів єврея, у якого були тфілін.
Через вісім місяців його перевели до іншого табору, у Канську, і відправили на каторжні роботи до лісозаготівельної бригади. Невдовзі після прибуття його спитали про професію, і він відповів, що він ткач. Директор фабрики одягу для в'язнів, що була в таборі, шукав нового працівника і, зустрівши його, взяв його на роботу на фабрику.
Через деякий час у новому таборі він тяжко захворів на кишкову хворобу, і в'язень табору, за фахом професор, зробив йому термінову операцію і врятував йому життя.
За межами табору жили польські євреї, і їхня синагога була поруч із табором. Щодня р. Єхіель проходив повз синагогу і довго дивився на євреїв, що молилися. Коли р. Ельханан Сороцкін, який теж був в'язнем цього табору, звільнився, він розповів місцевим євреям про становище р. Єхіеля, і ті почали передавати йому продукти харчування. Потім він почав працювати на будівництві нового табору за мінус п'ятдесяти градусів.
Після демобілізації
У 5706 році (1945/1946) був звільнений з ув'язнення і поїхав до Лемберга, звідки сподівався приєднатися до одного з «ешелонів», що вирушали до Польщі в межах Великої втечі хасидів Хабаду. Лише діставшись кордону, він дізнався, що вже запізнився. Р. Єхіель переїхав жити до Ленінграда з підробленим паспортом на ім'я єврея «Лейбл Цейтлін». Там він одружився зі своєю дружиною пані Сарою, дочкою р. Менахема-Мендла Голомбовича, і в них народився син.
Через деякий час він дізнався, що КДБ стало відомо про підроблений паспорт і що його шукають. Він сам поїхав до Кутаїсі в Грузії, і невдовзі після цього почув, що заарештували його дружину за те, що вона допомагала р. Йоні Когену і р. Моше-Хаїму Дубравському в переправленні хасидів із Росії.
Другий арешт
Через короткий час, незадовго до свята Песах, був заарештований таємною поліцією внаслідок доносу єврея-донощика, і на допитах після тяжких тортур зізнався у своєму справжньому імені та в тому, що паспорт підроблений. Після того як він відмовився видати підробника паспорта, слідчий побив його і зламав йому два ребра.
У в'язниці в Кутаїсі пробув два дні, а потім його провели через різні в'язниці, доки не помістили до в'язниці в Ленінграді, де перебував в ув'язненні Ребе Раяц.
У ленінградській в'язниці до нього ставилися суворо через його кримінальне минуле, і його було ізольовано від інших в'язнів. У тюремній камері він мав не спати 17 годин на добу, а охоронець стежив за тим, щоб він не спав. У ці години він довго молився і повторював напам'ять «Танію» і Мішну, походжаючи з боку в бік камерою. Поліцейські побоювалися, що він втратив розум, і кілька разів приводили невролога, який перевіряв його осудність.
Об 11 годині ночі він мав лягати спати, і кілька разів за ніч в'язнів будили на допит. Щоразу, коли брали в'язня на допит, будили всіх інших в'язнів. Протягом усіх літніх місяців його брали на допити вночі, допити, які тривали до світанку, а наступного дня він мав не спати всі денні години.
Наприкінці літа в допитах була двотижнева перерва, а після її закінчення він постав на допит перед трьома слідчими. Допит був тяжким, а після його закінчення було пред'явлено обвинувальний висновок, за яким йому призначили ще 10 років заслання в Сибіру.
На обвинувальному висновку було написано «Зберігати вічно», і було перелічено його злочини:
Хасид Шнеєрсона, який підкоряється наказам секти хасидів і виконує їх, зрадник батьківщини, займався підробкою документів!
Дії, що доводять і підтверджують ці звинувачення, такі:
- Обвинувачений намагався втекти з країни нелегальним шляхом, за допомогою підроблених документів. Це є зрадою батьківщини.
- Переказував гроші з Ленінграда до Лемберга для дітей талмуд-тори, які навчалися там у підпіллі, за наказом одного з керівників секти хасидів: Йони Когена.
Те, що обвинувачений — хасид, син хасида, не потребує жодних доказів і зовсім не підлягає сумніву!
У Землі Ізраїлю
Р. Єхіель здійснив алію до Землі Ізраїлю в 5731 році (1970/1971) і жив у Нахалат-Гар-Хабаді, енергійно займався вихованням дітей нових репатріантів із Радянського Союзу, Бухари і Грузії в єшиві «Томхей Тмімім» Нахалат-Гар-Хабад разом зі своїм колегою р. Мотлом Козлінером. Крім того, аж до відходу з життя був членом правління єшиви.
Помер у розпал написання своїх спогадів, 2 іяра, 5743 (15 квітня 1983), і був похований на ділянці Хабаду на кладовищі Оливкової гори.
Останній розділ спогадів завершується словами: «Жартома я щоразу кажу, що у Світі істини, після ста двадцяти років, коли я постану перед судом і якщо мені скажуть нагорі» що ж ти за хасид — адже так і так... я скажу ангелові, щоб він потрудився дістатися до Ленінграда в КДБ і подивитися справу № 213 за 1951 рік, і там записано — і навіки, що я хасид, син хасида, і отримав за це тюремний термін!»
Родина
- Його брат, рав Ханох-Геніх Рапопорт — Єрусалим.
- Його брат, рав Аврагам Рапопорт — Лондон, Англія.
- Його брат, Хаїм. Загинув під час Голокосту.
- Його брат, Менахем-Мендл. Загинув під час Голокосту.
- Його сестра, Рахель-Двора. Дружина р. Шнеура-Залмана Гурарі. Загинула під час Голокосту.
- Його сестра, Голда-Естер. Дружина р. Біньяміна Ліпмана. Загинула під час Голокосту.
- Його син, рав Іцхак Рапопорт — Торонто.
Додаткова література
- Шнеур Бергер, «Ве-гаю ле-от у-ле-мофет», життєпис р. Ханоха-Геніха Рапопорта, 5782
Зовнішні посилання
- Хай ангел пошукає справу номер 213 КДБ, його біографія (англійською)

- נ. גוטליב, "סוכניו של שניאורסאהן", כפר חב"ד גליון 97 עמ' 26-7. "איזה חסיד אתה", גליון 98 עמ' 18-9.
Примітки
- ^ «Кфар-Хабад», випуск 97, сторінка 26.
- ^ Зрештою його батька навіть було заарештовано через це.
- ^ Ідеться про Ребе Раяца
- ^ Це були «дмей маамад»
Код особи: № 5171811700
- Хабадпедія: статті, що потребують пояснення
- Хасиди часів Ребе Рашаба
- Хасиди часів Ребе Раяца
- Хасиди часів Любавицького Ребе
- Персоналії Нахалат-Гар-Хабада
- Хасиди, заарештовані в Радянському Союзі
- Хасиди, що виїхали з Росії в 5730-ті роки
- Персоналії, поховані на хабадській ділянці Оливкової гори
- Особистості, що народилися 5674 року (1913/1914)
- Персонал «Томхей Тмімім» Курськ
- Особистості, що померли в 5743 році (1982/1983)