Єгуда-Меїр Шапіро
| Рабі Єгуда-Меїр Шапіро | |
|---|---|
Голова єшиви «Хахмей Люблін» | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Р. Меїр Шапіро |
| Дата народження | 7 адара 5647 (3 березня 1887) |
| Місце народження | Шац, Румунія |
| Дата смерті | 7 хешвана 5694 (27 жовтня 1933) |
| Місце смерті | Люблін |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот в Єрусалимі |
| Країна | Польська Республіка, Російська імперія, Королівство Румунія, Австро-Угорщина[В] |
| Місце діяльності | Польща |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | рабин Глини, рабин Сянока, рабин Пйотркува, рабин Любліна, голова єшиви «Хахмей Люблін», представник «Агудат Ісраель» у польському «Сеймі» |
| Інші посади | Представник «Агудат Ісраель» у «Сеймі» в Польщі |
| Учителі | Рабі Шмуель-Іцхак Шор і рабі Ісраель Фрідман з Чорткова |
| Учні | Див. далі |
| Праці | «Маргеніта де-рабі Меїр», «Імрей даат», «Ор га-Меїр» |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Яаков-Шимшон Шапіро |
| Мати | Маргала Шапіро, дочка рава Шмуеля-Іцхака Шора |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рабі Єгуда-Меїр Шапіро (7 адара 5647 (3 березня 1887) – 7 хешвана 5694 (27 жовтня 1933)) був гаоном у Торі і хасидуті, одним з рабинів Польщі, головою єшиви «Хахмей Люблін» і засновником постанови «Даф йомі».
Біографія
Рав Єгуда-Меїр Шапіро народився 7 адара 5647 року (3 березня 1887) у містечку Шац (Сучава) в Румунії в родині рабі Яакова-Шимшона Шапіро (автора «Хідушей Магаріяшаш» з галахи, агади та каббали)[1] і Маргали Шапіро (доньки рава Шмуеля-Іцхака Шора, автора респонсів «Мінхат шай»).
У дитинстві в ньому виявилися особливі здібності до старанності, і більшу частину дня він вивчав Тору. Коли йому було дев'ять років, він уже знав напам'ять «Шулхан арух», частину «Йоре деа», з коментаторами. Коли він досяг віку бар-міцви, почав навчатися у свого діда, гаона рабі Шмуеля-Іцхака Шора (автора «Мінхат шай»), який був головою рабинського суду в місті Монастириська, і той навчив його шляхів ухвалення галахічних рішень і громадської діяльності. Рав Шапіро займався також вченням Каббали і вченням хасидуту. Він вивчав книгу «Толдот Яаков Йосеф» і писання Алтер Ребе. Любив науку астрономію і вкладав сили в її вивчення та в теми освячення місяця.
У 5663 році (1902/1903), коли йому було шістнадцять, помер його вчитель і дід, і юнак повернувся до міста Шац і отримав прізвисько «ілуй із Шаца». Коли рабі Шалом-Мордехай га-Коген Шводрон (Магаршам з Бережан) проїжджав через місто Шац, йому довелося зустрітися з равом Шапіро. Він був дуже вражений його здібностями і написав про нього: «Проїжджаючи через Буковину, я бачив одного дивовижного юнака, створеного для великих справ, я багато сперечався з ним у міркуваннях Абає і Рави й отримав велику насолоду від його слів, і благословив його: «Благословенний Той, Хто створює світила»».
У місяці елулі 5666 року (1905/1906) одружився з донькою одного з хасидів адмора рабі Ісраеля з Чорткова. Після одруження написав свою книгу «Імрей даат» на Тору, на яку отримав схвалення від великих покоління, але книга зникла в друкарні.
У 5671 році (1910/1911), у віці двадцяти чотирьох років, був призначений рабином у місті Глиняни. На цій посаді служив близько десяти років, а потім служив рабином у місті Сянік у Галичині. Взимку 5683 року (1922/1923) був призначений великими Ізраїлю представляти ортодоксальне єврейство в польському «Сеймі», де представляв єврейство з великою гідністю. Наприкінці 5683 року (1922/1923), на першому Великому зібранні «Агудат Ісраель» у Відні, висунув ідею вивчення «Даф йомі», яку було прийнято і якої дотримуються донині в багатьох громадах Ізраїлю.
Єшива «Хахмей Люблін»
У 5684 році (1923/1924) був обраний рабином міста Пйотркув, де заклав перший камінь «Єшиви Хахмей Люблін». Будівлю єшиви було відкрито 28 сівана 5690 року (24 червня 1930) у присутності десятків тисяч гостей з усієї Європи та за участі сотень рабинів і адморів. Того ж дня його також коронували рабином Любліна. У період будівництва єшиви він надрукував свою працю респонсів «Ор га-Меїр».
У єшиві «Хахмей Люблін» навчалися сотні юнаків, і керівництво єшиви дбало про всі матеріальні та духовні потреби її учнів. Випускники єшиви обіймали в Польщі численні духовні посади в період перед Другою світовою війною. Коли єшива опинилася у фінансових труднощах, рав Шапіро був змушений прийняти на себе посаду рабина міста Лодзь, яке зобов'язалося взяти єшиву під свою опіку. Насправді план не здійснився, і під час підготовки до поїздки до Лодзі він захворів і через три місяці, 7 хешвана 5694 року (27 жовтня 1933), покликав групу своїх учнів, сказав їм випити «лехаїм» і попросив їх заспівати його улюблені нігуни, які він склав, і так, під час співу, помер. У 5718 році (1957/1958) його учні перенесли його труну на «Гар-га-Менухот» в Єрусалимі.
