Мордехай Зевін
| Мордехай Зевін | |
|---|---|
Рабин синагоги «Аншей Любавич» у Чикаго понад двадцять років | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5600 |
| Дата смерті | 14 менахем-ава 5683 (27 липня 1923) |
| Місце поховання | кладовище Вальдгайм |
| Країна | Сполучені Штати |
| Місце проживання | Чикаго |
| Рід діяльності | рабин |
| Посада | рабин синагоги «Аншей Любавич» у Чикаго |
| Сім'я | |
| Батько | рав Іцхак Зевін |
| Дружина | Іна Л. |
| Діти | Менахем-Мендл (Морріс) Севін, Луїс, Фріда-Гітл Зіф |
Рав Мордехай Зевін[1] (5600 — 14 менахем-ава 5683 (27 липня 1923)) був равом синагоги «Аншей Любавич» у Чикаго понад двадцять років.
Біографія
Народився приблизно в 5600 році (1839/1840) у батька, рава Іцхака Зевіна.
За часів[2] проводу Ребе Рашаба виїхав до Сполучених Штатів; той сказав про нього: «Він бездоганний хасидський єврей із давнім почуттям до хасидуту, і цілком бездоганний».
У 5682 році (1921/1922) заснував разом із равом Моше-Ісраелем Шапіро єшиву на 300 учнів у Чикаго, і Попередній Ребе спонукав їх, щоб єшива йшла шляхами «Томхей Тмімім Любавич». Але незабаром після заснування єшиви він помер.
Також заснував школу на 250 дівчат[3].
У книзі «Толдот Хабад бе-Арцот га-Бріт» пише про нього рав Шалом-Дов-Бер Левін[4]: «У бібліотеці Любавицького Ребе зберігаються два його листи у зв'язку з оформленням гету в 5679 році (1918/1919), і в шапці бланка листа: „Рав р. Мордехай Зевін, рав громади Аншей Любавич, Чикаго, Іллінойс“».
Ребе Раяц пише лист-співчуття після його відходу з життя[5]: «Минулого тижня дійшов до мене лист від одного з наших друзів із Нью-Йорка, р. Давида Шпріна, хай живе він, і в продовження свого листа він згадує про відхід з життя вищезгаданого рабі р. М. Зевіна, благословенної пам'яті, і це справило на мене велике враження: в останньому поколінні старці, старі знавці Тори, які на власні очі бачили і на власні вуха чули вчення наших святих Ребе, стають дедалі нечисленнішими, особливо в тій країні, де молоді, хай живуть вони, не бачили, не доведи Б-же, світла ніколи й майже не знають, що таке хасидут тощо і служіння серця; і Всевишній хай загородить проломи нашого народу, і хай буде поглинена смерть тощо. І я звертаюся до моїх друзів з анашу, хай живуть вони, з листом-співчуттям і з закликом узяти наступника, гідного цього; і оскільки в мене немає іншої адреси, я надсилаю вищезгаданий лист на ім'я р. Моше-Ісраеля Шапіро, хай живе він, згаданого вище, і він, безсумнівно, передасть його до синагоги, якої це стосується. І Всевишній хай змилується й осяє світлом Тори та служіння, і очі його хай побачать благо Ізраїлю та піднесення рогу Тори в духовному й матеріальному»
Опис похорону


Рав Зевін помер 14 менахем-ава 5683 року (27 липня 1923); над його могилою було споруджено особливий огель.
У той час діяла заборона для водіїв похоронних екіпажів працювати в неділю — те, проти чого рав Зевін боровся за життя, оскільки через це єврей, який помер у п'ятницю, міг бути похований лише в понеділок; з нагоди відходу з життя рава Зевіна було знайдено особливий дозвіл провести похорон на приватних автомобілях.
У газеті «Chicago Daily Tribune»[6] описується його похорон: «Понад 10 000 осіб узяли участь учора в похоронній церемонії рава Мордехая Зевіна, протягом двадцяти років рава синагоги „Аншей Любавич“, 15-та вулиця і Кліфтон-Парк-авеню».
Похороном керував рав Казарновський, також із синагоги «Аншей Любавич». Похорон почався в синагозі рава Зевіна, потім продовжився в синагозі «Кегілат Яаков» на бульварі Дуглас і Гамлін-стріт, третя зупинка — у синагозі «Аншей Меїров» на 13-й вулиці та бульварі Індепенденс.
Тіло рава Зевіна несли на плечах члени різних громад від його дому до кількох синагог, і зрештою його було поховано на кладовищі Вальдгайм.
На похороні не було екіпажів через правило, що на похоронах у неділю не використовують екіпажі, і похоронна процесія йшла на автомобілях членів громади.
Після його відходу з життя
Після його відходу з життя[7] Ребе Раяц домагався, щоб один із любавицьких хасидів посів його равинську посаду: рав Шмуель Левітін або рав Аврагам-Еліягу Плоткін.
Зрештою його наступником був призначений рав Шмуель-Еліягу Елкін.
Родина
Його дружина: Іна Л.
- Його син Менахем-Мендл (Морріс) Севін. Торговець вином, з громадських діячів анашу[8].
- Його син Луїс (дружина Естер)[9].
- Його донька, Фріда-Гітл Зіф
Примітки
- ^ Пишеться також Севін, Сабін.
- ^ Див. «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 1, лист 128
- ^ The 150-Year-Old Chicago Synagogue the Rebbe Didn't Let Die
- ^ Дата, яку наводить рав Левін, помилкова, а правильна — як зазначено на надгробку і тут, у тексті статті
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 1, лист 136
- ^ 30 липня 1923
- ^ «Ігрот кодеш» Ребе Раяца, том 1, листи 254, 261
- ^ Див. про нього в «Записах р. Й. Фейгіна», розділ 61; розділ 157, пункт 3.
- ^ Їхній син Ісраель Сабін (Шрул), народився 1 жовтня 1921 року. Загинув у дорожній аварії під час виконання одного з водійських завдань у Війну за незалежність 9 червня 1948 року. Його пам'ять увічнено в куточку пам'яті в кібуці Маайян-Барух разом із полеглими у Війні за незалежність.
Код особи: № 6144406000