З Ребе
Рав Шапіро брав участь у весіллі Ребе, що відбулося 14 кислева 5689 року (27 листопада 1928) у Варшаві. Під час весілля Ребе Раяц попросив рава Шапіро побесідувати з Ребе про слова Тори. Рав Шапіро звернувся до Ребе і сказав йому: «Ну.. скажіть що-небудь». Ребе викладав перед ним упродовж довгої години, тихо й неквапливо, тоді як рав Шапіро слухав і час від часу робив короткі зауваження. Наприкінці бесіди рав Шапіро звернувся до Ребе Раяца і сказав йому: «Любавицький Ребе, ви взяли зятя — гаона світу». Наступного ранку після весілля рав Шапіро прийшов до готелю, де зупинився Ребе після весілля, щоб вручити йому як весільний подарунок свою книгу «Шут Ор га-Меїр» з присвятою, написаною його рукою. Ребе і рав Шапіро усамітнилися на кілька годин у бічній кімнаті готелю, і після цього рав Шапіро вийшов у великому захваті[2].
10 сівана 5692 року (14 червня 1932) Ребе Раяц видав заміж свою доньку Шейну в місті Ландварів у Польщі, і рав Шапіро надіслав Ребе Раяцу вітальний лист з нагоди весілля його доньки.
Ребе на фарбрейнгені тижневої глави «Цав» 5731 року (1970/1971), у зв'язку з певним тлумаченням Раші, розповів: «На моєму весіллі, що відбулося у Варшаві, був присутній також рав р. Меїр Шапіро з Любліна, який подарував мені свою книгу «Ор га-Меїр», а потім також взяв участь у шева брахот. Мій учитель і тесть дуже любив його і дуже хотів, щоб я побесідував з ним у навчанні.. Я тоді переглянув книгу, і серед відповідей є одна, що стосується цього тлумачення Раші, яке обговорюється зараз.. Не підозрюйте мене в тому, що я обізнаний з усіма книгами респонсів.. Я тоді (у період весілля) переглянув книгу, і відтоді це залишилося в моїй пам'яті»[3].
Інші згадки Ребе про книгу рава Шапіро «Ор га-Меїр» трапляються в книзі Ребе «Ігрот кодеш» на тему ібуру року[4], у «Лікутей сіхот»[5], а також під час візиту адмора із Садгори 4 тамуза 5740 (18 червня 1980) Ребе згадав свою бесіду в навчанні з равом Шапіро на своєму весіллі.
Його праці
- Шут «Ор га-Меїр» — на трактати Шасу
- «Маргеніта де-рабі Меїр» — коментар на Шас.
- Примітки до Шасу і Рамбама
- «Імрей даат» — збірка його хідушім з галахи та агади. Книга зникла в друкарні.
Його нігуни
Рав Меїр Шапіро був також композитором нігунів, які багато співають при дворах хасидів, деякі з них навіть стали нігунами Хабаду-Любавич, наприклад: нігун «Уцу ейца», нігун «Бха батху» і нігун фарбрейнгену 274.
Деякі з його учнів
- Рабі Барух-Шимон Шнеєрсон — голова єшиви Чебин, видав книгу хідушім свого вчителя: «Маргеніта де-рабі Меїр».
- Рабі Пінхас Гіршпрунг — гаон, голова рабинського суду Монреаля.
- Рабі Іцхак Флаксер — голова рабинських судів «Агудат Ісраель».
- Рабі Шмуель Вознер — гаон, голова рабинського суду «Зіхрон Меїр».
Родина
- Його брат, рав Пінхас Шапіро — зять рава Йоеля Горнштейна, дядька рава Моше Горнштейна, зятя Ребе Магараша.
Додаткова література
- Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 4, сторінки 237–240
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Рабі Яаков-Шимшон Шапіро був онуком рабі Яакова-Шимшона з Шепетівки і походив, по прямій чоловічій лінії, від рабі Пінхаса з Корця. З боку матері він був з нащадків автора «Твуот шор».
- ^ Згідно зі свідченням рава Шмуеля Залманова, який був офіціантом, відповідальним за центральний стіл на весіллі, за яким сиділи Ребе Раяц, Ребе та інші великі Ізраїлю, що брали участь у весіллі, серед них рав Шапіро. Крім того, він супроводжував Ребе («шомер») під час його перебування в готелі після його весілля. Його свідчення було надруковано в тижневику «Кфар-Хабад», випуск 358.
- ^ Ідеться про Раші на вірш (тижнева глава «Ваїкра» 7, 2) «І відкине його воло з його пір'ям».
- ^ «Ігрот кодеш», том 24, лист 9046, адресований братові рава Шапіро. Там теж Ребе висловлюється: «записано в моїй пам'яті».
- ^ Т. 11, с. 311.
Код особи: № 5104851701